21 грудня, 2024

Ефективність поєднання гідролізованого колагену ІІ типу, бромелайну та глюкозаміну при остеоартриті колінного суглоба ІІ стадії порівняно із комбінацією глюкозаміну й хондроїтину

Автори:

Остеоартрит (ОА) – хронічне прогресуюче дегенеративне захворювання цілого суглоба, що вражає суглобовий хрящ, субхондральну кістку, зв’язки, капсулу та синовіальну оболонку. Це найпоширеніше захворювання суглобів, на яке страждають мільйони людей у всьому світі. Згідно із даними ВООЗ, ОА є однією з основних причин інвалідності серед осіб літнього віку.

Епідеміологія, причини та патогенез ОА

ОА – провідне захворювання опорно-рухового апарату, що станом на 2020 р. уразило 7,6% населення світу, тобто близько 595 млн людей. Найчастіше на ОА страждають жінки, серед яких стандартизована за віком поширеність становить 8059 на 100 тис., тоді як з-поміж чоловіків – 5780 на 100 тис. Очікується, що до 2050 р. кількість випадків зросте на 60‑100%, що пояснюється старінням населення та високим індексом маси тіла (ІМТ), який зумовлює підвищення частоти ОА на 20% [1].

ОА викликає біль і втрату працездатності, часто виникає у працездатному віці [2]. Основними факторами ризику ОА є:

вік;
жіноча стать;
ожиріння;
травма суглобів.

Епідеміологія дозволяє регулярно оцінювати поширеність, захворюваність і тягар ОА з часом. Це також допомагає визначити нові фактори ризику, які можуть сприяти ефективнішій профілактиці даної епідемії та краще зрозуміти детермінанти болю.

Незважаючи на дуже високу поширеність ОА та його вплив на систему охорони здоров’я, терапевтичні можливості все ще дуже обмежені та асоційовані лише із симптоматичним полегшенням [3]. Раніше медична спільнота нашої країни часто використовувала термін «остеоартроз», який нині вважається застарілим. Але його все ще можна зустріти в регуляторних документах [4]. Коректна міжнародна назва – остеоартрит.

Окрім того, ОА колись вважали виключно хворобою «зносу» – тобто такою, що викликає стирання та втрату хряща. ОА розглядали як єдиний наслідок будь-якого процесу, що спричиняє підвищений тиск на певний суглоб або призводить до ламкості хрящової тканини. Зміни в формулюванні пов’язані з тим, що крім механічного ураження є ще вплив цитокінів, простагландинів тощо, які збільшують продукцію ферментів тканинної та міжклітинної речовини клітинами хряща. Це і привело до перших кроків у розвитку та прийнятті теорії «запалення» [5].

Раніше в нашій країні переважна більшість осіб з ОА колінного суглоба була віком 60‑65 років. Наразі все частіше стали з’являтися пацієнти віком 45‑50 років. Гіподинамія, надмірна вага, малорухомий спосіб життя та роботи, порушення обміну речовин, безсистемне застосування деяких фармпрепаратів (особливо гормональних) призвели до того, що ОА колінного суглоба значно помолодшав. Ортопеди-травматологи, хірурги та ревматологи роблять висновки, що ОА потрібно лікувати не на ІІІ‑ІV ст., коли єдиним можливим способом є ендопротезування, а починати терапію та профілактику ще до появи ознак, які можна побачити на магнітно-резонансній та комп’ютерній томографії або рентгенограмі [6].

Ключовим фактором патогенезу ОА є формування протеогліканової недостатності. Це пов’язано із тим, що при хронічному запаленні в суглобі формуються лише молоді хондроцити, які, відповідно, синтезують менш стабільні протеоглікани, що легко залишають хрящ. Унаслідок цього розвивається втрата фізіологічних властивостей хряща, що надалі спричиняє апоптоз зрілих хондроцитів. Тому призначення лікування синовіту є вкрай важливим при менеджменті пацієнтів з ОА.

Іншим важливими компонентом патогенезу ОА є хронічний больовий синдром, який, на відміну від гострого болю, призводить до постійних страждань пацієнта, що посилюються із часом, формування гіпералгезії та алодинії, а також ускладнює терапію інших коморбідних захворювань.

Американський коледж ревматологів (ACR) визначає ОА як патологію суглоба загалом, що включає деградацію хрящової тканини, ремоделювання кістки, формування остеофітів і синовіальне запалення. Це призводить до розвитку больового синдрому, скутості/набряку суглоба й порушення його функції [7].

Підходи до терапії ОА

Згідно із сучасними рекомендаціями Європейської антиревматичної ліги (EULAR), загальні підходи до лікування пацієнтів з ОА мають включати [8]:

немедикаментозну терапію;
застосування місцевих та системних препаратів;
внутрішньосуглобові ін’єкції;
хірургічне лікування.

Часто рекомендованою опцією є симптоматичні засоби повільної дії при ОА (SYSADOA). В нашій країні ці препарати ще називають хондропротекторами. Більшість із них містять комбінацію хондроїтину та глюкозаміну. Проте слід зазначити, що за результатами метааналізу рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень, в яких оцінювали ефективність і безпеку глюкозаміну, хондроїтину та їх комбінації для лікування ОА коліна та/або кульшового суглоба, ці SYSADOA не показали достовірної різниці у загальному ефекті щодо зменшення болю, скутості суглобів і поліпшення функції порівняно із плацебо [9].

Висновки Європейського товариства із клінічних та економічних аспектів остеопорозу, остеоартриту й захворювань опорно-рухового апарату (ESCEO) підтверджують цей факт і пояснюють причину отримання таких результатів. Так, хондроїтин перешкоджає всмоктуванню глюкозаміну, зменшуючи його біодоступність на 50‑75% [10]. Тому при призначенні хондроїтину в комбінації з глюкозаміном у добовому дозуванні 1500 мг (зазвичай доза, що міститься у трьох таблетках) ефективними можуть бути лише 375 мг (1500 мг – 75% = 375 мг), що може бути вкрай малою кількістю.

Для зменшення болю та скутості інколи використовують засоби, що містять глюкозамін, хондроїтин та нестероїдні протизапальні засоби. Але їх призначення обмежене тривалістю застосування, лише до 7‑10 днів поспіль. Адже можливе виникнення поширених побічних ефектів, що пов’язані з тривалим прийманням препаратів цієї групи.

Згідно із настановою Національного інституту здоров’я та досконалості допомоги Великої Британії (NICE, 2022), усім пацієнтам з ОА рекомендовано виконувати лікувальні вправи, зважаючи на їхні потреби, як-от локальне зміцнення м’язів, загальна аеробна підготовка тощо. До того ж можуть бути доречними сеанси лікувальної фізкультури під наглядом спеціаліста. Фахівці зазначають, що у хворих на ОА з початком лікувальної гімнастики біль у суглобах може посилитися, але її регулярне виконання, навіть за наявності болю або дискомфорту, буде корисним для їхніх суглобів. Особам з ОА, які мають надмірну вагу або ожиріння, необхідно пояснити, що зменшення маси тіла допоможе послабити біль, а також поліпшить якість їхнього життя і загальне фізичне функціонування. Зокрема, такі пацієнти повинні розуміти, що будь-яка втрата ваги, ймовірно, буде корисною, але зменшення маси тіла на 10% матиме кращий результат, ніж на 5% [11].

Отже, першочергово при лікуванні ОА необхідно усунути біль, ранкову скутість, загальмувати руйнацію хряща та посприяти його відновленню. На особливу увагу при лікуванні ОА наразі заслуговують комбіновані засоби, які містять гідролізований колаген ІІ типу, глюкозамін та компонент, що здатний тривало чинити вплив на біль та запалення без ризику розвитку побічних реакцій.

Основною скаргою пацієнтів з ОА є біль. Було проведено метааналіз, в якому оцінювали вплив більшості можливих компонентів, застосовуваних при ОА, на біль та запалення. Вже після короткотривалого періоду використання саме гідролізований колаген II типу демонстрував кращі та клінічно важливі ефекти за більшість інших щодо зменшення болю, особливо за хондроїтину сульфат [12]. Тому застосування саме гідролізованого колагену ІІ типу є патогенетично обґрунтованим, адже у хрящах людини переважає колаген типу ІІ.

Колагенові білки під дією ферментів шлунково-кишкового тракту можуть розщеплюватися до амінокислот та поліпептидів. Молекули і фібрили колагену, що містять неденатуровані (нерозщеплені) колагени, мають відносно високу молекулярну масу, що перешкоджає їх ефективному засвоєнню. І навпаки, гідролізати колагену містять набір амінокислот і поліпептидів, які доступніші для засвоєння в організмі людини. Амінокислоти, що надходять у кров, накопичуються в сполучних тканинах та клітинах. Гідролізований колаген, що є джерелом специфічних амінокислот, – кращий будівельний матеріал для біосинтезу матриксу цих тканин [13]. За результатами клінічних досліджень доведено, що після приймання він накопичується в суглобовому хрящі, де стимулює регенерацію колагену II типу – основного типу колагену в хрящі, та збільшує біосинтез протеогліканів.

Глюкозаміну сульфат стимулює виробництво молекул, відомих як глікозаміноглікани, що є ключовими структурними компонентами хряща. Численні подвійні сліпі дослідження показали, що глюкозаміну сульфат асоціювався із позитивними результатами щодо поліпшення стану суглобів та симптомів, як-то біль і обмежений діапазон руху. За даними довгострокових випробувань, у пацієнтів, які приймали глюкозаміну сульфат щодня протягом тривалого часу, покращився стан суглобів. Також було рентгенографічно виявлено, що добавка глюкозаміну сульфату зберігала хрящ, тоді як у тих, хто приймав плацебо, спостерігалося прогресувальне звуження суглобового простору, що вказувало на подальшу руйнацію хряща [14].

Глюкозамін надає хрящу стійкості й еластичності, що дозволяє йому протистояти тиску на суглоб за різних умов навантаження [15]. Провідні міжнародні товариства з вивчення та лікування ОА рекомендують застосовувати глюкозамін у формі глюкозаміну сульфату, оскільки саме ця форма демонструє найвищу ефективність у відновленні хрящової тканини та зменшенні симптомів захворювання.

На особливу увагу заслуговує бромелайн. Бромелайн – це суміш протеолітичних ферментів, які отримують з ананасу. Його основний терапевтичний ефект полягає у протизапальній та знеболювальній дії, що особливо важливо при лікуванні ОА. З огляду на природне походження бромелайну, важливим аспектом є здатність до його тривалого приймання. Бромелайн блокує вивільнення прозапальних цитокінів, таких як інтерлейкін‑6 та фактор некрозу пухлини α. Це сприяє зменшенню запальної реакції у суглобах. Бромелайн пригнічує активність циклооксигенази‑2 і допомагає зменшити утворення простагландинів, які є ключовими медіаторами болю та запалення. Також він зменшує накопичення білків, що викликають набряк і подразнюють нервові закінчення, знижуючи інтенсивність больового синдрому. Бромелайн сприяє розрідженню крові, що покращує доставку поживних речовин до уражених суглобів і знижує біль.

Одним із факторів, що призводить до розвитку ОА, є надмірна вага. Вона зумовлює підвищення навантаження на суглоби та, як наслідок, прогресування хрящової дегенерації. Бромелайн чинить потенційний вплив на зменшення маси тіла завдяки сприянню розщепленню жирів та крохмалю. Зниження ваги навіть на 5% суттєво покращує функцію суглобів і знижує ризик прогресування ОА. Завдяки цим властивостям бромелайн варто розглядати як перспективний компонент у комплексній терапії остеоартриту [16,17].

Розглянемо проведене дослідження, метою якого було оцінити ефективність і безпеку застосування препарату Артрида комплекс, що містить гідролізований колаген II типу, глюкозамін та бромелайн, у хворих на ОА, та порівняти із результатами терапії на основі комбінації глюкозаміну й хондроїтину.

Матеріали й методи дослідження

Відкрите рандомізоване дослідження включало 60 осіб із діагнозом ОА колінного суглоба II ст. за класифікацією Келгрена – Лоуренса, з них жінок було 43 (72%), чоловіків – 17 (28%).

До критеріїв включення пацієнтів у дослідження належали: діагноз ОА колінного суглоба II ст., вік 47‑64 роки, відсутність клінічно значущої супутньої патології. Критерії виключення: виразний больовий синдром, що потребував щоденного знеболення, супутня патологія, яка могла вплинути на оцінку результатів (ревматоїдний артрит, остеонекроз), та нещодавнє приймання нестероїдних протизапальних препаратів або анальгетиків (менш ніж за 72 год до дослідження).

Пацієнти були розподілені на такі групи:

основна група, що включала 30 хворих на ОА колінного суглоба із II рентгенологічною стадією за класифікацією Келгрена – Лоуренса, які отримували Артрида Комплекс (1 капсула двічі на день).
контрольна група, що включала 30 хворих на ОА колінного суглоба із II рентгенологічною стадією за класифікацією Келгрена – Лоуренса, які були зіставними за віковими, гендерними та антропометричними показниками та отримували глюкозамін + хондроїтин (1 капсула тричі на день).

У дослідження не були включені особи із клінічно значущою коморбідною патологією. Супутня терапія обговорювалася до початку лікування і передбачала можливість періодичного приймання лише препаратів кардіологічної групи (антигіпертензивних засобів та антиагрегантів). Перед початком лікування всі хворі підписали інформовану згоду на участь у дослідженні.

Протягом 60 днів всі пацієнти основної групи отримували по 2 капсули препарату Артрида Комплекс (вміст 2 капсул: 580 мг глюкозаміну сульфату, 300 мг бромелайну, 40 мг колагену ІІ типу). Учасники контрольної групи впродовж 60 днів отримували комбінацію 500 мг D-глюкозаміну гідрохлориду та 400 мг натрію хондроїтину сульфату по 1 капсулі тричі на добу. Для оцінки ефективності лікування використовували візуально-аналогову шкалу (ВАШ) та індекс Університетів Західного Онтаріо й Макмастера (WOMAC), якості життя – опитувальник SF‑36, мобільності – тест «встань та йди» (TUG-тест). Показники заповнювалися на 1, 30 та 60-й дні лікування.

Усі дані аналізували за допомогою методів описової та інферентної статистики. Статистично значущими вважали результати із рівнем значущості p<0,05.

Були застосовані такі методи оцінки ефективності:

1. Зниження болю (за ВАШ): проводилася оцінка інтенсивності болю (0‑10 см) у контрольні точки (1, 30 і 60-й дні).

2. Функція суглобів (за WOMAC): включала оцінку болю, скутості та функціональних обмежень. Опитувальник WOMAC складається із 24 пунктів, розділених на три підшкали [19]:

біль (5 запитань) – при ходьбі, використанні сходів, у ліжку, сидячи або лежачи, стоячи прямо;
скутість (2 запитання) – після пробудження вранці та пізніше протягом дня;
фізична функція (17 запитань) – використання сходів, підйом із положення сидячи, стояння, нахили, ходьба, вхід/вихід із машини, під час покупок, надягання/зняття шкарпеток, вставання з ліжка, лежання у ліжку, вхід/вихід із ванни, сидіння, вхід/вихід із туалету, важкі/легкі домашні обов’язки.

Хворі, відповідаючи на запитання, вибирали відповіді, які найкраще описували їх стан протягом попередніх 48 год за 5-бальною системою. Бали за всіма трьома підшкалами підсумовувалися для отримання загальної оцінки за WOMAC.

Для обчислення відсотків за шкалою WOMAC було використано формулу: WOMAC (%) = (1–Х/96) Ч 100, де: X – загальна кількість балів, набрана пацієнтом за шкалою WOMAC (від 0 до 96), 96 – максимальна можлива кількість балів за шкалою WOMAC. Це дозволило перевести абсолютні бали у відсотки, де більше значення відображало краще функціонування суглобів. Наприклад, якщо пацієнт набрав 43 бали із 96, його показник WOMAC становив: WOMAC (%) = (1‑43/96) Ч 100 = 55,2%.

3. Якість життя (за SF‑36): оцінювалася у балах за кожним із восьми основних доменів анкети [20]. Опитувальник включає оцінку таких складових, як:

фізичний компонент здоров’я (PCS) – фізичне функціонування, роль фізичних обмежень, біль, загальний стан здоров’я;
психологічний компонент здоров’я (MCS): емоційне функціонування, роль емоційних обмежень, соціальне функціонування, відчуття життєвої енергії/втоми.

Обидва компоненти оцінювали в динаміці. Для об’єднання результатів PCS і MCS використовувалася методика додавання середніх значень кожного компонента. Це дозволило оцінити загальний вплив терапії на якість життя пацієнтів.

Наприклад: загальна оцінка = (PCS+MCS)/2 = (40,0[19] + 42,0)/2 = 41,0.

4. Мобільність (TUG-тест): оцінювався час, потрібний пацієнтові для вставання, проходження 3 м і повернення [21]. Відповідно до тесту, пацієнт має виконувати такі дії:

вставати зі стільця (висота сидіння ~46 см);
проходити 3 м уперед;
розвернутися, повернутися до стільця і сісти.

Час, необхідний для виконання завдання, вимірюється у секундах. Норма для здорових осіб становить <10 с, погіршена мобільність >12 с, значне порушення >20 с.

Результати дослідження

Зниження болю за ВАШ

В учасників дослідження рівень болю за ВАШ становив 7,1‑7,2 см/бали:

На 1-й день: хворі основної групи мали середній рівень болю за ВАШ 7,2±0,02 см; вони відчували сильний біль, що обмежував повсякденну активність, із виразною ранковою скутістю до 25‑30 хв. Пацієнти контрольної групи мали середній рівень болю за ВАШ 7,1±0,03 см, скарги були зіставні з такими в основній групі.

На 30-й день: у хворих основної групи значення болю зменшилося до 4,2±0,03 см, ранкова скутість скоротилася до 15‑20 хв, учасники відзначали покращення рухливості. У пацієнтів контрольної групи біль знизився до 5,3±0,02 см, але залишався досить помітним, особливо під час фізичних навантажень; ранкова скутість тривала до 25‑30 хв.

На 60-й день: у хворих основної групи ступінь болю суттєво знизився до 2,5±0,02 см, ранкова скутість зникла або тривала до 5 хв; учасники відчували майже повне відновлення функцій суглобів. У пацієнтів контрольної групи біль знизився до 4,5±0,01 см, але лишався дискомфорт при значному фізичному навантаженні.

Ці результати демонструють, що хворі основної групи, які отримували Артрида Комплекс, мали швидше й суттєвіше зниження болю та поліпшення стану порівняно із тими, хто застосовував комбінацію глюкозамін + хондроїтин (табл. 1, рис. 1).

Таблиця 1. Динаміка регресу болю за шкалою ВАШ
День	Основна група, середнє ± СВ (см)	Контрольна група, середнє ± СВ (см)
1	7,2±0,02*	7,1±0,03*
30	4,2±0,03*	5,3±0,02*
60	2,5±0,02*	4,5±0,01*
Примітка: СВ – стандартне відхилення, * p<0,05.

Рис. 1. Динаміка регресу болю за шкалою ВАШ

Функція суглобів за індексом WOMAC

В учасників дослідження були отримані такі результати щодо оцінки функції суглобів за індексом WOMAC (табл. 2, рис. 2):

На 1-й день: у хворих основної групи середній показник WOMAC становив 55,0±3,0%, що свідчило про помірний рівень дисфункції суглобів; учасники скаржилися на біль, значну скутість і труднощі у виконанні повсякденних завдань, зокрема при ходьбі, вставанні зі стільця та підніманні сходами. У пацієнтів контрольної групи середній показник WOMAC становив 54,0±2,5%, при цьому скарги на труднощі в рухах та при фізичній активності були схожими.

На 30-й день: у хворих основної групи показник WOMAC зріс до 75,0±2,5%, що демонструвало значне поліпшення функціональних показників; учасники зазначали легкість у виконанні повсякденних завдань, біль зменшився, ранкова скутість скоротилася до 15‑20 хв. У пацієнтів контрольної групи показник WOMAC становив 67,0±3,0%, що свідчило про помірне покращення функції; учасники все ще відзначали залишковий біль і скутість.

На 60-й день: у хворих основної групи показник WOMAC зріс до 92,0±3,0%, що свідчило про значне покращення функції суглобів; учасники відзначали практично повне зникнення скутості та відновлення повсякденної активності. У пацієнтів контрольної групи показник WOMAC підвищився до 76,0±2,5%, демонструючи позитивну динаміку, але із меншими результатами порівняно з основною групою; при цьому в частини учасників залишалися залишкові обмеження у рухах.

Таблиця 2. Динаміка покращення функції суглобів за індексом WOMAC
День	Основна група, середнє ± СВ (%)	Контрольна група, середнє ± СВ (%)
1	55,0±3,0*	54,0±2,5*
30	75,0±2,5*	67,0±3,0*
60	92,0±3,0*	76,0±2,5*
Примітка: СВ – стандартне відхилення, * p<0,05.

Рис. 2. Динаміка поліпшення функції суглобів за індексом WOMAC

Результати оцінки якості життя за опитувальником SF‑36

Результати аналізу оцінки якості життя пацієнтів за анкетою SF‑36 (усереднених балів PCS + MCS) були такими (табл. 3, рис. 3):

На 1-й день: у хворих основної групи загальна оцінка становила 41,0±2,5 бали, що вказувало на помірний рівень обмежень у фізичному та психологічному аспектах якості життя. У пацієнтів контрольної групи загальна оцінка становила 39,5±2,5 бали, що свідчило про схожий стан на початку дослідження.

На 30-й день: у хворих основної групи загальна оцінка підвищилася до 52,5±2,0 бала, що свідчило про суттєве покращення якості життя за обома компонентами. У пацієнтів контрольної групи оцінка становила 42,0±2,0 бала, що вказувало на мінімальне поліпшення фізичного та психологічного стану.

На 60-й день: у хворих основної групи було досягнуто значного зростання загальної оцінки до 65,0±2,0 бала, що свідчило про їхнє повернення до нормального рівня життя. У пацієнтів контрольної групи оцінка підвищилася до 47,5 ±2,5 балів, але прогрес був повільним і менш вираженим, ніж в основній групі.

Таблиця 3. Динаміка поліпшення якості життя за опитувальником SF‑36 (середнє значення PCS + MCS): загальна оцінка
День	Основна група, середнє ± СВ (бали)	Контрольна група, середнє ± СВ (бали)
1	41,0±2,5*	39,5±2,5*
30	52,5±2,0*	42,0±2,0*
60	65,0±2,0*	47,5±2,5*
Примітка: СВ – стандартне відхилення, * p<0,05.

Рис. 3. Динаміка поліпшення якості життя за SF‑36 (середнє значення PCS + MCS): загальна оцінка

Мобільність за TUG-тестом

Були отримані такі результати оцінки мобільності пацієнтів за TUG-тестом (табл. 4, рис. 4):

На 1-й день: пацієнти основної групи виконували тест у середньому за 14,5±1,0 с, що свідчило про порушення мобільності через біль, скутість і знижену функціональність суглобів; учасники зазначали, що вставання зі стільця та розворот були найскладнішими частинами завдання. У хворих контрольної групи середній час становив 15,0±1,2 с, що вказувало на дещо гіршу мобільність; учасники скаржилися на нестійкість при вставанні та труднощі з утриманням рівноваги.

На 30-й день: у пацієнтів основної групи час виконання тесту скоротився до 10,8±0,8 с, що вказувало на значне покращення мобільності; учасники повідомляли про полегшення болю під час руху та значне зменшення ранкової скутості. У хворих контрольної групи час виконання становив 12,5±1,0 с, що свідчило про помірне покращення; біль і скутість ще впливали на швидкість і впевненість рухів, особливо під час вставання та розвороту.

На 60-й день: у пацієнтів основної групи середній час виконання тесту зменшився до 8,5±0,7 с, що майже досягало норми для здорових людей; учасники повідомляли про відновлення впевненості у рухах, зникнення болю під час ходьби та легкість вставання. У хворих контрольної групи час виконання зменшився до 10,2±0,9 с, що вказувало на покращення, але значні обмеження все ще залишалися; учасники повідомляли про труднощі з балансом після тривалих фізичних навантажень.

Були проведені такі порівняння між групами:

в основній групі пацієнтів, які отримували Артрида Комплекс, спостерігався швидший темп поліпшення мобільності: час виконання TUG-тесту скоротився із 14,5±1,0 с до 8,5±0,7 с на 60-й день;
у контрольній групі хворих прогрес був менш вираженим: час виконання зменшився з 15,0±1,2 с до 10,2±0,9 с на 60-й день.

Таблиця 4. Оцінка мобільності за TUG-тестом
День	Основна група, середнє ± СВ (с)	Контрольна група, середнє ± СВ (с)
1	14,5±1,0*	15,0±1,2*
30	10,8±0,8*	12,5±1,0*
60	8,5±0,7*	10,2±0,9*
Примітка: СВ – стандартне відхилення, * p<0,05.

Рис. 4. Оцінка мобільності за TUG-тестом

Висновки

Препарат Артрида Комплекс, що містить гідролізований колаген II типу, глюкозамін та бромелайн, продемонстрував високу ефективність у лікуванні хворих на ОА колінного суглобу II ст. Результати підтвердили його переваги над комбінацією глюкозаміну й хондроїтину за всіма оцінюваними показниками. Артрида Комплекс забезпечив швидше та виразніше поліпшення функції суглобів, зменшення болю, відновлення якості життя та мобільності пацієнтів. Жодних побічних явищ протягом дослідження не зареєстровано.

Пацієнти основної групи продемонстрували суттєве зниження болю за шкалою ВАШ із 72,0±0,2 мм до 25,0±0,15 мм до 60-го дня терапії, що показало кращий результат, ніж у контрольній групі (45,0±0,1 мм). Ранкова скутість у хворих цієї групи зникла або тривала не більш ніж 5 хв, тоді як у контрольній групі – залишалася відчутною (до 20 хв). Швидке зменшення болю сприяло відновленню функціональної активності учасників основної групи.

Окрім того, у пацієнтів основної групи суттєвіше поліпшилася функція суглобів із приростом 92,0±3,0% до 60-го дня терапії, тоді як у контрольній цей показник становив 76,0±2,5%. Значне покращення функціонального стану дозволило учасникам основної групи повернутися до звичної повсякденної активності.

Що стосується якості життя, хворі основної групи досягли інтегрального показника SF‑36 65,0±2,0 бала на 60-й день, що свідчило про кращий результат, ніж у контрольній групі (47,5±2,5 бали). Поліпшення охоплювало як фізичний, так і психологічний компоненти якості життя, що вказувало на комплексний вплив терапії.

При оцінці мобільності було виявлено, що пацієнти основної групи досягли значного покращення часу виконання TUG-тесту із 14,5±1,0 с на початку дослідження до 8,5±0,7 с на 60-й день. У хворих контрольної групи час виконання скоротився із 15,0±1,2 с до 10,2±0,9 с, але залишався суттєво гіршим, ніж в основній групі. Отже, учасники основної групи досягли практично нормальних показників мобільності, що підтвердило високу ефективність терапії із застосуванням препарату Артрида Комплекс. Додаткові спостереження засвідчили, що завдяки високій ефективності препарату пацієнтам основної групи після завершення дослідження та консультації було рекомендовано продовжити терапію препаратом Артрида Комплекс для закріплення отриманих результатів.

Стосовно безпеки препарату Артрида Комплекс, жодних побічних явищ за час дослідження не було зареєстровано. Терапія добре переносилася всіма пацієнтами.

Таким чином, Артрида Комплекс можна розглядати як пріоритетний засіб для лікування хворих на ОА колінного суглоба II ст. Він демонструє виразну ефективність, швидкий початок дії, комплексний вплив на патофізіологію ОА та високу безпеку.

Конфлікт інтересів не заявлений.

Література

Courties А., Kouki І., Osteoarthritis year in review 2024: Epidemiology and therapy; https://doi.org/10.1016/j.joca.2024.07.014.
Global, regional, and national burden of osteoarthritis, 1990‑2020 and projections to 2050: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2021 // Lancet Rheumatol. – 2023. – 5 (9). – e508-e522; doi: 10.1016/S2665‑9913(23)00163‑7.
Ching А. Biopsychosocial, work-related, and environmental factors affecting work participation in people with Osteoarthritis: a systematic review // BMC Musculoskelet Disord. – 2023. – 24 (1). – 485; doi: 10.1186/s12891‑023‑06612‑6.
Міністерство Охорони Здоров’я України. Настанова 00396. Остеоартроз; https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3259.
Міністерство Охорони Здоров’я України. Настанова 00440. Специфічні ознаки і симптоми у пацієнтів із запальними захворюваннями суглобів; https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3876.
Полулях М. В. Остеоартроз (остеоартрит, гонартроз) колінного суглоба. Коли ставити діагноз? Коли та як починати лікувати? ДУ ІТО НАМНУ; https://ito.gov.ua/statti/osteoartroz-kolinnogo-sugloba.html.
Kolasinski S.L. 2019 American College of Rheumatology/Arthritis Foundation Guideline for the Management of Osteoarthritis of the Hand, Hip, and Knee; doi: 10.1002/acr.24131. Epub 2020.
Хиць А.Р. Остеоартрит: сучасна концепція розвитку; www.umj.com.ua/uk/publikatsia‑187467-osteoartrit-suchasna-kontseptsiya-rozvitku.
Zhu Х., Effectiveness and safety of glucosamine and chondroitin for the treatment of osteoarthritis: a meta-analysis of randomized controlled trials // Journal of Orthopaedic Surgery and Research. – 2018. – 13. – 170; https://doi.org/10.1186/s13018‑018‑0871‑5.
Bruyere O. et al. An updated algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis from the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO) // Seminars in Arthritis and Rheumatism. – 2019. – 1‑14.
Остеоартроз: основні принципи діагностики та лікування. Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія». – 2022. – № 5‑6 (84‑85); http://surl.li/ikhdiu.
Liu Х. et al. Dietary supplements for treating osteoarthritis: a systematic review and meta-analysis // Br J Sports Med. – 2018. – 52. – 167‑175; doi:10.1136/bjsports‑2016‑097333. https://bjsm.bmj.com/content/52/3/167.long.
Ніколаєва Т. І. Гідролізати колагену в профілактиці та лікуванні захворювань суглобів; ISSN1812‑7339.
Здоров’я суглобів: добавки для хрящів, зменшення болю та запалення; http://surl.li/iqpivf.
Сeh Т. Effects of adding glucosamine or glucosamine combined with chondroitin to exercise on pain and physical function in adults with knee osteoarthritis: a systematic review and meta-analysis; doi: 10.4081/ejtm.2023.12013.
Tkachova N. Bromelain // Journal.edaplus.info; doi:10.59316/j.edpl.2018.7.53.
Brien S. Bromelain as a Treatment for Osteoarthritis a Review of Clinical Studies // eCAM. – 2004. – 1 (3). – 251‑257; doi:10.1093/ecam/neh035.
Hikisz P. Beneficial Properties of Bromelain; https://doi.org/10.3390/nu13124313.
Description of Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index // Arch Bone Jt Surg. – 2014. – 2 (1). – 57‑62.
WOMAC Osteoarthritis Index; https://www.physio-pedia.com/WOMAC_Osteoarthritis_Index.
Timed Up and Go (TUG) Test; https://www.thompsonhealth.com/Portals/0/_RehabilitationServices/PT%20Mgmt%20of%20Knee/Functional_Tests.pdf.