Пошук причини емболічного інсульту
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, інсульт посідає третє місце в структурі захворюваності населення і складає 10% смертей у всьому світі. Провідна етіологія патології – це закупорювання судини емболом, джерело якого насамперед залежить від вікової групи пацієнтів. У 20-30 років основними причинами емболії є дисекція і тромбофілія, у 30-60 – ранній атеросклероз та набуті структурні хвороби серця, а після 60 – фібриляція передсердь (ФП), онкопатологія. Невчасне виявлення джерела емболу в пацієнта після інсульту різко підвищує ризик виникнення в нього повторного нападу. Саме тому під час конференції «Дні аритмології в Києві» невролог ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» (м. Київ), кандидат медичних наук Василь Васильович Бабенко в своїй доповіді продемонстрував основні механізми появи емболічного інсульту та сучасні алгоритми їхнього менеджменту.
Проблема неналежного лікування гострого болю: причини, наслідки та шляхи вирішення
Мільйони пацієнтів щороку страждають на гострий біль у результаті травм, хвороб та операцій. За даними досліджень у США, біль є найпоширенішою причиною госпіталізації до відділення невідкладної допомоги, що становить >40% із >100 млн випадків на рік [1]. Крім того, значна частка звернень по допомогу до лікарів первинної ланки також пов’язана з болем: головний біль, біль у попереку, шиї, загострення остеоартриту, ниркова та печінкова коліка, менструальний біль, травми м’яких тканин, післяопераційний біль після виписки з хірургічного стаціонару.
Пацієнт «вечірнього» віку в коронавірусному сьогоденні: чи потрібен мелатонін?
Третій рік населення планети стиснуте в лещатах коронавірусної інфекції, яка характеризується не лише блискавичною контагіозністю, а й варіабельністю ускладнень, у т. ч. постковідною інсомнією. З огляду на частоту звернень пацієнтів зі скаргами на розлади сну ця проблематика широко обговорюється, вивчаються її патогенез і можливості корекції у рамках світових та місцевих науково-практичних форумів.
Льодяники для лікування горла з фіксованою комбінацією цетилпіридинію хлориду та бензидаміну гідрохлориду чинять пряму віруліцидну дію на SARS-CoV-2
Інфекції респіраторного тракту (ІРТ) належать до найпоширеніших захворювань і мають типові
симптоми, як-от риніт, кашель, підвищена температура тіла та біль у горлі. Серед мікробів
найчастішими збудниками запалення в порожнині рота та горла є віруси. Бактеріальні ІРТ трапляються рідше, й часто розвиваються після вірусної інфекції. Найпоширенішими вірусами, пов’язаними з розвитком ІРТ, є пікорнавіруси (риновіруси людини), коронавіруси (загальний коронавірус людини (hCoV) OC43, 229E, NL63, HKU1), орто- та параміксовіруси (грипу, парагрипу та респіраторно-синцитіальний вірус), респіраторні аденовіруси й інші [1].
Дисбіотичні аспекти біліарного панкреатиту
4-5 листопада відбулася науково-практична конференція «Поліморбідна патологія органів травлення у практиці сімейного лікаря», під час якої свою доповідь «Дисбіотичні аспекти біліарного панкреатиту» представила доктор медичних наук Олена Михайлівна Левченко. Доповідачка чітко пояснила важливість вчасної терапії при больовій формі хронічного панкреатиту (ХП), зокрема висвітлила новинки ферментативних препаратів. Особливу увагу було приділено препарату Мезим® форте (компанія «Берлін-Хемі») в таблетках і капсулах у дозах 10 000, 20 000 та 25 000 Од як одному із сучасних, ефективних, зручних у використанні засобів для боротьби з ХП.
Біонорика вітає із Новим роком!
Додаткові засоби для щоденного догляду за ротовою порожниною
У цій статті ми розповімо про додаткове приладдя, яке забезпечує комплексний догляд, а також буде корисним для профілактики та розв'язання певних проблем
Клінічні випадки ведення пацієнтів із COVID-19
Клінічний випадок
28 грудня, 2021
Невдовзі після початку пандемії COVID‑19 Н. Zhong і співавтори провели систематичний огляд та метааналіз, який об’єднав рандомізовані контрольовані та когортні дослідження щодо вивчення ефективності препаратів, котрі застосовувались у лікуванні коронавірусної інфекції. Однак після його завершення автори не змогли визначити жодного конкретного препарату чи комбінації ліків, які можна було б рекомендувати для лікування COVID‑19. Цей висновок свідчив про неефективність стандартних підходів до терапії респіраторних вірусних інфекцій у випадку COVID‑19.
Застосування N-ацетилцистеїну при COVID-19: що відомо на кінець 2021 року?
Коронавірусна хвороба (COVID-19) спричинила справжню кризу системи охорони здоров’я в усьому світі. Оскільки препаратів, прицільно спрямованих на лікування COVID-19, дотепер не існує, основною стратегією фармакотерапії цієї хвороби наразі є переосмислення та перепозиціонування наявних медикаментів з іншими показаннями, які можуть бути потенційно здатними пришвидшувати одужання пацієнтів або запобігати прогресуванню хвороби до тяжкого гострого респіраторного дистрес-синдрому (Wong K.K. et al., 2021).
За мотивами трилогії нейро-COVID
Наразі як друковані джерела, так і науково-практичні заходи приділяють значну увагу виявленню, діагностиці та лікуванню наслідків й ускладнень коронавірусної інфекції (COVID‑19). Серед усього спектра конференцій, присвячених цьому питанню, особливо цікавими є заходи з нестандартним форматом, наприклад, вебінар «Трилогія нейро-COVID», який відбувається у форматі дискусійного клубу. В першій частині вебінару висвітлювалися питання патофізіології постковідних ускладнень, у другій – доказова база їхнього лікування, а в третій – практичні нюанси застосування препаратів. Родзинкою дискусії є те, що свій погляд на обговорювані питання представляють паралельно клініцисти-неврологи та клінічний фармаколог. Модератором заходу виступила доктор медичних наук Тетяна Іванівна Насонова (Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), кафедра неврології № 1), іншими спікерами були доктор медичних наук Ганна Володимирівна Зайченко (Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця (м. Київ), кафедра клінічної фармакології) та кандидат медичних наук Віктор Олександрович Холін (ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ).
Delta-варіант SARS-CoV‑2 і супутня патологія: особливості ведення пацієнтів
Тема коморбідних станів завжди була актуальною в медицині, а з появою коронавірусної інфекції стала ще гострішою, тому сьогодні над розв’язанням цієї проблеми напружено працюють мультидисциплінарні команди. Колективними зусиллями вони вивчають патогенез і клінічні особливості перебігу COVID‑19, аналізують дані досліджень і розробляють алгоритми ведення пацієнтів, які мають максимально повно та своєчасно доноситися до лікарів.
Чи може полоскання горла й ротової порожнини розчином повідон-йоду зменшувати ризик нозокоміальної та позалікарняної передачі інфекції під час пандемії COVID-19?
Коронавірусна хвороба (COVID‑19), спричинена новим вірусом SARS-CoV‑2, передається повітряно-крапельним шляхом, через слину або прямий контакт. Тому з метою зменшення ризику передачі інфекції доцільно контролювати вірусне навантаження в слині та секреті дихальних шляхів. Одним із найпростіших й економічно ефективних заходів стримування пандемії є ефективна гігієна порожнини рота та горла. Останні дані підтвердили, що полоскання рота/горла 0,5% розчином повідон-йоду (PVP-I) протягом 30 с може істотно зменшити кількість вірусних частинок у слині та ротовій порожнині. Крім того, PVP-I здатен перешкоджати прикріпленню SARS-CoV‑2 до тканин ротової порожнини та носоглотки. Сьогодні використання PVP-I
для полоскання ротової порожнини як профілактичний захід зменшення передачі SARS-CoV‑2 широко пропагується в усьому світі. Хоча віруліцидна ефективність PVP-I проти SARS-CoV‑2 доведена досить давно, жодна оглядова стаття ще не обговорювала докази та механізми PVP-I проти SARS-CoV‑2. У цьому огляді висвітлюються обґрунтування, безпека, рекомендації та дозування розчину PVP-I для полоскання горла/рота як ефективного методу зниження вірусного навантаження під час пандемії COVID‑19.
