Рак грудної залози (РГЗ) залишається одним з найпоширеніших видів раку у жінок у світі та однією з провідних причин смерті, пов’язаної з онкологічними захворюваннями. Незважаючи на досягнутий прогрес у розробленні нових терапевтичних підходів, резистентність до лікування та несприятливий прогноз у деяких підгрупах пацієнток залишаються серйозною проблемою.

Рак передміхурової залози (РПЗ) у світі є другим за поширеністю видом злоякісних новоутворень у чоловіків (H. Sung et al., 2021). За даними Національного канцер-реєстру за 2020-2021 рр., РПЗ є третім за поширеністю у чоловіків. Станом на 2020 р. зареєстровано 6432 нових випадки захворювання та 3072 летальних випадки, спричинених прогресуванням РПЗ. Це свідчить про актуальність проблеми РПЗ, яка широко обговорювалася у рамках науково-практичної конференції MOVEMBER-2023: «Новітні технології в лікуванні пухлин та захворювань сечостатевої системи», що пройшла у гібридному форматі 10-11 листопада у м. Київ.

У рамках першої секції конференції «Рак грудної залози. Майбутнє сьогодні» було висвітлено сучасні аспекти персоналізованого ведення пацієнток із раком грудної залози (РГЗ). Ключові теми секції включали сучасні підходи до патоморфологічної й молекулярно-генетичної діагностики, хірургічної тактики лікування РГЗ та лімфодисекції.

30 червня на онлайн-платформі для лікарів Hippocrates Continuing Medical Education відбувся вебінар, присвячений актуальним питанням недрібноклітинного раку легені (НДРЛ), за участю відомих українських вчених. Зокрема, було розглянуто сучасні підходи до діагностики раку легені, виявлення мутацій, важливі аспекти хірургічного втручання, хіміотерапії, таргетної терапії, а також розроблення індивідуального плану лікування хворих.

Рак передміхурової залози (РПЗ) є однією з важливих проблем сучасної онкоурології у зв’язку з високою поширеністю серед чоловіків, що зумовлює потребу пошуку нових ефективних схем терапії цього захворювання. Останні досягнення в діагностиці та лікуванні РПЗ були представлені 23 червня провідними вітчизняними фахівцями у рамках науково-практичного заходу «Метастатичний РПЗ: інновації заради життя», який відбувся в онлайн-режимі. Експерти онкологічної галузі особливу увагу приділили сучасній діагностиці РПЗ, ролі генетичних мутацій у перебігу захворювання, значенню хіміо-, гормонотерапії та таргетної терапії у веденні пацієнтів з РПЗ.

Спадковий рак молочної залози (РМЗ) та рак яєчника (РЯ) є найпоширенішим спадковим пухлинним синдромом, тобто генетичним захворюванням, яке значно підвищує ризик розвитку злоякісних пухлин. Генетичний скринінг осіб групи ризику необхідний насамперед з метою виявлення здорових носіїв спадкових мутацій для забезпечення ефективної профілактики та ранньої діагностики онкозахворювання. Виявлення спадкових мутацій в онкологічних пацієнтів також дуже важливе, оскільки впливає на тактику їх подальшого лікування.

Протягом останнього десятиліття у лікуванні недрібноклітинного раку легені (НДРЛ) відбуваються принципові зміни. І хоча гістологічний підтип пухлини залишається важливим фактором при виборі режиму хіміотерапії, сьогодні відомо, що наявність ушкоджень геному пухлинної клітини, таких як активуючі мутації або транслокації, потребує ефективного молекулярно спрямованого лікування. Інноваційним підходам до таргетної терапії НДРЛ була присвячена науково-практична конференція з міжнародною участю, яка відбулась у квітні у м. Києві.

Рак легкого остается наиболее распространенным онкологическим заболеванием в мире. Данная патология является чрезвычайно гетерогенной как с морфологической, так и с генетической точки зрения. Большинство опухолей легкого (~85%) составляет немелкоклеточный рак легкого (НМРЛ), и хотя данный термин интенсивно используется в клинической практике, он крайне недостаточно характеризует заболевание для определения наиболее эффективной тактики лечения.

Иммунотерапия с применением антител, которые блокируют рецептор программируемой гибели 1 (PD‑1), его лиганд (PD-L1) или белок 4, ассоциированный с цитотоксическими T-лимфоцитами (CTLA‑4), может иметь хороший и продолжительный эффект при многих видах опухолей. Однако для большинства пациентов применение ингибиторов данных контрольных точек не будет эффективным. Так, наибольшая частота ответа на иммунотерапию наблюдается у пациентов с меланомой, немелкоклеточным раком легкого (НМРЛ) и раком почки и составляет 40, 25 и 19% соответственно. Это создает необходимость поиска предиктивных маркеров ответа на иммунотерапию.

7-8 вересня цього року у м. Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя заснування онкологічної служби Хмельницької області відбулася ­науково-практична конференція «Подільські дні онкології» за участю фахівців зі всіх регіонів України. За словами організаторів, місце для проведення заходу було обрано не випадково, адже у 1946 році саме в Кам’янці-Подільському був створений перший онкологічний диспансер.