11 вересня, 2026
Артишок: 17 властивостей, корисних для здоров’я
Cynara scolymus L. – вид багаторічної рослини, що належить до родини айстрових і широко відома як артишок. Цей ендемічний для Середземномор’я вид, імовірно, був окультурений у Південній Італії. Араби завезли його в інші частини Середземномор’я в середньовіччі. Стародавні народи цінували артишок за його поживні та корисні для здоров’я властивості.
У наш час артишок вирощується по всьому світу, є інгредієнтом середземноморської дієти і використовується для оздоровлення (найчастіше у формі настоїв та екстракту з листя). В їжу використовують недостиглі м’ясисті суцвіття, збагачені вітамінами А, В і С. Окрім того, артишок містить харчові волокна та біологічно активні сполуки, які відповідають за його корисний вплив на здоров’я. Фенольні сполуки містять гідроксицинамові кислоти, як-от хлорогенова кислота, кавова кислота та цинарин; антоціанідини, як-от ціанідин; флавони, як-от апігенін і лютеолін. Ці компоненти мають антиоксидантні, протизапальні, спазмолітичні властивості, а також стимулюють обмін речовин, сприяючи утилізації надлишку глюкози. Також артишок містить тритерпени та сесквітерпенові лактони (наприклад, цинаропікрин), відповідальні за протизапальні й жовчогінні ефекти, та інулін – полісахарид із пребіотичними властивостями.
У медицині найвідомішими є жовчогінні та гепатопротекторні властивості екстракту з листя артишоку (ЕЛА). Нещодавно колектив дослідників з Італії провів систематичний пошук наукової літератури в базі даних PubMed із метою всебічного вивчення користі артишоку для здоров’я та можливостей його медичного застосування. До огляду включали рандомізовані контрольовані випробування, інші клінічні дослідження, експериментальні роботи, книги та документи. В результаті пошуку літератури знайдено 1374 публікації. Після скринінгу було відібрано 119 досліджень, у яких повідомлялося про 17 корисних для здоров’я властивостей артишоку.
Гепатопротекція
Два дослідження показали корисний вплив ЕЛА окремо або в комбінації з метформіном чи вітаміном Е в осіб із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). За результатами рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження (Panahi et al., 2018) за участю 100 пацієнтів виявлено позитивний вплив ЕЛА в дозі 600 мг/день протягом 2 міс як на параметри ультразвукового дослідження печінки (збільшення кровотоку в печінковій вені, зменшення діаметра ворітної вени і розміру печінки), так і на сироваткові маркери ураження печінки (АЛТ, АСТ, коефіцієнт APRI та загальний білірубін). У рандомізованому дослідженні Majnooni та співавт. (2021) підтвердили даними ультрасонографії, що комбінація ЕЛА з метформіном суттєво знижує швидкість накопичення жиру в печінці пацієнтів із НАЖХП. Rangboo та співавт. (2016) продемонстрували, що ЕЛА у високій дозі (2700 мг/день) має гепатопротекторну активність у вибірці з 60 осіб із неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ). Попередні наукові статті описують жовчогінну активність екстракту артишоку in vivo (Kirchhoff et al., 1994; Saenz Rodriguez et al., 2002) та in vitro (Frigerio et al., 2021). Також задокументовано гепатопротекторну та антихолестатичну дію ЕЛА in vitro, яка здебільшого здійснюється фенолами (Gebhardt, 1997; Gebhardt і Fausel, 1997; Miccadei et al., 2008).
Вплив на ліпідний профіль та метаболізм
Gebhardt (2002) показав, що ЕЛА може пригнічувати синтез холестерину в печінці, а флавони є біоактивними сполуками, що здебільшого зумовлюють цей ефект. Споживання ЕЛА окремо (Panahi et al., 2018) або в поєднанні з метформіном і вітаміном Е (Majnooni et al., 2021) покращує ліпідний профіль у пацієнтів із НАЖХП. У вищезазначеному дослідженні Rangboo (2016) споживання ЕЛА ефективно знижувало тригліцериди, загальний холестерин і холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у когорті 60 осіб із НАСГ. Shimoda та співавт. (2003) встановили, що сприятливий вплив артишоку на ліпідний профіль зумовлений переважно сесквітерпенами. Результати численних досліджень підтвердили гіполіпідемічну дію ЕЛА в осіб із гіперхолестеринемією. Englisch та співавт. (2000) продемонстрували, що ЕЛА може знизити рівень холестерину ЛПНЩ і загальний холестерин у когорті зі 143 осіб із гіперліпопротеїнемією. Rondanelli та співавт. (2013) виявили, що споживання ЕЛА знижує загальний холестерин і холестерин ЛПНЩ, а також підвищує рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності у вибірці з 92 пацієнтів із гіперхолестеринемією. Через рік ті самі дослідники опублікували нові дані про те, що споживання екстракту артишоку покращувало ліпідний профіль та контроль рівня глюкози в 55 пацієнтів із надмірною масою тіла і порушенням глікемії натще (Rondanelli et al., 2014).
Попередні дослідження показали, що екстракти артишоку ефективні в покращенні інсулінорезистентності та інших біомаркерів в осіб із метаболічним синдромом (Ebrahimi-Mameghani et al., 2018; Rezazadeh et al.). У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні Ardalani та співавт. (2020) ЕЛА в дозі 500 мг 2 р/день протягом 8 тиж достовірно зменшував індекс маси тіла в пацієнтів із надмірною масою тіла і гіпертензією. Wauquier і співавт. (2021) продемонстрували захисний ефект ЕЛА щодо ожиріння та метаболічного синдрому, застосувавши інноваційний дизайн експерименту ex vivo. В цьому дослідженні вивчалися ефекти метаболітів, що утворюються в травному тракті після вживання ЕЛА. Сироватку крові людини, збагачену метаболітами, було зібрано та інкубовано з гепатоцитами, первинними хондроцитами й адипоцитами людини. За змінами метаболізму клітин було встановлено, що ЕЛА захищає гепатоцити від ліпотоксичного стресу, запобігає диференціації та гіперплазії адипоцитів.
Антиоксидантна активність
Споживання ЕЛА демонструє антиоксидантну активність у людей з метаболічним синдромом, знижуючи рівень окисленого холестерину ЛПНЩ (Rezazadeh et al., 2018). Skarpanska-Stejnborn і співавт. (2008) продемонстрували антиоксидантний ефект ЕЛА в спортсменів. Це подвійне сліпе дослідження було проведене за участю 22 членів польської команди з веслування, яких рандомізували на групу, що приймала ЕЛА (400 мг 3 р/день), та групу прийому плацебо протягом 5 тиж. У зразках плазми вимірювали активність креатинкінази та загальну антиоксидантну ємність (ЗАЄ) сироватки, рівень лактату, також оцінювали ліпідний профіль. Показано, що ЗАЄ була значуще вищою (p<0,05) у групі, яка отримувала ЕЛА, ніж у групі плацебо. Рівень загального холестерину в сироватці крові наприкінці дослідження також виявився значуще (p<0,05) нижчим у групі, яка отримувала артишок. Інші дослідження виявили антиоксидантну активність цинаропікрину з артишоку в клітинах HeLa (Liu et al., 2019) та людських кератиноцитах (Takei et al., 2015). У двох наукових статтях повідомлялося, що сесквітерпенові лактони (Matsumoto et al., 2021), а також цинарин і ціанідин (Xia et al., 2014) з артишоку можуть пригнічувати експресію індуцибельної синтази оксиду азоту (iNOS) in vitro. Згідно із сучасними поглядами на патогенез хронічних запальних та серцево-судинних захворювань пригнічення експресії iNOS є бажаним і важливим впливом, тому що її надмірна активність зумовлює утворення токсичної кількості оксиду азоту, розвиток оксидативного стресу й загибель клітин.
Ендотеліопротекція та гіпотензивна дія
Здатність компонентів ЕЛА регулювати експресію синтази оксиду азоту демонструє його ендотеліопротекторні властивості та навіть вплив на артеріальний тиск. Li та співавт. (2004) виявили, що ЕЛА може покращити експресію та функцію ендотеліальної синтази оксиду азоту (eNOS); ця активність зумовлена дією флавонових компонентів. Результати іншого дослідження показали, що ЕЛА може пригнічувати експресію iNOS у клітинах гладких м’язів судин, а сполуками, які здебільшого пов’язані з цим ефектом, є цинарин та ціанідин (Xia et al., 2014). Дослідження Lupattelli та співавт. (2004) показало, що сік листя артишоку чинить позитивний вплив на ендотеліальну функцію у вибірці з 28 осіб із гіперліпідемією. Roghani-Dehkordi та Kamkhah (2009) продемонстрували, що навіть у низьких дозах (50 або 100 мг) сік листя артишоку протягом 12 тиж ефективно знижує артеріальний тиск в осіб із легкою гіпертензією. Інші численні дослідження підтвердили захисний вплив екстрактів артишоку на серцево-судинну систему in vivo (Ben Salem et al., 2022; Bogavac-Stanojevic et al., 2018; Crevar-Sakac et al., 2016; Kücükgergin et al., 2010) та in vitro (Juzyszyn et al., 2008; Zapolska-Downar et al., 2002).
Вплив на шлунково-кишковий тракт, пребіотичний ефект
Позитивний вплив ЕЛА в осіб із функціональною диспепсією спостерігали дослідники під керівництвом Holtmann (2003). До подвійного сліпого рандомізованого контрольованого дослідження було залучено 247 пацієнтів із функціональною диспепсією, яким призначали препарат ЕЛА (2 таблетки по 320 мг 3 р/день) або плацебо. ЕЛА був значно кращим за плацебо в полегшенні симптомів і покращенні якості життя, пов’язаної із захворюванням. Інші дослідження показали, що ЕЛА ефективний у полегшенні проявів синдрому подразненого кишечнику (Bundy et al., 2004; Walker et al., 2001).
У розглянутих наукових роботах повідомлялося про пребіотичну активність довголанцюгового інуліну з артишоку у вибірці з 31 здорової особи (Costabile et al., 2010) та in vitro (Lopez-Molina et al., 2005; Zeaiter et al., 2019). Fissore та співавт. (2015) продемонстрували, що волокна зі складу артишоку, а саме інулін і пектин низького ступеня метилювання, мають пребіотичний ефект in vitro. Дослідження Van den Abbeele та співавт. (2020) показало, що екстракт артишоку проявляє цю активність in vitro.
Протипухлинна активність
Задокументовано захисний ефект екстракту артишоку щодо мезотеліоми плеври у вибірці 18 осіб із доброякісним асбестозом (Muti et al., 2022). Результати дослідження Pulito та співавт. (2015) виявили протипухлинний ефект ЕЛА проти злоякісної мезотеліоми плеври in vivo й in vitro. Liu та співавт. (2019) продемонстрували протиракову активність цинаропікрину в клітинах лінії HeLa. Ця біоактивна сполука, що міститься в артишоку, чинить інгібуючий вплив на тіоредоксинредуктазу та сприяє оксидативному стресу, що спричиняє апоптоз пухлинних клітин. Попередні дослідження показали корисний вплив цієї рослини на моделі гепатоцелюлярної карциноми (Metwally et al., 2011) та потенційний протираковий вплив екстрактів артишоку на клітини гепатоцелюлярної карциноми людини (Menghini et al., 2010; Miccadei et al., 2008), лейоміоми матки (Islam et al., 2021), раку молочної залози (Mileo et al., 2012; Mileo et al., 2015; Mileo et al., 2020), а також раку товстої кишки (Villarini et al., 2021). Крім того, повідомлялося, що цинаропікрин може мати протиракову активність у клітинах анапластичного раку щитоподібної залози (Lepore et al., 2019) та раку легень (Ding et al., 2021). Yang і співавт. (2022) виявили протипухлинну дію цієї біоактивної сполуки проти нейробластоми in vivo та in vitro.
Інші потенційно корисні властивості
Wauquier і співавт. (2021) показали, що ЕЛА чинить позитивний вплив при остеоартриті, провівши експеримент ex vivo з використанням людських суглобових хондроцитів. Інше дослідження продемонструвало позитивний вплив цинаропікрину на метаболізм хряща in vitro (Masutani et al., 2016).
Експериментальні дослідження продемонстрували захисний ефект екстрактів бруньок артишоку (Wang et al., 2021), листя (Ben Salem et al., 2022; El-Boshy et al., 2017) та стебла (Sumer et al., 2020) на функцію нирок. Два експериментальні дослідження свідчать про нейропротекторний ефект ЕЛА; цей ефект може бути опосередкований антиоксидантною активністю артишоку (Cicek et al., 2022; Ibrahim et al., 2022). Завдяки антиоксидантній дії ЕЛА покращував здоров’я репродуктивної системи (Gurel et al., 2007; Mohammed et al., 2020).
Два дослідження надали докази впливу артишоку на імунну систему. El-Boshy та співавт. (2017) показали, що ЕЛА ефективно покращує рівень імуностимулюючих цитокінів у моделі кадмієвої токсичності. Hueza та співавт. (2019) також описали імуномодулюючу активність екстракту артишоку.
Цинаропікрин має ефект проти фотостаріння шкіри шляхом регуляції сигнального шляху ядерного фактора каппа B (NF-kB) (Tanaka et al., 2013). Takei та співавт. (2015) продемонстрували, що ця біоактивна сполука з артишоку може запобігати фотостарінню, індукованому ультрафіолетовим випромінюванням класу B у кератиноцитах людини завдяки антиоксидантній дії.
Попереднє дослідження показало протигрибкову активність екстракту артишоку проти Candida albicans, Candida lusitaniae, Saccharomyces cerevisiae, Saccharomyces carlsbergensis, Aspergillus niger, Penicillium oxalicum, Mucor mucedo та Cladosporium cucumerinum (Zhu et al., 2005).
Цинаропікрин з артишоку продемонстрував профілактичний ефект на захворювання пародонту in vitro шляхом модуляції сигнального шляху NF-kB (Hayata et al., 2019).
Висновки
Користь артишоку для здоров’я добре задокументована. Найбільш доведеними корисними ефектами цієї рослини є вплив на печінку та ліпідний профіль у пацієнтів із НАЖХП, НАСГ, дисліпідемією, предіабетом. Поза сумнівом висока антиоксидантна активність компонентів ЕЛА, що можна застосовувати в терапії різних захворювань. Інші переваги для здоров’я: покращення функціонування шлунково-кишкового тракту при диспепсії, ендотеліопротекторний вплив та м’який антигіпертензивний ефект. Подальшого вивчення потребують протираковий, пребіотичний, антидіабетичний та ренопротекторний ефекти артишоку. Поодинокі дослідження виявили корисний вплив артишоку на імунну / репродуктивну / нервову систему, перебіг артриту, фотостаріння шкіри, захворювання пародонту та грибкові інфекції. Подальші дослідження мають підтвердити результати, наведені в цьому огляді, та розкрити молекулярні механізми, що беруть участь в оздоровчих властивостях артишоку.
Підготував Ігор Петренко
Довідка «ЗУ»
Артіхол – високодозовий препарат екстракту артишоку від АТ «Київський вітамінний завод». 1 таблетка лікарського засобу містить артишоку сухого екстракту 200 або 400 мг. Варто зауважити, що Артіхол виробляється із французької субстанції (Evear Extraction Vegetale et Aromas); це екстракт артишоку, стандартизований за вмістом основних активних речовин. Таким чином реалізується принцип доступних ліків українського виробництва та європейської якості.
Артіхол має такі показання: хронічний гепатит, цироз печінки, хронічний некалькульозний холецистит, дискінезія жовчних шляхів за гіпокінетичним типом, хронічний нефрит, хронічна ниркова недостатність.
Препарат призначений для лікування дорослих та дітей віком >6 років. Таблетки рекомендується приймати перед споживанням їжі: дорослим і дітям віком >12 років – по 200-400 мг 3 р/добу, дітям віком 6-12 років – по 200 мг 3 р/добу. Зазвичай курс лікування становить 2-3 тиж.
У клiнiчних дослiдженнях саме дози ЕЛА >500 мг/день протягом 6-8 тиж демонстрували зниження печiнкових ферментiв, покращення жовчовидiлення, профiлактику холестазу та диспепсiї (Ben Salem M. et al., 2015; Florek E. et al., 2023). Крім того, високі дозування Артіхолу потенційно підвищують прихильність пацієнтів за рахунок зменшення кількості таблеток. Натуральний склад без консервантів, барвників і сахарози підходить для пацієнтів з алергіями, діабетом, високою чутливістю. Артіхол зручно та безпечно додавати до комплексних схем лікування, оскільки цей рослинний лікарський засіб не має небажаних взаємодій з іншими ліками і не підвищує навантаження на ферментні системи печінки.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13-14 (624-625), 2026 р
