Мігрень у вагітних
Період вагітності є непростим періодом для діагностування та лікування мігрені. З одного боку, вагітність може зумовити зменшення або зникнення симптомів мігрені, а з іншого – призводити до розвитку нових форм мігрені або погіршення вже наявних. Крім того, обмеження використання ліків, які можуть бути призначені для лікування мігрені, ускладнює процес лікування. У цій статті розглянуто актуальні підходи до діагностики й терапії вагітних із потенційною мігренню.
Ключові слова: мігрень, головний біль, фотофобія, фонофобія, мігрень з аурою, мігрень у вагітних.
Ендометріоз: гайдлайн ESHRE 2022
Клінічні рекомендації
19 серпня, 2023
Ендометріоз визнано однією з основних проблем сучасної гінекології, що стоїть перед науковцями. Актуальність її пов’язана не лише зі значною захворюваністю жінок різних вікових груп, а й із негативним впливом на реалізацію репродуктивної функції. Відповідно до сучасних даних, у понад 40% жінок, які страждають на ендометріоз, діагностується безпліддя. Крім того, ендометріоз значно знижує якість життя, оскільки асоціюється з такими симптомами, як біль внизу живота, болісні менструації, біль під час статевого акту та інфертильність. Ведення пацієнток з ендометріозом включає багато аспектів, від діагностики до лікування.
Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії: фокус на подвійні фіксовані комбінації
Артеріальна гіпертензія (АГ) є основною причиною захворюваності та смертності, що вражає приблизно 1,13 млрд осіб у всьому світі (WHO, 2021). Сучасне лікування АГ передбачає застосування п’яти основних класів препаратів: β-блокатори (ББ), блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА), інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ), блокатори кальцієвих каналів (БКК) і діуретики. За даними дослідження, у 50‑75% випадків монотерапія не забезпечує адекватний контроль артеріального тиску (АТ), такі пацієнти для досягнення цільового рівня АТ потребують комбінації зазначених класів препаратів. Більшість настанов щодо лікування пацієнтів з АГ рекомендують починати антигіпертензивну терапію (АГТ) із комбінації лікарських засобів, зокрема з поєднання фіксованих доз (Williams et al., 2018; Unger et al., 2020).
Ехокардіографія
Ехокардіографія ґрунтується на аналізі відбитих від структур серця ультразвукових хвиль, які випромінює датчик діагностичного ультрасонографічного апарату. Поверхня датчика генерує вібрації, які проводяться через тіло людини, як і через будь-яке інше середовище, у вигляді почергових стиснень і розріджень. Через м’які тканини тіла (м’язи, паренхіматозні органи, жирова клітковина) ультразвук проникає зі швидкістю приблизно 1500 м/с, тоді як через повітря – 300 м/с (Флакскампф, 2013).
Біорегуляційні підходи до комплексного ведення кардіологічного пацієнта із коморбідністю
Наприкінці червня Українська академія біологічної медицини провела в онлайн-форматі вебінар на тему «Біорегуляційні підходи до комплексного ведення кардіологічного пацієнта із коморбідністю». Зокрема з доповіддю, присвяченою цій проблемі, у межіх цього заходу виступила д.мед.н., професорка кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України Лілія Степанівна Бабінець. Пропонуємо до вашої уваги короткий огляд цієї доповіді.
Сучасні стратегії відновлення і контролю ритму в пацієнтів із фібриляцією передсердь: практичні аспекти в роботі лікаря
Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішим порушенням ритму серця, що трапляється у лікарській практиці. Безпосередньо ФП не загрожує життю, але гострі порушення гемодинаміки внаслідок порушення серцевого ритму, зокрема інсульт та інші тромбоемболічні ускладнення, можуть стати причиною інвалідизації та смерті пацієнтів. Це обґрунтовує важливість активного контролю хвороби, на допомогу якому Європейське товариство кардіологів (ESC, 2020) розробило нові рекомендації з діагностики і лікування ФП.
Амілоїдоз серця
Серцева недостатність (СН) – це синдром, який переважно вражає літніх пацієнтів і є однією з основних причин госпіталізації у віковій групі від 65 років [18, 62]. Попри те, що амілоїдоз серця (АС) вважається рідкісним захворюванням, останні дані свідчать про те, що його недооцінюють як причину патології серця, оскільки воно виявилося недостатньо діагностованою причиною СН [29, 58]. Варто зауважити, що АС асоційований зі значним рівнем захворюваності та смертності [30, 65]. За даними останніх досліджень, АС недостатньо діагностується та переважає за такої патології серця, як СН зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) лівого шлуночка (ЛШ), тяжкий аортальний стеноз і гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) [50]. Як зазначають дослідники, АС, що розвивається за транстиретинового амілоїдозу дикого типу (ATTRwt), фіксують у 13% пацієнтів із СНзбФВ ЛШ та у 6‑15% осіб з аортальним стенозом [28, 17, 63].
Сучасні підходи до лікування та профілактики аритмії серця
У межах ХІІІ Науково-практичної конференції Всеукраїнської асоціації аритмологів України з міжнародною участю було проведено симпозіуми, майстер-класи, лекції та наукові засідання, де розглядали питання лікування фібриляції передсердь, обговорювали питання діагностики, лікування та попередження ускладнень цієї патології. Підсумком Конференції стало вдосконалення національних рекомендацій із діагностики та лікування пацієнтів із фібриляцією передсердь.
Сучасний погляд на проблему тупої травми серця
Наш геніальний попередник М.І. Пирогов назвав війну «травматичною епідемією». Перефразовуючи образне визначення видатного хірурга, можна сказати, що ХХІ століття стало часом «травматичної пандемії». Зростання травматизму у всьому світі набуло катастрофічних масштабів. Смертність від травм конкурує зі смертністю від онкологічних та інфекційних захворювань, поступаючись лише серцево-судинній патології. Однією з основних причин травматизму нині є, безумовно, війна.
Сучасні підходи до діагностики та лікування артеріальної гіпертензії: фокус на фіксовані комбінації
Артеріальну гіпертензію (АГ) визнано основним чинником ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), до того ж вона є причиною 57% усіх смертей, пов’язаних з інсультом, і 24% – з ішемічною хворобою серця (Cohen, 2017). На думку провідних європейських фахівців, є нагальна потреба в підвищенні інформованості щодо АГ, а також удосконаленні її діагностування та лікування.
Сучасні можливості застосування методів функціональної діагностики серцево-судинних хвороб
У березні цього року Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика та ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» провели XI щорічну Науково-практичну конференцію «Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб», присвячену 100-річчю з дня народження професора М.К. Фуркало (видатного вченого-кардіолога та організатора вітчизняної кардіологічної служби). Під час форуму учасники обговорювали сучасні методи та перспективи розвитку діагностики та лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ).
Етіологія, діагностика, лікування та профілактика ревматичних захворювань
Клінічний випадок
6 серпня, 2023
Наприкінці травня відбулася онлайн-конференція «Травневі ревмодні 2023» на навчальній платформі «Інститут ревматології» на базі Клініки сучасної ревматології (м. Київ, Україна). Весь світ щороку у травні приділяє увагу артритам, тому українські клініцисти не могли залишитися осторонь та доєдналися до такого важливого руху. На учасників конференції чекала насичена освітня програма з низки актуальних тем, зокрема з діагностики та лікування запальних і незапальних артритів; менеджмент системних захворювань сполучної тканини; лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу; вибір терапії в жінок репродуктивного віку; проблему появи соматичних ознак дистресу в умовах війни.
