Полимодальные эффекты Актовегина у пациентов с высоким уровнем коморбидности
Проблема коморбидности кардио- и цереброваскулярных заболеваний (ЦВЗ), а также обусловленной этим полипрагмазии крайне актуальна в Украине. Хроническая гипоперфузия головного мозга из-за снижения сердечного выброса при сердечно-сосудистых заболеваниях ведет к развитию когнитивных нарушений, что делает необходимым назначение антигипоксантов. Препарат Актовегин, обладающий нейропротекторными, метаболическими и микроциркуляторными эффектами, улучшает нарушенные когнитивные функции у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и ишемической болезнью сердца (ИБС), повышает скорость когнитивных реакций у больных энцефалопатией, достоверно улучшает память и концентрацию внимания у лиц с возрастными нарушениями памяти. Результаты рандомизированных плацебо-контролированных исследований подтверждают эффективность и безопасность терапии Актовегином у пациентов с диабетической полинейропатией (ДПНП).
Нейропротекторная терапия острых неврологических состояний: «интуитивный» метод лечения или научно обоснованный подход?
В последние годы нейропротекторная терапия все шире применяется не только в лечении хронических заболеваний нервной системы, но и при острых состояниях, что обусловлено получением многочисленных доказательств о целесообразности такого подхода.
Мы попросили одних из ведущих украинских специалистов прокомментировать возможности применения нейропротекторной терапии при инсультах и черепно-мозговых травмах (ЧМТ) в свете последних данных доказательной медицины.
Біль у спині та м’язовий спазм: що треба знати неврологу?
Біль у спині – одна з найпоширеніших і найдорожчих проблем західного суспільства [1, 2]. Незважаючи на численні дослідження та зусилля науковців, причини дорсалгій досі залишаються контроверсійними, а лікування – часто незадовільним. Біль у спині є складним феноменом, істинні причини якого найчастіше залишаються нез’ясованими. Загальновизнаною є мультифакторіальна природа болю, що стосується не лише етіології, а й перебігу, хронізації та відповіді на лікування.
Бессонница: последствия нарушения сна и пути решения проблемы
Сон – естественный биологический процесс, необходимый для восстановления нашего организма. Во время сна происходит обновление многих систем: нервной, иммунной, скелетной, мышечной. Человек расслабляется, у него уменьшается восприятие окружающих раздражителей (то есть повышается порог их восприятия). Когда мы спим, мозг получает разгрузку, обрабатывает информацию, которую мы почерпнули за день и упорядочивает воспоминания. Нарушение сна – бессонница – является серьезным расстройством, ведущим к значительным проблемам со здоровьем и ухудшению качества жизни. Восстановлению нормального цикла сон-бодрствование способствуют модификация образа жизни и правильно подобранная медикаментозная терапия.
Что вызывает психоз? Общий обзор протективных факторов и факторов риска
Психотические расстройства, такие как шизофрения, относятся к числу ведущих причин инвалидности в мире [1]. Среднее значение заболеваемости составляет 31,7 на 100 тыс. человеко-лет в Англии [2] и 1,1% у населения США за 12-месячный период наблюдения [3]. Несмотря на многолетние исследования, этиология этих расстройств остается неопределенной [4].
Молодь і психічне здоров’я у світі, що змінюється
Щорічно 10 жовтня за ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відзначається День психічного здоров’я. Головна мета цього заходу – підвищити рівень громадської освіти в зазначеній сфері, а також популяризація профілактики психічних розладів, зниження стигматизації, сприяння організації належного лікування та догляду людей, які страждають на розлади психіки та поведінки. Цьогоріч тема дня – молодь і психічне здоров’я у світі, що змінюється.
Гастроентерологія сьогодні: від нових наукових концепцій до конкретного пацієнта
7-8 листопада у м. Полтаві за підтримки Української медичної стоматологічної академії та ГО «Українська гастроентерологічна асоціація» відбулася науково-практична конференція «Від нових наукових концепцій в гастроентерології до конкретного пацієнта», присвячена 75-річчю від дня народження доктора медичних наук, професора Ірини Іванівни Дегтярьової. У ці дні Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М.В. Гоголя перетворився на справжній науковий осередок, який об’єднав провідних вітчизняних науковців з усіх куточків України. Запрошені спікери у своїх виступах порушили головні актуальні проблеми гастроентерології ХХІ століття, запропонували можливі шляхи їх вирішення, розповіли про новітні діагностичні і лікувальні технології та розглянули перспективні напрями гастроентерологічної науки.
Поддерживающая терапия вортиоксетином в течение года при большом депрессивном расстройстве: эффективность и переносимость по данным анализа пяти исследований
Несмотря на успехи психофармакологии второй половины ХХ века, результаты и сроки лечения большого депрессивного расстройства (БДР) не всегда удовлетворяют пациентов и клиницистов. Поэтому продолжаются разработка и клинические исследования перспективных антидепрессантов. Вортиоксетин стал одним из ярких представителей последнего поколения препаратов мультимодального действия. Метаанализ результатов рандомизированных контролируемых исследований кратковременной терапии при БДР подтвердил краткосрочную и противорецидивную эффективность вортиоксетина (M.E. Thase et al., 2016).
Розробка та валідація методики для оцінки ризику падінь із метою використання в межах первинної медичної допомоги
Старіння населення та зростання тенденції до падінь із віком являють собою серйозну проблему для всесвітніх систем охорони здоров’я. На сьогодні наявні переконливі докази того, що багатофакторні втручання можуть запобігати падінням. Оскільки ресурси охорони здоров’я є обмеженими, широке впровадження різноманітних стратегій надання допомоги навряд чи можливе. Індивідуальний підхід, що ґрунтується на профілі ризику для певної особи, найімовірніше, є ефективною альтернативою.
Тактика ведения пациентов с холестазом в условиях коморбидности
В клинической практике врача любой специальности пациенты с одним заболеванием встречаются крайне редко. В большинстве случаев клиницисты имеют дело с коморбидной патологией – наличием у пациента двух и больше (полиморбидность) заболеваний. Термин «коморбидность» в 1970 г. впервые был предложен Feinstein для обозначения сочетания нескольких клинических расстройств. Согласно современным представлениям, выделяют различные подтипы коморбидности: синтропия (два или более заболеваний имеют общие этиологические и патогенетические механизмы), интерференция (одно патологическое состояние индуцирует развитие других) и сочетанная патология (одновременное наличие у пациента двух не связанных между собой заболеваний).
IV Східноєвропейський курс з епілепсії ILAE-CEA
Цей новий для України, але вже традиційний для Міжнародної протиепілептичної ліги (ILAE) навчальний проект був утілений у життя за ініціативи Української протиепілептичної ліги (УПЕЛ) та Благодійного фонду «РІМОН». Східноєвропейський курс з епілепсії вперше був ініційований і проведений у 2014 році дитячим неврологом із Румунії Dana Craiu з висвітленням новітньої інформації в галузі епілептології. Протягом наступних років проект посів гідне місце в системі постійного медичного навчання, що підтверджується нарахуванням балів EACCME (Європейська рада з акредитації для постійної медичної освіти). Лікарі-практики отримали всебічну підготовку з питань діагностики та лікування епілепсії.
Коморбідність хронічного панкреатиту з ішемічною хворобою серця: загальні етіологічні та патогенетичні ланки розвитку й особливості діагностики
Проблема хронічного панкреатиту (ХП), його патогенезу, клініки та діагностики є актуальною, оскільки зростає його питома вага в загальній структурі хвороб органів травлення (10,5%), а також кількість випадків захворювань із первинно хронічним перебігом і частими загостреннями. Збільшилася частота захворювання на ХП, який супроводжується структурними змінами, що призводить до екзо- та ендокринної недостатності підшлункової залози (ПЗ), характеризується істотним погіршенням якості життя, достатньо високим ризиком розвитку цукрового діабету (ЦД) і пухлин ПЗ. За рецидивуючого перебігу ХП у 30% випадків розвиваються ранні ускладнення, летальність при цьому становить 5,1%, у тому числі через високу частоту поєднання ХП з іншою патологією внутрішніх органів, особливо серцево-судинної системи.
