Головна Кардіологія та кардіохірургія Менеджмент пацієнтів із дисліпідемією: ключові концепції настанови 2026 року

27 липня, 2026

Менеджмент пацієнтів із дисліпідемією: ключові концепції настанови 2026 року

У 2026 р. Американська колегія кардіологів / Американська асоціація серця (ACC/AHA) у співпраці з провідними міжнародними товариствами розробили настанову, присвячену веденню пацієнтів із дисліпідемією, зокрема гіперхолестеринемією, гіпертригліцеридемією та з підвищеним рівнем ліпопротеїну(a). Документ містить оновлені рекомендації щодо первинної та вторинної профілактики, пропонує новий підхід до визначення ризику, а також підкреслює необхідність запровад­жен­ня більш ранньої та інтенсивної ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ). Порівняно із попередньою настановою 2018 р., в якій основну увагу було зосереджено на контролі холестерину (ХС) у крові, версія 2026 р. відображає ширше розуміння ролі атерогенних ліпопротеїнів у розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ). B.S. Wiggins et al. підготували стислий огляд настанови із висвітленням ключових концепцій, викладений у статті «2026 Dyslipidemia Guideline-at-a-Glance» (JACC, 2026; Vol. 87, № 19: 2617‑2623).

Вхід в особистий кабінет Вхід
Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Стратегія зменшення вмісту ліпідів для зниження ризику АССЗ упродовж життя

Проводити скринінг якомога раніше

  • Скринінг доцільно починати у віці ≥2 років за наявності сімейного анамнезу раннього АССЗ, тяжкої гіперхолестеринемії або СГ
  • Скринінг слід здійснювати у віці 9‑11 років для виявлення СГ та інших порушень ліпідного обміну

Виконувати регулярний моніторинг

  • Варто повторно оцінювати ліпідний профіль у віці 19 років
  • Необхідно повторювати оцінювання принаймні що 5 років і використовувати PREVENT-ASCVD для визначення ризику

Прагнути досягти нижчого рівня ХС ЛПНЩ

Цільові рівні ХС ЛПНЩ:

  • <2,6 ммоль/л (<100 мг/дл) при ризику за PREVENT-ASCVD <10%
  • <1,8 ммоль/л (<70 мг/дл) при ризику за PREVENT-ASCVD ≥10%, СГ, ЦД із факторами ризику або CAC ≥100
  • <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл) за встановленої клінічної форми АССЗ і дуже високого ризику*

Запровадити довгострокову ЛЗТ

  • Слід контролювати рівень ліпідів через 4‑12 тижнів після початку або зміни дозування ЛЗТ, а надалі – ​що 6‑12 місяців
  • Користь зростає при більш довгостроковій терапії; тривалість лікування слід адаптувати до індивідуального ризику

Важливо сприяти дотриманню здорового способу життя пацієнта впродовж життя

Примітки: * Дуже високий ризик включає анамнез множинних серйозних АССЗ-подій (як-от гострий коронарний синдром протягом останніх 12 місяців, перенесений інфаркт міокарда, крім ГКС, перенесений ішемічний інсульт або симптомне захворювання периферичних артерій) чи одну серйозну АССЗ-подію та множинні стани високого ризику (вік >65 років, раніше перенесена коронарна реваскуляризація, активне куріння, ЦД, серцева недостатність в анамнезі, артеріальна гіпертензія або ХС ЛПНЩ >2,6 ммоль/л [>100 мг/дл] попри максимально переносиму статинотерапію у поєднанні з езетимібом).


 

Основні положення

1. Лікування дисліпідемії слід розпочинати якомога раніше для зниження ризику впливу атерогенних ліпопротеїнів упродовж життя. Пацієнтів варто консультувати щодо підтримання здорового способу вже в молодому віці, з раннім розглядом фармакотерапії у дітей та підлітків із сімейною гіперхолестерине­мією (СГ), а також у молодих дорослих із рівнем ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) ≥4,1 ммоль/л (≥160 мг/дл) або обтяженим сімейним анамнезом раннього АССЗ.

2. Для оцінювання 10- та 30-річного ризику з метою визначення необхідності ЛЗТ у межах первинної профілактики в дорослих пацієнтів віком 30‑79 років слід використовувати сучасніші інструменти, як-от калькулятор АНА для прогнозування серцево-судинного (СС) ризику (PREVENT-ASCVD), замість раніше застосовуваних рівнянь об’єднаної когорти (PCE).

Також для визначення ризику в межах первинної профілактики у дорослих доцільно використовувати модель CPR (рисунок):

  • Calculate – ​розрахувати 10-річний ризик АССЗ;
  • Personalize – ​персоналізувати оцінений ризик для конкретного пацієнта шляхом урахування факторів, не включених до PREVENT-ASCVD;
  • Reclassify – ​за потреби переглянути ступінь ризику із вибірковим урахуванням показника коронарного кальцію (CAC) та рекомендації щодо лікування.

3. ЛЗТ може розглядатися у дорослих для первинної профілактики АССЗ при 10-річному ризику відповідно до PREVENT-ASCVD від 3 до <5% (межовий) і має розглядатися при ризику від 5 до <10% (помірний) після обговорення між клініцистом і пацієнтом.

4. Цільові рівні ХС ЛПНЩ і ХС ліпопротеїнів невисокої щільності (не-ЛПВЩ) продовжують використовуватися для визначення тактики ЛЗТ. Водночас пріоритетом залишається відсоткове зниження ХС ЛПНЩ в усіх пацієнтів, причому цільовий рівень такого зниження залежить від ризику АССЗ.

5. Визначення аполіпопротеїну B (ApoB) може бути корисним для поліпшення оцінювання ризику та вибору терапії після досягнення цільових рівнів ХС ЛПНЩ і ХС не-ЛПВЩ, особливо в осіб із підвищеним рівнем тригліцеридів (ТГ) ≥1,7 ммоль/л (≥150 мг/дл), цукровим діабетом (ЦД) або низьким досягнутим показником ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л (<70 мг/дл). Вимірювання ApoB допомагає виявити дорослих із залишковим підвищеним ризиком, пов’язаним з ліпопротеїнами, який може недооцінюватися при використанні лише стандартного ліпідного профілю, а також буває корисним у діагностиці специфічних порушень ліпідного та ліпопротеїнового обміну.

6. Ліпоротеїн(а) (Lp(a)) слід визначати щонайменше один раз для виявлення осіб із підвищеним ризиком АССЗ. Рівень ≥125 нмоль/л (≥50 мг/дл) розглядається як фактор, що підсилює ризик, та асоційований приблизно із 1,4-разовим збільшенням імовірності АССЗ, тоді як значення ≥250 нмоль/л (≥100 мг/дл) пов’язані з ≥2-разовим підвищенням оціненого ризику. Наявність підвищеного Lp(a) має бути підставою для інтенсивнішого зниження ХС ЛПНЩ та контролю інших факторів ризику.

7. Визначення CAC у чоловіків віком від 40 років і жінок віком від 45 років може покращити оцінювання ризику та сприяє встановленню цільових показників ХС ЛПНЩ і ХС не-ЛПВЩ. Прогностичне значення мають як абсолютний рівень CAC, так і відповідний стандартизований перцентиль (нині базується на віці, статі та расі), що допомагає переглянути ступінь ризику в дорослих.

8. ЛЗТ рекомендована для первинної профілактики у дорослих віком 40‑75 років із ЦД, хронічною хворобою нирок (ХХН) 3-ї або 4-ї ст. чи вірусом імунодефіциту людини, незалежно від рівня ХС ЛПНЩ. Після 75 років фармакотерапія, спрямована на зменшення вмісту ХС ЛПНЩ, може розглядатися у поєднанні з модифікацією способу життя для зниження ризику АССЗ.

9. При вторинній профілактиці для осіб із дуже високим ризиком АССЗ-подій рекомендоване досягнення рівня ХС ЛПНЩ <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл) і ХС не-ЛПВЩ <2,2 ммоль/л (<85 мг/дл). Хоча менша кількість пацієнтів з АССЗ без дуже високого ризику має цільовий рівень ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л (<70 мг/дл), більшість тих, хто переніс епізоди АССЗ, імовірно, відповідатимуть критеріям для цільового рівня ХС ЛПНЩ <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл).

10. У пацієнтів зі стійко підвищеним рівнем ТГ застосування статинів залишається основою фармакотерапії як доповнення до модифікації способу життя з метою зниження ризику АССЗ. Лікування для профілактики панкреатиту також може включати терапію, спрямовану на зниження рівня ТГ, особливо в осіб із показником ≥11,3 ммоль/л (≥1000 мг/дл).

Зниження рівня ліпідів для зменшення ймовірності АССЗ

Одним із ключових положень настанови АСС / АНА / інших міжнародних товариств (2026) щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією є потреба у більш ранній й інтенсивній ЛЗТ у межах первинної та вторинної профілактики. У документі підкреслено важливість запровад­жен­ня стратегії терапії «раніше та нижче – ​і надовше» (earlier and lower for longer) для досягнення цільових рівнів ХС ЛПНЩ й акцентовано увагу на необхідності скринінгу пацієнта впродовж життя та, особливо за наявності факторів ризику або субклінічних форм захворювань, для максимального довгострокового зниження СС-­ризику в поєднанні з дотриманням здорового способу життя.

Порівняння попередніх та поточних рекомендацій

У таблиці 1 порівнюються положення стосовно оцінювання ризику, абсолютних цільових рівнів ХС ЛПНЩ та визначення Lp(a), викладені у настанові щодо ведення осіб із дисліпідемією (2026) та рекомендаціях щодо контролю ХС у крові (2018), розроб­лених ACC / AHA / іншими міжнародними товариствами.

У таблиці 2 порівнюються положення щодо оцінювання ризику, абсолютних цільових рівнів ХС ЛПНЩ та визначення Lp(a), наведені у настанові ACC / AHA / інших міжнародних товариств (2026), настанові Європейського товариства кардіологів / Європейського товариства з атеросклерозу (ESC/EAS, 2019) та фокусованому оновленні рекомендацій ESC/EAS (2025) щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією. Хоча рекомендації загалом є узгодженими, окремі положення були спеціально виокремлені для демонстрації ключових відмінностей і розбіжностей.

Таблиця 1. Порівняння ключових положень настанов ACC/AHA й інших міжнародних товариств щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією 2018 та 2026 рр.

Показник

КР1

Настанова 2018 р.

КР1

Настанова 2026 р.

Оцінювання ризику

1

Для первинної профілактики клінічного АССЗ2 у дорослих віком 40‑75 років без ЦД та із рівнем ХС ЛПНЩ 1,7‑4,8 ммоль/л (70‑189 мг/дл) 10-річний ризик першої серйозної АССЗ-події (як-от фатальний чи нефатальний ІМ або інсульт) слід оцінювати за допомогою інструменту PCE з урахуванням раси та статі. Дорослих слід класифікувати як осіб із низьким (<5%), межовим (від 5 до <7,5%), помірним (від ≥7,5 до <20%) або високим (≥20%) ризиком

1

У дорослих віком 30‑79 років без АССЗ або субклінічного атеросклерозу та із рівнем ХС ЛПНЩ 1,8‑4,9 ммоль/л (70‑189 мг/дл) для оцінювання 10-річного ризику АССЗ слід використовувати інструмент PREVENT-ASCVD із класифікацією ризику як низького (<3%), межового (від 3 до <5%), помірного (від 5 до <10%) або високого (≥10%)

2b

У пацієнтів із межовим ризиком наявність факторів, що його підсилюють, може обґрунтовувати початок терапії статинами помірної інтенсивності

У дорослих без АССЗ із межовим 10-річним ризиком АССЗ (від 3 до <5%) за PREVENT-ASCVD доцільно враховувати фактори, що його підсилюють, для персоналізації оцінювання ризику та потенційної користі від початку ЛЗТ як доповнення до модифікації способу життя

2a

У дорослих із помірним або окремих пацієнтів із межовим ризиком, якщо рішення щодо застосування статинів залишається невизначеним, доцільно використовувати показник CAC для ухвалення рішення щодо утримання від призначення, відтермінування або початку терапії статинами

1

У дорослих із помірним ризиком та окремих пацієнтів із межовим ризиком без АССЗ в анамнезі, якщо рішення щодо ЛЗТ залишається невизначеним, слід використовувати показник CAC для подальшої стратифікації ризику та визначення доцільності утримання від призначення, відтермінування або початку терапії

Відповідна рекомендація у настанові відсутня

1

У дорослих віком 30‑59 років із низьким (<3%) 10-річним ризиком АССЗ, рівнем ХС ЛПНЩ <4,1 ммоль/л (<160 мг/дл) та 30-річним ризиком <10% рекомендоване консультування щодо дотримання здорового способу життя для зниження рівня ХС ЛПНЩ та ризику АССЗ

Абсолютні цільові рівні ХС ЛПНЩ

1

У пацієнтів із помірним ризиком концентрацію ХС ЛПНЩ слід зменшувати щонайменше на 30%, а для оптимального зниження ризику АССЗ, особливо у пацієнтів високого ризику, – ​на ≥50%

У дорослих із межовим (від 3 до <5%) або помірним (від 5 до <10%) 10-річним ризиком АССЗ, в яких розпочато терапію статинами, доцільно досягати цільового рівня ХС ЛПНЩ <2,6 ммоль/л (<100 мг/дл) та ХС не-ЛПВЩ <3,4 ммоль/л (<130 мг/дл) для зниження ризику АССЗ

У дорослих із високим (≥10%) 10-річним ризиком АССЗ, щодо яких ухвалене рішення про початок терапії статинами, доцільно досягати цільового рівня ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л (<70 мг/дл) та ХС не-ЛПВЩ <2,6 ммоль/л (<100 мг/дл) для зниження ризику АССЗ

1

У пацієнтів із клінічним АССЗ, яким терапія високоефективними статинами протипоказана або мають місце побічні ефекти, пов’язані з їх використанням, слід розпочати або продовжити лікування препаратами помірної інтенсивності для досягнення зниження рівня ХС ЛПНЩ на 30‑49%

1

У дорослих із клінічною формою АССЗ3 та дуже високим ризиком слід розпочинати терапію високоефективними статинами для досягнення зниження рівня ХС ЛПНЩ на ≥50%, цільового рівня ХС ЛПНЩ <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл) та ХС не-ЛПВЩ <2,2 ммоль/л (<85 мг/дл), а також для зниження ризику АССЗ-подій

Визначення Lp(a)

Відповідна рекомендація у настанові відсутня

1

У всіх дорослих рекомендовано щонайменше одноразове визначення концентрації Lp(a) для оцінювання ризику АССЗ

Відповідна рекомендація у настанові відсутня

1

В осіб із СГ, передчасним АСССЗ або збільшеним вмістом Lp(a) рекомендоване каскадне тестування родичів першого ступеня спорідненості щодо підвищеної концентрації Lp(a) для виявлення когорти із підвищеним ризиком АССЗ

Відповідна рекомендація у настанові відсутня

1

У всіх осіб із підвищеним рівнем Lp(a) (≥125 нмоль/л або ≥50 мг/дл) рекомендований оптимальний ранній контроль модифікованих СС-факторів ризику для зниження ймовірності АССЗ

Відповідна рекомендація у настанові відсутня

1

В осіб із клінічною формою АССЗ та підвищеним рівнем Lp(a), які не досягли цільових рівнів ХС ЛПНЩ і ХС не-ЛПВЩ на тлі максимально переносимої терапії статинами, рекомендоване додавання PCSK9 mAb із доведеною СС-користю для досягнення цілей лікування та зниження ризику АССЗ

Примітки: КР – ​клас рекомендацій, ІМ – ​інфаркт міокарда, ГКС – ​гострий коронарний синдром, PCSK9 mAb – ​моноклональне антитіло до PCSK9.

1 Класи рекомендацій та рівні доказовості відповідають системі класифікації, наведеній у настанові ACC / AHA / міжнародних товариств щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією (2026). 2 Клінічна форма АССЗ включає ГКС, ІМ в анамнезі, стабільну або нестабільну стенокардію, коронарну чи іншу артеріальну реваскуляризацію, інсульт, транзиторну ішемічну атаку або захворювання периферичних артерій, включно з аневризмою аорти, – ​всі атеросклеротичного поход­жен­ня. 3 Більшість пацієнтів із клінічною формою АССЗ, імовірно, належать до категорії дуже високого ризику. Вона включає анамнез множинних серйозних АССЗ-подій – ​ГКС протягом останніх 12 місяців, ІМ в анамнезі (крім ГКС), ішемічний інсульт в анамнезі, симптомне захворювання периферичних артерій або одну велику АССЗ-подію та множинні стани високого ризику (вік >65 років, коронарна реваскуляризація в анамнезі, активне куріння, ЦД, серцева недостатність в анамнезі, артеріальна гіпертензія, ХС ЛПНЩ >2,6 ммоль/л (>100 мг/дл) попри максимально переносиму терапію статином у поєднанні з езетимібом).

Адаптовано за B.S. Wiggins et al. (2026)

 

Таблиця 2. Порівняння ключових положень настанов ACC/AHA й інших міжнародних товариств (2026), ESC/EAS (2019) та фокусованого оновлення рекомендацій ESC/EAS (2025) щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією

Показник

КР1

Настанови ESC/EAS2019/2025 рр.

КР1

Настанова ACC / AHA / інших міжнародних товариств 2026 р.

Оцінювання ризику

1

Для оцінювання 10-річного ризику фатальних і нефатальних ССЗ у зовні здорових осіб віком <70 років без встановленого АССЗ, ЦД, ХХН або генетичних/рідкісних порушень ліпідного обміну чи артеріального тиску рекомендовано використовувати шкалу SCORE22

1

У дорослих віком 30‑79 років без АССЗ або субклінічного атеросклерозу та із рівнем ХС ЛПНЩ 1,8‑4,9 ммоль/л (70‑189 мг/дл) для оцінювання 10-річного ризику АССЗ слід використовувати інструмент PREVENT-ASCVD із класифікацією ризику як низького (<3%), межового (від 3 до <5%), помірного (від 5 <10%) або високого (≥10%)

1

Для оцінювання 10-річного ризику фатальних і нефатальних ССЗ у на вигляд здорових осіб віком ≥70 років без встановленого АССЗ, ЦД, ХХН або генетичних/рідкісних порушень ліпідного обміну чи артеріального тиску рекомендовано використовувати шкалу SCORE2-OP2

1

При первинній профілактиці3 фармакотерапія, спрямована на зниження рівня ХС ЛПНЩ, рекомендована особам:

• із дуже високим ризиком та рівнем ХС ЛПНЩ ≥1,8 ммоль/л (≥70 мг/дл), або

• із високим ризиком та рівнем ХС ЛПНЩ ≥2,6 ммоль/л (≥100 мг/дл) попри оптимізацію немедикаментозних заходів для зниження СС-ризику

Наявність субклінічного коронарного атеросклерозу за даними візуалізації або підвищений показник CAC за даними КТ слід розглядати як модифікатори ризику в осіб із помірним ризиком або тих, для кого рішення щодо лікування є невизначеним, з метою точнішої стратифікації ризику4

1

У дорослих із помірним ризиком та окремих пацієнтів із межовим ризиком без АССЗ в анамнезі, якщо рішення щодо ЛЗТ залишається невизначеним, слід використовувати показник CAC для подальшої стратифікації ризику та ухвалення рішення щодо утримання від призначення, відтермінування або початку терапії

У дорослих без АССЗ в анамнезі, в яких при некардіальній КТ випадково виявлено помірний чи тяжкий коронарний атеросклероз (наприклад, за допомогою візуального оцінювання або валідованого алгоритму на основі штучного інтелекту), слід розпочати терапію високоефективними статинами для досягнення зниження рівня ХС ЛПНЩ на ≥50% та цільового рівня ХС ЛПНЩ 1,8 ммоль/л (<70 мг/дл) і ХС не-ЛПВЩ 2,6 ммоль/л (<100 мг/дл). За наявності низького випадково виявленого показника CAC доцільним є лікування статинами помірної інтенсивності для досягнення зниження рівня ХС ЛПНЩ на 30‑49%, цільового рівня ХС ЛПНЩ <2,6 ммоль/л (<100 мг/дл) та ХС не-ЛПВЩ <3,4 ммоль/л (<130 мг/дл)

Абсолютні цільові рівні ХС ЛПНЩ

При первинній профілактиці3 фармакотерапію, спрямовану на зниження рівня ХС ЛПНЩ, слід розглядати в осіб:

• із дуже високим ризиком та рівнем ХС ЛПНЩ ≥1,4 ммоль/л (≥55 мг/дл), але <1,8 ммоль/л (<70 мг/дл), або

• із високим ризиком та рівнем ХС ЛПНЩ ≥1,8 ммоль/л (≥70 мг/дл), але <2,6 ммоль/л (<100 мг/дл), або

• із помірним ризиком та рівнем ХС ЛПНЩ ≥2,6 ммоль/л (≥100 мг/дл), але <4,9 ммоль/л (<190 мг/дл), або

• із низьким ризиком та рівнем ХС ЛПНЩ ≥3,0 ммоль/л (≥116 мг/дл), але <4,9 ммоль/л (<190 мг/дл) попри оптимізацію немедикаментозних заходів для зниження СС-ризику

У дорослих із межовим (від 3 до <5%) або помірним (від 5 до <10%) 10-річним ризиком АССЗ, в яких розпочато терапію статинами, доцільно досягти цільового рівня ХС ЛПНЩ <2,6 ммоль/л (<100 мг/дл) та ХС не-ЛПВЩ <3,4 ммоль/л (<130 мг/дл) для зменшення ймовірності АССЗ

У дорослих із високим (≥10%) 10-річним ризиком АССЗ, щодо яких ухвалене рішення про початок терапії статинами, доцільно досягти цільового рівня ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л (<70 мг/дл) та ХС не-ЛПВЩ <2,6 ммоль/л (<100 мг/дл) для зменшення ймовірності АСССЗ

1

При вторинній профілактиці у пацієнтів із дуже високим ризиком рекомендоване зменшення вмісту ХС ЛПНЩ на ≥50% від вихідного рівня5 та досягнення цільового показника ХС ЛПНЩ <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл)

1

У дорослих із клінічною формою АССЗ6 та дуже високим ризиком слід розпочати терапію високоефективними статинами для досягнення зменшення вмісту ХС ЛПНЩ на ≥50%, цільового рівня ХС ЛПНЩ <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл) та ХС не-ЛПВЩ <2,2 ммоль/л (<85 мг/дл), а також для зниження ризику АССЗ-подій

Визначення Lp(a)

Визначення рівня Lp(a) слід розглядати щонайменше один раз упродовж життя всіх дорослих для виявлення осіб із дуже високим спадково зумовленим рівнем Lp(a) >430 нмоль/л (>180 мг/дл), в яких упродовж життя може бути наявний ризик АССЗ, еквівалентний пов’язаному із гетерозиготною СГ

1

У всіх дорослих рекомендоване щонайменше одноразове визначення концентрації Lp(a) для оцінювання ризику АССЗ

Рівень Lp(a) >105 нмоль/л (>50 мг/дл) слід розглядати в усіх дорослих як фактор, що підсилює СС-ризик, причому вищі показники Lp(a) асоційовані з суттєвішим підвищенням ризику

Визначення Lp(a) слід розглядати в окремих пацієнтів із сімейним анамнезом передчасних ССЗ, а також для зміни класифікації ризику в осіб, які перебувають на межі між помірним і високим ризиком

1

В осіб із СГ, передчасним АССЗ або збільшеним умістом Lp(a) рекомендоване каскадне тестування родичів першого ступеня спорідненості щодо підвищеної концентрації Lp(a) для виявлення когорти із підвищеним ризиком АССЗ

Відповідна рекомендація у настанові відсутня

1

У всіх осіб із підвищеним рівнем Lp(a) (≥125 нмоль/л, або ≥50 мг/дл) рекомендований оптимальний ранній контроль модифікованих СС-факторів ризику для зменшення ймовірності АССЗ

Відповідна рекомендація у настанові відсутня

1

В осіб із клінічною формою АССЗ та підвищеним рівнем Lp(a), які не досягли цільових рівнів ХС ЛПНЩ і ХС не-ЛПВЩ на тлі максимально переносимої терапії статинами, рекомендоване додавання PCSK9 mAb із доведеною СС-користю для досягнення цілей лікування та зниження ризику АССЗ

Примітки: КР – ​клас рекомендацій, ГКС – ​гострий коронарний синдром, ІМ – ​інфаркт міокарда, КТ – ​комп’ютерна томографія, PCSK9 mAb – ​моноклональне антитіло до PCSK9.

1 Класи рекомендацій та рівні доказовості відповідають системі класифікації, наведеній у настанові ACC / AHA / міжнародних товариств щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією (2026). 2 Переглянута рекомендація, яка замінює відповідне положення на основі SCORE, наведене в настанові ESC/EAS (2019). 3 Особи без відомої клінічної форми АССЗ. 4 Переглянута рекомендація, яка замінює положення щодо оцінювання показника CAC для визначення СС-ризику, наведене в настанові ESC/EAS (2019). 5 Термін «вихідний рівень» означає вміст ХС ЛПНЩ в особи, яка не отримує жодної терапії, спрямованої на зниження ХС ЛПНЩ. У пацієнтів, які отримують ЛЗТ, вихідний (нелікований) рівень ХС ЛПНЩ слід оцінювати прогнозовано, на основі середньої ефективності відповідного препарату або комбінації ліків щодо зменшення ХС ЛПНЩ. 6 Більшість пацієнтів із клінічною формою АССЗ, імовірно, належать до категорії дуже високого ризику. Вона включає анамнез множинних серйозних АССЗ-подій – ​ГКС протягом останніх 12 місяців, ІМ в анамнезі (крім ГКС), ішемічний інсульт в анамнезі, симптомне захворювання периферичних артерій або одну велику АССЗ-подію та множинні стани високого ризику (вік >65 років, коронарна реваскуляризація в анамнезі, активне куріння, ЦД, серцева недостатність в анамнезі, артеріальна гіпертензія, ХС ЛПНЩ >100 мг/дл попри максимально переносиму терапію статином у поєднанні з езетимібом).

Адаптовано за B.S. Wiggins et al. (2026)

Повну версію настанови читайте на сайті www.acc.org

Підготувала Олена Коробка

Тематичний номер «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» № 3 (106) 2026 р.

Досліджуйте цей контент за допомогою штучного інтелекту:
Матеріали по темі Більше
Венозна тромбоемболія (ВТЕ) – поширена патологія, яка піддається лікуванню, проте посідає 3-тє місце серед причин гострих серцево-судинних подій і серцево-судинної...
Метформін залишається одним із базових препаратів у лікуванні цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Його клінічна цінність традиційно пов’язується насамперед з ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ), до яких належать ішемічна хвороба серця, серцева недостатність (СН), захворювання периферичних артерій та цереброваскулярні хвороби, є основною...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) щороку забирають життя ≈19,7 млн осіб у всьому світі (WHO, 2022). Останніми роками фактори ризику ССЗ у...