Мікробіом (МБ) кишечнику виконує чисельні і різноманітні функції в організмі людини. Саме тому етап його становлення у перші роки життя дуже важливий, адже початкове створення осі «МБ – імунна система» прогнозує подальший стан здоров’я. Біфідобактерії складають переважну більшість мікробіоти новонароджених і залишаються в кишечнику протягом усього життя.

Захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) значною мірою коморбідні та часто супроводжуються супутньою патологією. Тому в цих випадках їх діагностика та лікування повинні базуватися на міждисциплінарному підході із залученням фахівців декількох спеціальностей. Саме такий підхід був детально розглянутий під час науково-практичної конференції «Гастротандем 2021. На стику дисциплін», яка проходила з 30 червня по 2 липня 2021 року в Одесі. Захід відбувся за підтримки Міжнародної асоціації медицини та Одеського відділення Української гастроентерологічної асоціації.

Лактоза – основна вуглеводна сполука, яка забезпечує організм необхідною енергією, сприяє підтримці та формуванню здорової мікрофлори кишечнику через утворення молочної кислоти та пригнічує ріст патогенних бактерій у дітей перших місяців життя. При нестачі ферменту лактази, який розщеплює лактозу, розвивається фізіологічна лактазна недостатність (ЛН), яка сьогодні відзначається у переважної більшості новонароджених та супроводжується розвитком порушень з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Тому корекція раціону малюка за допомогою лактази надзвичайно важлива для формування та підтримки здорової мікробіоти кишечнику.

Протягом останнього року панування глобальної пандемії COVID-19 вчені та лікарі в усьому світі зосереджені на питаннях діагностики та лікування коронавірусної інфекції. У зв’язку з цим веденню дітей із повторними епізодами гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) приділялося недостатньо уваги, що в майбутньому може призвести до зростання кількості віддалених ускладнень з боку інших органів та систем організму внаслідок тривалого самолікування ГРІ в домашніх умовах.

Однією із найпоширеніших причин звернення пацієнтів за медичною допомогою є гострі респіраторні інфекції (ГРІ), тривалий перебіг і частий розвиток яких призводять до ослаблення імунітету, психічного та матеріального виснаження хворих. При розгляді груп пацієнтів, найбільш сприйнятливих до рекурентних респіраторних інфекцій (РРІ), варто пам’ятати про те, що велика кількість дітей раннього віку не відвідують заклади дошкільної освіти, тому починають часто хворіти у шкільний період, під час активної взаємодії та спілкування з іншими дітьми. Отже, превентивні заходи у цієї когорти хворих надзвичайно важливі, оскільки дають можливість запобігти частим ГРІ, зміцнити імунітет і зменшити тягар для системи охорони здоров’я в цілому.

Сучасна педіатрична практика наповнена численними викликами, з якими щоденно стикаються як сімейні лікарі, так і вузькопрофільні спеціалісти. Тому проведення наукових заходів є надзвичайно важливим для фахівців різних галузей з точки зору постійного професійного вдосконалення, обміну досвідом та можливостей отримати відповіді на свої питання.

16-17 вересня 2020 року за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук (НАМН) України, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Асоціації педіатрів України в онлайн-форматі відбулася ХХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання). До участі в конференції приєдналися лікарі загальної практики, педіатри, дитячі лікарі вузьких спеціальностей з усіх куточків нашої країни.

Запальні захворювання кишечнику (ЗЗК) – умовно узагальнений термін, що включає хворобу Крона та неспецифічний виразковий коліт, які мають багато загальних патофізіологічних та епідеміологічних характеристик. Етіологія ЗЗК не встановлена, захворювання розвиваються внаслідок поєднання декількох факторів, які включають генетичну схильність, дефекти вродженого і адаптаційного імунітету, порушення функцій епітеліального бар’єра кишечнику, зниження різноманітності кишкової мікрофлори та вплив різних факторів навколишнього середовища [1-3].

Однією з запорук успішного лікування пацієнтів є підвищення компетентності профільних спеціалістів шляхом їх співпраці. Такий підхід дає можливість розглянути добре відому патологію з точки зору провідного фахівця іншої галузі. Це дозволяє глибше вникнути в проблему та невирішені питання діагностики й лікування, зокрема і гастроентерологічних захворювань. Однією з важливих для терапевтів і педіатрів подій року стало проведення 20-21 липня у м. Одесі науково-практичної конференції «Гастротандем: на стику спеціальностей».

16 квітня 2020 року за підтримки ВГО «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання дитячої нутриціології», на якій було розглянуто ключові аспекти ведення дітей раннього віку з функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ожирінням, алергічними реакціями та патологією печінки. Також новою та цікавою для слухачів була тема, присвячена грудному вигодовуванню в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, адже досліджень у цьому напрямку поки що немає.