20 травня, 2021
Вакцинація нас зближує: катастрофі можна запобігти!
Всесвітній тиждень імунізації – 2021
Людство зіштовхнулося з безпрецедентним викликом пандемії, і вона наочно продемонструвала, якою може бути реальність без вакцин. Це підвищило обізнаність про руйнівний вплив спалахів інфекційних захворювань на людей, на стійкість і функціонування систем охорони здоров’я і стан світової економіки.
У той час коли світова наука сфокусувала свою увагу на розробці і вдосконаленні критично важливих нових вакцин для захисту від COVID‑19, необхідно підтримувати високі охоплення під час планової вакцинації, що дасть можливість запобігти мільйонам смертей від вакцинокерованих захворювань. Для цього важливо об’єднати зусилля і наголосити на важливості вакцинації в умовах пандемії.
«Вакцинація зближує!» – таким стало гасло Всесвітнього тижня імунізації 2021 року. У центрі уваги Всесвітнього тижня імунізації – забезпечення доступності імунізації і підвищення довіри до вакцин, які допоможуть людству просунутися вперед на шляху до cвіту, в якому ми зможемо знову бути разом, до світу, вільного від вакцинокерованих захворювань. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) акцентує, що кожен може стати «героєм вакцинації», зробивши свій вклад у популяризацію імунізації і створення колективного імунітету в суспільстві.
Актуальним аспектам вакцинопрофілактики у світі та Україні був присвячений онлайн-захід для представників ЗМІ, що відбувся 20 квітня 2021 року в межах Всесвітнього тижня імунізації за підтримки фармацевтичної компанії GSK Україна. Під час зустрічі провідні українські експерти, представники державних установ і фахівці в галузі імунології і сімейної медицини – Федір Лапій, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних захворювань та імунології Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) ім. П.Л. Шупика, Роман Родина, директор Центру громадського здоров’я МОЗ України, Анна Фенчак, начальник управління фінансових гарантій медичного обслуговування населення департаменту замовлення медичних послуг і лікарських засобів Національної cлужби здоров’я України, Тетяна Бухановська, кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ ім. П.Л. Шупика, Лариса Костюченко, доктор медичних наук, завідувач педіатричного відділення Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру, професор кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та Інна Іваненко, виконавчий директор фонду «Пацієнти України», – представили останні дані щодо епідеміологічної ситуації з вакцинокерованими захворюваннями в Україні. Зокрема, озвучено оновлені рекомендації ВООЗ і МОЗ України щодо імунізації в умовах карантину, який діє в країні через поширення COVID‑19. Окрему увагу учасники заходу приділили вакцинації осіб із груп ризику та обговорили довгострокову стратегію імунізації і вдосконалення Національного календаря щеплень.
Упродовж понад 200 років вакцини захищають людей від тягаря захворювань, що загрожують життю людей і заважають розвитку суспільства. Тим часом імунізація дала можливість врятувати сотні мільйонів життів і отримала широке визнання як одна з найефективніших інвестицій у суспільне здоров’я. На сьогодні у світі налічується приблизно 20 млн невакцинованих або частково вакцинованих дітей, які мають ризик потенційно смертельних захворювань. Однак доволі багато людей пропускають життєво важливу вакцинацію в підлітковому, дорослому і літньому віці.
Експерти наголосили, що з 2014 року в Україні спостерігалися стабільно низькі показники охоплення дітей у віці до року так званим первинним вакцинальним комплексом – кількістю доз вакцини, необхідних для створення базового імунітету.
2017 року країна потрапила до десятки держав світу з найнижчим охопленням трьома дозами вакцини проти дифтерії, правця, кашлюку – нижче за 50%. За цим показником Україна опинилася на рівні з Анголою, Сирією, Південним Суданом, Нігерією і Сомалі.
При цьому ситуація з охопленням дорослого населення не досліджувалась.
Зусилля, яких доклали Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), МОЗ і свідома позиція громадськості дали можливість досягти позитивної динаміки показників охоплення плановою вакцинацією в Україні. Згідно з даними ЦГЗ, станом на 1 січня 2021 року всі необхідні дози вакцини проти гепатиту В у нашій країні отримали 96,5% дітей віком до року, проти поліомієліту – 83%, кашлюку, дифтерії і правця – 80,1%, гемофільної інфекції – 85,1%, КПК (від кору, паротиту і краснухи) – 83%. Дуже важливим є збереження позитивної динаміки охоплення імунізацією в Україні, аби не трапилася ситуація 2014 року. Країна має витримати темп і нарощувати показники охоплення вакцинацією. Cаме тому сьогодні для медичної системи, держави й суспільства вкрай важливим завданням є забезпечити ефективну вакцинопрофілактику попри пандемію COVID‑19 і введений карантин.
Останні дані ЮНІСЕФ (дитячий фонд ООН) демонструють стурбованість зниженням охоплення рутинною вакцинацією на тлі пандемії: 117 млн дітей у 37 країнах можуть залишитися без вакцинації внаслідок пандемії, оскільки в 24 країнах кампанії з кору відкладені. Станом на травень 2020 року порушення або призупинення планових програм імунізації вже відбувалося в багатьох країнах і торкнулося всіх регіонів планети.
ВООЗ і МОЗ України у своїх останніх рекомендаціях акцентують увагу на важливості продовження планової вакцинації в період пандемії задля уникнення погіршення епідемічної ситуації і запобігання новим спалахам вакцинокерованих інфекцій.
Карантин не скасовує рутинну вакцинацію, а слідування вимогам інфекційного контролю мінімізує ризики можливої передачі інших інфекцій, зокрема COVID‑19. Нехтування програмами вакцинації становить небезпеку не тільки для дитячої, а й для дорослої популяції. Для осіб похилого віку ризик інфекційних захворювань є ще вищим, що пов’язано з віковим зниженням імунітету і більш високим ризиком супутніх захворювань. Тривалі пропущені вакцинації можуть зумовити збільшення тягаря вакцинокерованих захворювань, які продовжують бути причиною майже 1,5 млн смертей у світі щороку. А в ситуації перенавантаження медичних закладів загальні показники смертності можуть бути ще гіршими.
Загрозу зростання вакцинокерованих інфекцій поглиблює також дезінформація, що поширюється швидкими темпами.
Тому дуже важливим є підвищення обізнаності населення про вакцинацію та її вплив на здоров’я поколінь, а також зміцнення солідарності й довіри до вакцинації як до суспільного блага, яке підтримує і зближує наше суспільство, рятує життя і зберігає здоров’я. Так, в Україні досі недооцінюваною є небезпека деяких інфекцій, яким можна запобігти за допомогою вакцин, і, як наслідок, ігнорування рекомендацій щодо імунізації.
Показовою є ситуація з вітряною віспою, яка може призвести до тяжких ускладнень: пневмонії, енцефаліту. В 0,4-2% дітей, що народилися від матері, інфікованої вірусом вітряної віспи під час вагітності, спостерігається синдром вродженої вітряної віспи, що супроводжується рубцюванням шкіри, аномаліями кінцівок, мозку та очей. Зазначимо, що під час інфікування вірус здатний реактивуватися, провокуючи в осіб віком від 50 років, а також у людей з ослабленим імунітетом повторну інфекцію – оперізуючий герпес.
Експерти наголосили, що високе охоплення вакцинацією в будь-якому віці допомагає підтримувати колективний імунітет, запобігаючи передачі інфекцій вразливим до цього особам (зокрема тим, хто не має можливості прищепитися через ослаблений імунітет). Важливість колективного імунітету продемонстрували спалахи кору останніми роками, спричинені великою кількістю невакцинованих людей будь-якого віку. Якщо програми вакцинації дорослого населення досягають свого повного потенціалу, ризик госпіталізації або смерті від інфекційних і неінфекційних захворювань значуще знижується.
Забезпечення рекомендованою вакцинацією літніх людей не тільки безпосередньо допомагає захистити їх від серйозних захворювань, але й утримує від відвідування медичних установ, де вірогідні додаткові ризики.
В Україні діє затверджена Національна стратегія імунопрофілактики і захисту населення від вакцинокерованих інфекційних захворювань на період до 2022 року (далі – Стратегія), схвалена урядом ще в листопаді 2019 року. Стратегією передбачено, зокрема, 100-відсоткове фінансування програми імунопрофілактики в межах Календаря профілактичних щеплень; спрощення вимог до організації пунктів щеплень і доступ до вакцин приватних медичних центрів, які підписали угоду з НСЗУ; оптимізація Календаря профілактичних щеплень згідно із сучасними міжнародними рекомендаціями.
Нині уряди багатьох країн шукають відповідь на запитання: що ще можна зробити, аби зменшити тягар інфекційних захворювань? чи включені до Календаря профілактичних щеплень нові вакцини – наприклад, проти пневмококової інфекції або раку шийки матки? Передбачається, що в Україні в процесі реалізації Стратегії будуть забезпечені елімінація кору і краснухи і контроль і елімінація гепатиту В; також країна підтримуватиме статус території, вільної від поліомієліту. Фахівці стверджують, що поставлені цілі реальні, однак за однієї умови: якщо ми усвідомлюємо, що вакцинація – це і право кожної людини, і її обов’язок, і наше спільне завдання – захистити своїх громадян.
Експерти зазначили, що уряд країни зацікавлений у посиленні національної безпеки і переорієнтації від політики лікування до політики запобігання захворюванням, яка є найбільш ефективною і економічно обґрунтованою стратегією гарантування епідеміологічної безпеки суспільства.
Вакцини, на відміну від лікарських засобів, призначають здоровим людям, щоб не допустити захворювання і його ускладнень, серед яких інвалідизація і смерть. Тому інвестиції держави у вакцинацію – найбільш обґрунтовані як з медичного, так і з економічного погляду.
Список літератури – у редакції.
Матеріал надано компанією GSK Україна.
