Європейський погоджувальний документ щодо лікування риносинуситу і поліпів носа, перегляд 2020 р.
Клінічні рекомендації
23 липня, 2022
Риносинусит (РС) є поширеним захворюванням у більшості країн світу, що обертається значним суспільним тягарем, зумовленим споживанням медичних послуг і зниженням продуктивності праці [4-7]. Річна поширеність гострого РС (ГРС) становить 6-15%. ГРС, як правило, є наслідком вірусного нежитю і зазвичай є самообмежувальним захворюванням, проте були описані серйозні ускладнення, які загрожували життю і навіть призводили до смерті [8].
Гострий середній отит: сучасний стан проблеми та можливості менеджменту болю
Гострий середній отит (ГСО) – це гостре запалення слизової оболонки всіх порожнин середнього вуха, але передусім барабанної [1]. Причиною ГСО може бути вірусна, вірусно-бактеріальна або бактеріальна інфекція. Найчастіше ГСО виникає на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції. Остання має значення на початку захворювання, потім основну роль переважно відіграє бактеріальна мікрофлора.
Ключові слова: гострий середній отит, знеболення, нестероїдні протизапальні препарати, німесулід, Streptococcus pneumoniae, пневмококова вакцина.
Оптимізація вибору антигістамінних препаратів при лікуванні кропив’янки та алергічного риніту
Висока поширеність алергічних захворювань (АЗ) із року в рік продовжує неухильно зростати. Останніми десятиліттями ця проблема – одна з основних для національних систем охорони здоров’я. Через свою високу актуальність АЗ все частіше стають темою багатьох конференцій, спрямованих на покращення обізнаності лікарів різних спеціальностей щодо алергопатології. Одним із таких заходів стала науково-практична конференція, організована за ініціативи МОЗ України, «Життя Без Алергії. International‑3», яка відбулася в першій декаді вересня 2021 року в онлайн-форматі. Доповідачами виступили провідні вітчизняні та світові експерти, зокрема професор алергології Віденського медичного університету Рудольф Валента (Австрія), доктор медичних наук Антонелла Мураро (Італія), професор Торстен Зубербір (Німеччина), професор Ірусен М. Елвіс (Південно-Африканська Республіка) та інші.
Можливості повідон-йоду в профілактиці поширення SARS-CoV‑2
У статті представлені докази віруліцидної активності повідон-йоду (PVP-I) щодо SARS-CoV‑2, а також детально описані механізми профілактичної дії полоскань і промивань ротової порожнини і горла його розчином.
Ключові слова: повідон-йод, COVID‑19, SARS-CoV‑2, антисептик, полоскання горла, промивання ротової порожнини.
Причины, особенности и тактика ведения COVID‑19-ассоциированной пневмонии, осложнившейся острым респираторным дистресс-синдромом
В 1967 г. Ashbaugh и соавт. впервые описали синдром острого повреждения легких (СОПЛ) [1]. Авторы наблюдали 12 больных, семь из которых умерли. Клиническая картина соответствовала острому респираторному дистрессу в виде диффузного цианоза, резистентности к дотации О2, снижения комплаенса легких и обнаружения диффузных инфильтратов на обзорной рентгенограмме легких.
Лабораторна діагностика спадкового ангіоневротичного набряку
В рамках вебінару «Інтерпретація лабораторних тестів», який відбувся наприкінці жовтня 2021 року, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Анастасія Валеріївна Бондаренко розповіла про актуальні проблеми лабораторної діагностики спадкового ангіоневротичного набряку (САН) в Україні і важливість вчасного встановлення діагнозу й обстеження родин пацієнтів.
Ключові слова: ангіоневротичний набряк, комплемент, С1-інгібітор, діагностика, спадковий ангіоневротичний набряк.
COVID‑19, варіант «омікрон»: що відомо на сьогодні?
Наприкінці листопада 2021 року дослідники з Південно-Африканської Республіки (ПАР) повідомили про новий варіант коронавірусу B.1.1.529, який має більшу частоту мутацій, ніж його попередники. Перший підтверджений випадок був зареєстрований 9 листопада 2021 р. в Ботсвані, далі кілька випадків інфікування виявлено в ПАР [1].
26 листопада Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) віднесла новий варіант коронавірусу до вірусів, що «викликають стурбованість» (variants of concern – VOC), і дала йому найменування, яке відповідає 15-й літері грецького алфавіту – «омікрон» [2].
Різдвяні читання у Львові з імунології та алергології
Щороку в грудні, напередодні різдвяних свят, провідні вітчизняні фахівці медицини – імунологи, алергологи, а також представники суміжних спеціальностей – отримують можливість узяти участь у події, під час якої підсумовують наукові досягнення в галузі за рік та окреслюють напрями подальшого розвитку. Багато років поспіль ідейним організатором і науковим керівником заходу від сторони, що приймає, є завідувач кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Валентина Володимирівна Чоп’як за підтримки колективу співробітників кафедри.
Антигістамінна дія і профіль безпеки фексофенадину
Як антигістамінний препарат (АГП) нового покоління фексофенадин широко використовують при алергічних захворюваннях (АЗ). Однак досі немає сукупних даних щодо ефективності і безпеки (побічні і седативні ефекти та вплив на когнітивні/психомоторні функції) фексофенадину проти інших АГП і плацебо. Метою цієї роботи стала систематична оцінка відповідних рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) у базах Embase, Cochrane і PubMed з моменту створення препарату до 1 січня 2018 року. В аналіз було включено 51 дослідження (n=14 551).
Новий гравець – нові можливості: пероральні цефалоспорини в епоху антибіотикорезистентності
У листопаді 2021 року у форматі онлайн відбувся IV Міжнародний конгрес Antibiotic resistance STOP, час проведення якого збігався з Всесвітнім тижнем поінформованості про антибіотики. Захід об’єднав провідних спеціалістів медичної галузі для розробки стратегії щодо контролю над розвитком антибіотикорезистентності. У рамках робочої програми конференції провідний науковий співробітник
ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України (м. Київ),
доктор медичних наук Ярослав Олександрович Дзюблик представив доповідь, присвячену місцю группи цефалоспоринових антибактеріальних препаратів у лікуванні бактеріальних інфекцій.
Біластин: антигістамінний препарат нового покоління для лікування алергічного риніту та кропив’янки
Останнім часом спостерігається постійне зростання захворюваності на алергічні хвороби. Наразі сукупна поширеність таких захворювань, як алергічний риніт (АР), харчова алергія, бронхіальна астма й анафілактичні реакції становить 25% у популяції, сягаючи максимуму серед підлітків і дорослих у промислово розвинених країнах. Важливий клас препаратів для лікування алергічних захворювань – антагоністи гістамінових H1-рецепторів, інноваційним представником яких є біластин. Препарат являє собою неседативний високоселективний антагоніст гістамінових H1-рецепторів II покоління, що пригнічує вивільнення гістаміну з мастоцитів; його схвалено для лікування АР, кропив’янки та свербежу, пов’язаного із захворюваннями шкіри. Цей огляд охоплює безпеку, ефективність і фармакологічні аспекти застосування біластину як важливого препарату для лікування зазначених захворювань.
Особлива увага приділятиметься саме АР у зв’язку з надзвичайно високою поширеністю цієї патології.
Ньюрексан модулює функціональні зв’язки між мигдалиною та префронтальною корою при стресі: результати плацебо-контрольованого перехресного дослідження
Клінічне дослідження
19 липня, 2022
Тривалий стрес чинить значний вплив на стан здоров’я, призводячи до появи різноманітних розладів, як-то нервозність, безсоння, тривога, депресія та гіпертонія. Для подолання цих проявів використовується широкий спектр ліків, зокрема бензодіазепіни, інгібітори зворотного захоплення серотоніну й екстракт звіробою, проте вони спричиняють побічні ефекти під час тривалого застосування.
