Головна Кардіологія та кардіохірургія Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?

31 січня, 2026

Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?

Гіперурикемія дедалі частіше розглядається як важливий компонент кардіоренометаболічного синдрому. Вона пов’язана не лише із подагрою, але й з артеріальною гіпертензією (АГ), хронічною хворобою нирок (ХХН), ожирінням та інсулінорезистентністю. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) спричиняє прогресування кардіоваскулярних і ниркових ускладнень та асоційований зі зростанням загальної смертності. Ефективне ведення осіб із гіперурикемією потребує мультидисциплінарної взаємодії кардіолога, ревматолога й нефролога, спрямованої на зниження кардіоренометаболічного ризику та поліпшення довгострокового прогнозу. Під час ІХ Національного конгресу ревматологів України, що відбувся в листопаді у Києві, експерти представили клінічні випадки і обговорили стратегії лікування кардіоренометаболічного синдрому із позицій трьох спеціальностей – ​кардіології, нефрології та ревматології.

Продовження статті доступне тільки для зареєстрованих користувачів.
Реєстрація дає можливість доступу до ВСІХ матеріалів сайту, включаючи цю статтю.
Досліджуйте цей контент за допомогою штучного інтелекту:
Матеріали по темі Більше
Проблема ведення коморбідного пацієнта старшого віку виходить далеко за межі лікування окремих захворювань. Із віком зростають кількість хронічних станів, медикаментозне...
У травні 2026 р. у гібридному форматі відбувся кардіофорум-телеміст із міжнародною участю «В ритмі майбутнього». В аудиторіях Києва та ще...
Гіперурикемію (ГУ) тривалий час розглядали переважно крізь призму подагри, однак останніми роками вона дедалі частіше привертає увагу як важливий чинник...
За матеріалами науково-практичної конференції «Артеріальна гіпертензія – коморбідність і супутні захворювання» (10‑12 червня 2026 року)