Evidence Based Medicine: орієнтація на клінічний результат
20-22 вересня 2017 р. у м. Полтаві пройшла щорічна XIX Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», яка добре відома як «Сідельниковські читання». У рамках цього форуму відбувся науковий симпозіум-практикум щодо сучасних підходів до ведення дітей із гострими риносинуситами (ГРС) у вигляді дискусії між педіатром – заслуженим лікарем України, професором кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктором медичних наук Сергієм Петровичем Кривопустовим та оториноларинголом – головним експертом МОЗ України за напрямом «Отоларингологія.
Синупрет® в комплексе с ирригационной терапией для лечения детей с острым поствирусным риносинуситом
Острый риносинусит (ОРС) представляет собой воспалительное заболевание носа и придаточных пазух носа. Чаще всего он вызывается вирусными инфекциями, главным образом рино- или аденовирусами [1]. ОРС является самоограничивающимся заболеванием, длящимся 7-14 дней. В Украине приблизительно у 54% пациентов с ОРС отмечается самовыздоровление в этот период. 46% пациентов с ОРС испытывают длительное проявление симптомов или осложнений.
Чи є гострий риносинусит ускладненням?
Ще кілька років тому термін «риносинусит» був дивиною, а діагноз «гайморит» звучав майже як вирок, адже пацієнту він загрожував тривалим курсом стаціонарного лікування з хірургічними втручаннями та ін’єкційною антибіотикотерапією. При цьому лікарі-отоларингологи, встановлюючи діагноз гаймориту переважно на підставі результатів рентгенографії навколоносових синусів, досить часто коментували його фразою на зразок «як можна було так запустити респіраторну інфекцію?». Сьогодні ситуація кардинально змінилася.
Гострий риносинусит та його ускладнення
Адаптована клінічна настанова «Гострий риносинусит» дає вичерпне трактування – гострий риносинусит (ГРС) не є ускладненням гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), а є її проявом, а різні форми ГРС не є ускладненням одна одної. Натомість ГРС може стати причиною розвитку низки тяжких ускладнень. Сьогодні ми розглянемо реальні клінічні випадки, що демонструють відмінності між ГРС і ГРС з ускладненнями.
Инновационные препараты в современной оториноларингологической практике
Развитие современной медицинской науки в большой степени касается и оториноларингологии – ежегодно совершенствуются оперативные техники, методы диагностики редких и сложных заболеваний, на рынок выходят инновационные лекарственные средства. Отечественным отоларингологам довольно легко отслеживать этот прогресс, ведь научно-практические всеукраинские конференции ЛОР-сообщества проходят дважды в год.
Алгоритм клінічної діагностики та фармакотерапії. Помилки в діагностиці алергічного риніту
Діагностика алергічного риніту (АР) – річ непроста. Це пов’язано насамперед із маскуванням АР під запальні захворювання ЛОР-органів, найчастіше – гострий риносинусит (ГРС). У диференційній діагностиці ГРС і АР практикуючому лікарю слід керуватися положеннями Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит у дорослих та дітей», що допоможе йому запобігти помилкам у повсякденній практиці,
встановити правильний діагноз, а відтак – зменшити витрати пацієнта на лікування.
Алергологія та оториноларингологія: є контакт?
У наш час слово «алергія» ми дедалі частіше чуємо з вуст лікарів та пацієнтів. Тим часом ситуацію з діагностикою алергічних захворювань в Україні можна описати виразом «Невідоме породжує оману». Багато хто з лікарів схильні перебільшувати значення алергії, пояснюючи її проявами будь-яку хворобу, етіологія якої викликає запитання. Інші просто закривають очі на цю проблему, що, на жаль, у підсумку призводить до пізньої діагностики захворювання і неадекватного менеджменту пацієнтів.
Роль топических противовоспалительных средств в терапии заболеваний лимфоглоточного кольца
21 апреля в г. Харькове состоялась научно-практическая конференция «Междисциплинарный подход к диагностике и лечению тонзиллита с позиций доказательной медицины». Мероприятие, ставшее уже традиционным, проходило в формате школы практикующего врача, в ходе которой был поднят ряд вопросов, касающихся терминологии, диагностики и лечения заболеваний глотки.
Церебрум композитум Н — биорегуляционный подход в терапии психоневрологических расстройств
Статья в формате PDF.
Фармакотерапия психоневрологических расстройств остается сложной задачей по целому ряду причин. В каждом отдельном случае приходится тщательно взвешивать вероятность пользы и вреда планируемой психофармакотерапии [2]. Также с патогенетической точки зрения традиционно используемые группы лекарственных средств (ЛС) не способствуют восстановлению процессов саморегуляции и саногенеза, что не позволяет достигать более качественных и долговременных результатов лечения.
Вибуркол, Энгистол, Лимфомиозот – биорегуляционный подход в педиатрической практике
Статья в формате PDF.
Одна из актуальных проблем современной педиатрии и неонатологии – потребность в лекарственных средствах (ЛС), которые наряду с доказанной эффективностью также будут максимально безопасны для растущего детского организма. Представлен обзор клинических исследований по применению комплексных биорегуляционных препаратов (КБП) Вибуркол, Энгистол, Лимфомиозот, которые широко применяются при заболеваниях детского возраста [1-9, 11-26]. Научно-клинические исследования доказыва
