31 січня, 2026
Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?
Гіперурикемія дедалі частіше розглядається як важливий компонент кардіоренометаболічного синдрому. Вона пов’язана не лише із подагрою, але й з артеріальною гіпертензією (АГ), хронічною хворобою нирок (ХХН), ожирінням та інсулінорезистентністю. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) спричиняє прогресування кардіоваскулярних і ниркових ускладнень та асоційований зі зростанням загальної смертності. Ефективне ведення осіб із гіперурикемією потребує мультидисциплінарної взаємодії кардіолога, ревматолога й нефролога, спрямованої на зниження кардіоренометаболічного ризику та поліпшення довгострокового прогнозу. Під час ІХ Національного конгресу ревматологів України, що відбувся в листопаді у Києві, експерти представили клінічні випадки і обговорили стратегії лікування кардіоренометаболічного синдрому із позицій трьох спеціальностей – кардіології, нефрології та ревматології.
Реєстрація дає можливість доступу до ВСІХ матеріалів сайту, включаючи цю статтю.
