Статті

Лікування раку легені залишається одним із найскладніших у сучасній онкології. Це пов’язано із пізньою діагностикою захворювання, агресивністю пухлинного процесу і недастатньою ефективністю наявних методів лікування. Додаткові труднощі створює гетерогенність пухлин: різні молекулярні підтипи потребують індивідуального підходу, складної діагностики і точного підбору таргетних або імунотерапевтичних препаратів. Постійне оновлення знань у галузі молекулярної діагностики, сучасних протоколів лікування і принципів міждисциплінарної взаємодії дає змогу фахівцям надавати пацієнтам найбільш ефективну медичну допомогу.

Актуальність мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів з недрібноклітинним раком легені (НДРЛ) зумовлена високою захворюваністю та смертністю від цієї патології, складністю діагностики та стадіювання, необхідністю персоналізованого вибору тактики лікування та швидким створенням нових терапевтичних опцій. Мультидисциплінарна комісія (МДК) є ключовим елементом сучасної онкологічної допомоги, яка дозволяє забезпечити координацію дій фахівців різних спеціальностей, впровадження сучасних методів діагностики й лікування та розробку персоналізованого плану ведення кожного пацієнта з урахуванням його індивідуальних особливостей і побажань.

Рак легені є однією з провідних причин смертності від онкозахворювань у світі та другою за поширеністю онкологічною патологією у чоловіків і жінок (після раку передміхурової та молочної залози відповідно). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, смертність від раку легені у світі продовжуватиме зростати, що пов’язано зі збільшенням споживання тютюну, особливо в країнах Азії.

Протягом останніх 10-15 років вивчення та ідентифікація генетичних мутацій зумовили розроблення та впровадження таргетних препаратів. Ці лікарські засоби сьогодні широко використовують при недрібноклітинному раку легені (НДРЛ) з транслокацією гена кінази анапластичної лімфоми (ALK).

30 червня на онлайн-платформі для лікарів Hippocrates Continuing Medical Education відбувся вебінар, присвячений актуальним питанням недрібноклітинного раку легені (НДРЛ), за участю відомих українських вчених. Зокрема, було розглянуто сучасні підходи до діагностики раку легені, виявлення мутацій, важливі аспекти хірургічного втручання, хіміотерапії, таргетної терапії, а також розроблення індивідуального плану лікування хворих.

Рак легені (РЛ) є найчастішим онкологічним захворюванням у світі (H. Sung et al., 2021). У 2020 р. на РЛ захворіло понад 19 млн осіб, а померло близько 10 млн, що у структурі онкологічної захворюваності і смертності склало 11,4 та 18,0% відповідно. В Україні у 2019 р. захворіло 12 720 осіб, серед них 10 126 чоловіків і 2594 жінки. Необхідно підкреслити, що серед захворілих не прожили й одного року після установлення діагнозу 60,0% чоловіків і 49,5% жінок (З.П. Федоренко та ін., 2021).

Онкогенну мутацію гена кінази анапластичної лімфоми (ALK) виявляють у 3-5% хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ). Бригатиніб – пероральний інгібітор тирозинкінази (ТКІ), який проявляє високу активність проти злиття EML4-ALK. ALTA-1L – це дослідження III фази, у якому порівнювали ефективність бригатинібу та кризотинібу у лікуванні пацієнтів з поширеним ALK-позитивним (ALK+) НДРЛ, котрі раніше не отримували терапії. У попередніх номерах ми висвітлювали проміжні результати дослідження ALTA-1L, у яких бригатиніб забезпечував кращу ефективність, переносимість і якість життя пацієнтів з НДРЛ, ніж кризотиніб. У липні 2021 р. опубліковані фінальні результати дослідження III фази ALTA-1L, пропонуємо читачам їх огляд.

Одним із найпоширеніших онкологічних захворювань із високим рівнем смертності є рак легені (РЛ). Проте з розширенням уявлення вчених про особливості пухлини та її молекулярно-генетичні характеристики сьогодні відкриваються нові можливості підвищення ефективності терапії шляхом застосування таргетних препаратів при виявленні відповідних мутацій (EGFR, ALK та ін.). За підтримки Національної асоціації онкологів України 6 листопада відбулася науково-практична конференція «Досягнення в клінічній онкології в 2021 році: прорив в терапії недрібноклітинного раку легень», у рамках якої обговорювали ефективність і профіль безпеки таргетних препаратів у хворих на недрібноклітинний рак легені.

Мутацію гена кінази анапластичної лімфоми (ALK) виявляють приблизно у 3-5% хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ; J.F. Gainor, 2013; J.P. Koivunen, 2008). На сьогодні доступні кілька поколінь ALK-інгібіторів, які демонструють хорошу ефективність та істотно подовжують виживаність пацієнтів з НДРЛ та мутацією ALK (ALK+ НДРЛ). Застосування ALK-інгібітору першого покоління кризотинібу дозволяє досягти хороших результатів у лікуванні хворих, проте з часом до препарату формується резистентність, що потребує зміни стратегії лікування. Крім того, кризотиніб чинить недостатній вплив на метастази у центральній нервовій системі, які часто діагностуються у пацієнтів з ALK+ НДРЛ.

Рак легені є однією з найпоширеніших онкологічних нозологій у світі, щорічно діагностують близько 2,1 млн нових випадків захворювання, а помирає від нього 1,8 млн осіб (F. Bray et al., 2018). За даними C. Zappa та S.A. Mousa (2016), у структурі захворюваності на рак легені превалює недрібноклітинний рак легені (НДРЛ), частка якого у середньому становить 85%. Більшість випадків НДРЛ діагностують у поширеній чи метастатичній формі.

20-29 травня відбувся мультидисциплінарний конгрес з міжнародною участю «Рак у молодих пацієнтів – ​проблеми профілактики, скринінгу, лікування, реабілітації», у рамках якого було обговорено найактуальніші медичні та біологічні проблеми, а також соціальне значення злоякісних пухлин у молодого населення України.