17 серпня, 2026
Нові критерії діагностики сповільненого набирання маси тіла у дітей: огляд клінічної настанови AAP/NASPGHAN 2026 року
Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics, AAP) спільно з Північноамериканським товариством фахівців із дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) опублікувала клінічну настанову з діагностики та ведення сповільненого набирання маси тіла (faltering weight, FW). У документі замінено описовий термін «неспроможність до розвитку» (failure to thrive, FTT), в українській літературі відомий як «затримка фізичного розвитку», новим (нестабільна вага) і вперше запропоновано операційне визначення стану за допомогою антропометричних стандартних відхилень (СВ) замість перцентилів.
Неспроможність до розвитку належить до найпоширеніших причин звернень до педіатра та госпіталізації дітей: цей стан реєструють приблизно у 5-10% пацієнтів первинної ланки та у 3-5% дітей, що отримали направлення до спеціалістів [4]. Однак цей термін насамперед описовий – він позначає наслідок одного або кількох процесів, які його спричинили, не має точного визначення, через що стандарти допомоги нечіткі, і створює негативне емоційне навантаження. Усталився поділ FTT на органічну та неорганічну (психосоціальну) форми, проте він не враховує складної взаємодії медичних, нутритивних і соціальних чинників, що зумовлюють недостатнє харчування і порушення росту [5, 6]. Це призводило водночас до гіпо- та гіпердіагностики, а широка варіабельність критеріїв ускладнювала дослідження в цій галузі. У новій настанові усунуто ці прогалини: стандартизовано термінологію, запропоновано відтворювані діагностичні критерії, окреслено обсяг обстеження і надано рекомендації з ведення.
Чому потрібно було відмовитися від терміна «неспроможність до розвитку»?
Слово «неспроможність» змушує відчувати провину за стан дитини. Термін застосовували непослідовно, що могло поглиблювати наявну проблему нерівного доступу до медичної допомоги. Нове поняття «нестабільна вага» (faltering weight) узгоджується з термінологією настанови NICE 2017 р. [7].
Обґрунтування антропометричних СВ-показників
На думку експертів, визначення має функціонувати як скринінговий інструмент раннього виявлення недостатності харчування: раннє втручання, ймовірно, мінімізує або дає змогу уникнути наслідків вираженої мальнутриції.
Антропометричні СВ, на відміну від перцентилів, є глобальним стандартом оцінювання та звітування про нутритивний статус. СВ становить статистичну міру віддаленості від середнього значення: медіанне значення 0 СВ відповідає 50-му перцентилю, а –2 СВ – 2,3 перцентилю на графіку росту. Значення в одиницях СВ доступні для всіх стандартних антропометричних вимірювань і забезпечують точніший опис даних порівняно з перцентилями. Вони не мають нижньої чи верхньої межі, тому показник, розташований нижче від 1-го перцентилю, отримує конкретне числове вираження (наприклад,—3,23 СВ), яке відображає вимірювання точніше, ніж формулювання «нижче від 1-го перцентилю». Це зумовлює перевагу СВ під час опису значень у нижніх діапазонах шкали та оцінювання динаміки різних антропометричних параметрів.
СВ дають змогу точно описувати зміни траєкторії росту на краях графіка: якщо антропометричний показник дитини змінюється з –4 до –3,5 у часі, він залишається < 1-го перцентилю в обох точках (табл. 1). Крім того, зміна на 1 СВ відображає однаковий ступінь зміни незалежно від первинного значення. Для перцентилів це не так: падіння на 10 перцентилів означає різний ступінь зниження залежно від стартової точки. Нарешті, значення СВ придатні для порівняння популяцій за параметрами росту.
|
Таблиця 1. Діагностичні критерії сповільненого набирання маси тіла |
|||
|
№ |
Критерій |
Порогове значення |
Відповідний перцентиль |
|
1 |
Співвідношення маси до довжини тіла або ІМТ відповідно до віку |
< –1,65 СВ |
5й перцентиль |
|
2 |
Швидкість набирання маси тіла (діти віком до 2 років) |
< –2 СВ для віку |
2,3 перцентилю |
|
3 |
Зниження маси тіла, маси тіла відповідно до довжини тіла або ІМТ |
≥ 1 СВ |
– |
|
Примітка. ІМТ – індекс маси тіла. Достатньо наявності будьякого одного критерію. Співвідношення маси до довжини тіла (СВ) застосовують у дітей віком до 2 років, ІМТ (СВ) – у дітей віком 2 роки і старших; за потреби враховують недоношеність. |
|||
Стандарти швидкості набирання маси тіла доступні у ВООЗ з інтервалами 1 місяць (до 12 місяців життя), 2, 3, 4 та 6 місяців. У частині випадків значення –2 СВ є від’ємним; тоді наводять значення –1 СВ. Для перших двох місяців життя норми набирання маси тіла за коротші інтервали подано в окремій таблиці, де замість недоступного –2 СВ наведено 5-й перцентиль набирання маси тіла.
Експерти свідомо вилучили показники зросту в ізольованому вигляді з визначення, розглядаючи обрані пороги як засіб виявлення ранньої недостатності харчування. Дітей із позитивним результатом скринінгу потрібно додатково оцінити на мальнутрицію за іншими прийнятими визначеннями. Зниження довжини тіла або зросту з нутритивних причин зазвичай свідчить про тривалу мальнутрицію; рання діагностика і втручання у разі FW мають запобігти таким втратам.
Не всі діти, які відповідають наведеним критеріям, мають недостатнє харчування. Динамічна природа росту, особливо в перші два роки життя, унеможливлює формулювання критеріїв, які охоплювали б усіх дітей із дефіцитом маси тіла й водночас ефективно вилучали добре вгодованих. Діти, що народилися великими для гестаційного віку, демонструють раннє зниження антропометричних СВ і можуть відповідати критеріям, хоча недостатність харчування в них не обов’язкова; за наявними даними, діти зі значеннями СВ при народженні > 0 значно частіше демонструють таке зниження впродовж перших двох років життя [10]. Частина дітей, що народилися малими для гестаційного віку, може досягати порогового значення СВ маси тіла відповідно до довжини тіла/ІМТ за відсутності недостатності харчування. Діти з генетичними станами можуть мати інший потенціал росту. Дошкільнят із надмірною масою тіла, у яких значення СВ знизилися внаслідок активного втручання, не вважають такими, що мають FW.
Поріг –1,65 СВ обрано як механізм скринінгу; інші експертні структури використовують нижчі пороги, тому частина дітей із нижчим показником може не мати недостатності харчування [11]. Пороги для СВ маси тіла відповідно до довжини тіла/ІМТ і критерій недостатнього набирання маси тіла отримали одностайне схвалення. Голосування щодо зниження на 1 СВ не досягло встановленого апріорі порога 80%: за цей варіант проголосували 78,5% членів панелі, решта підтримала поріг 0,7. Значення 1,0 СВ рекомендовано також іншими експертними структурами [12].
Розбіжність відображає складність вибору єдиного порога. Зниження на 0,7 відповідає падінню на одну основну перцентильну лінію традиційних графіків Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC) (основні лінії: 3-й, 10-й, 25-й, 50-й, 75-й, 90-й, 97-й перцентилі). Зниження на 1 СВ відповідає падінню на одну основну лінію графіків ВООЗ, де основні перцентильні лінії самі є значеннями СВ: 2,3 перцентилю (–2 СВ), 15-й (–1 СВ), 50-й (0 СВ), 85-й (+1 СВ) та 97,7 (+2 СВ) перцентилю (табл. 2).
|
Таблиця 2. Орієнтовне зниження перцентилю після падіння на 1 СВпоказник за будьяким антропометричним параметром |
|
|
Початковий перцентиль |
Перцентиль після зниження на 1 СВпоказник |
|
97й |
~80й |
|
95й |
~75й |
|
90й |
~60й |
|
75й |
~35й |
|
50й |
~15й |
|
25й |
~5й |
|
10й |
< 1го |
|
Примітка. Наведені значення округлено. Зниження на 1 СВ у діапазоні високих перцентилів слід трактувати як сповільнене набирання маси тіла з певною обережністю. |
|
Хоча у статтях, проаналізованих для відповіді на питання формату PICO (population, intervention, comparator, outcome – популяція, втручання, компаратор, результат), не йшлося про дітей, які потребують зондового харчування, експерти вважають, що ті самі критерії можна застосовувати й до цієї категорії, попри те що методи корекції можуть відрізнятися.
Клінічне питання 1. Чи слід вважати соціально-економічний статус (socioeconomic status, SES) чинником ризику в дітей із FW?
Ключове положення 1. AAP пропонує не використовувати SES як самостійний чинник ризику під час діагностики FW. (Умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Зауваження. Клініцистам під час контактів із пацієнтом варто здійснювати нагляд за чинниками ризику, пов’язаними із соціальними детермінантами здоров’я, оскільки вони дають змогу передбачити доступність до рекомендованих методів лікування та потребу скерування програмами підтримки, зокрема Спеціальною додатковою програмою харчування для жінок, немовлят і дітей (WIC) тощо.
Положення належної практики. Експерти наголошують на значенні програм цільової та іншої соціальної підтримки для пом’якшення шкідливого впливу бідності й соціальних детермінант здоров’я, зокрема продовольчої незахищеності.
Справедливість і рівність – не синоніми
Справедливість описує неупереджену й ефективну допомогу в контексті різних ризиків, окрім самого FW і супутніх станів. Такі ризики позначають як соціальні детермінанти здоров’я: імміграція, мова, дохід, географічна доступність, насильство в родині та громаді, соціальний статус.
Рівність надання допомоги – це забезпечення однакової допомоги всім пацієнтам без урахування цих чинників.
Діти зі стійкою недостатністю харчування частіше за добре вгодованих однолітків стикаються з бідністю та соціальною нерівністю в дорослому віці. Неналежно ліковане FW є чинником ризику низького SES у майбутньому [43, 44], що може зумовити недостатнє харчування вже в їхніх дітей, тобто йдеться про циклічний процес, який важко перервати [45]. Стан є персистувальним, коли дитині, що недостатньо харчувалася протягом трьох і більше місяців, проведено базові втручання, але бажаного ефекту не було досягнуто; це значною мірою залежить від віку дитини.
Багатофакторність причин і наслідків FW потребує підходу, орієнтованого на справедливість доступу. План лікування слід модифікувати для кожного пацієнта на основі виявлених фізіологічних і нутритивних чинників, доступних ресурсів і можливостей скерування до відповідних фахівців і служб з урахуванням унікальних соціодемографічних характеристик.
Клінічній команді слід знати, які програми потенційно доступні родинам пацієнтів, про їхні переваги та можливі бар’єри доступу. Щоб усунути ці перешкоди, родини часто потребують підтримки з боку команди. Стала робота з навігаторами у поєднанні з переліками ресурсів може полегшити доступ до потрібних послуг, особливо для родин, які стикаються з мовним бар’єром [49]; доказова база цього втручання перебуває на ранньому етапі опрацювання.
Психічне здоров’я в контексті FW також потребує уваги, вивчення та підтримки з боку відповідних фахівців – соціальних працівників, психологів, психіатрів, спеціалістів із розвитку. Слід розглянути оцінювання діади опікун – дитина та сімейної динаміки. Батьки можуть потребувати психіатричної допомоги, аби адекватно опрацювати причини FW, з огляду на потенційний вплив психічних розладів батьків на дотримання медичних режимів і планів лікування [52, 53]. Крім того, можуть знадобитися перекладачі, соціальні працівники. Для надання справедливої допомоги потрібні політичні рішення, які забезпечуватимуть доступ до медичної допомоги та соціальних і економічних програм [54].
Діагностика та обстеження
Сповільнене набирання маси тіла є симптомом із багатьма причинами. Хоча до обстежень вдаються часто (візуалізаційні дослідження, лабораторні тести, ендоскопія), вони рідко призводять до встановлення причин FW. Їх украй важливо визначити для призначення належного лікування недостатності харчування. У певних контекстах обстеження допомагає діагностичному процесу, і фахівці, які надають медичну допомогу дітям (pediatric health care provider, PHCP), мають користуватися клінічним судженням, обираючи найдоцільніші тести і спеціалістів для скерування. Однак переважно діагностичне обстеження не потрібне, воно може поглибити тривожність, збільшити витрати і призвести до непотрібної чи подовженої госпіталізації.
Клінічне питання 2. Чи слід використовувати діагностичні тести для скринінгу основних станів у дітей із FW?
Ключове положення 2A. У дітей, які мають певні стани, що вказують на потребу прицільного обстеження (тяжкість мальнутриції [55, 56], час від встановлення діагнозу, сімейний анамнез, додаткові ознаки чи симптоми) або мають персистувальне FW, рекомендовано проводити діагностичне обстеження, а не утримуватися від нього. (Умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Ключове положення 2Б. У дітей без специфічних ознак, симптомів і знахідок, що спонукали б до фокусованого оцінювання, рекомендовано не проводити діагностичне обстеження як частину початкового рутинного обстеження у разі FW. (Сильна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Зауваження до положення 2Б. Результати діагностичних тестів у межах початкового обстеження мали дуже низьку достовірність щодо тривіальної користі й могли призводити до помірної шкоди, високих витрат, зниження справедливості доступу та проблем із доступністю й здійсненністю, що обґрунтовує сильну рекомендацію проти їх використання (друга парадигматична ситуація за настановою GRADE [1, 2]).
Положення належної практики. У разі початкового оцінювання FW або підозри на нього всім дітям потрібно зробити ретельний збір анамнезу, фізикальне обстеження та оцінювання розвитку (орально-моторні навички, дрібна моторика); сімейний і соціальний, медичний та хірургічний анамнез; оцінювання моніторингу росту, історії годування та інших факторів, що викликають занепокоєння (культурні норми, практика годування, яку застосовують батьки, історія грудного вигодовування).
Точні антропометричні вимірювання необхідні для моніторингу росту в усіх дітей і для діагностики FW. Вимірювання довжини тіла лежачи рекомендовано для всіх дітей віком до 2 років (від народження до 23 місяців) за допомогою інфантометра з фіксованою головною частиною, горизонтальною основою та регульованою підставкою для ніг. Зріст стоячи вимірюють стадіометром із фіксованою вертикальною основою та рухомою головною частиною у всіх дітей віком 2 роки і старших, здатних стояти без сторонньої допомоги. Для дітей, які не можуть стояти, PHCP слід дотримуватися найкращої практики для дітей з особливими потребами. Масу тіла бажано вимірювати на цифрових вагах: у немовлят до 2 років – без одягу, у дітей віком 2 роки і старших – у легкому одязі та без взуття. Деталі викладено в посібнику CDC з антропометричних процедур NHANES [3].
Клінічне питання 3. Чи слід використовувати ендоскопію в дітей із FW?
Ключове положення 3A. У дітей із FW рекомендовано не проводити ендоскопію в межах початкового рутинного обстеження. (Сильна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Зауваження. Докази щодо тривіальної користі ендоскопії в межах діагностичного обстеження мали дуже низьку впевненість щодо тривіальної користі (непереконливі результати з малою користю), натомість вона могла призводити до помірної шкоди (процедурні ускладнення), високих витрат і зниження справедливості доступу разом із доступністю та здійсненністю. Це обґрунтовує сильну рекомендацію проти її використання (друга парадигматична ситуація за настановою GRADE [1, 2]).
Ключове положення 3Б. У дітей із персистувальним FW або з підозрою на стани, які неможливо діагностувати без ендоскопії, рекомендовано ендоскопію з біопсією, а не відмову від неї. (Умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Положення належної практики. Згідно з настановою, рекомендовано направлення до дитячого гастроентеролога, який може критично оцінити потребу в ендоскопії та, за наявності показань, отримати необхідні біоптати додатково до самої процедури.
Практичний алгоритм обстеження
Початкове рутинне обстеження у разі FW не передбачає ані лабораторних тестів, ані ендоскопії.
Фокусоване обстеження показане за наявності тяжкої мальнутриції, значного часу від встановлення діагнозу, обтяженого сімейного анамнезу, додаткових ознак або симптомів. Персистувальне FW (недостатнє харчування ≥ 3 місяці попри базові втручання) – підстава для обстеження, зокрема ендоскопії з біопсією (рисунок).
Рисунок. Практичний алгоритм обстеження
Супутні стани
Серйозне занепокоєння у батьків і педіатрів викликає наявність основного захворювання в дитини з FW. Початкові зусилля слід зосередити на нутритивних модифікаціях для збільшення набирання маси тіла. Якщо це не зарадило, потрібні дослідження систем органів, які можуть впливати на масу тіла. У дітей, госпіталізованих із FTT, часто вища частота супутніх станів, пов’язаних із певними системами органів. Слід з’ясувати, чи спричиняє супутній стан сповільнене набирання маси тіла.
Поширеність супутніх станів є суттєвою, і їх часто вдається виявити завдяки ретельному збору анамнезу, фізикальному обстеженню і базовому тестуванню. Знання поширеності цих станів у стаціонарному й амбулаторному середовищі допомагає PHCP спланувати подальшу оцінку.
П’ять найпоширеніших супутніх станів у госпіталізованих дітей із FW: вроджені вади серця; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ); порушення ковтання (дисфагія, анатомічні аномалії на кшталт ларингомаляції чи розщілини піднебіння); неврологічні захворювання; генетичні аномалії та вроджені синдроми (табл. 3).
|
Таблиця 3. Супутні стани в дітей, госпіталізованих через сповільнене набирання маси тіла [57, 60, 61] |
||
|
Категорія |
Стан за формулюванням першоджерела |
Поширеність (джерело) |
|
Неврологічна |
Неврологічне захворювання |
8/43, 19% (LarsonNath С., 2018) |
|
Неврологічна |
Епілепсія або неврологічне ураження включно з церебральним паралічем |
23/666, 3,5% (Helin N., 2020) |
|
Порушення ковтання |
Дисфагія |
74/331, 22,4% (Puls H., 2018) |
|
Порушення ковтання |
Аномалії верхніх дихальних шляхів |
7/43, 16% (LarsonNath С., 2018) |
|
Кардіологічна |
Вроджені вади серця |
13/43, 30% (LarsonNath С, 2018) |
|
Пульмонологічна |
Захворювання легень |
4/43, 9% (LarsonNath С., 2018) |
|
Гастроентерологічна |
ГЕРХ |
93/331, 28,1% (Puls H., 2018) |
|
Гастроентерологічна |
Функціональні розлади ШКТ |
47/666, 7,6% (Helin N., 2020) |
|
Алергологічна |
Харчова алергія з симптомами, пов’язаними із ШКТ |
26/666, 3,9% (Helin N., 2020) |
|
Генетична |
Генетичні/метаболічні розлади |
6/43, 14% (LarsonNath С., 2018) |
|
Генетична |
Вроджений генетичний синдром |
75/666, 11,3% (Helin N., 2020) |
|
Інше |
Відставання дитини в психомоторному розвитку |
16/43, 37% (LarsonNath С., 2018) |
П’ять найпоширеніших супутніх станів у амбулаторних пацієнтів: захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ); захворювання легень; харчова алергія; генетичні аномалії та вроджені синдроми; неврологічні захворювання (табл. 4).
|
Таблиця 4. Супутні стани в дітей, які отримують амбулаторну допомогу через сповільнене набирання маси тіла (фрагмент таблиці 8 оригіналу) [57, 60, 68] |
||
|
Категорія |
Стан за формулюванням першоджерела |
Поширеність (джерело) |
|
Гастроентерологічна |
Захворювання ШКТ |
52/154, 34% (Casey P., 1984) |
|
Пульмонологічна |
Респіраторне захворювання |
28/154, 18% (Casey P., 1984) |
|
Пульмонологічна |
Захворювання легень |
11/44, 25% (LarsonNath С., 2016) |
|
Неврологічна |
Неврологічне захворювання |
14/154, 9% (Casey P., 1984); 7/44, 16% (LarsonNath С., 2016) |
|
Алергологічна |
Атопія (екзема, харчова та/або побутова алергія) |
7/44, 16% (LarsonNath С., 2016) |
|
Генетична |
Вроджений генетичний синдром |
29/154, 19% (Casey P., 1984) |
|
Генетична |
Тяжкі вроджені розлади (гідроцефалія, вади життєво важливих органів, метаболічні хвороби, синдром Дауна) |
91/6090, 1,5% (Olsen E., 2010) |
|
Нефрологічна |
Нирковий тубулярний ацидоз |
1/36, 2,8% (Adedoyin O., 2003) |
|
Розвиток |
Відставання дитини в психомоторному розвитку |
17/44, 39% (LarsonNath С., 2016) |
|
Розвиток |
Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю |
5/44, 11% (LarsonNath С., 2016) |
Сукупний обсяг вибірок є малим, тому наведені дані слід трактувати в контексті клінічної картини кожного пацієнта.
Лікування
Дітям із FW нутритивна підтримка потрібна для збереження нутритивного статусу та сприяння росту й розвиткові. Збільшення надходження калорій застосовують для стимуляції набирання маси тіла, підтримки розвитку і поліпшення загального стану здоров’я – це чинний стандарт допомоги. Втім, залишаються питання щодо ефективності збільшення надходження калорій, а докази щодо ефективності пероральних нутритивних добавок у лікуванні FW є невизначеними.
Хоча дослідження з країн, що розвиваються, було вилучено з огляду, у певних працях пов’язують ранню затримку росту (ймовірно – наслідок нелікованого FW) із суттєво гіршими когнітивними та соціальними результатами в дорослому віці [76]. Не менш важливо, що після відновлення від ранньої мальнутриції діти щонайменше до 15 років демонструють кращі академічні й когнітивні результати [77, 78]. Тому ключові положення зосереджені на набиранні маси тіла як вирішальній меті подолання FW.
Клінічне питання 4. Чи слід застосовувати збільшення калорійності їжі/енергетичної цінності раціону в дітей із FW?
Ключове положення 4. У дітей із FW рекомендовано збільшення надходження калорій/енергетичної цінності раціону, а не утримуватися від нього. (Сильна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Зауваження. Збільшення надходження калорій/енергетичної цінності раціону може давати значну користь і підвищувати справедливість доступу за можливості малої шкоди (надмірне набирання маси тіла, додатковий стрес, примусове годування), що обґрунтовує сильну рекомендацію на користь втручання (третя парадигматична ситуація за настановою GRADE [1, 2]).
Клінічне питання 5. Чи слід застосовувати пероральні добавки або висококалорійні суміші в дітей із FW?
Ключове положення 5. У дітей із FW рекомендовано застосовувати пероральну нутритивну підтримку, а не утримуватися від неї. (Умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Зауваження. Використання висококалорійних сумішей або збагачення грудного молока в немовлят чи пероральних нутритивних добавок у дітей віком понад 12 місяців може сприяти кращому набиранню маси тіла. Проте у деяких родин нема доступу до цих ресурсів через високу вартість, географічне розташування, відсутність страхового відшкодування чи участі у WIC. Крім того, наслідками можуть бути надмірне набирання маси тіла, зменшення споживання їжі під час основних прийомів і поступова відмова від продукту. Ці ризики обґрунтовують умовну рекомендацію. Коли суміш використовують для підвищення енергетичної щільності грудного молока або як догодовування, це слід робити з мінімальним порушенням лактації.
Клінічне питання 6. Чи слід застосовувати терапію дитячого розладу годування в дітей із FW, у яких задокументовано труднощі з годуванням?
Ключове положення 6. У дітей із FW, які мають задокументовані проблеми з годуванням, рекомендовано терапію дитячого розладу годування, а не відмову від неї. (Умовна рекомендація, дуже низька достовірність доказів.)
Терапія дитячого розладу годування потребує мультидисциплінарного підходу (із залученням логопедів, ерготерапевтів, дієтологів і психологів) для охоплення чотирьох компонентів розладу: медичного, нутритивного, психосоціального та безпосередньо навичок годування. Це значно підвищить практичну цінність настанови для лікарів.
Перша лінія терапії
Першою лінією для будь-якої дитини із сповільненим набиранням маси тіла є збільшення споживання енергії (калорій). Стратегії включають приготування суміші або грудного молока з вищою енергетичною концентрацією, змішування дитячих каш із сумішшю чи грудним молоком замість води, використання калорійно щільних добавок (олія, авокадо, вершки, вершкове масло, арахісова та інші горіхові пасти). Висококалорійні напої мають бути доступними для родин щоразу, коли FW супроводжується дитячим розладом годування.
Висновок
У настанові стан, раніше відомий як «неспроможність до розвитку», замінено на «сповільнене набирання маси тіла»; стандартизовано відповідні діагностичні критерії та запропоновано початкове ведення разом із підходом, орієнтованим на справедливість доступу. Оскільки документ розроблено спільно з NASPGHAN, він також містить рекомендації щодо показань до ендоскопії. Виклики залишаються: впровадження потребуватиме змін у системах електронної медичної карти (electronic health record, EHR) і, можливо, в організації роботи закладів. Навчання пацієнтів, родин, педіатрів і команди медичної допомоги разом із удосконаленими інформаційно-технологічними рішеннями необхідне для впровадження цих рекомендацій у клінічній практиці.
За матеріалами Kersten H.B., Goday P.S., Abdelhadi R. et al. (2026) Clinical Practice Guideline for Diagnosis and Management of Faltering Weight. Pediatrics. Mar 16: e2025075764. doi: 10.1542/peds.2025-075764.
Підготував Максим Голуб
Тематичний номер «Педіатрія» № 2-3 (83-84) 2026 р.
