Головна Інфекційні хвороби Роль комбінованих вакцин у реалізації стратегії «Порядок денний з імунізації на період до 2030 року»

17 червня, 2025

Роль комбінованих вакцин у реалізації стратегії «Порядок денний з імунізації на період до 2030 року»

Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – ВООЗ) – ​це процес, завдяки якому людина набуває імунітету чи втрачає сприйнятливість до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини; це рятує мільйони життів щороку, а також є основою системи первинної медико-санітарної допомоги та беззаперечним правом людини [1]. Високий рівень охоплення вакцинацією має вирішальне значення для контролю та запобігання спалахам інфекційних хвороб [2]. Незважаючи на значний прогрес, у 2023 році в світі налічувалося 14,5 млн дітей, які не отримали жодного щеплення (це т. зв. діти з нульовою дозою) [3].

Ситуація з вакцинокерованими інфекціями в Україні

За даними Центру громадського здоров’я України, на 1 грудня 2024 року охоплення щепленнями дітей 1-го року життя вакциною АКДП становило 83,3% [7].

У 2023 році в Україні зареєстровано летальний випадок через кашлюк у дитини віком <1 року [8]. Захворюваність на кашлюк у 2024 році зросла практично в 10 разів, у 2023 році зареєстровано 707 випадків, а в 2024 році – ​7545 [9].

Упродовж останніх років в Україні щороку реєстрували поодинокі випадки дифтерії (за винятком 2017 року). У 2010-2018 роках загалом зареєстровано 56 хворих на дифтерію (з них 12 дітей та 44 дорослих). Летальних випадків не зафіксовано. У 2019 році (станом на 29 жовтня) зареєстровано 20 випадків дифтерії, зокрема 5 підтверджених лабораторно: по 1 випадку – ​в мешканців Луганської, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатської областей та м. Києва [10]. У 2023-2024 роках заре­єстровано по 1 випадку дифтерії в Україні [9].

У 2020 році зареєстровано 12 випадків захворювання на правець (з них 5 випадків серед дітей віком 10-14 років, 1 випадок – ​у дітей віком 15-17 років і в 6 дорослих) [11]. В умовах війни ризики виникнення правця значно зростають. Так, у 2023 році зареєстровано 6 випадків захворювання, а в 2024 році – ​вже 12 [9]. Виявлено тенденцію до швидкого зменшення напруженості імунітету в усіх вікових групах населення України, формування значного прошарку серонегативних до правця та умовно-захищених осіб [13].

У вересні 2023 року Європейське регіональне бюро ВООЗ оголосило спалах поліомієліту в Україні, виявлений у жовтні 2021 року, офіційно завершеним [15]. Попри ці події в Україні охоплення вакцинацією проти поліомієліту дітей 1-го року життя на 1 грудня 2024 року становило 82,5% [7].

Кількість нових випадків вірусного гепатиту В (ВГВ) в Україні залишається стабільною останніми роками: 2023 рік – ​759 випадків, 2024 рік – ​710 випадків [9]. Охоплення дітей 1-го року життя щеп­леннями проти ВГВ на 1 грудня 2024 року – ​83,2% [7]. Вакцинація проти гепатиту В є безпечною та ефективною з рівнем захисту від 98 до 100% [15].

В Україні за 2023 рік зареєстровано 8 випадків інфекції Haemophilus influenzae типу b (Hib) [16]. У 2024 році – ​42 випадки гемофільної інфекції [9]. Охоплення вакцинацією проти гемофільної інфекції дітей 1-го року життя в Україні на 1 грудня 2024 року становило 90,8% [7].

Оновлення в календарі

Реалії сьогодення в Україні (недостатній рівень охоплення вакцинацією наших громадян; 4-й рік повномасштабної війни РФ проти нашої країни; зниження доступу до медичної допомоги, зокрема імунізації) змушують переглянути Національний календар профілактичних щеплень. Національна технічна група експертів із питань імунопрофілактики (НТГЕІ) розглянула актуальність змін до чинного Календаря профілактичних щеплень в Україні, надала опрацьовані пропозиції до зміни Національного календаря щеплень [20] у вигляді проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні» на 2026 рік й ініціювала громадське обговорення цього проєкту. Запропоновані зміни наведено в таблиці [21].

 

Таблиця. Запропоновані зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні на 2026 рік

Щеплення проти

Вік

2 дні

2 міс

4 міс

6 міс

12 міс

18 міс

4 роки

6 років

дівчата віком
12-13 років

16 років

дорослі

Гепатиту В

 

1-ша доза

2-га доза

3-тя доза

 

4-та доза

 

 

 

 

 

Туберкульозу

1 доза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кашлюку, дифтерії, правця

 

1-ша доза

2-га доза

3-тя доза

 

4-та доза

 

ДП

 

ДП

ДП

Поліомієліту

 

1-ша доза (ІПВ)

2-га доза (ІПВ)

3-тя доза (ІПВ)

 

4-та доза (ІПВ)

 

ІПВ

 

 

 

Інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b

 

1-ша доза

2-га доза

3-тя доза

 

4-та доза

 

 

 

 

 

Кору, епідемічного паротиту, краснухи

 

 

 

 

1-ша доза

 

2-га доза

 

 

 

 

Папіломавірусної інфекціі

 

 

 

 

 

 

 

 

1 доза

 

 

Проблему охоплення вакцинацією дозволяють вирішити комбіновані вакцини. Зокрема, згідно із запропонованими в календарі змінами, можна використовувати 6-валентні вакцини для щеплення в 2, 4, 6, 18 міс.

Науковцями проаналізовано дані з безпеки й імуногенності 6-валентних вакцин із >25 клінічних досліджень за участю ≈7200 немовлят/дітей раннього віку, опублікованих у PubMed із липня 2013 до квітня 2023 року [22].

Так, у дослідженні, проведеному в Південній Африці, показники серопротекції після первинної серії (антиD, антиT, антиPolio1, 2, 3, антиPRP, антиHBs) становили ≥95% [22].

За результатами дослідження, проведеного в Туреччині, під час якого порівнювали вакцини ­Гексаксим і Пентаксим, котрі вводилися одночасно з окремою вакциною проти гепатиту В, не було виявлено переваг у серопротекції Гексаксиму для антигена гепатиту B порівняно з вакциною проти гепатиту В (94,0% для Гексаксиму проти 96,1% для вакцини проти гепатиту В). Імуногенність інших антигенів була схожою для обох вакцин (із сероконверсією >81% і серопротекцією >90%). Бустерні відповіді показали високу сероконверсію (>91%) та серопротекцію (>97%) для обох вакцин (незалежно від порядку введення) [22].

Проведене в Аргентині дослідження продемонструвало перевагу Гексаксиму в постпервинних серіях для кожного антигена порівняно з ­Пентаксимом і вакциною проти гепатиту В (сероконверсія ≥90%, серопротекція >94%). У Південній Кореї переваг не виявлено (сероконверсія >89%, серопротекція >96%). Порівняно з Інфанрикс гекса, Гексаксим показав кращу імунну відповідь у пост­первинних серіях у Колумбії та Коста-Риці (сероконверсія >97%, серопротекція >94%). Інфанрикс гекса продемонстрував неповноцінність у деяких країнах (Мексика, Таїланд, Перу). Гексаксим також виявився ефективним як бустерна доза після первинної серії Гексаксиму або Інфанриксу гекса [22].

Персистенція антитіл оцінювалася для всіх антигенів у дітей дошкільного віку (3,5 і 4,5 року) в Південній Африці та Колумбії [23], а також у більш довгостроковій перспективі для гепатиту В у Таїланді (9-10 років) [24] та Фінляндії (6 років) [25]. Дослідження показало, що антитіла до кожного антигена зберігаються до 4,5 року; це відповідає рекомендаціям ВООЗ щодо введення другої бустерної дози для профілактики дифтерії, правця та кашлюку. Антитіла до гепатиту B залишаються впродовж 9-10 років, а сильна антиHBs-відповідь спостерігається навіть в осіб із титрами нижче серопротекторного рівня [23].

В Україні зареєстрована 6-валентна вакцина ­Гексаксим® суспензія для ін’єкцій 1 доза по 0,5 мл № 1 виробництва компанії «Санофі Пастер», Франція; компанії «Санофі-Авентіс Зрт.», Угорщина. 1 доза вакцини (0,5 мл) містить дифтерійний анатоксин ≥20 МО2 (30 Lf); правцевий анатоксин ≥40 МО (10 Lf); антигени Bordetella pertussis: кашлюковий анатоксин 25 мкг, філаментний гемаглютинін 25 мкг; інактивований поліовірус: типу 1 (штам Mahoney) 40 D‑оди­ниць, типу 2 (штам MEF‑1) 8 D‑одиниць, типу 3 (штам Saukett) 32 D‑одиниць; поверхневий антиген вірусу гепатиту В 10 мкг; полісахарид Haemophilus influenzae типу b 12 мкг (полірибозилрибітол фосфат), кон’югований із правцевим протеїном 22-36 мкг.

Висновки

Комбіновані вакцини забезпечують ефективну стратегію для підвищення охоплення вакцинацією, спрощуючи графіки імунізації, знижуючи частоту помилок при введенні вакцини, зменшуючи час, проведений у медичних закладах, і скорочуючи кількість візитів, що сприяє зменшенню адміністративних витрат [26].

Комбіновані вакцини, зокрема Гексаксим®, показали високі рівні серопротекції та профілю безпеки за використання з іншими вакцинами (без негативного впливу на імуногенність).

Персистенція антитіл до всіх антигенів Гексаксиму зберігається в дітей дошкільного віку, а персистувальна імунна пам’ять проти гепатиту В триває щонайменше 9-10 років [22].

Використання комбінованих вакцин, зокрема Гексаксиму, забезпечує підвищення задоволеності батьків і медичних працівників [22].

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (595), 2025 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (595), 2025 р
Матеріали по темі Більше
Імунізація – це не лише клінічне рішення, а й емоційний вибір для багатьох батьків. Особливо коли йдеться про перші місяці...
Інфекційно-запальні ускладнення в стоматологічній практиці та в госпіталізованих пацієнтів залишаються актуальною проблемою сучасної медицини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я,...
Консенсусні настанови Німецького товариства урології
Питання рекурентних та рецидивуючих тонзилітів не втрачає своєї актуальності, незважаючи на розвиток нових підходів і методів лікування. Важливим питанням, окрім...