Основные принципы гепатопротекторной терапии: уроки клинических исследований S-аденозил-L-метионина
Несмотря на стремительное развитие гепатологии и достигнутые в последние годы успехи, необходимость в гепатопротекторной терапии при заболеваниях печени нисколько не уменьшилась. К примеру, сейчас, как никогда раньше, стало очевидно, что излечение от вирусного гепатита отнюдь не означает устранение факторов риска, связанных с наличием у части пациентов тяжелого фиброза и цирроза печени (ЦП).
Актуальні питання підтримки та збереження грудного вигодовування дітей в Україні
Грудне вигодовування (ГВ) є природною, сформованою в ході еволюції формою харчування новонароджених і немовлят. Воно забезпечує найбільш оптимальні показники фізичного й інтелектуального розвитку дитини, мінімізує негативний вплив різноманітних чинників довкілля, запобігає виникненню інфекційних, алергічних та аліментарнозалежних захворювань. Грудне молоко – це унікальна біологічно активна система. На кожному етапі розвитку немовляти молоко матері відповідає віковим потребам в нутрієнтах і забезпечує належні темпи росту.
Сучасний алгоритм ведення пацієнтів з Hp-асоційованим гастритом: на що слід звернути увагу
Інфекція Helicobacter pylori (Hp) відома людству уже понад 30 років. За цей час актуальність проблеми Hp-асоційованого гастриту стрімко зросла, що зумовлено великою поширеністю захворювання (за даними різних авторів, близько половини населення світу інфіковані Hp) та високим ризиком розвитку ускладнень (виразкової хвороби, атрофічного гастриту, аденокарциноми шлунка або MALT-лімфоми).
Хронічний панкреатит при коморбідному перебігу з ішемічною хворобою серця: особливості фармакотерапії
Відсутність значного прогресу в лікуванні хронічного панкреатиту (ХП), особливо на тлі коморбідної патології з ішемічною хворобою серця (ІХС), пов’язана зі складною симптоматикою та з великою варіабельністю клінічної картини, широким діапазоном морфологічних змін підшлункової залози (ПЗ), системним характером ураження і тяжким перебігом цих захворювань. Саме коморбідність ХП та ІХС створює умови, за яких нервово-рефлекторні больові реакції та харчове навантаження провокують ангінальний біль.
Гепатоцелюлярне пошкодження: сучасне поняття, лабораторні маркери та їх клінічне значення
Захворювання печінки можуть провокувати багато інфекційних та неінфекційних факторів. Увага до цієї групи хвороб зумовлена їх значною поширеністю, схильністю до хронічного перебігу, формування цирозу печінки і високою смертністю унаслідок його ускладнень або трансформації в гепатоцелюлярну карциному. Вважалося, що серед етіологічних чинників хронічних захворювань печінки домінують гепатотропні віруси. Однак останнім часом у цих поглядах намітилися істотні зміни.
Обережно – глютен! Що необхідно знати про целіакію?
Всесвітня організація охорони здоров’я констатує, що здоров’я людини на 70% залежить від харчування. Споживання продуктів, які ми зазвичай кладемо до кошика в супермаркеті, неодмінно позначиться на функціонуванні нашого організму. Тому, обираючи той чи інший продукт, важливо керуватись не тільки власними уподобаннями, а насамперед фізіологічною потребою в макро- та мікроелементах.
Пробіотики: сучасні досягнення та виклики
Термін «пробіотики» увів у науковий обіг ще в 1953 році німецький професор Вернер Коллат. Згідно з визначенням науковця пробіотики – це органічні та неорганічні харчові добавки, необхідні для пацієнтів, які вживають велику кількість високоочищених продуктів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) згодом доповнила визначення цього терміна, власне конкретизувала, що йдеться саме про непатогенні для організму людини мікроорганізми, які мають здатність пригнічувати ріст патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.
Спазмолітична терапія в корекції синдрому подразненого кишечнику
Синдром подразненого кишечнику (СПК) належить до функціональних захворювань, при яких механізми розвитку симптомів не можуть бути пояснені структурними змінами шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Відповідно до сучасних уявлень, СПК є психосоціальним розладом з порушенням вісцеральної чутливості та моторної активності кишечнику, зумовлених або зниженням порога сприйняття болю, або збільшенням відчуття больових імпульсів при нормальному порозі їх сприйняття [4]. Однак при багатьох органічних захворюваннях ШКТ, таких як пептична виразка, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, жовчнокам’яна хвороба, хронічний панкреатит тощо, відзначаються симптоми, властиві СПК [8].
Кишечный газ и вздутие живота
Пациенты с симптомами, вероятно связанными с повышенным газообразованием в пищеварительном тракте, часто обращаются за консультацией не только к гастроэнтерологу. Семейные врачи также нередко сталкиваются с жалобами пациентов на отрыжку, вздутие, разлитую боль в животе и флатуленцию. Обычно пациенты считают их следствием избыточного газообразования, что, необходимо отметить, не всегда соответствует действительности.
Ефективність та безпека препарату адеметіоніну у корекції функції печінки у пацієнтів зі стеатогепатитом
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є хронічним захворюванням, в основі якого лежить накопичення ліпідів у гепатоцитах, що перевищує 5% маси печінки, за відсутності як етіологічного фактора токсичної дії алкоголю (40 г/добу для чоловіків і 20 г/добу для жінок). НАЖХП належить до поширених захворювань (поширеність становить 17-46% від загальної кількості населення) [8]. При метаболічних захворюваннях частота НАЖХП різко зростає: при ожирінні НАЖХП діагностують у більшості пацієнтів (70-100%), при цукровому діабеті 2 типу – у 20‑70% [1‑3, 8, 17].
Фармакотерапія хронічного панкреатиту з позицій сучасних клінічних рекомендацій
Хронічний панкреатит (ХП) – це прогресуюче запальне захворювання, що призводить до структурних і фіброзних змін підшлункової залози (ПЗ), порушення її ендокринної та екзокринної функцій.Об’єктивна епідеміологічна структура ХП невизначена внаслідок складності ранньої діагностики та особливостей клінічного перебігу цього захворювання.
Здорове харчування та дієтотерапія: медичний аспект
Здорове харчування – це унікальний інструмент, за допомогою якого можна зміцнити здоров’я людини, покращити адаптаційні можливості організму та, найголовніше, запобігти розвитку низки захворювань. Провідні зарубіжні та вітчизняні експерти у галузі дієтології акцентують увагу на тому, що корекція раціону є дієвим методом профілактики не лише хвороб органів травлення чи судинної патології, а й тяжких хронічних захворювань. Цінність цього напряму лікування насамперед зумовлена тим, що корекція раціону не потребує значних матеріальних і часових ресурсів. Єдине, що має зробити людина, – це змінити своє ставлення до їжі як засобу втамування голоду.
