Головна Кардіологія та кардіохірургія Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?

31 січня, 2026

Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?

Гіперурикемія дедалі частіше розглядається як важливий компонент кардіоренометаболічного синдрому. Вона пов’язана не лише із подагрою, але й з артеріальною гіпертензією (АГ), хронічною хворобою нирок (ХХН), ожирінням та інсулінорезистентністю. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) спричиняє прогресування кардіоваскулярних і ниркових ускладнень та асоційований зі зростанням загальної смертності. Ефективне ведення осіб із гіперурикемією потребує мультидисциплінарної взаємодії кардіолога, ревматолога й нефролога, спрямованої на зниження кардіоренометаболічного ризику та поліпшення довгострокового прогнозу. Під час ІХ Національного конгресу ревматологів України, що відбувся в листопаді у Києві, експерти представили клінічні випадки і обговорили стратегії лікування кардіоренометаболічного синдрому із позицій трьох спеціальностей – ​кардіології, нефрології та ревматології.

Продовження статті доступне тільки для зареєстрованих користувачів.
Реєстрація дає можливість доступу до ВСІХ матеріалів сайту, включаючи цю статтю.
Досліджуйте цей контент за допомогою штучного інтелекту:
Матеріали по темі Більше
Похідні сульфонілсечовини (ПСС) застосовуються в терапії цукрового діабету (ЦД) 2 типу вже понад сім десятиліть. Їхня клінічна історія розпочалася у ...
Глобальний тягар атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) залишається надзвичайно високим і охоплює понад пів мільярда людей у всьому світі. З метою...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються основною причиною смерті у світі, визначаючи суттєвий медико-соціальний тягар. Первинна профілактика спрямована на зниження ризику розвитку...
За матеріалами кардіологічної конференції Innovative Heart Summit (21 березня 2026 року, м. Київ)