9 липня, 2026
Ізотретиноїн: ефективність без зайвих ризиків у сучасній терапії акне
За матеріалами конгресу DermatoTrichoЛогіка
У червні у Львові відбувся конгрес DermatoTrichoЛогіка – один із наймасштабніших профільних заходів в Україні для лікарів-дерматологів і трихологів. Подія об’єднала провідних фахівців для обміну практичним досвідом, обговорення актуальних протоколів, розбору клінічних помилок, дискусій та ознайомлення з рішеннями провідних партнерів і брендів. У межах конгресу з доповіддю «Ізотретиноїн. Ефективність без зайвих ризиків» виступила Людмила Ярославівна Федорич, лікар-дерматовенеролог вищої категорії, кандидат медичних наук, PhD, доцент курсу дерматології та венерології Української військово-медичної академії (м. Київ).
– Акне залишається одним із найпоширеніших дерматологічних захворювань, але сучасний клінічний погляд на нього давно вийшов за межі «підліткової проблеми». Для багатьох пацієнтів це хронічний запальний процес із ризиком рубцювання, рецидивів, тривалого психоемоційного навантаження і зниження якості життя. З огляду на зазначене вибір системної терапії має ґрунтуватися не лише на тяжкості висипань, а й на ризику виникнення рубців, попередній відповіді на лікування, супутніх станах, очікуваній прихильності пацієнта та можливості стабільно досягати терапевтичної концентрації препарату.
У березні було оприлюднено оновлені європейські рекомендації EuroGuiDerm 2026, де зроблено кілька принципових акцентів. По-перше, системна антибіотикотерапія має чіткі межі: максимальна тривалість застосування становить 3 місяці, що відображає прагнення зменшити необґрунтовані повторні курси та ризики антибіотикорезистентності. По-друге, в рекомендаціях з’явився спіронолактон як додатковий системний препарат для жінок, зокрема при акне, асоційованому із поліендокринним метаболічним оваріальним синдромом або гіперандрогенними станами. По-третє, системний ізотретиноїн у певних клінічних ситуаціях отримує сильнішу позицію: він має розглядатися раніше і рішучіше там, де саме він здатний забезпечити контроль захворювання та запобігти довготривалим негативним наслідкам.
Такий підхід є логічним, адже ізотретиноїн впливає на ключові ланки патогенезу акне: зменшує активність сальних залоз і продукцію себуму, модулює фолікулярну кератинізацію, знижує умови для персистенції Cutibacterium acnes і чинить протизапальний ефект. У пацієнтів із тяжкими папулопустульозними, вузлуватими, конглобатними, рефрактерними формами акне або з високим ризиком рубцювання відтермінування ефективної системної терапії означає втрату часу, протягом якого формується стійкий косметичний і психологічний тягар.
Оновлені рекомендації конкретизують і питання дозування. Для тяжких папулопустульозних або помірних вузлуватих акне рекомендований діапазон 0,3-0,5 мг/кг/добу; для тяжких вузлуватих або конглобатних форм – ≥0,5 мг/кг/добу; в разі рефрактерності або недостатньої відповіді дозу можна підвищувати до 1 мг/кг/добу. Мінімальна тривалість лікування становить 6 місяців і може бути збільшена за недостатньої відповіді. Окремо наголошується на практичному критерії завершення курсу: перед припиненням терапії шкіра пацієнта має залишатися вільною від запальних уражень щонайменше 1-2 місяці. Водночас у рекомендаціях зазначено, що на підставі наявних доказів неможливо однозначно визначити універсальну цільову кумулятивну дозу для запобігання рецидиву.
Саме тут поняття «ефективність без зайвих ризиків» набуває практичного змісту. Йдеться не про уникнення ізотретиноїну, а про його раціональне застосування, що включає правильний відбір пацієнтів, коректне дозування, контроль лабораторних показників, профілактику тератогенних ризиків, супровід очікуваних реакцій і вчасну корекцію лікування. При конглобатних акне з вираженим запаленням може розглядатися поєднання ізотретиноїну з коротким курсом системних кортикостероїдів. Зміна брендів ізотретиноїну під час лікування не рекомендується, оскільки різні форми можуть мати відмінності у фармакокінетиці, переносимості та передбачуваності експозиції.
Ізотретиноїн – ліпофільна молекула з низькою розчинністю у водному середовищі кишечнику, тому його всмоктування значною мірою залежить від прийому їжі, особливо жирної. Для класичних форм ізотретиноїну це створює суттєву клінічну проблему: якщо пацієнт приймає препарат натще або з недостатньо калорійною їжею, системна експозиція може знижуватися. На практиці це особливо актуально для підлітків, молодих людей і зайнятих дорослих, у яких режим харчування часто є нерегулярним.
Технологія Lidose® розроблена саме для зменшення залежності від прийому їжі. У формі Lidose® ізотретиноїн попередньо розчинений у ліпідній матриці, що створює сприятливіші умови для абсорбції після перорального прийому. Такий підхід не скасовує загальних принципів раціонального застосування препарату під час їжі, але робить всмоктування менш залежним від суворого дотримання дієти з високим вмістом жирів. Для пацієнта це означає простіший режим, для лікаря – передбачуванішу експозицію, а для курсу лікування загалом – менший ризик коливань, пов’язаних із пропуском прийомів їжі або нерегулярним харчуванням.
Фармакокінетичне значення цієї технології добре демонструє рандомізоване перехресне дослідження Webster і співавт., у якому порівнювали ізотретиноїн Lidose® з класичною формою ізотретиноїну в умовах прийому з їжею та натще. За високожирового прийому їжі дози обох форм були біоеквівалентними. Натомість після нічного голодування відмінності стали клінічно помітними: ізотретиноїн Lidose® забезпечував приблизно вдвічі більшу експозицію ізотретиноїну та 4-оксо-ізотретиноїну порівняно з класичною формою. Середні рівні ізотретиноїну натще для форми Lidose® досягали 66,8% від рівнів після прийому з жирною їжею, тоді як для класичної форми – лише 39,6%. Пікова концентрація ізотретиноїну натще також була приблизно удвічі вищою для Lidose®.
Автори підкреслили, що форма з меншою залежністю від особливостей раціону може допомагати підтримувати стабільніші рівні ізотретиноїну в плазмі. Це має значення, оскільки недостатня або нерівномірна експозиція теоретично може впливати на результати лікування, особливо в пацієнтів із нерегулярним харчуванням.
Додаткове фармакокінетичне обґрунтування було отримано для препарату Акнетін® – системного ізотретиноїну з технологією Lidose®. У порівняльному дослідженні оцінювали показники загальної експозиції (AUC), максимальної концентрації (Cmax) і часу її досягнення (Tmax). Результати показали, що AUC для Акнетіну становив 3410 проти 2773 для класичної форми ізотретиноїну, Cmax – 152 проти 130,8, а Tmax був коротшим: 4,7 проти 6,3 год. Отже, технологія Lidose® забезпечувала приблизно на 20% вищу біодоступність за показниками AUC і Cmax та швидшу абсорбцію. Практичним наслідком стала можливість дозової еквівалентності: 8 мг Акнетіну відповідають 10 мг класичного ізотретиноїну, а 16 мг – 20 мг, що дозволяє отримувати необхідний терапевтичний ефект із меншою кількістю міліграмів активної речовини.
Оптимальне всмоктування традиційних форм перорального ізотретиноїну критично залежить від супутнього прийому їжі, бажано з високим вмістом жирів. У разі прийому стандартного препарату натще рівень діючої речовини в плазмі крові знижується майже на 60% порівняно з прийомом після їди. Такі коливання пікових концентрацій можуть відрізнятися майже вдвічі, що суттєво зменшує терапевтичну ефективність і підвищує ризик рецидивів акне. Особливу клінічну проблему становить терапія підлітків, які часто демонструють вкрай непостійні патерни харчування та порушення харчової поведінки. Згідно зі статистичними даними, саме сніданок є тим прийомом їжі, який молодь пропускає найчастіше. Зокрема, близько 31,5% підлітків регулярно відмовляються від сніданку. Поширеними причинами цього є брак часу або ж свідоме обмеження калорій з метою схуднення. Крім того, багато дівчат-підлітків помилково сприймають свою вагу як надмірну та вважають пропуск прийому їжі найкращим способом схуднути. Якщо пацієнт приймає стандартний ізотретиноїн під час голодування, біодоступність препарату скорочується на третину або навіть наполовину. Ситуація ускладнюється ще й загальним низьким рівнем комплаєнсу, адже близько 46% паціентів, які лікуються пероральним ізотретиноїном, демонструють погану прихильність до терапії (Del Rosso J.Q., 2012). Саме тому інноваційна форма препарату – ізотретиноїн Lidose® (isotretinoin Lidose®) – є найбільш показаною для підліткової групи пацієнтів. Завдяки унікальній технології інкапсуляції ліпідними агентами Lidose® забезпечується стабільне всмоктування ізотретиноїну незалежно від наявності чи відсутності жирної їжі в раціоні. Фармакокінетичні дослідження підтверджують, що в стані голодування формулювання Lidose® забезпечує майже вдвічі вищу біодоступність ізотретиноїну порівняно зі звичайним препаратом (Webster et al., 2013). Отже, призначення ізотретиноїну Lidose® дозволяє повністю нівелювати негативний вплив нерегулярного харчування на результати лікування, гарантуючи досягнення стійкої ремісії.
Системний ізотретиноїн сьогодні слід розглядати не як «останній крок після усього», а як високоефективний інструмент для пацієнтів, у яких тяжкість, рефрактерність, рубцювання або психосоціальний тягар акне вимагають рішучих дій. Сучасні рекомендації посилюють цю позицію, водночас наголошуючи на раціональному дозуванні, тривалості лікування, стабільності вибору бренду, моніторингу та профілактиці ризиків.
Форма ізотретиноїну з технологією Lidose®, представлена препаратом Акнетін®, додає до цього підходу важливу фармакокінетичну перевагу: вищу та передбачувану біодоступність, меншу залежність від високожирового прийому їжі та можливість практичного дозового перерахунку. У реальному житті, де пацієнти пропускають сніданок, харчуються нерегулярно або не завжди можуть дотримуватися спеціальних дієтичних умов, така технологія може мати не лише фармакокінетичне, а й клінічне значення. Це формує сучасну логіку терапії: ефективний системний ізотретиноїн, призначений вчасно, у відповідній дозі, з контрольованими ризиками та зручністю, яка підтримує прихильність пацієнта.
Підготувала Ольга Головко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (622), 2026 р
