Грудне вигодовування (ГВ) є природною, сформованою в ході еволюції формою харчування новонароджених і немовлят. Воно забезпечує найбільш оптимальні показники фізичного й інтелектуального розвитку дитини, мінімізує негативний вплив різноманітних чинників довкілля, запобігає виникненню інфекційних, алергічних та аліментарнозалежних захворювань. Грудне молоко – ​це унікальна біологічно активна система. На кожному етапі розвитку немовляти молоко матері відповідає віковим потребам в нутрієнтах і забезпечує належні темпи росту.

Термін «пробіотики» увів у науковий обіг ще в 1953 році німецький професор ­Вернер Коллат. Згідно з визначенням науковця пробіотики – ​це органічні та неорганічні харчові добавки, необхідні для пацієнтів, які вживають велику кількість високоочищених продуктів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) згодом доповнила визначення цього терміна, власне конкретизувала, що йдеться саме про непатогенні для організму людини мікроорганізми, які мають здатність пригнічувати ріст патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.

Одна из актуальных тем, которые привлекают внимание и вызывают живое обсуждение на конференциях, в научных публикациях, – ​это применение пробиотиков.

Стремительную глобализацию дефицита железа можно назвать парадоксом ХХІ века. В современном мире в период быстрого научно-технического развития 1/3 человечества испытывает нехватку этого микроэлемента, главной причиной чего являются алиментарные факторы. Особенно критична эта проблема для педиатрических пациентов. Железо – ​это микроэлемент, который делает ребенка не только здоровым, но и умным. Это утверждение уже имеет доказательства. Железо принимает участие в процессах формирования структур головного мозга, поэтому даже незначительный дефицит этого микроэлемента в раннем детстве, когда механизмы дендритогенеза, синаптогенеза и миелинизации нервных волокон наиболее активны, может иметь отдаленные негативные последствия.

29-30 листопада 2018 року в м. Києві за підтримки Асоціації ­педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України відбувся ІІІ ­Науково-практичний конгрес із міжнародною участю «Актуальні питання дитячої гастроентерології». Доповіді вітчизняних та зарубіжних спікерів охопили широкий спектр актуальних проблем: діагностичні підходи та стратегії лікування захворювань кишечнику, функціональну та органічну диспепсію у дітей, дискусійні питання дитячої нутриціології, захворювання гепатобіліарної системи, немедикаментозну корекцію та особливості лікування захворювань ­шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Збереження та покращення здоров’я дітей – ​одне з найбільш пріоритетних завдань сучасної медицини. Загальновідомо, що лікувати потрібно не захворювання, а пацієнта, але ця аксіома набуває більшого сенсу, коли пацієнт – ​дитина.

Дефіцит заліза – ​це глобальна проблема людства, яка охоплює понад третину населення світу. Велика поширеність недостатності цього мікроелемента пов’язана насамперед з аліментарними факторами (незбалансованим харчуванням, неправильним або пізнім введенням прикорму тощо).

30-31 травня 2018 року за підтримки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), Управління охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради, харківського осередку Асоціації педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Інновації в дитячій гастроентерології та нутриціології в практиці дитячого та сімейного лікаря».

В 2016 г. состоялось знаковое событие в современной гастроэнтерологии – ​были официально представлены обновленные Римские критерии IV функциональных расстройств (ФР) желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), которые позволили клиницистам по-новому взглянуть на этиопатогенез данной патологии и подходы к ее лечению. Эти важные изменения коснулись и педиатрической практики. Современные подходы к ведению детей с различными ФР ЖКТ в свете Римских критериев IV подробно обсуждались ведущими отечественными экспертами в области детской гастроэнтерологии в рамках XII Конгресса педиатров Украины «Актуальные проблемы педиатрии», проходившего 10-12 октября 2017 года в г. Киеве.

Дані вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень свідчать про стрімке зростання поширеності алергічних захворювань, початок яких припадає на ранній дитячий вік. Клінічні прояви алергічних реакцій у дітей грудного віку здебільшого пов’язані з особливостями харчування. Харчова алергія (ХА) є стартовою сенсибілізацією, першою «сходинкою» у формуванні та подальшому розвитку алергічного маршу.