1 листопада, 2020
«Гастротандем: на стику спеціальностей» – нові можливості професійного вдосконалення фахівців терапевтичної та педіатричної галузей
Однією з запорук успішного лікування пацієнтів є підвищення компетентності профільних спеціалістів шляхом їх співпраці. Такий підхід дає можливість розглянути добре відому патологію з точки зору провідного фахівця іншої галузі. Це дозволяє глибше вникнути в проблему та невирішені питання діагностики й лікування, зокрема і гастроентерологічних захворювань. Однією з важливих для терапевтів і педіатрів подій року стало проведення 20-21 липня у м. Одесі науково-практичної конференції «Гастротандем: на стику спеціальностей».
Голова Одеського відділення Української гастроентерологічної асоціації, керівник відділу медичної реабілітації ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України», професор кафедри загальної практики Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук Наталія Володимирівна Драгомирецька та завідувачка кафедри педіатричної гастроентерології та нутриціології Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Ольга Юріївна Бєлоусова як організатори доклали значних зусиль для проведення науково-практичної конференції на високому рівні. Тематика заходу включала провідні фактори ризику та основні причини виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), пошук нових шляхів удосконалення діагностики та лікування гастроентерологічних захворювань з урахуванням вікових особливостей перебігу патології та розгляд складних, цікавих і дискусійних клінічних випадків. Це дало можливість учасникам конференції глибше вникнути у проблемні питання сучасної гастроентерології.
Про ведення новонароджених і малюків з функціональними гастроінтестинальними розладами (ФГІР) відповідно до Римських критеріїв (2016) детально розповіла заслужений лікар України, завідувачка кафедри дитячих та підліткових захворювань Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова. Вона наголосила, що в основі розвитку ФГІР лежать порушення цереброінтестинальної взаємодії. У педіатричній практиці вагоме значення у розвитку порушень цієї групи належить також генетичним, соціально-психологічним, аліментарним факторам та окремим анатомо-функціональним особливостям дитячого віку (незрілість нервової регуляції, травного тракту та мікробіому малюка). Під впливом цих чинників у дитини розвиваються порушення моторики травного тракту, вісцеральна гіперчутливість, зміни в мукозальному імунітеті та мікрофлорі кишечнику. Це призводить до виникнення регургітації, кольок, болю у животі, підвищеного газоутворення та порушення дефекації. Галина Володимирівна також звернула увагу на те, що одним із модифікованих факторів корекції ФГІР є харчовий вплив, який полягає у використанні частково гідролізованого сироваткового білка у складі сумішей, пребіотиків у правильному співвідношенні (галактоолігосахариди/фруктоолігосахариди), окремих пробіотичних штамів і зниженні вмісту лактози у раціоні. Професорка також окреслила жорсткі вимоги до пробіотичних штамів і наголосила, що ефекти пробіотиків є штамоспецифічними. Тобто наявність генетичного паспорта дозволяє відокремити один штам від іншого та заявляти про його ефективність і безпеку. Галина Володимирівна також детально висвітлила діагностичні критерії, ведення та дієтичні рекомендації таких трьох важливих ФГІР, як регургітація, кольки та функціональний запор у новонароджених і малюків віком до 4 років.
Власним досвідом корекції маси тіла за допомогою внутрішньошлункового балона поділилася з учасниками науково-практичної конференції лікар-гастроентеролог та ендоскопіст клініки «Інто-Сана» (м. Одеса) Олена Дмитрівна Біленко. Сьогодні ожиріння є серйозним захворюванням, яке тісно пов’язане з розвитком комплексу фізичних і психологічних проблем та виникненням супутніх захворювань (артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, жовчнокам’яної хвороби та захворювань опорно-рухового апарату). Тому у сучасному світі постає необхідність пошуку нових методів корекції маси тіла у зазначеної групи пацієнтів з метою її зменшення, нормалізації основних фізіологічних показників і покращення самопочуття хворих. Сьогодні серед методів лікування ожиріння все більшого поширення набуває баріатричний напрям, який включає хірургічні та терапевтичні методи корекції маси тіла.
Олена Дмитрівна розповіла про методику встановлення внутрішньошлункового силіконового балона. Його вводять у просвіт шлунка та заповнюють фізіологічним розчином в об’ємі від 400 до 700 мл, що дозволяє зменшити обсяг споживання їжі та калорійність раціону. Існує низка показань і протипоказань до застосування цього методу лікування, які також важливо враховувати перед проведенням процедури. Зазвичай балон встановлюється на 6 місяців з метою формування правильних харчових звичок та закріплення основ правильного харчування у пацієнта. Ефективність цього методу О. Біленко проілюструвала клінічними випадками. Пацієнт віком 55 років з індексом маси тіла 45,3 кг/м2 схуд на 25 кг за 6 місяців. У іншого хворого з індексом маси тіла 49,8 кг/м2 маса тіла зменшилася на 22 кг за 2 місяці. Загальна втрата маси тіла у третьої пацієнтки складала 13,3%, а у четвертої – 12,5% через 2 місяці після введення внутрішньошлункового балона. У жодного з хворих не виникало ускладнень та небажаних реакцій протягом усього періоду спостереження.
Отже, зазначений метод є ефективним та безпечним і може бути рекомендований пацієнтам з індексом маси тіла >40 кг/м2, а також пацієнтам, які готуються до баріатричних операцій та ендопротезування суглобів.
Цікавим та інформаційно насиченим форматом доповіді здивували учасників наукового заходу доктор медичних наук, професор Наталія Володимирівна Драгомирецька та доктор медичних наук, професор Ольга Юріївна Бєлоусова. Свій виступ вони представили у вигляді гастротандему «Ерадикація Helicobacter pylori у дорослих та дітей». Н. Драгомирецька більш детально зосереджувала увагу учасників на терапевтичних пацієнтах. Вона використала інтерактивний майстер-клас із віртуальним пацієнтом, розроблений одним із відомих німецьких лікарів-гастроентерологів. О. Бєлоусова паралельно проводила розбір випадку педіатричного пацієнта з акцентом на основних відмінностях у веденні, діагностиці та лікуванні дітей із захворюваннями ШКТ. На прикладі віртуального пацієнта, представленого Наталією Володимирівною, симптоми захворювання, гастроентерологічні скарги були зрозумілими та локалізованими порівняно з описаними Ольгою Юріївною у хворої дитини, де скарги були дуже різноманітними. Лікар-педіатр також наголосила, що при огляді дітей з гастроентерологічною патологією необхідно оцінювати стан мигдаликів, наявність аденоїдних вегетацій, збільшення розмірів лімфатичних вузлів, перевіряти наявність міхурових симптомів і визначати розміри паренхіматозних органів. Алгоритм обстеження терапевтичного хворого є значно простішим.
Н. Драгомирецька детально розповіла про тактику ведення дорослих пацієнтів, що полягає у виявленні Helicobacter pylori та проведенні ендоскопічної діагностики, метою якої є гістологічне дослідження із взяттям біоптата з 5 ділянок. При підтвердженні діагнозу необхідно призначати три- чи чотирикомпонентну ерадикаційну терапію з подальшою оцінкою ефективності лікування шляхом використання тесту на Helicobacter pylori не раніше ніж через 4-6 тижнів після терапії. Наталія Володимирівна також розповіла про необхідність використання інгібіторів протонної помпи (ІПП) протягом 2 тижнів, застосування цитопротекторів протягом 1 місяця та мінеральних вод після успішної ерадикації Helicobacter pylori.
О. Бєлоусова відзначила, що тактика ведення педіатричних пацієнтів полягає у першочерговому визначенні характеру болю у животі (функціонального чи органічного походження), це визначає подальші діагностичні дії лікаря-педіатра. Схема терапії у дітей полягає у застосуванні препаратів вісмуту чи ІПП у поєднанні з 2 антибактеріальними засобами протягом 7-10 днів.
Наприкінці доповіді Н. Драгомирецька та О. Бєлоусова відмітили важливе значення використання пробіотиків для підвищення ефективності антихелікобактерної терапії у терапевтичних і педіатричних пацієнтів.
Отже, гастротандем, присвячений ерадикації Helicobacter pylori у дорослих та дітей, вразив слухачів своєю неординарністю, сучасними технологіями інтерактивного розбору пацієнтів та вдалим порівнянням тактики ведення та лікування дорослих і дітей.
У рамках конференції Наталія Володимирівна Драгомирецька також представила інші цікаві доповіді: «Кислотозалежні захворювання і коморбідна патологія», «Актуальні питання гепатології: підсумки Всесвітнього гастроентерологічного конгресу» та «Маски хвороби Гоше».
Ольга Юріївна Бєлоусова детально зупинилася на проблемних питаннях гастроентерології у педіатричній практиці, які висвітлила у низці цікавих доповідей: «Товстокишковий стаз у дитячому віці – шляхи вирішення проблеми», «Сучасні стандарти корекції дитячих кольок у немовлят», «Проблеми гострих кишкових інфекцій у дітей: тактика ведення пацієнта з гострою діареєю», «Клінічні особливості та підходи до діагностики запальних захворювань кишечнику», «Синдром циклічного ацетонемічного блювання. Міфи та реальність», «Гемоколітичний синдром в ранньому дитячому віці. Проблема гастроінтестинальної алергії», «Особливості функціональної патології гастродуоденальної зони у дітей: принципи профілактики та терапії».
У рамках наукового заходу тему поєднання неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) та кардіоваскулярного ризику розкрив доктор медичних наук, професор Ігор Миколайович Скрипник. Ганна Миколаївна Їжа більше зосередила увагу учасників на модифікації способу життя як шляху до поліпшення прогнозу НАЖХП. Акцент на харчуванні, мікробіоті та розвитку синдрому подразненого кишечнику зробив кандидат медичних наук Олег Віталійович Швець.
Про прояви запальних захворювань кишечнику у дітей раннього віку детально розповів доктор медичних наук, професор Олег Геннадійович Шадрін. Останні клінічні рекомендації Української гастроентерологічної асоціації щодо ведення хворих на неспецифічний виразковий коліт легкої та середньої тяжкості висвітлив у своїй доповіді доктор медичних наук, професор Андрій Едуардович Дорофєєв. Про сучасні лікувальні стратегії при гострій діареї у дітей розповіла доктор медичних наук, професор Олена Сергіївна Няньковська.
Науково-практична конференція «Гастротандем: на стику спеціальностей» стала важливою науковою подією сучасної гастроентерології, у рамках якої учасники мали можливість ознайомитися з провідними світовими рекомендаціями щодо діагностики та лікування пацієнтів різного віку. Цікавим завершенням наукового заходу стала спільна доповідь організаторів з використанням терапевтичного віртуального пацієнта та клінічним розбором випадку педіатричного хворого, яка дала можливість візуалізувати та чітко розмежувати тактику ведення педіатричних і терапевтичних пацієнтів.
Підготувала Ірина Неміш
Тематичний номер «Педіатрія» №4 (55) 2020 р.
