Головна Інфекційні хвороби Застосування повідон-йоду під час сезонного спалаху SARS‑CoV‑2 та грипу

4 січня, 2024

Застосування повідон-йоду під час сезонного спалаху SARS‑CoV‑2 та грипу

Автори:
Т.Л. Можина, к.м.н., Центр здорового серця доктора Крахмалової, м. Харків

Стаття у форматі PDF

Згідно із прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом сезону грипу 2023-2024 рр. очікується продовження персистенції SARS-CoV‑2 та спалах грипу з можливим одночасним інфікуванням вірусами SARS-CoV‑2 і грипу [6]. Крім проведення вакцинації, експерти міжнародних організацій підкреслюють доцільність покращення загального здоров’я, що нерозривно пов’язано зі станом ротової порожнини та глотки [13, 14]. Дисбаланс фізіологічного мікробіому в ротоглотці з подальшою колонізацією патогенними мікроорганізмами (вірусами, бактеріями, грибами, найпростішими) здатний спричинити різноманітні захворювання, як-от локальні ураження у вигляді болю, карієсу, пародонтозу, гінгівіту, а також сприяти розвитку такої системної патології, як застуда, грип, COVID‑19 [13, 14].

Одним із результативних способів боротьби з патогенними мікроорганізмами та дієвим методом підтримання здорового мікробіому ротоглотки є використання антисептиків. Серед їхнього великого різноманіття виокремлюють повідон-йод, який довів свою результативність у хірургії, ортопедії, стоматології, забезпечуючи ефективне лікування локальних запальних процесів і дбайливий догляд за ранами. Згідно з результатами останнього метааналізу 16 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), професійне застосування антисептиків визнано найдієвішим ад’ювантним способом нівелювання периімплантного мукозиту порівняно із використанням системних антибіотиків і пробіотиків [11].

Мікробіологія ротоглотки: ключові особливості

Порожнина рота, ротоглотка – резервуари для широкого спектра потенційно патогенних мікроорганізмів, у т. ч. грампозитивних (штами Streptococcus, Staphylococcus, Enterococcus) і грамнегативних (P. aeruginosa, штами Neisseria та Klebsiella, E. coli, Bacteroides) бактерій, вірусів (цитомегаловірус, вірус простого герпесу, вірус вітряної віспи, SARS-CoV‑2), а також грибів (C. albicans, C. tropicalis, С. glabrata, С. krusei, штами Aspergillu й Mucormycosis). Окрім такого різноманіття, іншою важливою особливістю орального мікробіому вважають здатність мікроорганізмів до об’єднання та утворення біоплівок, що надає їм змогу протистояти несприятливим умовам навколишнього середовища, в т. ч. дії антибіо­тиків та антисептиків. Саме тому під час вибору антисептичного засобу для перорального застосування доцільно обирати речовини із широким спектром дії, який розповсюджується на бактерії, гриби, віруси та біоплівки. Саме такі властивості має повідон-йод [12].

Мультитаргетність – ​«візитівка» повідон-йоду

В багатьох експериментальних та клінічних дослідженнях доведено широку антимікробну дію повідон-йоду, яку пояснюють ­багатогранним механізмом дії: він не тільки порушує цілісність клітинної оболонки бактерій, а й посилює окисні процеси, змінює внутрішьноклітинний метаболізм, інгібує активність ферментативних систем патогенів [2]. Механізм віруліцидної дії повідон-йоду також обумовлений здатністю цього антисептика дестабілізувати мембранну оболонку вірусу, зумовлювати лізис вірусних білків, порушувати синтез білка, руйнувати вірусні нуклеопротеїни, змінювати метаболічні шляхи, спричиняючи незворотні ушкодження вірусу [5, 21]. Крім того, вільний йод поглинає вільні радикали, забезпечуючи в такий спосіб протизапальну дію за вірусних інфекцій [2, 5, 21].

Доведено, що повідон-йод ефективно знищує грампозитивні та грамнегативні бактерії, спори бактерій, грибів, найпростіших, а його антимікробний спектр дії достовірно перевищує такий хлоргексидину, октенідину, полігексаніду [19]. In vivo повідон-йод виявляє значну бактерицидну активність щодо метицилінрезистентного золотистого стафілокока (MRSA), синьогнійної та гемофільної паличок, in vitro пригнічує життєдіяльність високорезистентного E. faecium, коагулазонегативних стафілококів, штамів Proteus, Serratia та Pseudomonas [15].

Велике клінічне значення має здатність повідон-йоду руйнувати біоплівки, сформовані як ­бактеріями (MRSA, K. pneumoniae, P. aeruginosa), так і грибами (C. albicans, C. auris, T. mentagrophytes, M. canis, A. fumigatus) [3].

Полоскання порожнини рота повідон-йодом – запорука загибелі значної кількості вірусів: ротавірусу, аденовірусу, вірусів поліомієліту, епідемічного паротиту, герпесу, краснухи, грипу, імунодефіциту людини [8], у т. ч. SARS-CoV‑2 [9, 10, 25, 26]. Віруліцидна активність повідон-йоду щодо оболонкових і безоболонкових вірусів значно перевищує таку інших широко відомих антисептиків, у т. ч. бензетонію хлориду, бензалконію хлориду, хлоргексидину глюконату й алкілдіаміноетилгліцину гідрохлориду [17]. Доведено, що повідон-йод запобігає прикріпленню SARS-CoV‑2 до тканин ротоглотки, знижує уміст вірусних частинок у слині, дихальних шляхах [5]. Оскільки інші антисептики не мають значної віруліцидної дії проти SARS-CoV‑2, застосування повідон-йоду з метою інактивації цього вірусу вважається критично важливим [5]. Нині використання повідон-йод-вмісних ополіскувачів підтримується в усьому світі як профілактичний захід для зменшення передачі SARS-CoV‑2 [5].

Така мультитаргетність дії повідон-йоду – його «візитівка», що, з одного боку, забезпечує високу протимікробну, противірусну, протифунгальну активність й унеможливлює розвиток прямої та перехресної антибіотикорезистентності, з ­іншого – значно відрізняє повідон-йод від інших антисептиків, які мають усього один механізм дії, зазвичай пов’язаний з порушенням цілісності бактеріальної стінки [12].

Повідон-йод-вмісний ополіскувач проти вірусу SARSCoV‑2 / грипу: перемога антисептика

Віруліцидна активність повідон-йоду підтверджена в декількох експериментальних дослідженнях. В одному з них досліджували віруліцидну та цитотоксичну дію різноманітних концентрацій повідон-йоду в культурах клітин Vero та Calu‑3 проти SARS-CoV‑2 через 30 с, 1; 2; 5 хв після внесення антисептика [26]. Забір культуральної рідини для проведення полімеразно-ланцюгової реакції та визначення середньої цитопатогенної дози (СЦД50) з метою оцінки віруліцидного й цитопатичного ефектів проводили через 48 год після інфікування. Встановлено, що вірусне навантаження при однаковій тривалості контакту з антисептиком знижувалося зі збільшенням концентрації повідон-йоду (2; 1; 0,5; 0,25 і 0,125 мг/мл) (рис. 1). Динаміка зниження вірусного навантаження за різної тривалості контакту з антисептиком (30 с, 1; 2; 5 хв) мала схожу характеристику за використання розчинів повідон-йоду з концентрацією 2 і 1 мг/мл. Незважаючи на те що повідон-йод чинив найсильніший противірусний ефект у концентрації 2 мг/мл, знижуючи титри SARS-CoV‑2 приблизно на 5 Log10 СЦД50/мл порівняно з контролем, учені не виявили достовірної різниці в зниженні вірусного навантаження, яке спостерігали при застосуванні розчину повідон-йоду з концентрацією 1 мг/мл. Застосування високих концентрацій повідон-йоду протягом тривалого часу не зумовлювало посилення віруліцидного ефекту; використання будь-якого розчину повідон-йоду не супроводжувалося виникненням цитопатичної дії. На підставі отриманих даних учені встановили оптимальну концентрацію та часову експозицію антисептика: «Дезінфекція порожнини рота за допомогою повідон-йоду з концентрацією 1 мг/мл протягом 1 хв є ідеальною» [26].

Рис. 1. Вплив різноманітних концентрацій повідон-йоду на SARS-CoV‑2 [26]

Рис. 1. Вплив різноманітних концентрацій повідон-йоду на SARS-CoV‑2 [26]

За результатами проспективного РКД наведено докази здатності повідон-йоду пригнічувати активність SARS-CoV‑2: одразу після полоскання порожнини рота 1% розчином цього антисептика зазначений вірус був відсутній у мазках у 62,5% хворих, через 45 хв після полоскання – у 37,5% пацієнтів [9]. Наведені показники повідон-йоду значно перевищували результати застосування 1% перекису водню (вміст вірусу до/після полоскання – 18,2% в обох випадках), хлоргексидину (через 45 хв після полоскання – лише 12,5%) та плацебо (в обох випадках – 9,1%) [9].

Автори систематичного огляду 14 випробувань in vitro та 9 досліджень in vivo визнали повідон-йод найвивченішим ополіскувачем для порожнини рота, а також підкреслили, що повідон-йод-вмісні ополіскувачі – найкращий вибір для передпроцедурального ополіскування в стоматологічному контексті зниження вірусного навантаження SARS-CoV‑2 [25]. Слід додати, що в цьому систематичному огляді порівнювали віруліцидну активність різноманітних антисептиків: хлоргексидину, перекису водню, цетилпіридинію хлориду, повідон-йоду [25]. Під час проведення ще одного систематичного огляду підтримано доцільність перипроцедурального застосування повідон-йод-вмісного ополіскувача в стоматології з метою зниження вірусного навантаження SARS-CoV‑2 [10]. В нещодавно опублікованому метааналізі підтверджено високу ефективність 1% повідон-йод-вмісного ополіскувача в зниженні вірусного навантаження SARS-COV‑2 (­відносний ризик (ВР) 3,61; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03-6,19) порівняно із цетилпіридинію ­хлоридом (ВР 0,61; 95% ДІ від -1,03 до 2,25) та хлоргексидином (ВР -0,04; 95% ДІ від -1,20 до 1,12), які не змогли довести свою активність проти ­SARS-CoV‑2 [7].

Водночас описано віруліцидну активність повідон-йоду щодо інших вірусів, здатних зумовлювати гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, пташиний / свинячий грип [5].

Ополіскувач із повідон-йодом: безпека

Порівняно з іншими антисептиками полоскання ротової порожнини розчином повідон-йоду переноситься дуже добре. Дослідження in vivo продемонструвало, що тривале застосування 1 та 1,25% повідон-йод-вмісного ополіскувача не подразнює слизової оболонки та не спричиняє появи будь-яких побічних ефектів протягом 28 міс. Ополіскувачі з повідон-йодом не забарвлюють зуби, не зумовлюють змін смакових відчуттів [24]. Доведено таке: незважаючи на системне всмоктування незначної кількості йоду під час застосування повідон-йод-вмісного ополіскувача, функція щитоподібної залози зазвичай не порушується [1]. Призначення повідон-йоду рекомендується уникати особам із гіпертиреозом, дисфункцією щитоподібної залози, ­вагітним і жінкам, котрі годують грудьми [15]. Алергія на повідон-йод зустрічається рідко: її поширеність складає усього 0,4% [8].

Ополіскування порожнини рота та ротоглотки повідон-йодом: кому, як саме, як довго?

Різні країни мають власні рекомендації щодо перорального застосування повідон-йоду для боротьби із SARS-CoV‑2/грипом (табл.).

Таблиця. Рекомендації щодо орального / назального застосування повідон-йоду [5, 16, 20]

Хворі

Повідон-йод

спосіб застосування

дозування

Пацієнти, які

• мають підтверджену / підозрювану інфекцію SARS-CoV‑2;

• проходять процедури з високим ризиком, пов’язаним із контактуванням із носовими, оральними виділеннями, глотковим, легеневим секретом;

• мешкають у зоні спалаху COVID‑19;

• перебувають без свідомості

оральне чи назальне

кожні 2-3 год
до 4 р/добу

Медичні працівники до/після контакту із хворим та які

• доглядають за пацієнтами з підозрюваною / підтвердженою інфекцією SARS-CoV‑2;

• беруть участь у процедурах високого ризику із хворими,
які надійшли з осередку спалаху COVID‑19;

не мають належних персональних засобів захисту (маски)

назальне та оральне

Пацієнти та/або медичні працівники в осередках COVID‑19,
які беруть участь у проведенні процедур високого ризику,
в т. ч. у безсимптомних пацієнтів

опціонально назальне та оральне

Примітки: назально: 0,5% розчин повідон-йоду можна вводити в дозі 0,3 мл у кожну ніздрю (бажано за допомогою розпилювача – ​2 розпилення для середнього пристрою) або за його відсутності – ​за допомогою шприца чи крапельниці. Такий спосіб введення асоційовано із потраплянням до організму загальної дози йоду 0,33 мг.

З метою профілактики та лікування болю в горлі передбачається застосування 10 мл 0,5% розчину повідон-йоду, який використовується спочатку для полоскання рота протягом 30 с, потім – для полоскання горла впродовж 30 с [4]. Американська стоматологічна асоціація (American Dental Association, ADA) наполягає на використанні 0,2% розчину повідон-йоду перед усіма стоматологічними процедурами під час пандемії COVID‑19 з метою профілактики перехресного зараження стоматологів [18].

Оскільки на цей час готові повідон-йод-вмісні ополіскувачі для ­рутинного використання відсутні, нині рекомендується розводити базовий 10% розчин повідон-йоду, використовуючи для цього 5 мл 10% повідон-йоду та 100 мл стерильної води чи фізіологічного розчину (рис. 2) [18, 23].

Рис. 2. Застосування повідон-йод-вмісного ополіскувача для полоскання ротоглотки [23]

Рис. 2. Застосування повідон-йод-вмісного ополіскувача для полоскання ротоглотки [23]

Режим і тривалість застосування повідон-йоду залежать від патології, яку необхідно вилікувати / попередити, а також чутливості достовірних збудників. Застосовувати повідон-йод-вмісні ополіскувачі слід щонайменше протягом 2 тиж або до офіційного оголошення зменшення ризику інфікування SARS-CoV‑2/грипом [5].

Висновки

З огляду на мультитаргетний механізм дії повідон-йоду його комбіновану віруліцидну, протибактеріальну й антифунгіцидну дію, активність щодо вірусів SARS-CoV‑2, грипу та інших респіраторних патогенів, полоскання порожнини рота, ротоглотки повідон-йодом (Бетадин®) може бути рекомендовано з метою зниження захворюваності на респіраторні інфекції, що передаються повітряно-­крапельним шляхом: гострі респіраторні вірусні інфекції, COVID‑19, грип, пташиний / свинячий грип. Протягом сезону грипу 2023-2024 рр. використання повідон-йод-вмісних ополіскувачів доцільне для хворих із першими ознаками застуди / COVID‑19, осіб, котрі контактували з пацієнтами, інфікованими ­SARS-CoV‑2, тих, хто планує перебувати / знаходиться в зоні спалаху COVID‑19/грипу. Оральне застосування розчинів повідон-йоду необхідно як пацієнтам, так і медичним працівникам перед проведенням стоматологічних втручань / процедур високого ризику, пов’язаних із контактуванням назальним, оральним, легеневим секретом. Важливими компонентами успіху є комплаєнс і мотивація пацієнтів, детальне пояснення та опис методики полоскання ротоглотки й розведення 10% розчину повідон-йоду.

Полоскання порожнини рота та ротоглотки розчином повідон-йоду не здатне вилікувати COVID‑19/грип, але може значно зменшити поширення вірусів у громаді, на робочих місцях завдяки суттєвому зниженню вірусного навантаження вірусів SARS-CoV‑2, грипу.

Список літератури знаходиться в редакції.

едична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (558), 2023 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (558), 2023 р
Матеріали по темі Більше
З початком нового епідеміологічного сезону грипу, гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та публікації перших вітчизняних епідеміологічних даних, які свідчать про...
Наприкінці 2019 р. звичайне життя всього людства несподівано змінилося через появу нової надзвичайно контагіозної та небезпечної хвороби COVID‑19, спричиненої новим...
На початку пандемії COVID‑19 Всесвітня організація охорони здоров’я визначила енісаміум (4-(бензилкарбамоїл)-1-метилпіридиній, торгова назва – ​Амізон® MAКС) як препарат для лікування...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через...