11 травня, 2026
Гігієна зовнішнього слухового ходу: чи існує безпечна альтернатива ватним паличкам?
Ватні палички, які були винайдені в 1923 р. Лео Герстенцангом для очищення вух його немовляти, дотепер залишаються поширеним засобом. Їх часто використовують для видалення вушної сірки із зовнішнього слухового ходу (ЗСХ), зменшення свербежу чи болю, покращення слуху, а також для нанесення лікарських засобів (Weissman B. et al., 2025). Проте чи безпечно ними користуватися?
Виробники ватних паличок часто розміщують попереджувальні написи на упаковці, зокрема «не вводити паличку в слуховий прохід». Це пояснюється тим, що використання ватних паличок у ЗСХ може зумовити проштовхування вушної сірки в глибину вуха, травмування стінок проходу та навіть перфорацію барабанної перетинки (рис.). Проте попередні дослідження свідчать про таке: незважаючи на ризики побічних ефектів, використання ватних паличок залишається надзвичайно поширеним (Weissman B. et al., 2025).
Рис. Очищення ЗСХ за допомогою невідповідних предметів
(Huang W. et al., 2022)
B. Weissman і співавт. (2025) провели опитування 229 дорослих (віком ≥18 років) через Instagram, у якому ставили за мету визначити поширеність використання ватних паличок для очищення вух, обізнаність респондентів щодо медичних рекомендацій стосовно цього питання, погляди на безпеку застосування ватних паличок тощо. 85,2% учасників були віком 18-29 років; жінки становили 51,5%, чоловіки – 47,6%.
92,6% респондентів знали, що ватні палички не рекомендуються для очищення вух. Основними джерелами інформації були соціальні мережі (26,6%), друзі/родина (26,2%) і медичні працівники (23,6%). Водночас 95,6% учасників повідомили про використання ватних паличок. Найчастіші причини – видалення вушної сірки (60,3%), висушування вух (20,5%) та зменшення свербежу (11,8%). Частота використання варіювала від щоденного до рідкісного.
31,9% респондентів повідомили про щонайменше одне ускладнення. Найчастіше зустрічалися біль або дискомфорт (21,4%), вушні пробки (10,5%) і зниження слуху (9,2%), рідше – інфекції, кровотечі та запаморочення. Лише 8,8% учасників звернулися по медичну допомогу.
Середня оцінка безпеки становила 3,03±0,9 бала за 5-бальною шкалою, що свідчить про переважно нейтральне сприйняття ризику. Після нагадування про рекомендації медичних фахівців утримуватися від застосування ватних паличок лише 14,4% учасників планували припинити їхнє використання; натомість більшість мала намір продовжити (регулярно або епізодично).
Отже, використання ватних паличок значно поширене серед молодих дорослих, незважаючи на високу обізнаність щодо ризиків. Імовірно, цей розрив між знанням і поведінкою зумовлений звичками, уявленнями про гігієну та сенсорним комфортом. Варто зауважити, що більшість учасників висловили зацікавленість безпечнішими альтернативами для догляду за вухами.
Вушні пробки, які є поширеним ускладненням користування ватними паличками, здатні спричинити відчуття закладеності вуха. За даними G. Motta (2025), закладеність вуха (ізольована чи поєднана з болем, свербежем або отореєю) є однією з найчастіших причин звернення до отоларинголога. В переважній більшості випадків цей симптом зумовлений вушними пробками, які зазвичай призводять до відчуття закладеності з мінімальним дискомфортом або незначною супутньою симптоматикою. Іншими отологічними станами, що супроводжуються закладеністю вуха, є рефрактерна субоклюзивна сірчана пробка, обтуруючий кератоз (ОК) і холестеатома ЗСХ.
Аналіз серії 100 клінічних випадків (середній вік – 63 роки) виявив, що найпоширеніша (87%) причина закладеності вуха – сірчана пробка. ОК спостерігався в 10 осіб, холестеатома ЗСХ – у 3 осіб. Лікування передбачало одноразові або повторні амбулаторні мікроотологічні втручання; основний показник ефективності – суб’єктивне покращення слуху.
Загальний успіх лікування становив 97%, причому всі пацієнти із сірчаними пробками досягли ефекту після одного втручання. Всі хворі з ОК потребували повторних процедур, а у всіх осіб із холестеатомою амбулаторне лікування було неефективним.
Диференціація сірчаних пробок, ОК і холестеатом ЗСХ має важливе клінічне значення (табл. 1). Щоб уникнути діагностичних помилок, підхід до ведення таких пацієнтів обов’язково має передбачати отомікроскопічне або отомікроендоскопічне обстеження з метою оцінки доцільності консервативного лікування. Крім того, розрізнити ці стани допомагає кровотеча, яка виникає при видаленні ОК через властивий цьому патологічному стану неоангіогенез. Натомість при звичайних сірчаних пробках кровотеча зустрічається рідко та зазвичай є ятрогенною. В разі сірчаних пробок та ОК мікроскопічного або мікроендоскопічного видалення причини достатньо для усунення патологічного процесу, але холестеатома спричиняє фокальне запальне або інфекційне ураження кістки, тому потребує хірургічного втручання.
|
Таблиця 1. Клінічні й отоскопічні ознаки і тактика дій у разі сірчаної пробки, ОК та холестеатоми ЗСХ |
|||
|
|
Сірчана пробка |
ОК |
Холестеатома ЗСХ |
|
Симптоми |
Відчуття закладеності вуха, помірний дискомфорт |
Відчуття закладеності вуха, біль, рецидивування симптомів |
Відчуття закладеності вуха, біль, оторея, іноді – свербіж |
|
Отоскопічні ознаки |
Видима сірчана пробка, відсутність ерозій кістки |
Кератинозний матеріал, щільно прикріплений до стінок ЗСХ; дифузне концентричне розширення каналу; відсутність ерозій кістки |
Фокальне ураження, чіткі ознаки фокальної ерозії кістки та остеонекрозу |
|
Ведення |
Одне амбулаторне мікроскопічне видалення пробки |
Кількаразові амбулаторні процедури очистки ЗСХ |
Амбулаторні процедури часто неефективні; існує потреба в комп’ютерній томографії та, ймовірно, хірургічному втручанні |
Отже, симптом закладеності вуха може свідчити як про сірчану пробку, так і про небезпечніші патологічні стани. Оскільки закладеність виникає у значної частки користувачів ватних паличок, від цієї шкідливої звички доцільно відмовитися. Відповідно до рекомендацій Американської академії отоларингології, альтернативами користуванню ватними паличками є використання засобів для розчинення вушної сірки, промивання або ручне професійне видалення із використанням інструментів (Schwartz S.R. et al., 2017) (табл. 2).
|
Таблиця 2. Три підходи до видалення вушної пробки |
||
|
Олії |
Перекис водню |
ПАР |
|
Розм’якшення (емолієнтний ефект) |
Розпушення (ефервесцентний ефект) |
Розчинення (детергентний ефект) |
|
Як працюють? |
||
|
Проникають у поверхневі шари сірки Знижують її щільність і твердість Зменшують адгезію до стінок слухового проходу |
При контакті з каталазою → виділяється кисень Утворюються бульбашки → механічно «розбивають» масу |
Мають амфіфільну структуру (гідрофільна + ліпофільна частини) Знижують поверхневий натяг Емульгують ліпіди, що входять до складу сірки Руйнують зв’язки між компонентами пробки |
|
Результат |
||
|
Пробка стає м’якішою, але не руйнується повністю Часто потребує механічного видалення |
Пробка стає пористою, фрагментується |
Сірка переходить у розчин/емульсію Відбувається повноцінне очищення, а не лише розм’якшення |
|
Не впливають на структуру ліпідно-білкової матриці |
Ефект короткочасний, не розчиняє сірку повністю |
Діють на причину щільності пробки – ліпідну матрицю |
|
Олії змінюють консистенцію, перекис водню створює механічне розпушення, а ПАР впливають на структуру та розчиняють сірку на молекулярному рівні |
||
До спеціально створених пом’якшувальних засобів належить А-Церумен Нео Плюс (Laboratoires Gilbert, Франція), наявний у формі спрею або вушного розчину у флаконі-крапельниці. Активними компонентами А-Церумену Нео Плюс є лаурат сахарози – натуральний емульгатор і загусник, що видобувається із цукрових буряків і очерету, та натрію ацилсаркозинат – м’яка поверхнево-активна речовина, яка є похідною натуральних амінокислот, котрі містяться в олії кокосу. Розчин не містить консервантів, а наявні в ньому барвники мають природне походження.
Механізм дії засобу пов’язаний насамперед із поєднанням поверхнево-активного та зволожувального ефектів. Вушна сірка є складною сумішшю ліпідів, десквамованих кератиноцитів і секрету залоз; значну частку її сухої маси становлять саме ліпіди, що формують щільну гідрофобну матрицю. Поверхнево-активні речовини завдяки амфіфільним властивостям знижують поверхневий та міжфазний натяг, полегшують змочування сірчаної маси, її проникнення рідиною та поступову дезінтеграцію щільних ліпідно-клітинних агрегатів. У складі А-Церумену Нео Плюс натрію ацилсаркозинат виконує переважно очищувальну функцію, тоді як ефір сахарози посилює змочування і рівномірний розподіл розчину поверхнею сірки; у поєднанні зі зволожувачем це сприяє розм’якшенню, фрагментації та подальшому природному видаленню сірки без механічного проштовхування її вглиб ЗСХ.
А-Церумен Нео Плюс слід використовувати для регулярної гігієни вух 2 р/тиж, а за потреби видалення вушних пробок – уранці та ввечері протягом 3-4 днів. Для правильного застосування засобу потрібно нахилити голову вухом догори, вприснути розчин двічі (або закрапати вміст половини флакона-крапельниці), після чого масажувати основу вуха та тримати голову в нахиленому положенні приблизно 1 хв. Згодом потрібно випрямити голову, щоб дозволити засобу та накопиченій вушній сірці витекти, а після того промити ЗСХ фізіологічним розчином або чистою водою і витерти залишки цих рідин. Важливо не проштовхувати наконечник флакону глибоко у ЗСХ, щоб уникнути подразнення, а також не застосовувати засіб у випадку, коли пацієнт має перфоровану барабанну перетинку, страждає на вушну інфекцію або застосовує трубку для вентиляції середнього вуха.
Застосування А-Церумену Нео Плюс дозволяє уникнути небезпек та ризиків чищення ЗСХ ватними паличками, що обґрунтовує доцільність його застосування як для профілактичної гігієни, так і для усунення сірчаних пробок.
Підготувала Лариса Стрільчук
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (617), 2026 р
