Гемофілія в Україні: проблеми, досягнення та перспективи
За ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я та Всесвітньої федерації гемофілії 17 квітня було проголошене Всесвітнім днем боротьби з гемофілією. Метою запровадження Всесвітнього дня гемофілії є привернення уваги світової громадськості, чиновників від сфери охорони здоров’я, медичних працівників до проблем, з якими щодня стикаються хворі на гемофілію, підвищення їх обізнаності про це спадкове захворювання.
Лікування гострої кишкової інфекції: ніфуроксазид або пробіотик?
Лікування гострої кишкової інфекції (ГКІ), одного з найпоширеніших у світі захворювань, ґрунтується на декількох принципах, а саме на проведенні регідратаційної терапії, призначенні антибіотиків, застосуванні допоміжних засобів, раціоналізації дієти. Незважаючи на скорочення переліку показань для призначення антибіотиків при ГКІ в дітей і дорослих, проведення протимікробної терапії необхідне за підозри на гемоколіт, шигельоз, кампілобактеріоз, холеру, амебіаз, а також у разі тяжкого перебігу інвазивної діареї. Наявність вторинних бактеріальних ускладнень, коморбідної онко- та гематологічної патології, хронічного захворювання кишечнику, супутнього імунодефіцитного стану внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини, проведення хіміопроменевої / тривалої кортикостероїдної терапії також вважаються підставами для обґрунтованого застосування антибіотиків.
Терапевтичний потенціал синбіотика при антибактеріальній терапії респіраторних інфекцій
Антибіотики є однією з найширше застосовуваних груп лікарських препаратів, які використовуються в різних галузях медицини та складають до 70% від обсягу призначень ліків [1, 2]. Водночас слід розуміти, що антибіотики – важливий компонент у лікуванні багатьох захворювань, але він може зумовлювати тяжкі побічні ефекти [3-6].
Сучасна модель державного забезпечення хворих на гемофілію лікарськими засобами та програмою медичних гарантій
17 квітня відзначають Всесвітній день гемофілії. У цей день громадські та пацієнтські організації, медичні працівники, активісти організовують заходи, метою яких є підвищення обізнаності населення про цю хворобу, підтримка пацієнтів і їхніх сімей і, що найбільш важливо в Україні, – привернення уваги органів державної влади до проблем, пов’язаних із доступністю ефективних лікарських засобів (ЛЗ).
Реабілітація хворих із хронічною патологією печінки, які перенесли COVID‑19
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) стала безпрецедентним викликом для лікарів усіх спеціальностей, адже, як виявилося, ця підступна інфекція здатна спричиняти поліорганні ураження та виникнення ускладнень не тільки в гострій фазі захворювання, а й у період реконвалесценції. Особливо небезпечним COVID‑19 є для тих категорій пацієнтів, які мають хронічні соматичні захворювання; саме вони закономірно потребують пріоритетної уваги фахівців на етапі реабілітації. Про практичні аспекти ведення пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (ХЗП), які перенесли COVID‑19, під час IX Всеукраїнського конгресу «Профілактика. Антиейджинг. Україна» (3-5 березня) докладно розповів професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Леонід Леонідович Пінський.
Сучасні підходи до діагностики та лікування запальних хвороб товстої кишки в практиці лікаря загальної практики
У сучасних умовах продовжує зростати поширеність хвороб товстої кишки, що зумовлено постійними психосоціальними стресами, зменшенням публічної довіри до лікарів, пізнім зверненням унаслідок не дуже приємної для обговорення клінічної симптоматики та маскуванням клініки супутніми ураженнями шлунка, підшлункової залози, жовчного міхура. Слід зазначити, що проблема діагностики та лікування хвороб товстої кишки поглиблюється завдяки невідповідності української термінології світовій, оскільки термінів «хронічний ентероколіт», «хронічний невиразковий коліт», «спастичний коліт» не існує в міжнародних класифікаціях і рекомендаціях.
ХХІІI Національна Школа гастроентерологів, гепатологів України: акцент на цитопротекцію та лікування гепатобіліарної дисфункції
Із 8 по 23 квітня у форматі онлайн тривала наймасштабніша гастроентерологічна конференція України – ХХІІI Національна Школа гастроентерологів, гепатологів України «Коморбідні стани в гастроентерології, мультидисциплінарний підхід. Академія здорового харчування». Різнопланова наукова програма заходу дала змогу кожному учаснику отримати відповіді на запитання та збагатити арсенал знань новітніми поглядами на діагностику, лікування та профілактику хвороб травної системи.
Тривалість терапії пацієнтів з ALK-позитивним недрібноклітинним раком легені, які отримували бригатиніб за програмою раннього доступу
Рак легені посідає четверте місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань у світі. Щороку діагностується 2,1 млн нових випадків раку легені та помирають унаслідок нього 1,8 млн осіб. Недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) складає 85% відсотків у структурі захворюваності на рак легені, при чому у більшості пацієнтів цю патологію виявляють не у ранній, а у поширеній стадії. Геномний аналіз показав, що перебудови у гені кінази анапластичної лімфоми (ALK) є причиною 3-5% випадків НДРЛ (переважно при аденокарциномі). Часто хворі на рак легені є курцями похилого віку. Однак ALK-позитивний (ALK+) НДРЛ зазвичай виявляють в осіб молодшого віку (медіана – 51 рік), які не курили або курили мало.
Гемтузумаб озогаміцин у лікуванні гострого мієлоїдного лейкозу
Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) – гетерогенне захворювання, яке класифікують на основі морфологічних, цитогенетичних, молекулярних, імунофенотипових ознак, що разом з індивідуальними характеристиками пацієнта (вік, статус за ECOG) впливають на тактику лікування та її результати. CD33 – це антиген, який синтезується бластними клітинами у більшості (85-90%) випадків ГМЛ і є ціллю для антигенної терапії (M.-S. De Propris et al., 2011).
Додаткові терапевтичні можливості кардіопротекції при COVID-19
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19), з якою людство зіткнулося вперше, стала нечуваним викликом для системи охорони здоров’я в усьому світі. Незважаючи на те що провідними клінічними проявами COVID‑19 є симптоми ураження органів дихання, до патологічного процесу при цьому захворюванні залучаються й інші органи та системи, що за тяжкого перебігу може зумовлювати
розвиток поліорганної недостатності з фатальними наслідками. Зокрема, разом із респіраторною системою «мішенями» при COVID‑19 часто стають серце та судини.
«Я в депресії чи це постковідна втома?»
16-17 квітня відбулася ІІІ Науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика», в якій узяв участь директор із медичної частини навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка» Харківського національного медичного університету, керівник Центру психосоматики та психологічної реабілітації, доктор медичних наук, професор Володимир Іванович Коростій із доповіддю «Я в депресії чи це постковідна втома?».
Профілактика цереброваскулярних захворювань серед пацієнтів, які перенесли COVID-19
Пандемія, спричинена коронавірусною хворобою (COVID-19), безсумнівно, є катастрофою, яка стала реальністю для всього світу. Високий ризик несприятливих ускладнень і летальності пов’язаний насамперед із тим, що інфекція, зумовлена вірусом SARS-CoV-2, може спровокувати не лише розвиток порушення газообміну в легеневих альвеолах і пов’язаної з ним прогресивної дихальної недостатності, а й декомпенсацію, порушення функціонування та структурні ураження багатьох життєво важливих органів і систем, у т. ч. головного та спинного мозку.
