Головна Статті

 
 
 
Хірургічні методи лікування інсультів: коли та як саме їх застосовувати?

26 лютого, 2020

Впродовж останнього десятиліття досягнуто значних успіхів у лікуванні інсультів. Це зумовлено розробкою нової стратегії терапії гострих порушень мозкового кровообігу, насамперед, завдяки активним діям лікарів у перші години після виникнення симптомів захворювання (зокрема концепції «мозок – ​це час»), втіленню сучасних лікувальних методів та активній кампанії розповсюдження знань про інсульти. Позитивних результатів може бути досягнуто лише при запровадженні системних послідовних дій на догоспітальному етапі, швидкій та якісній діагностиці, стабілізації стану та вчасному початку терапевтичних і, за потреби, хірургічних заходів, ранній активній реабілітації та вторинній профілактиці захворювання.
Сколько пациентов с нормальной МРТ-картиной имеют рак простаты?*

26 лютого, 2020

В настоящее время растет интерес к мультипараметрической магнит­но-резонансной томографии (МРТ) как методу диагностики клинически значимого рака предстательной железы (РПЖ), применяемому после получения отрицательных результатов первой биопсии [1]. Как альтернативный подход рассматривается выполнение мультипараметрической МРТ до биопсии у тех пациентов, кому она показана по стандартным критериям [2, 3].
Протокол відкритого багатоцентрового дослідження «випадок – ​контроль» щодо безпеки та ефективності використання едаравону (Ксаврон®) у гострому періоді ішемічного інсульту в умовах реальної клінічної практики

26 лютого, 2020

Ефективне лікування ішемічного інсульту на сьогодні має суттєві обмеження – ​передусім час втручання. Доведений ефект реканалізації затромбованої судини, особливо в період «золотої години», за допомогою системного внутрішньовенного тромболізису або механічної тромбекстракції вірогідний лише за умов дотримання вимог, що можливо для обмеженого відсотка реальних пацієнтів (від 15 до 30% на момент сучасної організації надання допомоги в найкращих клініках світу) [1].
Інсульт: ​шляхи подолання проблеми світового масштабу

26 лютого, 2020

Починаючи із 2006 р., 29 жовтня у всьому світі відзначають день боротьби з інсультом. Метою заходів є заклик до активних дій, спрямованих на зниження частоти цієї судинної катастрофи. Ще у 2004 р. Всесвітня організації охорони здоров’я (ВООЗ) назвала інсульт глобальною епідемією. Наприкінці жовтня 2019 р. Всесвітня організація боротьби з інсультом (WSO) оголосила про запуск амбітної глобальної стратегічної програми, метою якої є скорочення частоти випадків інсульту вдвічі.
Надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт: клінічна ефективність тромболітичної терапії та біофлавоноїду кверцетину при гострому ішемічному інсульті

26 лютого, 2020

Через високу частоту й значущі показники інвалідизації та смертності проблема мозкового інсульту (МІ) є однією з найактуальніших в ангіоневрології. Щорічно у США реєструється >800 тис. МІ, у країнах об’єднаної Європи – ​1,75 млн [37]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, МІ щороку вражає ~20 млн осіб у світі, з яких 5 млн помирають, а близько третини потребують сторонньої допомоги через інвалідизацію [22].
Ефективна і безпечна терапія постінсультної депресії

25 лютого, 2020

Захворюваність на постінсультну депресію як найважливіший предиктор поганого відновлення повсякденної активності та зниження якості життя пацієнтів у світі залишається надвисокою. Депресія може мати множинні й тяжкі наслідки для лікування та реабілітації хворих після інсульту. До вашої уваги представлено огляд статті R. Feng et al., опублікованої в журналі Medicine (Baltimore) (2018; 97 (49): e13453), де викладено результати метааналізу даних щодо ефективності антидепресанту сертраліну для лікування депресії у пацієнтів, які перенесли інсульт.
Антигіперурикемічна терапія в урологічній практиці

25 лютого, 2020

Гіперурикемією називають патологічний стан, що характеризується підвищенням рівня сечової кислоти в сироватці крові більше 380 мкмоль/л (згідно з рекомендаціями Європейської асоціації урології). Гіперурикемія є предиктором розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема подагри з незворотним ураженням нирок та розвитком подагричної нефропатії, уратного нефролітіазу, захворювань серцево-судинної системи. Це призводить до зниження якості життя та працездатності, а іноді й до інвалідизації пацієнтів.
Ведення хворих із безсимптомною бактеріурією та циститом: Рекомендації Європейської асоціації урології 2019 року

25 лютого, 2020

Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ) – ​це запальна реакція епітелію сечовивідного тракту у відповідь на дію патогенних мікроорганізмів, переважно бактерій (Schaeffer A. J., 2002). Актуальність проблеми інфекцій сечових шляхів і нирок зумовлена значною їх поширеністю та високим ризиком хронізації патології.
Роль фитотерапии в метафилактике мочекаменной болезни после дистанционной литотрипсии*

24 лютого, 2020

Мочекаменная болезнь (МКБ) занимает 2-е место по распространенности среди всех урологических заболеваний, нарушает качество жизни человека, приводит к инвалидизации и является одной из ведущих причин смертности [1]. Ежегодная заболеваемость уролитиазом в мире составляет 0,5‑5,5%, а в некоторых странах и эндемичных по МКБ районах – до 13‑20% [2‑5]. Внедрение в медицинскую практику метода дистанционной литотрипсии (ДЛТ) расширило возможности лечения нефролитиаза.
Особенности клинического течения и проблемы диагностики туберкулеза мочевой системы в современных условиях*

24 лютого, 2020

В современную эпоху происходят изменения клинического течения туберкулеза мочевой системы, в том числе туберкулеза почек и мочевыводящих путей. Также под влиянием антибиотиков проявляются особенности специфического туберкулезного воспаления при патоморфологическом исследовании биоптатов. Стойкие изменения симптоматики обусловлены естественной эволюцией микробактерий туберкулеза (МБТ), но в последнее время значительно увеличивается количество мультирезистентных штаммов. Естественный патоморфоз также является следствием изменения иммунореактивности популяции, увеличения числа пациентов с ВИЧ-инфекцией.
Нові можливості лікування хронічного бактеріального простатиту у хворих, інфікованих Trichomonas vaginalis

20 лютого, 2020

Простатит – ​найбільш поширене урологічне захворювання серед чоловіків віком до 50 років. При цьому значну роль в хронізації запального процесу в простаті відіграє інфікованість Trichomonas vaginalis.
Нестероїдні протизапальні препарати у менеджменті хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю

20 лютого, 2020

Простатит – ​це ураження передміхурової залози інфекційного або неінфекційного генезу, яке характеризується наявністю мікроскопічних запальних змін простати й охоплює широкий спектр патологічних станів (Watson R. et al., 2017). Згідно із класифікацією NIH (Національного інституту здоров’я США), виділяють 4 категорії простатиту: гострий бактеріальний, хронічний бактеріальний, ХП/СХТБ та безсимптомний запальний.