8 квітня, 2025
Стресіндукований синдром подразненого кишечника: сучасні підходи до лікування
В умовах воєнного стану спостерігається суттєве зростання поширеності функціональних розладів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зокрема синдрому подразненого кишечника (СПК), що потребує перегляду традиційних терапевтичних підходів. Множинні стресові фактори суттєво впливають на перебіг захворювання та ефективність стандартних схем лікування. Особливої актуальності набуває розробка і впровадження комплексних терапевтичних стратегій з урахуванням психоемоційного стану пацієнтів. Обґрунтованим є включення до схем лікування препаратів, що впливають і на больовий синдром, і на тривожні розлади.
В межах медичного форуму «Запальні та функціональні захворювання кишечника» начальник кафедри військової терапії Української військово-медичної академії доктор медичних наук, професор, полковник медичної служби, заслужений лікар України Галина Василівна Осьодло презентувала доповідь, в якій висвітлила актуальні питання зростання поширеності функціональних розладів ШКТ серед населення України, особливості їхнього перебігу в умовах хронічного стресу та сучасні підходи до терапії.
Епідеміологічні дослідження останніх років демонструють значне зростання поширеності функціональних розладів ШКТ, що становлять одну з найчастіших нозологій у практиці гастроентеролога. Багатонаціональне дослідження 2023 р., що охопило 33 країни, показало, що понад 40% населення світу страждає на функціональні розлади органів травлення [1]. У загальній структурі цих розладів традиційно домінує констипація, проте в умовах воєнного стану в Україні спостерігається значне переважання СПК, цей показник сягає 56% серед пацієнтів із функціональними розладами кишечника.
Патогенетичні механізми розвитку і прогресування СПК в умовах воєнного стану характеризуються комплексним впливом множинних стресових факторів. Серед них виділяють психоемоційний, фізичний, емоційний, антиципаційний, дієтичний та інформаційний стрес. Це стає підґрунтям для розвитку і посилення симптоматики захворювання.
! Особливу увагу слід приділяти розвитку післяінфекційного СПК, що виникає внаслідок перенесених кишкових інфекцій та супроводжується змінами мікробіому у вигляді синдрому надмірного бактеріального росту і кишкового дисбіозу [2, 3].
В сучасних умовах особливої актуальності набуває впровадження позитивної діагностичної стратегії, що має особливе значення в регіонах з обмеженим доступом до інструментальних методів дослідження. При тривалому перебігу функціональної патології (понад 6 місяців) та відсутності симптомів тривоги рекомендоване мінімальне використання інструментальних методів діагностики. Діагностичний алгоритм має обов’язково враховувати наявність тривожних симптомів, які включають нічну симптоматику, немотивоване зниження маси тіла, вік понад 50 років, наявність в анамнезі попередньої антибіотикотерапії, появу гематомезису, розвиток анемії, прогресуюче погіршення симптоматики, патологічні зміни лабораторних показників. Особливу увагу слід приділяти вивченню спадкового анамнезу не лише щодо колоректального раку, але й запальних захворювань кишечника та іншої гастроінтестинальної патології [2, 3].
Терапевтичні підходи до лікування СПК в сучасних умовах базуються на комплексному застосуванні дієтичних рекомендацій, психологічної підтримки та фармакотерапії. Дієтична корекція з використанням стратегії FODMAP і досі є ефективним методом, що потребує надання пацієнтам детальних рекомендацій у вигляді роздруківок або електронних матеріалів для самостійного опрацювання та дотримання. Психологічна підтримка і поведінкова терапія демонструють значний терапевтичний потенціал у пригніченні вісцерального болю та зменшенні підвищеної реактивності на стрес через модулюючий вплив на центральну і периферичну нервову систему. Однак в умовах воєнного стану доступ до кваліфікованої психологічної допомоги може бути обмеженим через значне навантаження на психологічні служби у зв’язку з високою поширеністю посттравматичних стресових розладів серед населення.
Сучасні європейські настанови визначають спазмолітичні препарати як першу лінію фармакологічного лікування СПК включно з його післяінфекційним варіантом. Метааналіз 26 рандомізованих контрольованих досліджень переконливо продемонстрував зменшення загальних симптомів та абдомінального болю на 35% у пацієнтів, які отримували спазмолітичну терапію [4]. Рекомендації Американської гастроентерологічної асоціації (AGA) 2022 р. підтверджують високу ефективність спазмолітичної терапії при різних формах СПК, зазначаючи про зменшення больового синдрому на 33% при констипаційному варіанті та на 26% при діарейному варіанті захворювання.
Серед спазмолітичних препаратів, що рекомендовані міжнародними гайдлайнами, окремої уваги заслуговує мебеверин (Меверин®, виробник ПАТ «Київмедпрепарат», корпорація «Артеріум», Україна), який характеризується подвійним механізмом дії. Препарат здійснює вплив через блокування натрієвих каналів, що запобігає розвиткові спазму, та регуляцію кальцієвих каналів з обмеженням виходу калію, що нормалізує тонус м’язового скорочення і запобігає розвитку гіпотонії [5, 6]. Меверин® демонструє високу ефективність в усуненні спазмів і болю завдяки вибірковій дії на гладенькі м’язи ШКТ та сфінктер Одді [5, 7].
Проведений систематичний огляд 50-річного періоду спостережень, що включав аналіз провідних медичних баз даних та 22 дослідження, з яких 19 були рандомізованими, підтвердив значуще зменшення абдомінального болю, покращення характеру випорожнень, зменшення метеоризму та нормалізацію частоти й консистенції випорожнень під час застосування мебеверину [4].
За результатами дослідження, Меверин® продемонстрував високу ефективність в лікуванні больового та диспепсичного синдрому у хворих на СПК із запором та болем [8]. Наприкінці курсу лікування 87% пацієнтів взагалі не відчували болю. Крім того, було зафіксоване значне зменшення диспепсичних симптомів, таких як нудота, відрижка, порушення випорожнень та здуття живота. Важливо зазначити, що препарат характеризується високим профілем безпеки та низькою частотою розвитку побічних ефектів [6, 8].
Порівняльні дослідження ефективності мебеверину з іншими препаратами, зокрема з рамосетроном, показали, що у пацієнтів чоловічої статі з діарейним варіантом СПК ефективність обох препаратів є зіставною [9]. Стандартне дозування мебеверину становить 200 мг двічі на добу, що забезпечує оптимальний комплаєнс пацієнтів. Тривалість застосування препарату не має суворих обмежень, що дає змогу проводити тривалі курси лікування за необхідності.
Згідно з рекомендаціями Римських критеріїв IV, у разі переважання депресивної симптоматики перевагу віддають призначенню трициклічних антидепресантів та інших антидепресивних препаратів. За наявності вираженого больового синдрому в поєднанні з тривожним розладом доведену ефективність демонструє застосування прегабаліну. Результати клінічних досліджень переконливо показали, що комбінація мебеверину з когнітивно-поведінковою терапією має суттєві переваги порівняно з монотерапією за шкалою тяжкості симптомів під час тривалого спостереження протягом року [10, 11].
Прегабалін (Габана®, виробник ПАТ «Київмедпрепарат», корпорація «Артеріум») має доведену біоеквівалентність оригінальному препарату, демонструє високу біодоступність на рівні 90% та не впливає на проведення збудження в нормальних фізіологічних умовах [12-14]. Нещодавно Габана® розширила свою лінійку дозою 50 мг, що надає можливість розпочинати лікування тривожних розладів прегабаліном з 50 мг тричі на добу або 75 мг двічі на добу для мінімізації ризику розвитку побічних ефектів, особливо у пацієнтів астенічної конституції, залежно від індивідуальної переносимості та вираженості симптоматики [12-14].
Тривале спостереження за пацієнтами із СПК в умовах воєнного стану дає підстави для прогнозування подальшого зростання частоти первинно виявлених функціональних розладів ШКТ та посилення їхньої симптоматики. В цих умовах впровадження позитивної діагностичної стратегії набуває особливого значення, оскільки дає змогу суттєво скоротити час до початку адекватної терапії. Для попередження розвитку поліпрагмазії важливо дотримуватися комплексного підходу з використанням немедикаментозних методів лікування та призначенням препаратів з багатовекторним механізмом дії.
Мебеверин (Меверин®) залишається препаратом вибору при необхідності купірування больового синдрому у хворих з різними варіантами СПК завдяки сприятливому профілю безпеки та можливості проведення тривалих курсів лікування. У пацієнтів з вираженим больовим синдромом та підвищеною тривожністю доцільним є поєднання мебеверину (Меверин®) із прегабаліном (Габана®) в мінімально ефективних дозах з обов’язковим дотриманням принципу поступового титрування дози прегабаліну і при призначенні, і при відміні препарату. Особливу увагу слід приділяти моніторингу ефективності лікування з використанням валідованих шкал оцінки больового синдрому та психоемоційного стану пацієнтів.
Список літератури – у редакції.
Підготувала Олена Речмедіна
FODMAP-дієта – це харчовий план для людей із синдромом подразненого кишечника (СПК), що виключає важко перетравлювані вуглеводи, які можуть викликати симптоми СПК (біль, здуття, порушення випорожнень).
Дієта має три етапи, що допомагають виявити продукти-тригери та підібрати оптимальний раціон.
Для детальнішої інформації скористайтеся посиланням.
Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 1 (75) 2025 р.
