Алергічний риніт у дітей: нагальні питання діагностики і терапії
Алергічний риніт (АР) – хронічне IgE-залежне запальне захворювання слизової оболонки носа, яке виникає під впливом алергенів і клінічно характеризується появою свербіння у носі, нападами чхання, ринореєю, закладеністю носа, іноді – зниженням нюху. АР часто поєднується з іншими супутніми (коморбідними) алергічними захворюваннями (кон’юнктивітом) і є фактором високого ризику розвитку бронхіальної астми (БА) згідно з сучасною концепцією про «єдині дихальні шляхи». АР правомірно називати лише ті вип
30 років з дня заснування кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освітиім. П.Л. Шупика: історичний нарис
Кафедра клінічної, лабораторної імунології та алергології була заснована в 1985 р. за допомогою ректора академії Віталія Миколайовича Гиріна. Першим її завідувачем став член-кореспондент АМН та НАН України, д.м.н., професор Едуард Вальтерович Гюллінг – відомий вчений-імунолог, який вперше в Україні та Росії проводив наукові дослідження та клінічну апробацію багатьох імуномодулюючих препаратів.
[caption id="attachment_27675" align="alignleft" width="150"] Зав. кафедри Едуард Вальтерович Гюлл
Хірургічне лікування стійкої обструкції порожнини носа у пацієнтів з алергічним ринітом
До хронічної обструкції порожнини носа можуть призвести такі стани: скривлення носової перетинки (СНП), вазомоторний та персистуючий алергічний риніт (АР), поліпозний риносинусит, медикаментозний риніт, доброякісні і злоякісні пухлини носа та пазух та ін. Гостра обструкція порожнини носа частіше зустрічається при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ) та інтермітуючому АР.
Частота СНП при профілактичних оглядах населення становить 68% (Пискунов С.З. и соавт., 2004). Багато авторів ст
Специфічна імунотерапія як єдиний патогенетичний метод лікування алергічних захворювань
Чим більше вникаєш в суть специфічної імунотерапії, чим більше задумуєшся над проблемами, тим правдоподібніше звучить теза про те, що «мистецтву лікування ні в яких книгах не навчитись». Існує багато деталей, тонкощів, спірних питань. Успішно встановити істину можливо лише в тому випадку, коли увага лікарів буде прикута до цього достойного методу лікування.
Загальновизнано, що основним патогенетичним методом лікування атопічних захворювань є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) – метод, яки
CARAT у практиці українського лікаря
Алергічний риніт (АР) і бронхіальна астма (БА; ARIA) – це захворювання запального ґенезу, які часто характеризуються відсутністю контролю перебігу цих захворювань, що є причиною значного зниження якості життя пацієнта і суттєвим соціально- економічним тягарем [1, 2]. Відповідно до міжнародних рекомендацій, контроль захворювання є основним завданням при лікуванні алергічних захворювань дихальних шляхів [1, 3]. Керівні вказівки «Алергічний риніт та його вплив на астму (ARIA)» [1] підкреслили
Медицина боли в 21 веке: от традиций и стереотипов к индивидуальному подходу и новым технологиям
По данным Всемирной организации здравоохранения, боль служит основной причиной обращений за первичной медицинской помощью и симптомом до 90% заболеваний. Боль, которая длится 12 недель и дольше, определяется как хроническая и представляет собой актуальную медико-социальную проблему, поскольку истощает физические и эмоциональные ресурсы человека, приводит к социальной и трудовой дезадаптации, прямым и непрямым экономическим потерям. Как исследователи, так и клиницисты во всем мире сейчас приходят
ЭЭГ-видеомониторинг и его роль в эпилептологии
В последнее время электроэнцефалографический видеомониторинг (ЭЭГ-видеомониторинг) стал стандартной процедурой во всех центрах, специализирующихся на лечении эпилепсии в Европе, и становится все более доступным в неврологических стационарах. В Украине также есть несколько центров, в которых уже возможно проведение указанного обследования. Это послужило основанием для составления авторами данной публикации методических рекомендаций, утвержденных Министерством здравоохранения Украины в 2013 г. В к
Функциональное недержание мочи в детско-подростковом возрасте: этиопатогенетические особенности, клиническая типология, особенности диагностики и терапии
Функциональное недержание мочи представляет собой распространенное в детском возрасте расстройство, с примерно одинаковой частотой встречающееся во всех регионах мира. Энурез сопровождается эмоциональным дистрессом у детей и родителей, тревожно-фобическими и депрессивными симптомами, подвергающимися редукции. Основная цель лечения энуреза у детей – достижение «сухого» периода, что приводит к улучшению самооценки и повышению уверенности в себе (S. Longstaffe, M. Moffat, J. Whalen, 2000). Большинс
Случай вторичного гиповентиляционного синдрома вследствие приема психотропных препаратов
Гиповентиляционный синдром – симптомокомплекс, возникающий вследствие недостаточной вентиляции легких и обусловливающий развитие гипоксемии и гиперкапнии.
Различают первичный и вторичный гиповентиляционный синдром. Первичный, или врожденный центральный гиповентиляционный синдром (congenital central hypoventilation syndrome – CCHS) является редким аутосомно-доминантным заболеванием, характеризующимся отсутствием автоматического контроля над процессом дыхания, снижением чувствительности к гип
Применение антипсихотических препаратов у детей: принципы выбора и клинические рекомендации
В последнее время отмечается значительное увеличение количества применяемых психотропных лекарственных средств во всех возрастных группах, в том числе в детской и подростковой популяции. По данным реестра Национальной амбулаторной медицинской помощи США, в период с 1993 по 2009 г. количество применяемых антипсихотиков на 100 человек увеличилось с 0,24 до 1,83 у детей, с 0,78 до 3,76 у подростков и с 3,25 до 6,18 у взрослых. Из приведенных данных следует, что частота назначения психотропных препа
Медична допомога хворому з гострим порушенням мозкового кровообігу в межах компетенції лікаря загальної практики
Вимоги сучасності щодо підвищення якості медичної допомоги, зокрема людям з гострими порушеннями мозкового кровообігу (ГПМК), нерозривно пов’язані з упровадженням спеціальності лікаря загальної практики – сімейної медицини, на якого покладаються великі надії, а разом з тим і обов’язки щодо володіння широким спектром знань та навичок з різних сфер медицини, певних правових положень [1]. Прогресивним кроком у вирішенні зазначених питань є розробка і впровадження уніфікованих клінічних протоколів м
Цервикогенная головная боль: механизмы развития и патогенетическая терапия
В структуре болевых синдромов головная боль (ГБ) занимает 3-е место после люмбалгий и артралгий. Одной из распространенных причин ГБ напряжения и мигренозной боли является дисфункция шейного отдела позвоночника, а также шейных и перикраниальных мышц.
Современные подходы к диагностике и патогенетически обоснованные методы медикаментозной терапии цервикогенной ГБ представила в докладе заведующая кафедрой рефлексотерапии Харьковской медицинской академии последипломного образования, доктор медици
