28 грудня, 2024

Розумний баланс для здорового сну: коли наука та природа працюють разом

Порушення сну є одним із найпоширеніших станів, які негативно впливають на фізичне та психоемоційне здоров’я людини. Згідно зі статистичними даними, на безсоння страждають 20-60% населення світу, причому значна частина випадків залишається недіагностованою або не отримує належного лікування [1, 2]. Особливо актуальною ця проблема стала нині в умовах підвищеного стресового навантаження та постійних змін життєвих обставин, які тестують на міцність ресурси нервової системи.

Безсоння не лише погіршує якість життя, а й суттєво впливає на концентрацію, працездатність і стійкість до стресу [3, 4]. У періоди суспільних потрясінь і нестабільності, коли зростає рівень тривоги й емоційного напруження, проблема нормалізації сну стає важливою складовою підтримання психічного та фізичного здоров’я.

Вплив розладів сну на здоров’я

Розлади сну чинять багатогранний вплив на здоров’я людини, нерідко стаючи як наслідком, так і причиною численних соматичних і психічних порушень. Хронічне безсоння тісно пов’язане з розвитком серцево-судинних захворювань, включно з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та порушеннями серцевого ритму [5, 6]. Крім того, дефіцит сну може погіршувати метаболічні процеси, сприяти набору зайвої ваги, виникненню інсулінорезистентності та цукрового діабету 2 типу [7].

На психічному рівні недосипання призводить до посилення тривожності, депресивних станів, дратівливості та емоційної лабільності [8]. У пацієнтів із тривожно-депресивними розладами безсоння не лише є частим симптомом, а й виступає тригером загострення [9]. Хронічний дефіцит сну також знижує когнітивні функції, як-от увага, пам’ять і здатність до прийняття рішень, що значно ускладнює виконання повсякденних завдань [10].

Негативний вплив на якість життя реалізується через зниження працездатності, соціальної активності, погіршення міжособистісних стосунків і загального рівня задоволеності життям [11]. Усе це формує своєрідне хибне коло, коли проблеми зі сном підсилюють наявні захворювання, а їхні симптоми, своє чергою, ускладнюють нормалізацію сну.

Своєчасне, ефективне та безпечне лікування безсоння є ключовим фактором збереження здоров’я і покращення якості життя. Оптимальна терапія має не лише усувати симптоми, а й враховувати коморбідні стани, забезпечуючи комплексний і персоналізований підхід.

Сучасне ведення розладів сну

Лікування розладів сну базується на поєднанні нефармакологічних і фармакологічних підходів [12-14]. Першочергове значення мають рекомендації щодо гігієни сну, а саме:

встановлення регулярного режиму сну та пробудження;
уникання впливу екранів і яскравого світла перед сном;
створення комфортного мікроклімату в спальні та обмеження вживання стимулювальних речовин, як-от кофеїн чи алкоголь, у вечірній час.

Утім, попри важливість цих заходів, у багатьох випадках, особливо за тривалого чи тяжкого безсоння, вони не є достатніми і потребують доповнення медикаментозною терапією. До фармакологічних засобів лікування безсоння належать кілька основних класів препаратів, кожен із яких має свої переваги та обмеження.

Бензодіазепіни, наприклад, є класичною опцією для лікування розладів сну, оскільки швидко усувають тривогу і сприяють засинанню. Однак їхній механізм дії базується на посиленій активації рецепторів гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), що призводить до розвитку залежності, когнітивних порушень і надмірної седативності. Зокрема, після пробудження пацієнти часто скаржаться на «розбитість» і погіршення уваги, що робить ці препарати непридатними для довготривалого застосування [14-16].

Аналогічні проблеми спостерігаються з так званими Z-препаратами, як-от золпідем, зопіклон і залеплон, які активно призначаються для короткочасного лікування безсоння. Порівняно з бензодіазепінами вони меншою мірою зумовлюють залежність, проте їхня дія також супроводжується когнітивними порушеннями та ризиком нічної амнезії. За тривалого застосування пацієнти можуть втрачати чутливість до терапії, що потребує поступового підвищення дози [14, 16].

Антидепресанти, як-от амітриптилін або міртазапін, часто використовуються при безсонні, пов’язаному з депресією. Вони мають седативний ефект і здатність подовжувати фазу глибокого сну. Проте застосування цих засобів обмежується ситуаціями, коли пацієнт має супутні депресивні симптоми. Крім того, ці препарати можуть спричиняти значні побічні ефекти, включно з денною сонливістю, сухістю в роті, збільшенням ваги та навіть серцево-судинними ускладненнями [14, 17].

Мелатонін та його аналоги, як-от рамелтеон, є природними регуляторами циркадних ритмів. Їх призначають для нормалізації сну при порушеннях, пов’язаних зі зміною часових поясів або графіка роботи. Однак ці препарати мають обмежену ефективність у ситуаціях, коли йдеться про швидке засинання або лікування частих нічних пробуджень [14, 18, 19].

Атипові антипсихотики, наприклад кветіапін, також застосовують для корекції сну, особливо в пацієнтів із психічними розладами. Але їхній профіль безпеки викликає занепокоєння: ці препарати можуть спричиняти сонливість удень, метаболічні порушення та збільшення ваги. Їх використання є обмеженим, якщо в пацієнта відсутні серйозні психіатричні розлади [14, 20].

Рослинні препарати, як-от засоби на основі валеріани чи меліси, приваблюють своєю природністю та м’якістю дії. Проте щодо них відсутні високоякісні клінічні дослідження, терапевтичний ефект часто є варіабельним і непередбачуваним [14].

Особливий інтерес у лікуванні безсоння становлять антигістамінні препарати, зокрема доксиламін. Їхня дія полягає в блокуванні Н₁-гістамінових рецепторів у головному мозку, що знижує збудливість нервової системи та сприяє швидшому засинанню. Цей клас препаратів має суттєві переваги: вони забезпечують швидкий початок дії, поліпшують структуру сну та мінімально впливають на денну активність [21-24]. Оскільки антигістамінні засоби стають все популярнішими в лікуванні порушень сну, вони заслуговують на детальніший розгляд.

Антигістамінні препарати в лікуванні безсоння

Антигістамінні препарати I покоління (седативні) давно застосовують в терапії порушень сну завдяки їхній здатності блокувати Н₁-гістамінові рецептори в центральній нервовій системі, які відіграють важливу роль у регуляції станів сну і неспання. Гістамінергічна система мозку активно підтримує стан неспання, збуджуючи нейрони кори та інших структур мозку. Блокада Н₁-рецепторів знижує активність цієї системи, сприяючи переходу в стан спокою і сну [25].

Одним із найвивченіших антигістамінних засобів для лікування безсоння є доксиламін [26]. Цей препарат має низку переваг, які роблять його ефективним вибором для пацієнтів із порушеннями сну.

Доксиламін відзначається доступністю, адже він є безрецептурним засобом, що робить його зручним для пацієнтів, які потребують швидкої допомоги. Препарат починає діяти вже через короткий час після прийому, сприяючи засинанню [27, 28]. Це особливо важливо для людей із труднощами у початковій фазі сну.

Препарат позитивно впливає на структуру сну, скорочує латентний період сну (час до засинання), мінімально впливає на REM-сон та знижує імовірність нічних пробуджень, забезпечуючи безперервний і якісний сон [29].

Період напіввиведення доксиламіну становить близько 10 годин. Це забезпечує помірну тривалість дії препарату, зменшуючи ризик залишкової сонливості наступного дня, особливо за умови дотримання рекомендованого дозування.

Зрештою, доксиламін має додатковий терапевтичний ефект при коморбідній тривозі [30]. Його седативна дія сприяє зменшенню рівня тривожності, яка часто супроводжує безсоння, що дозволяє забезпечити комплексний підхід до лікування.

Завдяки своєму механізму дії, ефективності та загалом сприятливому профілю безпеки доксиламін може бути оптимальним вибором для пацієнтів із різними формами безсоння – від епізодичних розладів до тривожних станів, що ускладнюють сон.

Комбінація доксиламіну в низькій дозі та екстракту пасифлори

Ефективність лікування безсоння значно зростає, коли терапія враховує не лише усунення симптомів, а й глибинні механізми, що спричиняють порушення сну. Комбінація доксиламіну в зниженій дозі та екстракту пасифлори забезпечує саме такий багатофакторний підхід, поєднуючи переваги синтетичного й природного компонентів.

Екстракт пасифлори є потужним природним засобом, який діє шляхом підвищення рівня ГАМК (гальмівного нейромедіатора) у мозку [31]. Завдяки цьому пасифлора забезпечує виражений седативний ефект, зменшуючи збудливість центральної нервової системи. Вона також чинить анксіолітичну дію, допомагаючи знижувати тривожність та емоційне напруження, які часто є основними причинами хронічного безсоння [31]. Пасифлора не зумовлює звикання і добре переноситься, що робить її раціональним природним доповненням до синтетичних препаратів, як-от доксиламін.

На фармацевтичному ринку України комбінація доксиламіну в низькій дозі та екстракту пасифлори представлена безрецептурним препаратом Біосон (Acino, Швейцарія), який можна призначати підліткам віком від 15 років і дорослим [32]. Біосон поєднує науково підтверджені механізми дії доксиламіну з природною ефективністю пасифлори, пропонуючи оптимальне рішення для пацієнтів із різними формами порушень сну.

Загалом можна зазначити низку основних переваг препарату Біосон.

Синергія механізмів дії. Доксиламін блокує Н₁-гістамінові рецептори, знижуючи збудливість нервової системи та сприяючи швидкому засинанню. Пасифлора підвищує рівень ГАМК у мозку, забезпечуючи природний седативний та анксіолітичний ефекти. Діючи спільно, ці механізми доповнюють один одного, покращуючи ефективність як для зменшення часу до засинання, так і для підтримання якісного сну.
Покращена переносимість і безпека. Доксиламін має лінійну фармакокінетику, тож його побічні ефекти, імовірно, є дозозалежними. Стандартні дози доксиламіну при безсонні в дорослих складають 25-50 мг [33]; в Україні також є препарати з рекомендованим дозуванням 7,5-15 мг на прийом [34-36].

Пасифлора як природний компонент забезпечує м’який фізіологічний вплив на нервову систему. Її седативні та анксіолітичні властивості сприяють досягненню терапевтичного ефекту без потреби у високих дозах доксиламіну, що знижує ризик кумулятивного ефекту і побічних реакцій.

Завдяки значно зниженій дозі доксиламіну в препараті Біосон (3,75 мг на прийом) ризик розвитку побічних ефектів, як-от денна сонливість, сухість у роті чи когнітивні порушення, суттєво зменшується. Отже, порівняно з традиційними повнодозовими препаратами доксиламіну (15 мг на прийом) низькодозова комбінація з екстрактом пасифлори дозволяє уникнути надмірної седативності, яка часто проявляється у вигляді «розбитості» та втоми наступного дня. Крім того, зниження дози доксиламіну мінімізує ймовірність впливу на денну активність і когнітивні функції, що робить комбінацію зручнішою для пацієнтів, які ведуть активний спосіб життя.

Комплексний підхід до лікування безсоння. Доксиламін зменшує час, необхідний для засинання, що є критично важливим при гострих епізодах безсоння, натомість пасифлора сприяє зменшенню тривожності та психоемоційного напруження – частих причин хронічних розладів сну.
Універсальність. Комбінація підходить як для усунення гострих розладів сну, так і для тривалого підтримання його якості. Це забезпечує ефективність і комфорт для широкого кола пацієнтів із різними потребами.

Поєднання двох компонентів дозволяє досягти ефективності, спрямованої як на засинання, так і на забезпечення якісного, відновлювального сну. Така синергія механізмів дії відкриває нові можливості для лікування безсоння, особливо в пацієнтів, які потребують м’якого, але ефективного підходу.

Біосон vs мелатонін

Мелатонін часто позиціонують як «природний» засіб для боротьби з безсонням завдяки його ролі в регуляції циркадних ритмів. Однак, попри популярність, цей підхід має низку обмежень, особливо у випадках гострого або хронічного безсоння, пов’язаного зі стресом чи тривожністю. Мелатонін не завжди здатен забезпечити швидке засинання, якісний сон і підтримання його безперервності. Натомість Біосон завдяки унікальному поєднанню доксиламіну в низькій дозі та екстракту пасифлори може долати ці обмеження (табл.).

Таблиця. Біосон vs мелатонін у лікуванні розладів сну

Мелатонін

Біосон

Особливості дії

• Впливає переважно на засинання

Мелатонін лише скорочує час засинання і тільки на 7-12 хвилин, не впливаючи на тривалість сну [37, 43]. Дорослі пацієнти часто не отримують швидкого полегшення [38]

• Полегшує засинання і водночас покращує сон

Завдяки включенню доксиламіну Біосон зменшує час, необхідний для засинання, покращує тривалість і якість сну [21-24, 32]

Cтруктура сну

• Впливає переважно на REM-сон

Мелатонін подовжує REM-cон – сон зі швидким рухом очей, коли трапляються сновидіння, а мозок є практично так само активним, як і під час неспання [39, 40]

• Впливає переважно на NREM-сон

Доксиламін у складі препарату подовжує NREM-сон, коли активність мозку сповільнюється, а м’язи розслаблюються [41, 24]. Це сприяє відновлювальному ефекту за мінімальної кількості нічних пробуджень

Варібельність ефекту

• Індивідуальна варіабельність ефективності

Дія мелатоніну залежить від багатьох факторів, включно з рівнем ендогенного мелатоніну та особливостями метаболізму [43]. У багатьох пацієнтів реакція на терапію слабка або відсутня [38]

• Перебачуваніша ефективність завдяки поєднанню компонентів

Доксиламін та пасифлора разом охоплюють фізіологічні й психоемоційні механізми сну [24, 31], що збільшує імовірність досягнення потрібного результату

Профіль безпеки

•
Можливий ризик побічних реакцій, особливо для лікарських форм із подовженим вивільненням

Попри те що мелатонін вважають загалом безпечним, його тривале застосування може викликати денну сонливість, головний біль, запаморочення [42]

• Лікарський засіб, як правило, добре переноситься

Низька доза доксиламіну в поєднанні з природною дією пасифлори мінімізують імовірність побічних ефектів [32]

Ефективність за супутніх стресу та тривоги

• Обмежена ефективність при високих рівнях стресу або тривожності

Мелатонін може мати певний анксіолітичний вплив у пацієнтів із помірним рівнем стресу, однак його ефективність знижується при високому рівні тривоги, оскільки він не діє безпосередньо на механізми, відповідальні за тривожність [43, 44]

• Анксіолітична дія для пацієнтів із високим рівнем стресу та тривоги

Компоненти екстракту пасифлори у складі препарату Біосон, крім снодійної дії, обумовлюють виражений седативний та легкий протитривожний ефекти [31]

Висновки

Комбінація доксиламіну в низькій дозі та екстракту пасифлори, втілена в препараті Біосон, є раціональним поєднанням синтетичного і природного компонентів, яке надає можливість ефективного і безпечного вирішення проблеми безсоння. Такий підхід дозволяє враховувати як фізіологічні, так і психоемоційні аспекти розладів сну, демонструючи комплексний і збалансований вплив.

Біосон можна застосовувати у різних клінічних сценаріях, включно з такими:

пацієнти із легким безсонням, спричиненим стресом чи зміною режиму;
літні люди та особи із супутніми захворюваннями, які потребують м’якого седативного засобу з хорошим профілем безпеки;
пацієнти, які мають протипоказання до застосування або ризик звикання до «важких» снодійних препаратів;
пацієнти, які страждають на фрагментований сон (сон із частими пробудженнями);
особи, які працюють понаднормово, вночі або за змінним графіком;
пацієнти із супутніми тривожними, вегетативними розладами;
пацієнти із нейроциркуляторною дистонією, астенічними станами після перенесених інфекцій або інших тяжких захворювань;
люди після травматичних подій або ті, хто переживає стресові життєві обставини.

Отже, завдяки своїй універсальності Біосон може бути оптимальним вибором для широкого кола пацієнтів, не лише прискорюючи засинання, а й сприяючи якісному, відновлювальному сну. Це робить його важливим інструментом у боротьбі з розладами сну в сучасних умовах підвищеного стресового навантаження.

Біосон від Acino – інноваційне рішення, яке поєднує науку і природу для покращення якості життя.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Олексій Терещенко

№ UA-BIOS-PIM‑122024-048

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (584), 2024 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (584), 2024 р