Статті

Первинна дисменорея (ПД) є однією з найпоширеніших гінекологічних скарг, що суттєво знижує якість життя пацієнток і зумовлює їхні звернення як до лікарів жіночої консультації, так і до служби невідкладної медичної допомоги. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) традиційно посідають центральне місце у фармакологічному лікуванні цього стану завдяки прямому механізму дії – пригніченню синтезу простагландинів. Серед представників цієї групи декскетопрофен, активний S-енантіомер кетопрофену, вирізняється швидким початком анальгетичного ефекту та сприятливим профілем безпеки. У рандомізованому контрольованому дослідженні D.A. Satar et al. (2024), проведеному в умовах відділення невідкладної допомоги, порівнювали ефективність внутрішньовенного введення декскетопрофену (50 мг) і теноксикаму (20 мг) у 120 пацієнток із вираженим болем на фоні ПД. Із 30-ї хвилини після введення інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) у групі декскетопрофену була статистично значуще нижчою, а потреба в екстреній аналгезії – достовірно меншою. Наведені дані вказують на те, що декскетопрофен може розглядатися як препарат вибору при наданні невідкладної допомоги пацієнткам з інтенсивним болем при ПД.

Огляд ключових положень для практикуючих лікарів

Науково-­практичний майстер-клас «Гармонія гормонів. Основа репродуктивного здоров’я жінки в клінічних алгоритмах» відзначився фаховою презентацією керівника наукового відділу репродуктивного здоров’я ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», доктора медичних наук, професора Наталії Василівни Косей. Тема доповіді «Гіперплазія та поліпи ендометрія: стратифікація ризиків та тактика відновлення менструальних ритмів у різні вікові періоди життя жінки» розкрила сучасні підходи до ведення пацієнток з ендометріальною патологією.

Первинна дисменорея є поширеною патологією, що значно впливає на якість життя жінок. Розуміння ролі простагландин-­опосередкованих механізмів та впливу стресу на її перебіг є основою для розробки ефективних терапевтичних підходів. У статті представлені сучасні дані щодо поширеності первинної дисменореї та її взаємозв’язку з психоемоційним стресом.

У рамках науково-­практичної конференції «Жіночий check-up. Доброякісна та передпухлинна патологія у жінок, проблемні питання, ризики», що відбулася 9-10 травня, провідні фахівці в галузі онкогінекології та репродуктивного здоров’я обговорили сучасні підходи до ведення пацієнток із гіперплазією ендометрія та фіброїдами матки. Особлива увага була надана використанню агоністів гонадотропін-­рилізинг-гормону, зокрема гозереліну (Золадекс) – ефективного інструменту як медикаментозного лікування, так і в комплексі з хірургічними втручаннями.

28-29 березня в режимі прямої онлайн-­трансляції пройшла щорічна «Національна фахова школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології», організована за підтримки Міжнародного товариства з гінекологічної ендокринології (International Society of Gynecological Endocrinology, ISGE). Програма заходу включала міжнародну сесію ISGE, у якій взяли участь провідні експерти з Польщі, Італії та Іспанії. Інформативні доповіді підготували й вітчизняні спеціалісти. Серед них — головний науковий співробітник відділення ендокринної гінекології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктор медичних наук, професор Наталія Феофанівна Захаренко, яка присвятила свій виступ проблемі дисменореї. Доповнила тему лікар вищої категорії, психотерапевт МЦ «Верум», кандидат медичних наук Світлана Григорівна Нетрусова, адже термін «дисменорея» охоплює широкий спектр не лише нейровегетативних та обмінно-­ендокринних, а й психоемоційних відхилень, які розвиваються в період менструації. У статті представлено погляди гінеколога та психіатра на цю актуальну жіночу проблему

Стрімке зростання частоти кесаревого розтину (КР) як у світі, так і в Україні потребує особливої уваги до проблеми післяопераційного болю, який за відсутності адекватного знеболення суттєво погіршує якість життя породіль та призводить до формування хронічного больового синдрому. Впровадження сучасних протоколів мультимодальної аналгезії має вирішальне значення для забезпечення ефективного знеболення, прискорення реабілітації та зменшення числа післяопераційних ускладнень. У рамках науково-­практичної конференції «Здоров’я жінки від А до Я. Загрозливі стани в акушерстві та гінекології. Корекція менопаузальних розладів. Клінічна практика» президент Асоціації акушерських анестезіологів України, професор кафедри акушерства, гінекології і репродуктології Національного університету охорони здоров’я ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України, головний позаштатний спеціаліст із питань акушерської реанімації Департаменту охорони здоров’я м. Києва, доктор медичних наук Руслан Опанасович Ткаченко представив доповідь «Кесарів розтин. Рекомендації PROSPECT‑2023. Що нового?»

Ендометріоз є гінекологічною патологією, що зустрічається у 5-10% жінок репродуктивного віку й у 25-30% жінок із непліддям, за якої гормонально реактивні клітини ендометрія розростаються поза межами внутрішніх стінок матки [1]. Найбільш поширеною є генітальна форма ендометріозу – 92-95% випадків. Екстрагенітальна форма ендометріозу зустрічається у 6-8% пацієнток [2]. Клінічними проявами захворювання є біль різного ступеня вираженості (вторинна дисменорея, глибока диспареунія, хронічний тазовий біль) та непліддя трубного генезу. Водночас у 15-20% жінок захворювання має безсимптомний перебіг [3]. На сьогодні основними терапевтичними опціями для лікування ендометріозу є консервативний (гормонотерапія), хірургічний методи та їх поєднання [4].

Вірус папіломи людини (ВПЛ) належить до найпоширеніших збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, і це єдиний вірус, етіологічний зв’язок якого з розвитком раку шийки матки науково підтверджений. У рамках вебінару «Відповіді експертів на питання з акушерства та гінекології» провідні фахівці галузі, зокрема віце-президент Асоціації перинатологів України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та медицини плода Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Світлана Іванівна Жук, голова комісії з лікувальної роботи Українського державного інституту репродуктології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Ауріка Альбертівна Суханова та доцент кафедри онкології, променевої терапії, онкохірургії та паліативної допомоги Харківського національного медичного університету, кандидат медичних наук Ольга Олександрівна Білодід, представили аналіз сучасних підходів до діагностики та лікування ВПЛ-інфекції

Больовий синдром у гінекології залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Він суттєво впливає на якість життя жінок репродуктивного віку, призводячи до порушень працездатності, соціальної адаптації та розладів психоемоційного стану. Відсутність своєчасної діагностики й адекватного лікування больового синдрому може призводити до хронізації процесу та розвитку ускладнень. На особливу увагу заслуговує проблема дисменореї, що часто супроводжується не лише локальними проявами, а й системними порушеннями. У рамках конференції «Здоров’я жінки від А до Я» на тему «Загрозливі стани в акушерстві та гінекології. Корекція менопаузальних розладів. Клінічна практика» лікар гінеколог-­ендокринолог вищої категорії (клініка «Медіком», клініка «Інститут планування сім’ї»), кандидат медичних наук Олена Григорівна Яшина презентувала доповідь «Музика болю: запалення, як симфонія в гінекології», у якій висвітлила сучасні погляди на патогенетичні механізми формування больового синдрому в гінекології та представила ефективні підходи до його корекції.

Зростання обізнаності про ендометріоз у суспільстві створило очікування, що тазовий біль завжди можна візуалізувати під час лапароскопії. Це сформувало переконання, що виявлення та видалення ендометріоїдних вогнищ є єдиним шляхом усунення болю. Як наслідок, нормальні результати лапароскопії викликають у пацієнток збентеження. Парадоксально, але саме відсутність патологічних змін, яка мала б заспокоювати, натомість провокує тривогу та пригніченість. Подібна вимога щодо обов’язкової візуалізації причини тазового болю є не лише надмірною, а й методологічно не обґрунтованою. При інших больових синдромах такий «доказ» болю через візуалізацію не є обов’язковим. Показовим прикладом слугує мігрень, достовірність якої не ставиться під сумнів за відсутності видимих церебральних змін. Відповідно, ефективний менеджмент хронічного тазового болю (ХТБ) потребує фундаментального перегляду діагностичних і терапевтичних підходів, з акцентом на клінічну симптоматику, а не лише на візуальні знахідки

Первинна дисменорея залишається значною медико-­соціальною проблемою, особливо в підлітковій популяції. Розуміння патофізіологічних механізмів захворювання, зокрема ролі простагландин-­опосередкованого запалення, дозволило розробити ефективні терапевтичні стратегії. Проте значна поширеність захворювання та його суттєвий вплив на якість життя підлітків вимагають подальшого вдосконалення підходів до діагностики й лікування. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) демонструють високу ефективність у контролі симптомів при своєчасному застосуванні та правильному дозуванні