13 вересня, 2024
Ефективність застосування комбінації Спаркліну та Синудафену в складі комплексного лікування гострих вірусних риносинуситів у дорослих
Найпоширенішою причиною звернення до лікарів-отоларингологів в Україні є гострий риносинусит (ГРС) – до 65% усіх випадків [2]. Найпоширеніші збудники ГРС – це віруси; бактеріальні риносинусити найчастіше є вторинними та розвиваються у вигляді «другої хвилі» захворювання після первинних вірусних. Основна мета лікарів з огляду на відсутність етіологічного противірусного лікування – покращення якості життя пацієнта на період захворювання, зменшення вираженості місцевих проявів захворювання, тобто закладеності та виділень з носа, чутливості й болю в ділянці приносових синусів, скорочення загальної тривалості хвороби.
Використання комплексів натуральних рослинних екстрактів є безпечним та ефективним доповненням до стандартної терапії ГРС. Досить поширені рослини, як-от бузина, липа та перцева м’ята, всебічно діють на запальні процеси в носі й приносових синусах. Їхня дія поширюється і на стан слизової оболонки, зменшуючи запалення та відновлюючи адекватне функціонування ланок місцевого імунітету, а також на носовий мікробіоценоз за рахунок антибактеріальної й противірусної дій. Окрім того, важливим для одужання є відновлення роботи мукоциліарного кліренсу, що також регулюється фітопрепаратами [3-5, 7].
Місцева протизапальна дія через переривання каскаду вивільнення прозапальних біологічно активних речовин зменшує вираженість загальних симптомів – лихоманки, слабкості, головного болю, що значно покращує якість життя пацієнта в період хвороби.
Метою дослідження є оцінка ефективності та безпечності комплексу натуральних рослинних екстрактів Синудафен і шипучого спрею на основі морської води Спарклін у складі комплексного лікування ГРС.
Матеріали та методи
На базі оториноларингологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 9» було обстежено 59 пацієнтів із діагнозом гострого вірусного риносинуситу віком від 19 до 65 років (середній вік – 31,5±5 років). Дослідження було відкритим рандомізованим контрольованим із порівнянням у паралельних групах.
Критеріями встановлення діагнозу відповідно до клінічного уніфікованого протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги при ГРС була наявність ≥2 симптомів, 1 з яких належить до великих: великі (основні) симптоми – закладеність / обструкція носа, виділення з носа (переднє або заднє затікання); малі (додаткові) – біль та/або відчуття тиску в проєкціях приносових пазух і зниження чи втрата нюху. Критерії виключення: вік <18 років і первинні ознаки бактеріального ґенезу риносинуситу (переважно однобічні виділення з носа, значний (здебільшого однобічний) локальний біль, гарячка (>38 °С), підвищення ШОЕ / С-реактивного білка, двофазність захворювання), а також небажання хворого брати участь у дослідженні чи підписувати інформовану згоду [2].
Первинне обстеження всіх пацієнтів передбачало збір скарг та анамнезу, стандартний отоларингологічний огляд й ендоскопію носової порожнини. Додатково хворі заповнювали опитувальник MARS для оцінки ступеня вираженості симптомів ГРС. Ця шкала допомагає об’єктивно оцінити якість життя пацієнта.
Шкала містить 13 пунктів:
- закладеність носа;
- носові виділення;
- порушення нюху;
- лицьовий біль;
- в’язкі виділення чи зміна їхнього кольору;
- чутливість у ділянці пазух;
- постназальне затікання;
- головний біль;
- загальна слабкість;
- порушення сну;
- порушення концентрації;
- дратівливість;
- пригнічений настрій.
Кожен із пунктів хворий самостійно оцінює від 0 до 3 балів [6]. Максимальна оцінка становить 39 балів, мінімальна – 0 балів. Повторні планові огляди відбувалися на 5-й, 10-й та 14-й день і включали огляд, ендоскопію носової порожнини, заповнення опитувальника.
Пацієнтів рандомізували на 2 репрезентативні групи за віком і статтю. Контрольна група включала 29 пацієнтів – 15 жінок і 14 чоловіків, які отримували стандартне лікування нестероїдними протизапальними препаратами, розчинами натрію хлориду для інтраназального застосування, деконгестантами (за потреби). Основна група із 30 пацієнтів (з них 16 чоловіків і 14 жінок) отримувала ідентичне лікування за винятком ізотонічного сольового розчину; замість нього використовували комбінацію шипучого спрею на основі морської води (Спарклін) і комплексу натуральних рослинних екстрактів (Синудафен). Синудафен, у складі якого міститься екстракт квіток бузини, коров’яку, липи, листя андрографісу волотистого, м’яти перцевої, трави вербени, призначали по 1 капсулі 2 р/день після вживання їжі впродовж 14 днів. Така комбінація рослинних екстрактів чинить протизапальну, протинабрякову, імуностимулювальну та антибактеріальну дії на слизову оболонку носа й приносових пазух [1, 3, 7]. Промивання носа шипучим спреєм на основі морської води Спарклін призначали 3 р/день. Додавання вуглекислого газу до сольового розчину сприяє його глибшому та рівномірнішому поширенню вглиб носової порожнини й ефективнішій дії на патогенні мікроорганізми.
Від усіх хворих отримано добровільну інформовану згоду, їх заздалегідь попередили про ризики застосування препаратів і можливі побічні дії. Усі пацієнти мали право відмовитися на будь-якому етапі дослідження та отримати повний обсяг необхідної медичної допомоги. Дослідження було виконано з дотриманням вимог Гельсінської декларації та законів України.
Статистичний аналіз різниці в групах проведено для результатів опитувальника MARS, загальної тривалості захворювання та частоти виникнення ускладнень за допомогою STATISTICA v12.6; для опису даних використовували середнє арифметичне (М) і стандартну похибку (m) для нормального розподілення. Для порівняння в групах застосовували t-критерії Стьюдента. Статистично значущою вважали різницю при p<0,05.
Результати та обговорення
У пацієнтів обох груп до початку лікування різниці у вираженості симптомів не спостерігали. Хворих турбували як загальні прояви (слабкість, лихоманка, головний біль), так і місцеві (закладеність носа, носові виділення та біль у ділянці приносових синусів). Згідно зі шкалою MARS усі скарги пацієнти оцінювали від 2 до 3 балів, що свідчить про їхню максимальну вираженість. При проведенні ендоскопії носової порожнини спостерігалися гіперемія слизової оболонки, набряк носових раковин, слизові виділення в носових ходах.
Уже на 2-му огляді (на 5-й день захворювання) відзначалася достовірна різниця в прояві симптомів. Хворі основної групи спостерігали покращення як загального самопочуття, так і місцевих симптомів, тоді як у контрольній групі пацієнти оцінювали свої симптоми як вираженіші. Така тенденція фіксувалася і під час подальших оглядів. Окрім того, загальна тривалість захворювання в пацієнтів основної групи, які застосовували комбінацію комплексу натуральних рослинних екстрактів Синудафен і шипучого спрею на основі морської води Спарклін, була в середньому на 2 дні меншою, ніж у пацієнтів, котрі мали стандартне лікування (p<0,05). Ускладнення у вигляді бактеріального риносинуситу виникло в 3,3% пацієнтів основної групи та в 10,3% контрольної, що може свідчити про ефективну дію комбінації Спарклін і Синудафен на патогенну бактеріальну мікрофлору носової порожнини (табл.).
|
Таблиця. Динаміка перебігу гострого вірусного риносинуситу в групах порівняння |
|||
|
|
Основна група (n=30) |
Контрольна група (n=29) |
р |
|
Результати опитувальника MARS при первинному зверненні, бали (М±m) |
36±2,5 |
36±2,7 |
>0,05 |
|
Результати опитувальника MARS на 5-й день захворювання, бали (М±m) |
20±3,2 |
26±2,7 |
<0,05 |
|
Результати опитувальника MARS на 10-й день захворювання, бали (М±m) |
7±1,5 |
14±2,1 |
<0,001 |
|
Результати опитувальника MARS на 14-й день захворювання, бали (М±m) |
4±0,8 |
8±1,1 |
<0,001 |
|
Середня тривалість захворювання, дні (М±m) |
7,5±1,5 |
9,5±2 |
<0,05 |
|
Частота виникнення бактеріальних ускладнень, n (%) |
1 (3,3%) |
3 (10,3%) |
<0,05 |
На рисунках 1-4 продемонстровані середні результати опитувальника MARS щодо кожного з пунктів в обох групах упродовж усього лікування. Максимально виражені симптоми в обох групах на 1-му огляді прогресивно зменшуються до мінімальних проявів на 14-й день, при цьому в основній групі швидше (p<0,05).
Дія рослинних екстрактів у складі Синудафену (на основі науково-доведених властивостей складників) на слизову оболонку носа та приносових синусів зупиняє розвиток запалення, що зменшує асоційовані місцеві симптоми, тобто біль і закладеність носа, а їхній антибактеріальний ефект (разом з дією вуглекислого газу, що міститься в Спарклін) зменшує кількість мікроорганізмів у біоплівках, руйнує їхній матрикс, а це пришвидшує елімінацію збудників ГРС, профілактує виникнення бактеріальних ускладнень [8, 9]. Оцінити роль кожного засобу окремо в цьому дослідженні неможливо, оскільки загальний позитивний результат спостерігали для їхньої комбінації та в комплексній терапії.
Побічних ефектів від застосування Синудафену чи Спаркліну виявлено не було. Жоден пацієнт не відмовився брати участь у дослідженні.
Рис. 1. Узагальнення результату опитувальника MARS у групах порівняння на 1-й день захворювання
Рис. 2. Узагальнення результату опитувальника MARS у групах порівняння на 5-й день захворювання
Рис. 3. Узагальнення результату опитувальника MARS у групах порівняння на 10-й день захворювання
Рис. 4. Узагальнення результату опитувальника MARS у групах порівняння на 14-й день захворювання
Висновки
Використання комбінації комплексу натуральних рослинних екстрактів Синудафен і шипучого спрею на основі морської води Спарклін продемонструвало ефективність та безпечність у складі комплексного лікування ГРС. Додавання такої комбінації разом зі стандартною терапією ГРС допомагає запобігти бактеріальним ускладненням і зменшити загальну тривалість захворювання.
Список літератури знаходиться в редакції.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (576), 2024 р
