19 липня, 2021
Деменція: чи готові ми до нової пандемії?
8-10 квітня в режимі онлайн відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «Досягнення в неврології», яка надала неврологам, нейрохірургам і лікарям суміжних спеціальностей можливість ознайомитися з новітніми досягненнями в галузі, поставити запитання спікерам й обмінятися досвідом. Значна увага була приділена деменції, поширеність якої останніми десятиліттями невпинно зростає. Професор кафедри неврології № 1 Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Тетяна Миколаївна Слободін детально зупинилася на факторах ризику цього захворювання та можливостях його профілактики.
На початку своєї доповіді спікерка зазначила, що постаріння населення є однією з домінуючих тенденцій ХХІ століття, яка має важливі та довготривалі наслідки для всіх аспектів життя суспільства. Сьогодні в глобальній популяції близько 962 млн осіб віком понад 60 років. За попередніми прогнозами, до 2050 року кількість людей віком ≥60 років перевищить 2 млрд, з них вік близько 400 млн становитиме понад 80 років.
Україна є прикладом держави зі старіючою нацією. Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на квітень 2020 року 60-річного віку досягли близько 30% дорослого населення країни.
Постаріння населення веде до прогресивного зростання кількості випадків деменції. Нині у світі близько 44,4 млн осіб страждають на деменцію, причому 2/3 з них проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Очікується, що до 2030 року цей показник зросте до 82 млн, а до 2050 року становитиме вже 152 млн. Розрахункова кількість пацієнтів із деменцією в Україні на сьогодні складає близько 500 тис.
Безумовно, фізіологічне старіння супроводжується поступовим згасанням когнітивних функцій, однак тривожним сигналом слід вважати виявлення помірного когнітивного дефіциту. Було показано, що швидкість прогресування помірного когнітивного дефіциту в деменцію перебуває в діапазоні 10-15% на рік. За даними клініки Mayo, рівень конверсії помірного когнітивного дефіциту в хворобу Альцгеймера протягом 10 років досягає 80%.
Тягар деменції для суспільства
Деменція обтяжує життя не тільки пацієнтів, а й їхніх родичів і близьких. У 2019 році тільки в США члени сімей і друзі надали людям із хворобою Альцгеймера й іншими деменціями близько 244 млрд доларів неоплачуваної допомоги, що в 11 разів перевищує річний прибуток компанії McDonald’s.
Догляд за пацієнтами з деменцією психологічно є досить обтяжливою справою. Поширеність депресії серед опікунів осіб із деменцією становить близько 30-40%, що істотно вище порівняно з опікунами пацієнтів із шизофренією (20%) або інсультом (19%). Поширеність тривожності серед осіб, які доглядають за людьми з деменцією, також перевищує 40%.
Опікуни осіб, які страждають на хворобу Альцгеймера, повідомляють про наявність більш значимих когнітивних проблем (наприклад, проблем з пам’яттю) і мають більш виражене когнітивне зниження із часом у порівнянні з представниками тих же вікових груп із подібними вихідними характеристиками, які не здійснюють догляд за такими пацієнтами.
Модифіковані фактори ризику деменції
Вважається, що близько 30% всіх випадків деменції пізнього віку пов’язані з потенційно модифікованими факторами ризику. До попередньо визначених факторів ризику деменції відносять:
- низький рівень освіти;
- артеріальну гіпертензію;
- порушення (зниження) слуху;
- куріння;
- ожиріння;
- депресію;
- гіподинамію;
- цукровий діабет;
- соціальну ізоляцію;
- надмірне вживання алкоголю;
- травми голови;
- забруднення повітря.
Науковці вважають, що модифікація зазначених факторів ризику може запобігти розвитку або відстрочити виникнення до 40% випадків деменції.
Дуже вагомим фактором ризику є самотність. За даними одного з останніх досліджень, люди, які повідомляли про відчуття постійної самотності у віці від 45 до 64 років, мали вищий ризик розвитку деменції в подальшому порівняно з тими, хто не відчував себе самотнім (ВР=1,91; 95% ДІ 1, 25-2,9; р <0,01) (Akhter-Khan et al., 2021).
Крім корекції факторів ризику, велику роль у профілактиці деменції має застосування так званих фітнес-стратегій для мозку. Сюди відносяться фізичні аеробні вправи, контроль судинних факторів ризику, дієта з низьким умістом вуглеводів, вживання антиоксидантів з їжею, помірне вживання алкоголю, пізнавальна зацікавленість, соціальні контакти, хороший сон, своєчасна корекція порушень слуху та зору, стоматологічне здоров’я, зниження стресу.
Фенотип особистості та деменція
Триває активне вивчення зв’язку деменції з особистісними психологічними особливостями людини. Раніше вже проводилися дослідження, в яких оцінювали зв’язок деменції з психотипом особистості, проте в них брали участь літні особи з уже діагностованою деменцією. З огляду на, що саме захворювання накладає певний відбиток на психологічний стан пацієнта, досить складно робити висновки про вплив вроджених особливостей психотипу на ризик розвитку деменції.
У 2019 році були опубліковані результати дослідження, розпочатого ще 1960 року, в якому вивчали зв’язок між фенотипом особистості та ризиком розвитку деменції серед учнів старшої школи (дані аналізу національної вибірки США). У дослідження включили 5% школярів усіх загальноосвітніх шкіл США. Учасники дослідження (n=377 016) заповнили анкети, за результатами цього анкетування оцінювали різні здібності й особистісні якості. Крім того, за опитувальниками визначали соціально-економічний статус родин школярів. Десять особистісних рис були оцінені за допомогою опитувальника Project Talent Personality Inventory, що складається зі 150 пунктів. Соціально-економічний статус визначали за допомогою блоку запитань, які стосувалися рівня освіти батьків, сімейного доходу, роду занять та володіння майном. Також фіксували демографічні фактори, зріст і вагу учасників.
На підстав даних шкали оцінки особистості дослідники провели характеристику таких основних якостей:
- товариськість (дружелюбність і прагнення до соціальної взаємодії);
- соціальна чутливість (співчуття і чуттєвість до почуттів інших);
- імпульсивність (безрозсудство та схильність до необдуманих дій);
- лідерство (самостійність та автономія);
- енергія (енергійний характер);
- спокій (свобода від тривожних емоцій);
- акуратність (схильність до організації та порядку);
- культура (художня й інтелектуальна витонченість);
- впевненість у собі (впевненість у своїх судженнях і здібностях).
Діагнози деменції включали хворобу Альцгеймера, лобово-скроневу деменцію, судинну деменцію й інші діагнози сенільної деменції за МКХ‑9.
З-поміж 82 232 учасників дослідження у 2019 році 2543 (3,1%) відповідали критеріям деменції. Виявилося, що нижчий ризик деменції був пов’язаний із вищим рівнем активності, спокоєм і зрілістю. Дуже велике значення мав соціально-економічний стан сім’ї. Наприклад, низький соціально-економічний стан зводив практично нанівець дію таких захисних факторів, як високий рівень активності та спокій.
Результати цього дослідження вказують на те, що риси особистості підлітка, пов’язані з деменцією в більш старшому віці, відповідають тим, які спостерігалися в дослідженнях за участю літніх людей. Зниження ризику деменції, пов’язане зі спокійним і зрілим фенотипом підлітка, може бути більш вираженим за умови високого рівня соціально-економічного стану сім’ї. Несприятливі соціально-економічні чинники значно послаблюють зв’язок спокою та зрілості з більш пізнім діагнозом деменції. При дуже низькому рівні соціально-економічного стану сім’ї жодна з рис особистості не знижувала ризик деменції.
Виявлені асоціації пов’язують у першу чергу з фізіологічними реакціями на хронічний стрес, зокрема з порушенням регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, що призводить до тривалого підвищення активності глюкокортикоїдів. Низький рівень соціально-економічного благополуччя є одним з індикаторів схильності до хронічного стресу, що виникає в проблемних умовах соціального середовища.
Інші характеристики особистості впливали на результативність проходження когнітивних тестів. Так, невротизм був пов’язаний із гіршим виконанням усіх когнітивних завдань; свідомість асоціювалася з кращою продуктивністю за всіма когнітивними доменами; відкритість і приємність – з кращою продуктивністю в усіх сферах, за винятком числових розрахунків; екстраверсія – з вищою швидкістю виконавчих функцій.
Отримані дані свідчать, що ризик деменції залежить від поєднання соціальних обставин і рис особистості в більш ранньому віці. Фенотип особистості може бути дійсно незалежним чинником ризику розвитку деменції в літньому віці у взаємодії із соціально-економічними умовами існування підлітка.
Чи можна впливати на риси особистості, зумовлені генетично?
Відомо, що важливу роль у збереженні соціальної активності в літньому віці відіграє емоційний інтелект, що включає в себе самосвідомість, саморегуляцію, мотивацію, співчуття, соціальні навички.
Самосвідомість – висока поінформованість про себе та свій психологічний стан, здатність подивитися на себе з боку.
Саморегуляція – здатність контролювати свої емоції й імпульси, зважувати свої рішення.
Мотивація – продуктивність, націленість на результат, готовність відкладати негайні результати заради досягнення довгострокового успіху.
Співчуття – здатність ідентифікувати себе та розуміти бажання, потреби з погляду оточуючих. Люди зі співчуттям уміють розпізнавати почуття інших, навіть якщо ці почуття неочевидні, відмінно вміють управляти відносинами, слухати й спілкуватися. Вони уникають стереотипів і занадто швидких суджень, живуть відкрито та чесно.
Соціальні навички – уміння легко спілкуватися з людьми, успішно взаємодіяти в команді, будувати та підтримувати стосунки.
У той час як загальний інтелект зменшується паралельно зі зниженням когнітивних функцій, емоційний інтелект залишається відносно стабільним. У людей із помірним зниженням когнітивних функцій емоційний інтелект як окремий ресурс може допомогти зберегти прийнятний рівень функціонування та не допустити розвитку деменції.
Як поліпшити власний емоційний інтелект
Є низка рекомендацій щодо того, як поліпшити емоційний інтелект.
- Спостерігайте, як ви реагуєте на людей. Не поспішайте із судженнями, перш ніж не дізнаєтеся більшість фактів.
- Чесно дивіться на те, як ви думаєте та взаємодієте з іншими людьми. Постарайтеся поставити себе на їхнє місце, будьте більш відкритими і сприймайте їх з погляду їхніх потреб.
- Подивіться на своє робоче оточення. Чи привертаєте ви увагу співробітників до своїх власних досягнень? Вас не має турбувати отримання похвали від оточуючих.
- Проведіть самооцінку та визначте ваші слабкі сторони. Чи готові ви визнати, що маєте недоліки, але можете попрацювати над ними, щоб стати кращим? Наберіться сміливості подивитися на себе чесно, це може змінити ваше життя.
- Вивчіть, як ви реагуєте на стресові ситуації. Ви непокоїтеся щоразу, коли має місце затримка або щось відбувається не так, як ви хочете? Ви звинувачуєте інших або гніваєтеся на них, навіть якщо це не їхня вина?
- Тримайте емоції під контролем, коли щось йде не так. Уміння зберігати спокій і контролювати себе в складних ситуаціях високо цінується як у діловому світі, так і за його межами.
Таким чином, у нашому розпорядженні є досить ефективні стратегії профілактики деменції та зменшення руйнівної дії цього захворювання на особистість, однак для досягнення результатів їх потрібно активно втілювати в реальному житті.
Підготував В’ячеслав Килимчук
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (504-505), 2021 р.
