7 грудня, 2024

Мультидисциплінарний підхід у лікуванні та реабілітації пацієнтів із контузіями

За матеріалами науково-практичного симпозіуму «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни»

17-18 жовтня відбувся науково-практичний симпозіум із міжнародною участю (в online-режимі) «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни», де завідувачка обласного центру психосоматичних розладів на базі психоневрологічного відділення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», доктор медичних наук, професор Світлана Михайлівна Мороз представила сучасну інформацію щодо мультидисциплінарного підходу в лікуванні та реабілітації пацієнтів із контузіями.

«Мультидисциплінарний підхід – це загальнонауковий методологічний підхід, що передбачає поєднання різних наукових напрямів при вивченні певного явища чи процесу», – розпочала свою доповідь Світлана Михайлівна.

Контузія: патогенез, діагностика та лікування

Контузія – це загальне ураження організму внаслідок раптового різкого механічного впливу (повітряною, водяною чи звуковою хвилею, ударом об землю), яке не завжди супроводжується механічним ушкодженням органів і тканин. В основі патогенезу контузії лежить позамежне (надвисоке) гальмування центральної нервової системи, що виникає у відповідь на надсильне подразнення ушкоджувальним фактором.

Для контузії притаманна зміна нейронних зв’язків, специфічні та характерні тільки для контузії зміни аксонів.

Патогенез контузії:

1) первинне ураження – вплив зовнішньої сили;

2) вторинне – молекулярні зміни, в т. ч. викид збуджувальних амінокислот (глутамату), що стимулює NMDA (N‑метил-D‑аспартатні)-рецептори.

У результаті відбувається перевантаження кальцієвих каналів, що спричиняє розвиток окислювального стресу, інтенсивність якого перевищує можливості антиоксидантної системи. Виникають ексайтотоксичність, окисне ушкодження, окислювальна метаболічна активність, окислення всіх катехоламінів.

Доповідачка наголосила, що саме зазначені патогенетичні механізми лежать в основі розвитку широкого переліку симптомів акубаротравми з боку центральної нервової системи.

До останніх належать:

1) позитивні психічні розлади:

▶ істинні галюцинаторні розлади;

▶ маячні розлади;

▶ симптоми «відставлених спогадів»;

▶ депресивно-дисфоричні розлади;

▶ нетримання афекту;

▶ порушення сну;

2) нейропсихологічні розлади:

▶ порушення праксису;

▶ порушення гнозису;

3) когнітивні психічні розлади:

▶ порушення пам’яті на поточні та нещодавні події, амнестичні розлади;

▶ порушення орієнтації;

▶ розлади уваги;

▶ порушення можливості навчання;

4) неврологічні розлади:

▶ специфічна складова мови або її відсутність;

▶ тремор кінцівок;

▶ специфічне заїкання на кшталт зубчастого колеса;

▶ вегетативні розлади;

▶ пароксизмальні стани;

▶ головний біль, запаморочення, втрата свідомості;

▶ частковий параліч кінцівок.

Окрім того, порушення можуть проявлятися офтальмологічними симптомами (помутніння кришталика, зниження гостроти зору, зміни на очному дні, набряк та ерозія рогівки, крововиливи, розрив склер, спазм акомодації), соматичними змінами (аритмія, екстрасистолія, артеріальна гіпертензія, порушення дефекації та сечовиділення) і розладами з боку ЛОР‑органів (порушення слуху, вестибулопації, набряк носоглотки й гортані, шум у вухах, носові або вушні кровотечі, контузійне ураження вуха).

Окремо доповідачка зупинилася на діагностиці контузії та представила алгоритм цього процесу, згідно з яким у пацієнта потребують оцінки:

психічний статус;
соматичний статус;
неврологічний статус;
офтальмологічний статус;
стан ЛОР‑органів;
нейропсихологічний статус;
нейрофізіологічні дослідження, КТ або МРТ головного мозку.

Світлана Михайлівна підкреслила, що таку оцінку представник однієї спеціальності провести не може, що ще раз підтверджує необхідність мультидисциплінарного підходу при діагностиці та лікуванні контузій.

Далі професор С. М. Мороз перейшла до питань лікування. Вона нагадала слухачам, що препаратами, які найчастіше використовують, є:

1) тимостабілізувальні та протиепілептичні засоби (вальпроат пролонгованої дії, ламотриджин, топіромат);

2) антидепресанти (пароксетин, дулоксетин, есциталопрам);

3) антипсихотики (рисперидон, кветіапін, оланзанін, арипіпразол).

Окремо доповідачка зупинилася на препараті, що впливає на ГАМК‑ергічну систему мозку, – Гамалате B₆. Вона зазначила, що засіб зменшує пароксизмальну активність мозку, нормалізує архітектоніку сну. Завдяки цим властивостям прийом Гамалате B₆ сприяє зниженню тривоги та напруги, покращенню реакції на стресори, концентрації уваги, а також підвищує ефективність навчання. Препарат зменшує нейровегетативні прояви контузії, сприяє нормалізації артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, чинить релаксувальну дію. Світлана Михайлівна наголосила, що складники Гамалате B₆ є кофакторами в синтезі γ-аміномасляної кислоти (ГАМК), а також дофаміну та серотоніну, що дозволяє покращувати енергетичний обмін нейромедіаторів мозку.

До складу препарату входять:

ГАМК – амінокислота, яка є головним інгібіторним нейротрансмітером центральної нервової системи. Під впливом ГАМК гальмуються гіперактивація і сенситизація нейронів, активуються енергетичні процеси мозку, покращується кровопостачання, здійснюються трофічні та нейропротекторні процеси. Баланс «гальмування – збудження» контролює пластичність мозку дорослої людини.
γ-аміно-β-оксимасляна кислота посилює ефекти ГАМК, чинить вплив на холінергічні механізми когніції, через протисудомні властивості може використовуватися як засіб для ад’ювантної терапії, впливає на контроль фаз сну.

Поєднання цих складових забезпечує терапевтичну дію препарату.

Постконтузійний синдром

Наступна частина доповіді присвячувалася постконтузійному синдрому. Професор С.М. Мороз пояснила, що цей розлад включає когнітивні, емоційні, поведінкові та вольові порушення, які можуть проявлятися у вигляді психозу, порушень сну, головного болю, епілептичних нападів і навіть суїцидальної поведінки.

Алгоритм реабілітації таких хворих передбачає діагностичний етап зі створенням індивідуальної реабілітаційної програми, а також етапи ранньої, довготривалої, соціально-психологічної та професійної реабілітації. Через рік проводиться оцінка якості реабілітації та створюється нова індивідуальна програма з визначенням рівня реабілітаційного потенціалу та його психологічної складової.

Система реабілітаційних заходів має базуватися на трьох основних принципах:

1) комплексність, яка може бути забезпечена тільки за мультидисциплінарного підходу;

2) поступовість на всіх етапах реабілітаційного процесу;

3) індивідуальність характеру побудови реабілітаційної програми, що складається з медичної, психологічної та соціальної реабілітації.

Прогноз при контузії, яку ще називають «автографом війни», залежить від ступеня і тяжкості ушкодження, швидкості та якості медичної допомоги й тривалості реабілітації.

Завершила свою доповідь Світлана Михайлівна такими висновками:

Контузія (акубаротравма) – це розлад із різноманітними проявами, що означає необхідність залучення багатьох медичних фахівців для його діагностики та лікування.
Акубаротравма – первинно хронічне захворювання, тож часто лікування та реабілітація мають здійснюватися упродовж усього життя пацієнта.
Ступінь наслідків акубаротравми не завжди залежить від її тяжкості.
Гамалате В₆ – один із препаратів вибору при лікуванні акубаротравми.

Підготувала Юлія Котикович

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (582), 2024 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (582), 2024 р