Біліарна дисфункція: нове бачення давньої проблеми
Сучасний ритм життя, наповненого стресовими факторами, нераціональним харчуванням, негативним впливом зовнішнього середовища, призводить до невпинного зростання поширеності захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) як органічного, так і функціонального генезу. До функціональних захворювань ШКТ належить біліарна дисфункція. Незважаючи на значний розвиток медицини, етіологія цієї патології, а й, відповідно, і патогенетичне лікування, залишаються невідомими.
Місце та роль отилонію броміду в лікуванні пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику
Актуальною проблемою гастроентерології протягом багатьох років залишається синдром подразненого кишечнику (СПК) – патології, що негативно впливає на якість життя пацієнта, призводить до зниження працездатності та збільшення витрат на систему охорони здоров’я. Питання сучасних можливостей діагностики та лікування СПК були обговорені провідними спеціалістами галузі в рамках вебінару, присвяченого СПК та больовому синдрому в гастроентерології.
Зниження інтелекту після перенесеної коронавірусної хвороби
Занепокоєння із приводу можливих когнітивних наслідків COVID‑19 стає все більш обґрунтованим. Адже наразі вже відомо, що симптоми тривалого COVID зберігаються у хронічній фазі, до того ж доступні дані досліджень щодо неврологічних проблем у пацієнтів із тяжким перебігом. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів дослідження A. Hampshire et al., метою якого було підтвердити або спростувати гіпотезу про негативний вплив збудника COVID‑19 на інтелект (The Lancet, 2021; 39: 1‑10).
Соматично обтяжена резистентна депресія: тактика терапії
У квітні в онлайн-форматі відбулася ІІІ науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Під час лекцій та майстер-класів були розглянуті основні питання щодо напрямів сучасних досліджень у сфері психосоматичної медицини, досягнення і перспективи в Україні. Також було піднято вкрай актуальну тему сьогодення – психосоматичні аспекти пандемії COVID‑19 у різних клінічних галузях медицини, як-от діагностика, терапія, реабілітація. Із доповіддю на тему «Соматично обтяжена резистентна депресія: тактика терапії» виступила д. мед. н., професорка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ) Олена Олександрівна Хаустова.
Погляд невролога та психіатра на зміни в діагностуванні й лікуванні пацієнтів під час пандемії COVID‑19
Клінічний випадок
23 жовтня, 2021
В Одесі 6‑9 вересня пройшла Міжнародна неврологічна конференція «XIII Нейросимпозіум 2021». У межах заходу були висвітлені важливі теми, серед яких сучасні підходи до лікування болю, нервово-м’язових патологій, захворювань периферичної та екстрапірамідної нервової системи тощо. Пропонуємо до вашої уваги огляд цікавих виступів провідних вітчизняних фахівців.
Роль запалення у розвитку цереброваскулярних захворювань і порушень
Цьогоріч у вересні відбулася конференція з міжнародною участю «Запалення і здоров’я нервової системи: від теорії до практики», присвячена ролі запалення у рутинній роботі неврологів, терапевтів, лікарів сімейної медицини, а також фізичної та реабілітаційної медицини. Під час конференції були розглянуті основні питання компетенції сімейного лікаря та невролога при веденні пацієнтів із запальними процесами, сучасні можливості профілактики, корекції та реабілітації в неврології та додаткові терапевтичні методики для підвищення ефективності лікування неврологічних хворих. Увагу слухачів привернула цікава доповідь на тему «Роль запалення у розвитку цереброваскулярних захворювань і порушень», яку представила лікарка вищої категорії, завідувачка неврологічного відділення Олександрівської міської лікарні (м. Київ) Лариса Олександрівна Вакуленко.
Практичні рекомендації щодо вторинної профілактики ішемічного інсульту та транзиторної ішемічної атаки
У 2021 р. Американська асоціація серця й Американська асоціація з вивчення інсульту (АНА/ASA) спільно розробили оновлену практичну настанову з профілактики ішемічного інсульту або транзиторної ішемічної атаки (ТІА). Документ містить вичерпні рекомендації щодо діагностичної оцінки, контролю факторів судинного ризику, лікування відповідно до етіологічних аспектів тощо. Основна мета – допомогти лікарям у прийнятті зважених рішень при веденні цих хворих залежно від індивідуальних потреб, уподобань та клінічного стану як у США, так і в усьому світі.
Порівняння переваг і ризиків подвійної та однокомпонентної антитромбоцитарної терапії для вторинної профілактики інсульту
Лікування антиагрегантами є основою вторинної профілактики інсульту в осіб, що перенесли некардіоемболічний ішемічний інсульт та транзиторну ішемічну атаку (ТІА). Подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ) у пацієнтів після ішемічного інсульту або ТІА знижує частоту повторних епізодів, але також може асоціюватися зі збільшенням великих кровотеч порівняно з однокомпонентною антитромбоцитарною терапією (ОАТТ). За дорученням Американської асоціації серця та Американської асоціації з вивчення інсульту (AHA/ASA) D.L. Brown et al. виконали систематичний огляд та метааналіз переваг і ризиків застосування ПАТТ порівняно з ОАТT у межах вторинної профілактики ішемічного інсульту. Отримані результати опубліковані у виданні Stroke (2021; 52: 00‑00).
Роль вальпроатів у лікуванні симптоматичної та рефрактерної епілепсії
Епілепсія – неврологічне захворювання зі схильністю до судом, що призводить до стигматизації та негативно впливає на якість життя пацієнтів, можливість отримати освіту, перспективи працевлаштування. Протисудомні препарати відіграють центральну і вирішальну роль в лікуванні осіб з епілепсією, більшість з яких потребують застосування антиконвульсантів протягом тривалого періоду часу.
Окрелізумаб: попередні результати піддослідження ENSEMBLE PLUS
Клінічне дослідження
22 жовтня, 2021
Розсіяний склероз (РС) – автоімунне демієлінізувальне нейродегенеративне захворювання центральної нервової системи, яке є основною причиною нетравматичної неврологічної інвалідності в осіб молодого віку. Ефективне лікування РС потребує комплексного підходу для контролю гострих нападів, запобігання прогресуванню хвороби та усунення серйозних симптомів. Оптимізація схеми інфузійної терапії РС препаратами гуманізованих моноклональних антитіл є актуальним напрямом, який дозволить зменшити тягар захворювання для пацієнтів та знизити навантаження на медперсонал. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H.P. Hartung et al., присвяченої цій темі, яку було опубліковано у виданні Multiple Sclerosis and Related Disorders (2020; 46: 102492).
Психогенні рухові розлади: діагностичні критерії та особливості лікування тремору
Функціональні або психогенні рухові розлади зазвичай важко діагностувати. Діагностичні критерії психогенних гіперкінезів та особливості лікування висвітлив у межах науково-практичної конференції «НЕПіКа: неврологія, ендокринологія, психіатрія і кардіологія» завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, д. мед. н., професор Михайло Михайлович Орос.
Біль у спині та міофасціальний синдром: чому і як треба лікувати?
Біль у спині є однією з найчастіших скарг пацієнтів. Понад 70‑80% населення неодноразово стикалися з цією проблемою. Міофасціальний синдром (МФС) – це біль в ураженій групі м’язів, що має ниючий характер, не проходить у спокої та посилюється при навантаженнях і активації тригерів. Якість життя пацієнта залежить від правильної діагностики та своєчасної терапії. У вересні 2021 р. відбулася міжнародна неврологічна конференція «XIII Нейросимпозіум 2021», в межах якої завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, д. мед. н., професор Михайло Михайлович Орос поділився власним досвідом роботи та лікування МФС.
