9 листопада, 2025
Повідон-йод у клінічній практиці: нові можливості антисептичної терапії
Інфекційно-запальні ускладнення в стоматологічній практиці та в госпіталізованих пацієнтів залишаються актуальною проблемою сучасної медицини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, >3,5 млрд людей у світі страждають через захворювання порожнини рота, серед яких найчастішими є карієс, пародонтит і втрата зубів [1]. У дослідженнях продемонстровано, що нелікований карієс зустрічається в ≈38% підлітків і до 73% дорослих [2]. У цьому контексті особливого значення набувають методи профілактики, зокрема санація ротової порожнини за допомогою антисептичних розчинів.
Ротова порожнина є природним резервуаром мікроорганізмів, що при зниженні місцевого або загального імунного захисту можуть спричиняти не лише локальні ураження, а й поширення патогенів у нижні дихальні шляхи та системні інфекції. Так, поганий стан ротової порожнини асоціюється з підвищеним ризиком пневмонії та інших інфекцій нижніх відділів дихальних шляхів. У великій когорті корейських пацієнтів було встановлено, що значна кількість каріозних або відсутніх зубів достовірно підвищувала ризик розвитку пневмонії (відносний ризик 1,26 та 1,22 відповідно) [3]. У ще одному дослідженні було встановлено, що в госпіталізованих пацієнтів якість догляду за ротовою порожниною є незалежним предиктором виникнення госпітальних пневмоній: у випадку неналежного догляду ризик їхнього розвитку зростав у 2,5-3,3 раза [4]. Додатково було показано, що колонізація оральними патогенами суттєво збільшує імовірність розвитку госпітальної пневмонії (35,3 проти 4,1% у пацієнтів без колонізації; відносний ризик 6,44) [5].
З метою профілактики інфекцій у стоматологічній практиці та в госпіталізованих пацієнтів широко застосовуються методи санації ротової порожнини за допомогою антисептичних розчинів. Регулярне полоскання дозволяє знижувати мікробне навантаження, перешкоджати колонізації патогенами та зменшувати ризик розвитку як локальних, так і системних ускладнень.
Традиційно в стоматології та стаціонарах широко застосовується хлоргексидину біглюконат, проте його використання обмежене побічними ефектами – зміною кольору зубів і слизових, розвитком подразнення й дискомфорту, що знижує прихильність пацієнтів до лікування. Саме тому зростає інтерес до альтернативних засобів, зокрема повідон-йоду, який є активною речовиною препарату Бетадин®.
Повідон-йод: структура, механізм дії та спектр активності
Повідон-йод (Бетадин®) – це унікальний йодофор, у якому елементарний йод зв’язаний із полімером полівінілпіролідоном. Така комбінація вирішує дві проблеми, властиві спиртовим розчинам йоду: надмірну подразнювальну дію і швидке вивільнення активної речовини. У складі комплексу полімер є «резервуаром», що поступово віддає йод після нанесення на шкіру або слизові оболонки, створюючи контрольований та безпечніший ефект [6].
Berkelman і співавт. [7] уперше описали парадоксальне підвищення бактерицидної активності розведених розчинів повідон-йоду. Вони висунули гіпотезу стосовно того, що головним джерелом біоцидної активності повідон-йоду є концентрація «вільного», або незв’язаного, I₂ у розчині, а також про те, що в межах певного діапазону розведень рівень I₂ зростає, досягаючи ≈25 ppm за концентрації 0,1%. Це явище пояснювали рівновагою між зв’язаним і вільним йодом у комплексі з повідоном.
Gottardi та співавт. також підтвердили, що біоцидна ефективність антисептичних засобів прямо пропорційна концентрації I₂. Вони показали, що йодофори з нижчим загальним умістом йоду (доступного йоду), але з вищим рівнем I₂ знищували S. aureus та спори B. subtilis швидше, ніж нерозведений Бетадин®, у якому вміст I₂ є низьким [8].
Саме вільний йод (I₂) – головний біоцидний агент: він забезпечує швидкий бактерицидний ефект, окислюючи сульфгідрильні (–SH) та гідроксильні (–ОН) групи в амінокислотах, жирних кислотах, нуклеотидах і цитозольних ферментах дихального ланцюга, що входять до складу ферментів і структурних білків мікроорганізмів. У результаті ці білки інактивуються або руйнуються, що зумовлює загибель клітини (рис.).
Рис. Активна форма I₂ окислює нуклеотиди та жирні кислоти / амінокислоти патогенів, унаслідок чого порушується цілісність мембрани та відбувається інактивація білків і ДНК/РНК
Більшість патогенів під впливом повідон-йоду знищуються in vitro менш ніж за хвилину, а найінтенсивніша дія спостерігається вже в перші 15-30 с. Завдяки такому механізму повідон-йод має надзвичайно широкий спектр дії: він активний проти грампозитивних і грамнегативних бактерій, вірусів, грибків та їхніх спор, а також деяких найпростіших. Водночас формування резистентності, навіть при тривалому використанні, не очікується, що вигідно відрізняє його від багатьох інших антисептиків [6].
Вплив повідон-йоду на біоплівки
Біоплівки – мікробні спільноти, занурені в захисну матрицю з білків, полісахаридів і нуклеїнових кислот. Вони формуються як на біотичних, так і на абіотичних поверхнях (у т. ч. на імплантатах), характеризуються підвищеною толерантністю до антибіотиків і створюють значні труднощі для лікування інфекцій.
Дослідження використання розведеного повідон-йоду та його парадоксального підвищення концентрацій I₂ проводили як in vitro, так і на тваринних моделях інфекцій і біоплівок. Oduwole та співавт. [9] вивчали антибіоплівкову активність субінгібіторних концентрацій повідон-йоду проти S. epidermidis і S. aureus. Використовуючи мінімальну інгібіторну концентрацію 1,4% повідон-йоду, вони протестували вплив серійних двократних розведень (0,17; 0,35 і 0,7%) на розвиток стафілококових біоплівок. Було показано, що, крім інгібування росту референтних штамів S. epidermidis і S. aureus, субінгібіторні концентрації повідон-йоду також пригнічували формування біоплівок.
Повідон-йод у клінічній практиці: нові дослідження
Повідон-йод у стоматології
Вибір антисептичного розчину для полоскання після хірургічних втручань у стоматології чинить безпосередній вплив на комфорт пацієнта, перебіг загоєння та прихильність до лікування. РКД, опубліковане у 2025 році, порівнювало ефективність та переносимість полоскань розчином повідон-йоду (0,5%) і хлоргексидину (0,12%) у пацієнтів, яким проводили дентальну імплантацію та (в частині випадків) кісткову аугментацію [10].
До дослідження залучили 83 пацієнтів (середній вік становив 43 роки), яких рандомно розподілили на дві групи: полоскання розчином повідон-йоду (41 пацієнт) або розчином хлоргексидину (42 пацієнти). Всі операції виконував один хірург за уніфікованим протоколом. Пацієнтів оцінювали за декількома показниками: інтенсивність болю в першу добу після втручання, раннє загоєння рани (за шкалою раннього загоєння), а також скарги й відчуття пацієнтів – наявність набряку, кровоточивості, подразнення слизової оболонки та зафарбовування зубів або слизової упродовж перших 2 тиж.
Основні результати:
- уже в першу добу після імплантації пацієнти, які використовували повідон-йод, повідомляли про достовірно меншу вираженість болю (середнє значення становило 1,68 проти 2,55 бала в групі хлоргексидину);
- на 7-й день лікування в групі повідон-йоду спостерігалося вираженіше зменшення післяопераційного набряку порівняно із хлоргексидином;
- подразнення слизової оболонки виникало значно рідше при використанні повідон-йоду (7 проти 29% у групі хлоргексидину);
- зафарбовування слизової та зубів також траплялося суттєво рідше в пацієнтів, які полоскали рот повідон-йодом (5 проти 24%);
- за об’єктивними показниками раннього загоєння повідон-йод статистично не поступався хлоргексидину: обидва антисептики забезпечували однакову швидкість і якість загоєння операційної рани.
Отримані результати мають важливе практичне значення для стоматологів і хірургів-імплантологів. Використання розчину повідон-йоду в післяопераційний період не поступається хлоргексидину за ефективністю в забезпеченні загоєння, але водночас надає вищий комфорт для пацієнтів: менший біль, рідше виникнення подразнення слизової та зафарбовування. Ці фактори безпосередньо впливають на прихильність до лікування та задоволеність пацієнтів терапією, що є ключовим у сучасній стоматологічній практиці.
Полоскання рота розчином повідон-йоду в госпіталізованих пацієнтів
Ротова порожнина в госпіталізованих хворих, особливо тих, котрі госпіталізовані тривало чи отримують інтенсивну терапію, є важливим джерелом патогенних мікроорганізмів. Погана гігієна ротової порожнини зумовлює колонізацію бактеріями, які потрапляють у нижні дихальні шляхи та можуть стати причиною розвитку госпітальної пневмонії. Цей стан суттєво підвищує рівень захворюваності, тривалість перебування у стаціонарі та витрати на лікування.
У нещодавньому РКД порівнювали ефективність полоскань ротової порожнини розчином повідон-йоду та звичайного чищення зубів у госпіталізованих пацієнтів [11]. До дослідження було залучено >200 пацієнтів відділень загальної терапії та реанімації. Учасників розподілили на дві групи: одна група регулярно чистила зуби з використанням засобів стандартної гігієни, інша – додатково застосовувала полоскання розчином повідон-йоду. Оцінювали бактеріальне навантаження в нижніх дихальних шляхах, частоту інфекційних ускладнень, безпеку та економічні показники.
Основні результати:
- використання повідон-йоду значно зменшувало кількість бактерій у нижніх дихальних шляхах порівняно зі звичайною гігієною ротової порожнини;
- у групі повідон-йоду реєстрували нижчу частоту інфекційних ускладнень (зокрема, госпітальної пневмонії);
- засіб добре переносився, небажані явища були поодинокими й не потребували відміни застосування;
- важливою знахідкою дослідження стала фармакоекономічна ефективність: зменшення частоти інфекцій сприяло скороченню тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі та зниженню витрат на антибактеріальну терапію.
Отримані дані підтверджують, що полоскання розчином повідон-йоду є безпечним, ефективним і економічно виправданим методом профілактики інфекцій нижніх дихальних шляхів у госпіталізованих пацієнтів. На відміну від звичайного чищення зубів цей метод забезпечує реальне зниження бактеріального навантаження, зменшує ризик розвитку пневмонії та скорочує витрати системи охорони здоров’я.
Висновки
Повідон-йод є сучасним антисептичним засобом із доведеною ефективністю та широким спектром протимікробної дії. Його унікальний механізм дії, що поєднує швидку бактерицидну активність вільного йоду з контрольованим вивільненням із полімерного комплексу, забезпечує високу ефективність при збереженні хорошої переносимості. На відміну від хлоргексидину повідон-йод рідше спричиняє подразнення слизових оболонок і зафарбовування зубів, що підвищує прихильність пацієнтів до лікування.
Дані клінічних досліджень свідчать, що використання розчину повідон-йоду в стоматологічній практиці дозволяє зменшити біль, набряк і дискомфорт після хірургічних втручань, а в госпіталізованих пацієнтів – знижує бактеріальне навантаження нижніх дихальних шляхів, профілактує розвиток пневмонії та зменшує витрати на лікування.
Отже, повідон-йод (Бетадин®) є ефективним, безпечним і фармакоекономічно доцільним рішенням для профілактики інфекційно-запальних ускладнень у різних галузях клінічної медицини.
Список літератури знаходиться в редакції.
Підготувала Ганна Кирпач
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (604), 2025 р
