Сучасні можливості замісної терапії за допомогою травних ферментів мікробного походження
Належне травлення є важливим фактором здоров’я та добробуту людини. Оскільки великі частинки їжі не можуть потрапити до клітин, процес травлення готує їжу для використання клітинами, розщеплюючи її на поживні речовини, які можуть усмоктуватися в кров і потрапляти до клітин. Ефективне травлення – це складний та багатоетапний процес, що включає механічне і ферментативне розщеплення їжі. Механічне травлення – фізичне розщеплення харчових речовин на дрібніші частинки для ефективнішого хімічного. Роль хімічного травлення полягає у подальшому спрощенні травними ферментами молекулярної структури харчових субстратів, основними з котрих є жири, складні вуглеводи та протеїни.
Регданвімаб – інноваційний засіб на основі моноклональних антитіл для лікування COVID-19, який пройшов авторизацію ЕМА. Коли препарат стане доступним в Україні?
Моноклональні антитіла (mAbs) почали застосовувати в медицині з 1970-х років переважно для лікування онкологічних захворювань. Останнім часом у зв’язку з розвитком біотехнологій сфера їх застосування значно розширилася та включає лікування низки інфекційних захворювань. Уточнення патогенетичних механізмів розвитку коронавірусної хвороби (COVID-19) і створення mAbs проти SARS-CoV-2 визначило нові молекулярні мішені та сформувало умови для персоніфікованого підходу до противірусної терапії. У цьому огляді ми розглянемо механізм дії mAbs, які дозволені для лікування COVID-19,
і наведемо найновіші докази їхньої клінічної ефективності.
COVID-19 і гібернація міокарда: як розбудити «сплячі» клітини?
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19), яку спричиняє новий коронавірус SARS-CoV‑2, призвела до стрімкого зростання кількості хворих і високої смертності в усьому світі [1]. Незважаючи на тропізм SARS-CoV‑2 до легень, у разі COVID‑19 наявний високий ризик розвитку поліорганної недостатності, в тому числі через ураження серцево-судинної системи (ССС). Було опубліковану значну кількість наукових робіт, які підтвердили здатність SARS-CoV‑2 впливати на кардіоваскулярну систему.
Біль у спині та остеохондроз чи спондилоартрит: що за лаштунками?
Дегенеративні захворювання периферичних суглобів і хребта є найпоширенішими із групи хвороб кістково-м’язової системи, що нерідко призводять до тимчасової непрацездатності та інвалідизації пацієнтів. Біль у спині сьогодні нерідко списують на остеохондроз. Однак приблизно у 5% випадків мова йде про запальні захворювання суглобів, серед яких спондилоартрит є одним із найчастіших. Як відрізнити його від остеохондрозу? Що має насторожити? Розглянемо основні етіопатогенетичні механізми, диференційно-діагностичні критерії, принципи лікування пацієнтів із різними формами спондилоартропатій та остеохондрозу, що зустрічаються у практиці невропатолога та сімейного лікаря. Зупинимося також на сучасних підходах до профілактики, терапії та реабілітації цієї категорії хворих.
Перспективи застосування токсинів зміїної отрути для лікування нейродегенеративних захворювань та знеболення
На нейродегенеративні захворювання страждають мільйони людей у світі. На жаль, специфічного хворобомодифікувального лікування для таких пацієнтів наразі немає, що робить пошук ефективних препаратів нагальною потребою. Нейродегенерацію спричиняє активація низки клітинних процесів, зокрема окисного стресу, порушень функцій мітохондрій, нейрозапалення, старіння, утворення білкових агрегатів, глутаматергічної ексайтотоксичності та апоптозу. Метою дослідницьких груп є виявлення речовин, які можуть пригнічувати одну або декілька з цих подій, що призводять до загибелі нейронних клітин. Тваринні отрути являють собою перспективні природні джерела нових молекул, які невпинно вдосконалювалися шляхом природного добору.
Оптимізація підходів до лікування психічних розладів
У жовтні 2021 р. відбувся Науковий симпозіум із міжнародною участю «Персоніфіковані підходи щодо неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги», присвячений 100-річчю ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». У межах заходу були розглянуті основні питання сьогодення: епідеміологічна ситуація у сфері нервово-психічних захворювань, генетичні й середовищні чинники формування неврологічних, психіатричних та наркологічних захворювань, персоніфікована терапія розладів, а також профілактика нервових, психічних і наркологічних розладів.
Аналіз коротко- та довгострокових наслідків інфекції SARS-CoV‑2
Станом на липень 2021 р. глобальна пандемія COVID‑19, яка розпочалася наприкінці 2019 р., спричинила понад 187 млн випадків інфікування і 4 млн смертей. Після перенесеної хвороби люди зазнають медичних, психологічних та економічних наслідків. Незважаючи на поточні зусилля щодо вакцинації, COVID‑19 чинить суттєвий негативний вплив на здоров’я, а довгострокові ефекти на різні системи органів ще належить з’ясувати. Тож з огляду на різноманітність клінічних проявів і ступенів тяжкості COVID‑19 у пацієнтів, D. Groff et al. провели систематичний огляд наявної літератури з метою краще зрозуміти коротко- та довготривалі наслідки цієї недуги. Отримані результати опубліковані у виданні JAMA Network Open (2021; 4 (10): e2128568).
Таргетована терапія психічних розладів: запорука ефективності лікування
У травні 2021 р. відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Якість медичних послуг у сфері психічного здоров’я». У межах заходу були розглянуті основні питання щодо підготовки фахівців, розробки стандартів і протоколів у галузі психічного здоров’я, а також особливостей оцінки якості медичних послуг. Про ефективність таргетованої терапії психічних розладів розповідала д. мед. н., професорка кафедри медичної психології, психоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ) Олена Олександрівна Хаустова.
Тромболітична терапія при ішемічному інсульті: вплив різних факторів на ефективність та несприятливі результати
У структурі смертності від хвороб системи кровообігу в Україні церебральний інсульт посідає друге місце після інфаркту міокарда (ІМ) і становить 175 випадків на 100 тис. населення за рік. Інсульт є провідною причиною інвалідизації населення: 31% пацієнтів, які перенесли інсульт, потребують сторонньої допомоги, 20% не можуть самостійно пересуватися і лише 8% можуть повернутися до роботи. Найефективнішим патогенетичним методом лікування ішемічного інсульту є системна тромболітична терапія (ТЛТ), яку проводять у перші 4,5 год від початку інсульту.
Порівняння ефективності монотерапії дулоксетином і прегабаліном та їх комбінації у пацієнтів із діабетичною периферичною невропатією
Діабетична периферична невропатія (ДПН) – поширене хронічне захворювання, яке уражає до 50% осіб із цукровим діабетом (ЦД) за тривалого перебігу. ДПН характеризується помірним або сильним стійким болем у нижніх кінцівках у більшості хворих і чинить суттєвий негативний вплив на сон, настрій, функціональність та інші аспекти якості життя. Хоча традиційно першим кроком у лікуванні ДПН є поліпшення та стабілізація глікемічного контролю, зазвичай потрібне призначення додаткових препаратів. Дулоксетин і прегабалін – єдині ліки, затверджені для купірування невропатичного болю при ЦД. S. Tesfaye et al. провели дослідження з метою порівняти вплив моно- та подвійної терапії дулоксетином і прегабаліном у різних режимах дозування в пацієнтів із ДПН та отримати додаткові дані на підтвердження їх ефективності. Результати роботи опубліковані у виданні PAIN (2013; 154: 2616‑2625).
Ведення пацієнтів із тикозними розладами: сучасні підходи до діагностики та лікування
Тикозний розлад є хронічною психоневрологічною патологією, що зазвичай розвивається у дитинстві. Антипсихотичні препарати, такі як рисперидон, галоперидол, тіаприд та сульпірид, широко використовують у лікуванні тиків. Однак їх застосування є обмеженим через поширені побічні ефекти, такі як екстрапірамідні реакції, надмірна вага, нудота тощо. Відповідно, існує незадоволена потреба в ефективних та безпечніших ліках для терапії тиків, особливо у дітей.
Персоніфікована модель надання психіатричної допомоги хворим на стрес-асоційовані розлади
У жовтні 2021 р. відбувся науковий симпозіум із міжнародною участю «Персоніфіковані підходи щодо неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги», присвячений 100-річчю ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Під час секційного засідання психіатрів із доповіддю про персоніфіковану модель надання психіатричної допомоги хворим на стрес-асоційовані розлади виступила завідувачка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету, д. мед. н., професорка Ганна Михайлівна Кожина.
