Головна Неврологія та нейрохірургія Ефективність нейромодуляції та мультивітамінної терапії при черепно-мозковій травмі та розладах психіки

19 квітня, 2025

Ефективність нейромодуляції та мультивітамінної терапії при черепно-мозковій травмі та розладах психіки

nevro_1_2025_st18_foto.webpОстанніми роками в науковій літературі все більше обговорюється питання: чи доцільно застосовувати нейромодуляцію при легкій черепно-мозковій травмі (ЧМТ) як монотерапії або ж у комбінації з фармакологічним лікуванням. За даними Міжнародного товариства нейромодуляції (INS), процес активації в різних відділах центральної, периферичної та вегетативної нервових систем здійснюється за допомогою різних пристроїв (зокрема, імплантованих). Неінвазивні методи включають транскраніальну електро- та магнітостимуляцію, а також фармакологічну нейромодуляцію. Розглянемо результати дослі­дження, присвяченого ефекту транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у поєднанні з мультивітамінною терапією препаратом Синдрекс® (Farmak).

Матеріали й методи дослі­дження

У дослі­дження було включено 65 військовослужбовців: 38 із діагнозом змішаного афективного розладу органічного генезу, 17 – ​тривожного розладу органічного генезу та 10 – ​депресивного розладу органічного генезу. Всі учасники мали коморбідні стани, як-то стан після вибухової травми (ВТ), закрита ЧМТ, акубаротравма у вигляді цефалгічного, вестибулярного синдромів (струс головного мозку від дії мінно-вибухової хвилі). Середній вік пацієнтів становив 37,8 року. Всі вони отримували базисну терапію антидепресантами.

Учасників було розподілено на дві групи:

  • у хворих основної групи (n=35) зас­тосовували ТЕС у поєднанні з парентеральним введенням препарату Синдрекс® по 5 мл + 5 мл на 100 мл NaCl 0,9% раз на добу впродовж 12 днів.
  • у пацієнтів контрольної групи (n=30) проводили базову терапію відповідно до рекомендацій щодо лікування осіб із легкою ЧМТ.

Зокрема, було застосовано соціо­метричні та психометричні методи оцінки суб’єктивного стану та виразності цефалгічного синдрому, тривожності й вегетативного статусу. Нейрофізіологічні дослі­дження, як-то електроенцефалографія (ЕЕГ), транскраніальна доплерографія (ТКДГ), проводилися у 1‑2-й день після госпіталізації за стандартними протоколами. ТЕС здійснювалася за допомогою генерувальних імпульсів прямокутної форми із частотою 10‑500 Гц. Процедура ТЕС супрово­джувалася відчуттям вібрації та поколювання в зоні електродів з іррадіацією по колу голови. Ефект від процедури зазвичай наставав на 15-й хвилині впливу та супрово­джувався відчуттям заспокоєння і зменшенням виразності або зникненням суб’єктивних проявів.

Результати дослі­дження та обговорення

Результати дослі­дження показали, що ТЕС у поєднанні з парентеральним введенням препарату Синдрекс® була найбільш ефективною щодо динаміки головного болю. Аналіз даних після терапії показав, що:

  • 30,6% пацієнтів повністю позбулися головного болю;
  • у 45,4% хворих цефалгічний синд­ром значно зменшився;
  • у 25,7% головний біль зменшився, але не зник повністю.

Динаміка результатів дослі­дження інтенсивності цефалгії за даними візуальної аналогової шкали болю (ВАШ) та індексом головного болю (ІГБ) свідчить про виразніший регрес симптому в основній групі пацієнтів, у яких застосовували ТЕС у поєднанні з парентеральним введенням препарату Синдрекс® (табл. 1).

 

Таблиця 1. Динаміка інтенсивності головного болю за ВАШ та ІГБ

Характеристика

Група контролю

Основна група

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

ВАШ (см)

7,3

6,2

7,2

1,1

Зміна ІГБ (%)

41

62

 

Згідно із тестом Спілбергера – ​Ханіна, під час лікування підвищені показники реактивної та особистісної тривожнос­ті значно знизилися в основній групі порівняно із контрольною, як і виразність психоемоційних та вегетативних порушень за даними опитувань (табл. 2).

 

Таблиця 2. Особливості регресу психоемоційних та вегетативних порушень

Тест (бали)

Контрольна група

Основна група

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

Реактивна тривога

37,9

33,1

38,3

29,2

Особисте занепокоєння

48,5

46,6

48,3

40,1

Депресія

28,0

26,2

27,8

17,3

Вегетативний статус

32,1

29,5

31,9

18,4

 

Регрес ЕЕГ-змін в основній групі значно перевершував динаміку змін у контрольній. Ці зміни полягали у появі значної кількості ЕЕГ типу 1 завдяки зменшенню представленості типу 3 та 4, поліпшенню параметрів α-ритму і зменшенню розрядної активності (табл. 3).

 

Таблиця 3. Результати візуальної оцінки ЕЕГ у пацієнтів із підгострою легкою ЧМТ та розладами психіки й поведінки

Характеристики, тип ЕЕГ

Контрольна група

Основна група

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

Перший тип

0

0

2

10

2

4

13

29

Другий тип

6

30

7

35

12

30

15

33

Третій тип

10

50

8

40

21

47

14

31

Четвертий тип

4

20

3

15

10

9

3

7

Дезорганізація α-ритму

14

70

11

55

32

72

16

36

Зниження або інверсія градієнту α-ритму

16

81

13

65

35

78

25

56

Білатереально збережені спалахи

17

85

15

75

38

84

37

83

Примітка: АЗ – ​абсолютні значення.

 

Дані, наведені в таблиці 3, свідчать про перерозподіл зональної потужності нейродинаміки в основній групі за такими напрямами, як підвищення потужності α-ритму, зниження потужності раніше патологічно посиленої β-, θ- і Δ-активності. Аналогічна тенденція також була виявлена у контрольній групі, але вона виявилася менш вираженою і статистично не достовірною.

Гемодинамічний патерн пацієнтів із легкою ЧМТ та розладами психіки й поведінки (РПП) за даними транскраніальної доплерографії являє собою наявність дистонії судин зі схильністю до вазоконстрикції, що виражається у підвищенні швидкості кровотоку, нарощуванні міжпівкульової асимет­рії кровотоку, зниженні коефіцієнта овершуту і зменшенні індексу реактивності. Зменшення посттравматичної ангіодистонії під впливом ТЕС у поєднанні з мультивітамінним комплексом, представленим препаратом Синдрекс®, було достовірно вираженим порівняно із базовою терапією.

Результати дослі­дження коефіцієнта асиметрії (КА) свідчать про зростання міжпівкульової асиметрії церебрального кровотоку, переважно у каротидному басейні. Ступінь регресу КА був більш вираженим в основній групі, ніж у контрольній. Відновлення реактивності мозкових судин виявилося більш значущим в основній групі, на відміну від групи порівняння (табл. 4). Дослі­дження церебральної гемодинаміки пацієнтів із легкою ЧМТ показало зменшення явищ вазоспазму. Під впливом ТЕС та Синдрексу спостерігалася достовірна позитивна динаміка лінійної швидкості кровотоку в основній групі, на відміну від контрольної (див. табл. 4).

 

Таблиця 4. Результати дослі­дження КА в осіб із легкою ЧМТ та розладами психіки й поведінки

КА, %

Контрольна група

Основна група

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

Передній каротидний басейн

23,8

21,4

23,6

15,5

Вертебробазилярна система

18,1

17,9

17,9

12,7

Артерії

ПМА

68,1

64,1

67,7

52,4

СМА

90,4

87,2

91,5

71,2

ЗМА

46,3

43,5

45,8

39,9

ОА

47,5

45,3

47,7

39,3

ПА

45,9

42,1

46,3

36,5

ВСА

52,7

50,7

51,6

47,2

Примітки: ПМА – ​передня мозкова артерія, СМА – ​середня мозкова артерія, ЗМА – ​задня мозкова артерія,
ОА – ​основна артерія, ПА – ​піальна артерія, ВСА – ​внутрішня сонна артерія.

 

Ефект препарату Синдрекс® при ЧМТ та РПП на основі компонентів

Препарат Синдрекс® – ​це комплекс вітамінів групи В із вітаміном С для парентерального введення, що у 2 ампулах по 5 мл містить:

ампула № 1: 1 мл концентрату для розчину для інфузій містить тіаміну гідрохлориду 50 мг, рибофлавіну натрію фосфату (в перерахунку на рибофлавін) 0,8 мг, піридоксину гідрохлориду 10 мг;

ампула 2: 1 мл концентрату для розчину для інфузій містить аскорбінової кислоти 100 мг; нікотинаміду 32 мг; глюкози, моногідрату (в перерахунку на глюкозу) 200 мг.

Тіамін

Тіамін (вітамін В1) є коферментом у важливих метаболічних реакціях, зок­рема у циклі Кребса та процесах окислення глюкози. Ці процеси необхідні для вироблення аденозинтрифосфату – ​основного ­джерела енергії у клітинах. Після ЧМТ часто виникає енергетичний дефіцит у мозку. Тіамін допомагає відновити нормальний енергетичний метаболізм у нейронах, сприяє покращенню їх функції та відновленню після травми, а також допомагає зменшити фізичну і ментальну втомлюваність, які часто супрово­джують РПП.

Після ЧМТ нерідко виникає лактат-­ацидоз через порушення метаболізму глюкози. Це може призвести до погіршення стану нейронів та порушення їх функції. Тіамін, як кофермент піруватдегідрогеназного комплексу, допомагає перетворювати піруват на ацетил-КоА, що зменшує утворення лактату і знижує ризик розвитку лактат-ацидозу.

Вітамін В1 має нейропротективні влас­тивості, які захищають нейрони від ушко­джень, пов’язаних з оксидативним стресом та запальними процесами після ЧМТ. Він діє як антиоксидант, знижує рівень вільних радикалів і захищає нейрони від їх впливу (Wang et al., 2024). Дефіцит вітаміну В1 може призвести до когнітивних порушень, включно із погіршенням пам’яті та концентрації уваги, а також асоціюватися із симптомами депресії (Gibson et al., 2022; Xu et al., 2024).

Після ЧМТ може спостерігатися дис­баланс у нейромедіаторних системах. Тіа­мін бере участь у синтезі ацетилхоліну, який є важливим для когнітивних функцій і пам’яті. Крім того, запальний процес – ​поширений наслідок ЧМТ, і тіа­мін здатний знижувати рівень запальних маркерів (Gibson et al., 2022).

Піридоксин

Піридоксин (вітамін B6) необхідний для синтезу важливих нейротрансмітерів, таких як серотонін, дофамін, γ-аміномасляна кислота (ГАМК) і нор­адреналін. Після ЧМТ часто спостерігається порушення нейрохімічного балансу, що може спричинити когнітивні й емоційні порушення. Cеротонін і ГАМК також відіграють важливу роль у зменшенні тривожності та стабілізації настрою. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) часто супрово­джується дисбалансом цих нейромедіаторів, тому додавання вітаміну B6 може сприяти їх оптимальному рівню. На додаток, оскільки вітамін B6 необхідний для вироблення мелатоніну, його застосування може допомогти покращити якість сну.

Після ЧМТ збільшується оксидативний стрес, що призводить до ушко­дження клітин мозку через вільні радикали. Як антиоксидант, піридоксин сприяє зниженню рівня оксидативного стресу. Крім того, цей вітамін бере участь у метаболізмі глутатіону (що є потужним антиоксидантом) та підтримує його активність, що також забезпечує захист клітин від оксидативного стресу.

Піридоксин сприяє зниженню рівня прозапальних цитокінів і тим самим зменшує нейрозапалення. Він бере участь у метаболізмі амінокислот, які є важливими для вироблення енергії у нейронах, має нейропротективні властивості та знижує ризик апоптозу нервових клітин, завдяки чому досягається збереження функціональних нейронів після ЧМТ.

На додачу, піридоксин сприяє відновленню пошко­джених нейронів шляхом підтримки нормального метаболізму білків і ліпідів, необхідних для регенерації клітин. Це важливо для відновлення структури і функції мозку після ЧМТ (Shvets et al., 2024).

Рибофлавін

Рибофлавін (вітамін В2) допомагає підтримувати вироблення енергії шляхом активізації мітохондріальних ферментів, що сприяє зменшенню енергетичного дефіциту в нейронах. Він є ключовим компонентом ферментів, що беруть участь у захисті клітин від окислювального стресу, а саме має суттєве значення для функціонування і регенерації антиоксидантних ферментів, таких як глутатіонредуктаза. Це захищає клітини від ушко­джень вільними радикалами і зменшує оксидативне ураження нейронів. Завдяки своїй ролі у відновленні енергетичного балансу та зменшенні оксидативного стресу, рибофлавін може сприяти захисту нейронів від апоптозу, допомагає зберегти їх функціональність.

Вітамін В2 бере участь у синтезі ней­ро­трансмітерів, зокрема серотоніну, дофаміну і ГАМК, які відіграють ключову роль у регуляції настрою, пам’яті та стресу. Також рибофлавін залучений до синтезу ДНК та процесів клітинного ділення, що є важливим для відновлення пошко­джених клітин мозку після травми. Він знижує рівень прозапальних цитокінів та активність мікроглії, яка є основним фактором нейрозапалення (Shvets et al., 2024).

Нікотинамід

Нікотинамід (вітамін В3) є попередником для синтезу нікотинамід­аденіндинуклеотиду (NAD+), що являє собою ключовий кофермент у клітинному диханні та виробленні енергії. Після ЧМТ, коли клітини мозку страждають від енергетичного дефіциту, нікотинамід сприяє підвищенню рівня NAD+, що покращує енергетичний метаболізм. Завдяки своїй ролі у виробленні енергії, вітамін В3 допомагає знизити утворення лактату та полегшити стан ацидозу. Крім того, порушення метаболізму в мозку та енергетичному балансі є однією із проблем при ПТСР. Підтримка нормального рівня NAD+ може покращити нейропластичність і відновлення нейронів.

Після ЧМТ значно підвищується рівень оксидативного стресу через утворення вільних радикалів, які ушко­джують клітинні мембрани, білки і ДНК. Нікотинамід діє як анти­оксидант, за рахунок чого сприяє нейтралізації вільних радикалів і захищає клітини мозку від оксидативного пошко­дження. Підвищення рівня NAD+ також активує ферменти, як-то полі(АДФ-рибоза)-­полімерази (PARP), які беруть участь у відновленні пошко­дженої ДНК. Вітамін В3 може діяти як нейропротектор, запобігаючи апоптозу нейронів після ЧМТ.

Завдяки поліпшенню вироблення аденозинтрифосфату, нікотинамід допомагає забезпечити енергією нейрони, сприяє їх виживанню після травми. На додаток, він чинить протизапальну дію через зниження продукування медіа­торів запалення, а також може інгібувати активацію мікроглії, що знижує нейро­запалення і сприяє нейропротекції.

До слова, ПТСР також пов’язаний із підвищеним окислювальним стресом і запаленням у мозку. Отже, застосування нікотинаміду може бути доцільним і при цьому стані. Деякі дослі­дження показали, що вітамін В3 може впливати на регуляцію кортикостероїдів. Таким чином, він може допомогти зменшити патологічні реакції на стрес і сприяти покращенню емоційної стабільності.

Нікотинамід позитивно впливає на мозковий кровообіг, сприяє дос­тавленню кисню і поживних речовин до пошко­джених ділянок мозку після ЧМТ. Він також підтримує цілісність гематоенцефалічного бар’єра, що є важливим для зменшення набряку мозку і зниження ризику проникнення токсинів у мозкову тканину після травми (Shvets et al., 2024; Fricker et al., 2018).

Аскорбінова кислота

Аскорбінова кислота (вітамін С) є потужним антиоксидантом, який нейтралізує вільні радикали, тим самим захищає клітини мозку від подальших ушко­джень і сприяє їх відновленню. Вітамін С здатен зменшувати запальні процеси, знижуючи рівень прозапальних цитокінів та інших медіаторів запалення. Цей вплив важко переоцінити при ЧМТ та ПТСР.

Аскорбінова кислота бере участь у синтезі колагену, який важливий для відновлення судин і тканин мозку. Крім того, вона може підтримувати рівень нейротрансмітерів, таких як дофамін і серотонін, що сприяє поліпшенню когнітивних функцій і настрою після ЧМТ та РПП.

Унаслідок ЧМТ часто страждають кровоносні судини мозку, що може приз­водити до порушення мозкового кровообігу та погіршення процесів відновлення. Аскорбінова кислота зміцнює стінки судин і сприяє їх регенерації. Також вітамін С підтримує функціонування нервових шляхів, що сприяє відновленню когнітивних функцій.

Особи із ПТСР часто мають ослаблену імунну систему через постійний стрес. Аскорбінова кислота відома своєю здатністю підтримувати імунну функцію (Khalili et al., 2022; Kocot et al., 2017).

Висновки

Неінвазивна нейромодуляція у поєднанні з парентеральним застосуванням мультивітаміного комплексу Синдрекс® упродовж 12 днів – ​фізіологічний і обґрунтований спосіб лікування хворих із коморбідними станами підгострої легкої ЧМТ та РПП. Водночас у разі частоти електричного впливу 500±50,0 Гц – ​це ефективний метод медичної реабілітації даної категорії пацієнтів, що має нейромодулювальну і вегетотропну дію. На тлі терапії у хворих спостерігається кількісне та якісне поліпшення клініко-нейрофізіологічних показників (оптимізація церебральної нейро- та гемодинаміки) із нормаліза­цією тонусу церебральних судин та покращенням венозного відтоку й показників психоемоційної сфери.           

 

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 1 (72) 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 1 (72) 2025 р.
Матеріали по темі Більше
Рекомендації Американського товариства регіонарної анестезії та медицини болю, Американської академії медицини болю, Американського товариства лікарів-інтервенціоністів у сфері болю, Міжнародного товариства...
Останніми роками проблема психосоматичної патології, зокрема соматоформної вегетативної дисфункції (СВД), стала однією з найактуальніших не лише в неврологічній або психіатричній...
Восени минулого року відбувся цикл майстер-класів у онлайн-форматі «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування». На ...
Одними з основних причин захворюваності та смертності у світі залишаються фібриляція передсердь (ФП) та інсульт, яким притаманні спільні коморбідності й ...