17 серпня, 2026
Кальцієва сіль гопантенової кислоти при СДУГ: патофізіологічне обґрунтування та клінічне застосування
Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – це поширений розлад нейророзвитку, що формує значний клінічний і соціальний запит на ефективні терапевтичні підходи. У статті розглянуто нейробіологічні механізми ГАМК-ергічної дисрегуляції (ГАМК – γ-аміномасляна кислота) при СДУГ, проаналізовано положення чинних міжнародних настанов щодо місця нейрометаболічної терапії та обґрунтовано клінічне застосування кальцієвої солі гопантенової кислоти – препарату з прямим впливом на ГАМК-Б-рецептори, що поєднує нейрометаболічний, нейропротекторний і м'який нейростимулювальний ефекти без ризику залежності.
Розлади нейророзвитку – широка група станів, що виникають унаслідок порушення нормального розвитку центральної нервової системи і проявляються стійкими дефіцитами когнітивних, поведінкових, рухових або комунікативних функцій. За результатами систематичного огляду Olusanya B.O. та співавт. (2023), їх поширеність серед дітей і підлітків у глобальному масштабі надзвичайно висока [1]. Згідно з даними метааналізу 2023 р. (Salari N. та співавт.), СДУГ вражає 7,6% дітей 3-12 років і 5,6% підлітків 12-18 років. Отже, йдеться про одну з найчастіших нейропсихіатричних проблем сучасної педіатричної практики [2]. Аналогічні дані наведено в огляді Ayano G. та співавт. (2023), виконаному на підставі численних метааналізів із різних регіонів світу [3].
! Попри значний прогрес у розробленні стандартів лікування, питання підбору ефективних і безпечних препаратів для нейрометаболічної корекції в дітей різного віку залишається актуальним. Кальцієва сіль гопантенової кислоти з її впливом на ГАМК-ергічну систему привертає увагу дослідників і клініцистів як засіб із потенційно широким спектром нейропротекторних і когнітивних ефектів.
Міжнародні настанови з ведення СДУГ
Настанова Американської академії педіатрії (AAP) 2019 р. із діагностики, оцінювання та лікування СДУГ у дітей і підлітків 4-18 років є одним із найбільш цитованих документів у галузі педіатричної нейропсихіатрії [4]. Відповідно до її положень, поведінкову терапію розглядають як лікування першої лінії для дошкільнят (4-5 років), тоді як для дітей шкільного віку (6 років і старших) фармакотерапія є першорядним методом поряд із поведінковими втручаннями. У настанові зазначено про важливість мультимодального підходу, який включає не лише медикаментозну корекцію, а й створення безпечного середовища для дитини, освітні інтервенції та психологічну підтримку сім’ї. Схвалені Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) психостимулятори (метилфенідат, амфетаміни) та нестимулятори (атомоксетин, гуанфацин) залишаються основою фармакотерапії, проте у настанові AAP також йдеться про необхідність виявлення і корекції супутніх станів – тривожних, депресивних розладів, труднощів із навчанням, що фактично формує клінічну нішу для допоміжних нейрометаболічних втручань [4].
Аналіз фармакотерапевтичних підходів до лікування СДУГ у різних країнах Європи, який виконали Van Vyve L. і співавт. у 2024 р., засвідчив суттєву неоднорідність регіональних настанов [5]. Вибір препарату першої лінії, послідовність терапевтичних кроків і умови переходу між схемами лікування значно відрізняються між країнами, що відображає і регуляторні відмінності, і різний рівень доступності конкретних препаратів на національних ринках. Єдиного уніфікованого алгоритму ведення когнітивних симптомів, що зберігаються після базової терапії, у більшості європейських настановах не передбачено, тобто йдеться про практичний запит на додаткові терапевтичні опції [5].
Оновлення доказової бази PCORI/AHRQ 2024 р. щодо діагностики і лікування СДУГ у дітей і підлітків підтверджує актуальність подальших досліджень, зокрема у галузі довгострокових ефектів лікування та ефективності підходів для окремих субпопуляцій пацієнтів [6]. Важливо зазначити, що у жодному із міжнародних документів ноотропи не розглядають як засоби першої або другої лінії для СДУГ. Водночас у сфері перинатальних уражень, когнітивних порушень при ДЦП та резидуальних проявів розладів нейророзвитку доказова база стандартних препаратів залишається значно слабшою, ніж при чистому СДУГ, що цілком обґрунтовано створює простір для нейрометаболічної підтримки як компонента комплексного лікування СДУГ.
ГАМК-ергічна система як терапевтична мішень у педіатричній неврології
ГАМК є основним гальмівним нейромедіатором центральної нервової системи і відіграє ключову роль не лише в регуляції нейрональної активності у дорослому мозку, але й у процесах нейрогенезу, міграції нейронів, формування синаптичних зв’язків та кортикального дозрівання в ранньому пост- і пренатальному онтогенезі. Tang X., Jaenisch R. та Sur M. (Nat Rev Neurosci, 2021) у своєму огляді переконливо продемонстрували, що порушення ключових аспектів ГАМК-ергічного гальмування відіграють критичну роль в етіопатогенезі цілого спектра розладів нейророзвитку. Зокрема, дисбаланс між збудливими (глутаматергічними) і гальмівними (ГАМК-ергічними) впливами – так звана E/I-дисрегуляція (excitation/inhibition imbalance) – є документально підтвердженим нейробіологічним субстратом СДУГ, розладів аутичного спектра, деяких форм епілепсії та тривожних розладів у дітей [7].
На ранніх етапах розвитку мозку ГАМК виконує не гальмівну, а збудливу функцію: через вищий внутрішньоклітинний вміст хлориду нейрони мозку деполяризуються у відповідь на активацію ГАМК-А-рецепторів. Паралельно ГАМК є трофічним фактором, що регулює проліферацію нейральних клітин-попередників і кінцеве диференціювання нейронів. Саме у цьому контексті будь-яке порушення ГАМК-ергічної сигналізації, зумовлене генетичними факторами, гіпоксією, метаболічними розладами чи запаленням, здатне спричинити стійкі структурні та функціональні зміни в нейронних мережах, що формуються, і маніфестувати надалі як розлади нейророзвитку різного ступеня тяжкості [7].
Окрему роль у розвитку та функціонуванні нервової системи відіграють ГАМК-Б-рецептори (GABABR). Як підтверджено в огляді Bassetti D. (Brain Sci, 2022), ГАМК-Б-рецептори здатні впливати на проліферацію та міграцію нейронів, а також пригнічувати клітинну активність шляхом модуляції K+- та Ca2+-каналів [8]. На відміну від іонотропних ГАМК-А-рецепторів, що забезпечують швидке гальмування, ГАМК-Б-рецептори опосередковують більш повільні, але тонічно стійкі гальмівні ефекти й задіяні в регуляції нейромедіаторного вивільнення на пресинаптичному рівні. Завдяки їхній високій щільності у таламокортикальних ланцюгах, структурах гіпокампа та базальних гангліях ці рецептори стають точкою прикладення для фармакологічних засобів, спрямованих на корекцію когнітивних функцій і поведінкової регуляції у дітей [8].
! Клас ноотропних препаратів із ГАМК-ергічним механізмом дії посідає окреме місце в сучасній класифікації засобів, що впливають на когнітивні функції.
Згідно з результатами огляду [9], ноотропи диференціюють за механізмами дії: частина з них переважно впливає на мнестичні функції через активацію холінергічних або глутаматергічних систем, тоді як інша група поєднує нейропротекторний ефект із модуляцією ГАМК-ергічної передачі. Саме до останньої категорії належить гопантенова кислота, механізм дії якої пов’язаний і з прямим впливом на ГАМК-Б-рецептор, і з покращенням метаболізму ГАМК у нейронах [9].
Кальцієва сіль гопантенової кислоти: фармакологія та клінічні дані
Кальцієва сіль гопантенової кислоти є структурним гомологом пантотенової кислоти і являє собою амід D-пантоату і ГАМК. Така хімічна будова молекули обумовлює поєднання двох фармакологічних властивостей: завдяки пантотенатній частині сполука легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр і включається у метаболічні процеси нейронів, тоді як ГАМК-фрагмент забезпечує безпосередній вплив на ГАМК-ергічну передачу [10].
Кальцієва сіль гопантенової кислоти взаємодіє безпосередньо з ГАМК-Б-рецептором, що відрізняє його від класичних ноотропів [10]. Механізм дії включає декілька компонентів: нейрометаболічний ефект реалізується через активацію синтезу АТФ і покращення утилізації кисню в нейронах, нейропротекторний – через стабілізацію мембранних потенціалів і зниження збудливості в умовах гіпоксії чи ексайтотоксичності. Окремо виділяють слабкий нейростимулювальний ефект, що не супроводжується симпатоміметичною активністю і не призводить до розвитку звикання чи залежності, що є принциповою перевагою в педіатричній практиці [10].
! Особливістю фармакологічного профілю кальцієвої солі гопантенової кислоти є поєднання помірного седативного та м'якого активувального компонентів: перший сприяє зменшенню рухової розгальмованості та імпульсивності, другий – підвищенню концентрації уваги та когнітивній продуктивності. Це поєднання ефектів є особливо доречним при СДУГ, де надмірна збудливість і дефіцит уваги співіснують у межах одного клінічного синдрому.
Ефективність кальцієвої солі гопантенової кислоти при СДУГ підтвердили результати мультицентрового подвійного сліпого плацебоконтрольованого рандомізованого клінічного дослідження, опублікованого в журналі Neuroscience and Behavioral Physiology [11], що охопило 100 дітей віком 6-12 років із верифікованим діагнозом СДУГ. Пацієнти основної групи отримували таблетовану форму препарату по 250 мг у дозі 30 мг/кг/добу протягом чотирьох місяців.
За результатами дослідження, у групі активного лікування зафіксована статистично значуща позитивна динаміка за всіма оцінюваними параметрами: зменшення вираженості симптомів неуважності та гіперактивності за шкалою ADHD-DSM-IV, покращення загального клінічного статусу за CGI-S, позитивні зміни у функціонуванні в сімейному та шкільному середовищі за WFIRS-P, а також підвищення показників уваги та психомоторної продуктивності за тестом Тулуза – П’єрона [11]. Учасники групи загалом добре переносили терапію, без значущих відмінностей у профілі небажаних явищ порівняно з плацебо.
Отже, кальцієва сіль гопантенової кислоти посідає обґрунтоване місце в педіатричній неврології як засіб допоміжної нейрометаболічної терапії при СДУГ та інших розладах нейророзвитку. На фармацевтичному ринку України діюча речовина представлена препаратом Когнум (АТ «Київський вітамінний завод»). Завдяки безпосередній взаємодії з ГАМК-Б-рецептором, нейропротекторному і нейрометаболічному ефектам препарат є клінічно виправданим компонентом мультимодального лікування там, де стандартні підходи не вичерпують терапевтичної потреби.
Література – у редакції.
Підготувала Юлія Коваль
Тематичний номер «Педіатрія» № 2-3 (83-84) 2026 р.
