27 вересня, 2023
Конгрес ESC‑2023: декілька коментарів
Цьогорічний конгрес Європейського товариства кардіології (ESC), що відбувся в Амстердамі 25-27 серпня, – знакова подія для клініцистів усього світу. Програма та склад лекторів конгресу (≈2 тис. осіб) були надзвичайно різноманітними, що дозволило представити й обговорити найновіші наукові відкриття. Слоган цьогорічного конгресу («Об’єднавши зусилля задля захисту серця») якнайкраще охарактеризував цей захід, адже для забезпечення успішного лікування кардіологічної патології у більшості випадків, окрім зусиль лікаря і, звичайно, самого пацієнта, важливо також об’єднати передові знання та досвід клініцистів суміжних спеціальностей із результатами новітніх клінічних досліджень. Результатами найцікавіших досліджень, які активно обговорювалися в рамках цього заходу, з нами поділився професор кафедри ендокринології та дитячої ендокринології Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук Павло Павлович Кравчун.
Щодо лікування артеріальної гіпертензії було представлено результати найновітнішого клінічного дослідження ефективності зілебезирану (zilebesiran), який пригнічує синтез ангіотензиногену в печінці на рівні матричної РНК. Оскільки зілебезиран має пролонговану дію, для компенсації артеріального тиску достатньо лише 1 підшкірної ін’єкції препарату в дозі 200-800 мг 1 р/півроку (!).
Для більшості наших пацієнтів важливою складовою залишається прихильність до лікування (комплаєнс). Цитатою «Ліки не працюють у тих пацієнтів, які їх не приймають» розпочала свою доповідь дослідниця з Австралії Alta Schutte. Доведено, що відсутність прихильності до антигіпертензивної терапії збільшує частоту серцево-судинних подій (Bohm M. et al., 2013).
Michel Burnier зі Швейцарії навів пропозиції, які допоможуть приймати антигіпертензивні ліки згідно із призначенням лікаря (перші позиції є найефективнішими):
- комбінації в 1 таблетці – 32,1%;
- зручне пакування – 18,6%;
- листівки для пацієнта – 15,8%;
- менший розмір лікарської форми – 14,0%;
- доступніші за ціною лікарські засоби – 8,9%;
- лікарські форми з покращеними смаковими властивостями – 6,3%.
За даними Andrea Brandao (Бразилія), комбінація периндоприлу, індапаміду та амлодипіну в 1 таблетці підвищує прихильність до лікування, знижує відсоток госпіталізацій щодо серцево-судинних подій, а також має цінову перевагу порівняно з інгібітором АПФ, блокатором кальцієвих каналів, діуретиком у 2 лікарських формах.
Стосовно резистентної форми АГ, коли артеріальний тиск не контролюється та не знижується до <140/90 мм рт. ст., незважаючи на лікування оптимальними дозами щонайменше трьома препаратами таких класів: РААС-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, діуретики, – необхідно звернути увагу на вторинні причини, як-от первинний гіперальдостеронізм, захворювання ниркових судин, а також на т. зв. псевдорезистентність. За ізольованої діастолічної АГ, яка трапляється в ≈10% хворих, основну увагу слід звернути на компенсацію систолічної АГ. Для хворих з аортальним стенозом, ⅔ з котрих мають АГ (якщо в анамнезі немає попередніх синкопальних епізодів), слід проводити аналогічне лікування як для пацієнтів без аортального стенозу. В разі вираженого стенозу та наявності синкопальних епізодів варто обов’язково проводити хірургічне втручання.
Водночас не слід забувати про негативний вплив алкоголю на перебіг гіпертонічної хвороби. Дослідження, проведене за участю 19 548 здорових дорослих, продемонструвало, що споживання алкоголю має прямі кореляційні зв’язки з підвищенням як систолічного (САТ) (вираженіший зв’язок), так і діастолічного артеріального тиску (ДАТ) (менш виражений зв’язок). За споживання алкоголю щодня протягом 5,3 року (12 г/день) САТ підвищився в середньому на 1,25 мм рт. ст. і в середньому на 4,8 мм рт. ст. у разі споживання 48 г/добу впродовж зазначеного періоду. Жінки та чоловіки не мали суттєвих відмінностей у показниках підвищення АТ; також зіставними виявилися результати в представників різних рас.
Заслуговує на увагу представлене під час конгресу випробування ефективності семаглутиду – аналога ГПП‑1, який знижує споживання енергії, зменшує відчуття голоду та посилює відчуття ситості й наповнення шлунка. Ефект цієї сполуки виникає через активацію рецептора ГПП‑1 у центральній нервовій системі з подальшою непрямою модуляцією нейрональної активності, що бере участь у регуляції апетиту, споживанні їжі та смакових уподобаннях. Семаглутид продемонстрував ефективність у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) з ожирінням, вплинувши на такі показники, як зниження маси тіла, частота випадків серцевої недостатності, час появи першого симптому серцевої недостатності тощо, на 52-му тиж прийому препарату в дозі 2,4 мг (Kosiborod M.N. et al., 2023).
Сучасним і доцільним було розширення нових рекомендацій з лікування ХСН щодо використання іНЗКТГ‑2 – емпагліфлозину та дапагліфлозину, а також нового селективного антагоніста мінералокортикоїдних рецепторів фінренону в хворих із ХСН і цукровим діабетом.
Підготував В’ячеслав Килимчук
