Сучасні підходи до лікування пацієнтів з обсесивно-компульсивним розладом та мігренню
11-13 вересня в м. Одеса традиційно відбувся щорічний науковий захід – Нейросимпозіум, який був присвячений актуальним проблемам діагностики й лікування в неврології. Ця наукова зустріч зібрала під одним дахом провідних наукових діячів країни та практичних клініцистів: лікарів-неврологів, нейрохірургів, психіатрів, терапевтів, сімейних лікарів та колег із-за кордону – Бельгії, Франції та Литви. Платиновим спонсором Нейросимпозіуму виступила компанія «Асіно Фарма Старт».
Инсайт при расстройствах шизофренического спектра: связь с поведением, настроением и субъективным качеством жизни, лежащие в основе причины и перспективы лечения
Понятие инсайта в психиатрии долгое время относилось к осведомленности о болезни.
В 1882 году Pick [1] дал определение инсайта как осознание пациентом «патологического аспекта своего психического процесса, или его некоторых аспектов, более или менее ясно». Для Pick понятие инсайта включало в себя вариативную «степень ясности», с самой слабой ее формой в виде «ощущения болезни» и с самой сильной, полноценной формой инсайта в виде «понимания болезни», означающей когнитивный процесс сознательной рефлексии и осознания.
Организация медицинской помощи пациентам с биполярным расстройством семейными врачами
Биполярное аффективное расстройство (БАР) – комплексное психическое расстройство, включающее повторяющиеся маниакальные (гипоманиакальные), депрессивные, смешанные аффективные эпизоды, резидуальные аффективные симптомы при интермиссиях, симптомы рецидивов (релапсов) при продолжающихся аффективных эпизодах, а также неаффективные коморбидные расстройства психики и поведения. Диагностические критерии маниакальных и депрессивных эпизодов были обновлены в введенном в клиническую практику «Диагностическом и статистическом руководстве по психическим расстройствам, пятое издание – DSМ‑5» (АРА, 2013) и подготовленной к имплементации в 2018 году «Международной классификации болезней ВОЗ – ICD-11» (ВОЗ, 2018).
Панічний і генералізований тривожний розлади. У страху очі великі?
Тривога – найчастіший у клініці феномен, який суб’єктивно характеризується почуттям недиференційованої небезпеки та супроводжується цілим комплексом соматовегетативних реакцій. Тривога належить до найважливіших сигнальних систем організму людини, її мета – мобілізація ресурсів організму, що забезпечують поведінку в екстремальних ситуаціях. Але хронічна тривога втрачає свої позитивні сигнальні риси, виникає поза межами загрозливої (стресової) події та порушує нормальне функціонування організму («патологічна» тривога).
Эволюция антидепрессантов: может ли форма изменить содержание?
По материалам Международной научно-практической конференции «Практика, образование, исследования»
(17 мая 2018 года, г. Харьков)
Дифференцированное лечение когнитивных нарушений
Во всем мире насчитывается около 50 млн людей с деменцией – синдромом, при котором происходит деградация когнитивной функции. По оценкам, ежегодно возникает около 10 млн новых случаев заболевания (Всемирная организация здравоохранения, 2017).
Медична реабілітація і рефлексотерапія в неврології та сімейній медицині: від теорії до практики
11-12 жовтня в м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 100-річчю Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика. У межах конференції був проведений V з’їзд громадської організації «Українська асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури» (ГО «УАРМА») зі звітно-виборчими заходами. Організатори конференції: ГО «УАРМА», НМАПО ім. П.Л. Шупика, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), ГО «Асоціація сімейної медицини». Інформаційні та мас-медіа партнери: Національна наукова медична бібліотека України, видання «Здоров’я України.
Медична Газета», «Ваше здоров’я», «ЗОЖ в Украине».
Танці очей
На конференції першу частину циклу лекцій про сакадні системи загалом, порушення сакад та особливості клінічної картини, фармакотерапію осцилопсії тощо, а саме власне бачення цих процесів представив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психології Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос.
Коли не встигли зробити тромболізис: тактика ведення пацієнта з гострим ішемічним інсультом
Із доповіддю про медичні аспекти ведення пацієнтів із гострим ішемічним інсультом виступив завідувач неврологічного відділення інтенсивної терапії (ВІТ) Інсультного центру Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), кандидат медичних наук Геннадій Петрович Пасічник. Лектор поділився з аудиторією досвідом лікування осіб з інсультом, яких госпіталізують до ВІТ.
Раціональна антибіотикотерапія: світові стандарти та українська практика
За матеріалами I Міжнародного конгресу «Раціональне використання антибіотиків у сучасному світі. Antibiotic resistance STOP!» Винахід антибіотиків розділив медицину на «до» та «після». Проте сьогодні через нераціональне використання антибактеріальних засобів лікарі дедалі частіше стикаються з полі та панрезистентними штамами бактерій, які спричиняють тяжкі та практично невиліковні інфекційні захворювання. Метою міжнародного конгресу, що 1516 листопада пройшов у Києві, було підсумувати наукові надбання в галузі антибактеріальної терапії, мікробіології та поділитися цими знаннями з учасниками.
Всесвітній день боротьби з інсультом
Щорічно 29 жовтня Всесвітня організація інсульту (World Stroke Organization, WSO) ініціює відзначення Всесвітнього дня боротьби з інсультом. Цьогоріч WSO закликає кожну людину замислитись, які причини мають спонукати її до запобігання тяжкому захворюванню. Головне завдання заходів цього дня – підвищення обізнаності світової спільноти щодо проблеми інсульту, важливості правильного та своєчасного надання першої допомоги й щодо профілактичних заходів.
Сучасні можливості корекції позалегеневих проявів хронічного обструктивного захворювання легень
18-19 жовтня в Києві відбувся І Національний конгрес пульмонологів України. У рамках заходу було розглянуто ключові питання діагностики й лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальної астми, інтерстиціальних, професійних та спадкових захворювань легень.
