28 грудня, 2024
Антибіотикорезистентність як основний чинник невдалого лікування H. pylori-асоційованої патології
За матеріалами VII Міжнародного конгресу Antibiotic resistance STOP!
Раціональне застосування протимікробних засобів було одним із ключових питань порядку денного на VII Міжнародному конгресі «Antibiotic Resistance STOP!», який відбувся 14 листопада. У рамках заходу професор Олег Віталійович Швець розглянув АБ‑резистентність (АБР) як основний чинник невдалого лікування патологічних станів, асоційованих із гелікобактерною інфекцією.
– У наш час гелікобактерну інфекцію лікують відповідно до рекомендацій Маастрихтського консенсусу VI перегляду (2022), які передбачають лікування всіх інфікованих пацієнтів, а не лише тих, які мають симптоми. На жаль, частина лікарів не дотримується положень національних протоколів і міжнародних консенсусів щодо діагностики та лікування, наражаючи хворих на невдалу ерадикаційну терапію.
Слід зауважити, що успіх першої лінії АБ‑терапії є надзвичайно важливим, оскільки друга та третя лінії лікування уже відбуватимуться на тлі вторинної і третинної АБР. Серед провідних причин невдач першої лінії лікування можна виокремити недостатній комплаєнс, некоректні призначення, неповноцінне зниження внутрішньошлункового рН, значну кількість гелікобактерій, алергію на АБ, АБР тощо. Національні дослідження з вивчення чутливості Helicobacter pylori до АБ дотепер не проведені, що ускладнює вибір оптимального препарату. Відкритим залишається й питання найкращого методу діагностики гелікобактера (табл. 1).
|
Таблиця 1. Переваги та недоліки основних методів діагностики гелікобактерної інфекції |
||
|
Метод |
Переваги |
Недоліки |
|
Біопсійні тести |
Точність, можливість визначення АБР |
Інвазивність, вплив |
|
13С‑сечовинний дихальний тест |
Точність, |
Обмежена доступність, вплив застосування АБ та ІПП на результат |
|
Фекальні тести |
Неінвазивність, |
Вплив застосування АБ та ІПП на результат |
|
Серологічні тести |
Доступність, |
Низька специфічність, неможливість використання для контролю ефективності лікування |
Загалом діагностика гелікобактерної інфекції дотепер залишається непростим завданням, вирішення якого потребує експертних знань. Усі наявні методи мають обмеження застосування, недосконалі показники чутливості та специфічності, а за неправильного застосування можуть виникати значні труднощі з інтерпретацією результатів.
Що стосується лікування, то до травня цього року в Україні був відсутній тетрациклін у дозі >100 мг в 1 таблетці, що практично унеможливлювало раціональне застосування тетрацикліновмісних схем ерадикаційної терапії, оскільки пацієнту довелося б приймати 28 таблеток/добу. Однак цей рік приніс гастроентерології дві надзвичайно позитивні новини: по-перше, в деяких комерційних лабораторіях запровадили якісний ДНК‑тест для виявлення мутацій у генах гелікобактера, які відповідають за резистентність до кларитроміцину, по-друге, на фармацевтичному ринку України з’явився препарат Тетрамакс, в 1 капсулі якого міститься 500 мг тетрацикліну. Таке дозування дозволяє успішно та з достатнім комплаєнсом застосовувати тетрациклін у складі класичної квадротерапії та різноманітних її варіацій.
Отримані наразі результати ДНК‑тестів виявили резистентність до кларитроміцину в 17% позитивних на Helicobacter pylori зразків біоматеріалів (біоптати слизової оболонки шлунка, фекалії). L. Bujanda та співавт. (2024) у нещодавній публікації охарактеризували резистентність гелікобактера в пацієнтів, яким ще не проводилася ерадикація, та в хворих, котрим вона вже проводилася (табл. 2).
|
Таблиця 2. Резистентність гелікобактера до різних АБ |
||
|
Група АБ |
Частка резистентності серед пацієнтів, яким не проводилася ерадикація (%) |
Частка резистентності серед пацієнтів, яким проводилася ерадикація (%) |
|
Метронідазол |
27 |
41 |
|
Кларитроміцин |
22 |
49 |
|
Хінолони |
18 |
24 |
|
Амоксицилін |
0,3 |
0,5 |
|
Тетрациклін |
0,1 |
0,08 |
Наведені дані підвищують актуальність застосування вісмутовмісної квадротерапії, яка включає ІПП у стандартній дозі 2 р/добу, колоїдний субцитрат вісмуту в дозі 120 мг 4 р/добу, тетрациклін (Тетрамакс) у дозі 500 мг 4 р/добу, метронідазол у дозі 500 мг 3 р/добу.
З огляду на високу резистентність Helicobacter pylori до часто застосовуваних АБ після лікування доцільно проводити контрольний тест із метою визначення успішності проведеної ерадикації.
В останньому європейському консенсусі щодо ерадикації гелікобактера, прийнятому в серпні 2024 р. в Ірландії, зазначено, що потрійну терапію із кларитроміцином слід призначати як терапію першої лінії лише тоді, коли підтверджено чутливість до кларитроміцину. Натомість, якщо чутливість до кларитроміцину невідома чи підтверджена резистентність, перша лінія терапії – це вісмутовмісна квадротерапія (Smith S. et al., 2024).
Отже, Helicobacter pylori залишається в центрі уваги науковців і лікарів-практиків через наростання АБР до макролідів, фторхінолонів та нітроімідазолів. Під час діагностичних обстежень та визначення чутливості дослідження слід проводити в біоптатах слизової оболонки шлунка, а не у фекаліях, а фармакотерапія має ураховувати епідеміологічні й індивідуальні дані щодо АБР. Поява тетрацикліну в дозі 500 мг (препарату Тетрамакс) відкриває лікарям давно очікувану можливість зручного застосування цього АБ в ерадикаційній терапії.
Підготувала Лариса Стрільчук
ⓘ
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (584), 2024 р
