Дерматофітія стоп: що обрати для лікування?
Дерматофітія стоп (ДС) (tinea pedis, стопа атлета) є актуальною проблемою сьогодення через повсюдне зростання її поширеності. З-поміж інших дерматофітій на ДС припадає ≈80% випадків [1]. Ризик захворіти на ДС зростає в осіб із супутніми захворюваннями, а з віком подвоюється кожні 10 років життя [2]. Значна частка хворих на ДС має велику давність захворювання, незважаючи на те що неодноразово зверталася до лікарів різних спеціальностей. Одна із причин неефективності лікування – зростання резистентності збудників і нераціональний вибір антимікотичних препаратів, що зумовлює часті рецидиви, інфікування оточуючих та підвищення показників загалом.
Нове в дерматології: огляд онлайн-конгресу «Київські дерматологічні дні 2023»
Попри постійне вдосконалення методів діагностики і лікування дерматологічні захворювання дотепер залишаються актуальною проблемою охорони здоров’я, що пов’язано з вірулентністю хвороботворних агентів, зниженням імунітету в схильних до ризику груп населення, нестачею санітарного виховання, а останнім часом – ще й з наслідками війни, вимушеними переселеннями великої кількості людей та погіршенням умов життя.
У квітні відбувся онлайн-конгрес «Київські дерматологічні дні 2023: весняний симпозіум» – щорічний захід, у якому взяли участь лікарі дерматовенерологічного, алергологічного та суміжних профілів, які поділилися досвідом і повідомили про нові досягнення у веденні пацієнтів із дерматологічними захворюваннями.
Вплив вірусного навантаження на тяжкість перебігу ГРВІ
За даними Центру громадського здоров’я, минулий епідемічний сезон був порівняно легшим за попередній: у період із 3 жовтня 2022 по 1 січня 2023 року гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) мали 1,5 млн осіб, тоді як за аналогічний період (2021-2022 рік) ця цифра сягнула 2,7 млн. Загалом по Україні показник захворюваності знаходився нижче за епідемічний поріг, але в деяких областях (на заході та в центрі) фіксувалося перевищення, що може бути пов’язано з внутрішньою міграцією населення. Левову частку в структурі захворюваності становили діти (віком до 17 років).
Місяць обізнаності про меланому: фактори ризику та самодіагностика
Травень визначений як Місяць обізнаності про меланому, або Місяць боротьби з меланомою. Кожного року світова громадськість об’єднується, щоб вшанувати цю глобальну ініціативу, яка покликана привернути увагу до проблеми меланоми. Ключова мета полягає не лише у підвищенні обізнаності населення про цей тип раку шкіри, а й підтримати тих, хто бореться з цим захворюванням або втратив своїх близьких через нього.
Деякі аспекти перебігу та лікування харчових токсикоінфекцій у дитячому віці: акцент на кишечнику
Кишкові захворювання, в т. ч. патогени харчового походження, належать до найчастіше реєстрованих інфекцій у всьому світі та визнаються серйозною проблемою суспільної охорони здоров’я як у промислово розвинених регіонах, так і в країнах, що розвиваються.
Ад’ювантне лікування меланоми II стадії: оновлені результати дослідження KEYNOTE-716 на ASCO-2023
Клінічне дослідження
26 липня, 2023
Меланома – найбільш агресивний рак шкіри із високою смертністю. Захворюваність на меланому неухильно зростає протягом останніх десятиліть, особливо серед європеоїдної популяції, створюючи підвищене навантаження на світову систему охорони здоров’я. На відміну від інших солідних пухлин, меланома переважно уражає людей молодого та середнього віку. Паралельно зі збільшенням захворюваності з роками зростала кількість випадків смерті від меланоми, досягнувши 1/4 від кількості пацієнтів із цим захворюванням.
Роль пембролізумабу у лікуванні раку нирки: висновки ASCO-2023
У структурі онкозахворюваності у світі рак нирки посідає 13-те місце, щороку кількість нових випадків цього захворювання складає понад 330 тис. Поширеність раку нирки значно вища у країнах Європи, Північної Америки, Австралії/Новій Зеландії та Японії. Захворюваність на рак нирки неухильно зростає з віком: половину випадків виявляють у віці до 65 років.
Інноваційні стратегії в лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії у пацієнтів групи високого ризику: роль таргетних препаратів
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) є одним з найпоширеніших типів лейкемії у дорослих. Незважаючи на досягнення в лікуванні ХЛЛ, наразі зберігаються певні проблеми у веденні пацієнтів цієї групи, зокрема, неефективність стандартних схем хіміоімунотерапії (ХІТ) у пацієнтів з несприятливим прогнозом, нетривалою відповіддю на застосування традиційних препаратів та швидким прогресуванням хвороби. Стратифікація пацієнтів на групи ризику та призначення індивідуалізованої терапії з використанням таргетних препаратів сьогодні є ключовим аспектом ведення пацієнтів з ХЛЛ на різних етапах захворювання.
Використання помалідоміду поза стандартними показаннями при лікуванні хронічних лімфопроліферативних захворювань
Хронічні лімфопроліферативні захворювання (ХЛПЗ) є групою біологічно різних хвороб, найпоширенішою з них є хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ). Оскільки ХЛПЗ становлять групу рідкісних клінічно та генетично гетерогенних захворювань, ведення пацієнтів із ними викликає певні труднощі у клініцистів. 18 травня відбулася Міжнародна школа онкогематології, в рамках якої провідні експерти галузі поділилися власним досвідом ведення пацієнтів із ХЛПЗ, зокрема сучасними стратегіями лікування.
Старт хвороби дрібних судин розпочинається з артеріальної гіпертензії: взаємозв’язок, механізми патології та вирішення проблеми патогенетично
Дрібні церебральні судини (дрібні перфоруючі артерії, артеріоли, капіляри, венули та дрібні вени діаметром від 5 мкм до 2 мм), що розташовані в речовині головного мозку та субарахноїдальному просторі, відіграють важливу роль у підтримці перфузії мозкової тканини, нервів (vasa nervorum) і власної судинної мережі (vasa vasorum) [1]. Артеріальна гіпертензія (АГ) часто призводить до їх ушкодження, що зумовлює розвиток хвороби дрібних судин головного мозку (ХДСГМ), яку вважають однією з основних причин інсульту, судинної та змішаної деменції в осіб похилого віку, атактичних розладів. Крім того, ХДСГМ чинить негативний вплив на перебіг інших неврологічних хвороб, зокрема хвороби Альцгеймера та хвороби Паркінсона. Захворювання тривалий час перебігає малосимптомно і є найпоширенішою випадковою знахідкою при скануванні головного мозку [2]. Профілактика, своєчасна діагностика та лікування церебральної хвороби дрібних судин мають провідне значення у запобіганні зазначеним порушенням.
Місце холінергічної фармакотерапії у корекції постінсультних когнітивних та неврологічних порушень
Судинна патологія головного мозку сьогодні є найважливішою проблемою не лише неврології та клінічної медицини загалом; вона тісно пов’язана із соціальною сферою всього сучасного суспільства.
Як представник однієї з провідних форм «хвороб цивілізації» (поряд із психосоматикою і неврозами) цереброваскулярна патологія посідає одне із провідних місць у структурі захворюваності та смертності населення розвинутих країн. Для України зазначена ситуація також є вельми значущою, оскільки захворюваність на мозкові інсульти (МІ) останніми роками склала від 260 до 299 випадків на 100 тис. населення, що суттєво перевищує аналогічні показники в країнах Європи (в середньому – 200 випадків на 100 тис. населення) [10].
Нутриціологічна та дієтологічна практика у період воєнного стану
У рамках семінару з міжнародною участю «Дні нутриціолога та дієтолога» в Одесі провідні українські та зарубіжні гастроентерологи й нутриціологи поділилися власним досвідом і останніми досягненнями в галузі лікування розладів шлунково-кишкового тракту. Програма заходу була насиченою та включала доповіді, панельні дискусії, семінари і майстер-класи.
