17 червня, 2025
Від травного тракту до головного мозку: механізми дії та клінічне значення ГАМК у лікуванні тривоги і порушень сну
Тривожність і безсоння – поширені розлади, які уражають ≈4 і 10% населення відповідно. В пацієнтів із цими станами спостерігається порушена мозкова активність, що свідчить про спільні механізми їхнього розвитку. Пропонуємо до уваги читачів огляд статті C. Jiang і співавт. (2025) From the gut to the brain, mechanisms & clinical applications of γ-aminobutyric acid (GABA) on the treatment of anxiety & insomnia, де розкриваються нейронні механізми розвитку тривожності та безсоння, шляхи транспорту ГАМК із кишечнику до мозку, а також потенціал препаратів ГАМК у лікуванні тривожності й безсоння.
Поширеність тривожних розладів стрімко зростає, охоплюючи ≈3,5% населення світу (Calm, 2024). Безсоння тісно пов’язано із тривожністю: гіперзбудження руйнує структуру сну, а його дефіцит загострює емоційну уразливість (Bragantini et al., 2019). Ключові механізми їхнього розвитку – locus ceruleus (LC), який активує мигдалеподібне тіло через норадреналін (Suárez-Pereira et al., 2022), а також гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову (ГГН) вісь, гіперактивація якої підвищує рівень кортизолу, посилюючи тривожність і порушення сну (Juruena et al., 2020).
Безсоння – поширений розлад сну, що проявляється труднощами із засинанням, нічними пробудженнями або раннім прокиданням (Morin & Benca, 2012). Окрім того, воно зумовлює когнітивні порушення вдень, включаючи проблеми з увагою, пам’яттю та зміни настрою (Buysse et al., 2007). Попри значну поширеність, лише 15% пацієнтів отримують належне лікування (Bhat et al., 2008).
Основною причиною безсоння є дисфункція нейронних систем сну й неспання. Гомеостаз підтримується моделлю «перемикача» (flip-flop switch), що регулює перехід між фазами. Дисбаланс цієї системи спричиняє гіперзбудження, що є ключовим фактором безсоння (Riemann et al., 2010).
Зв’язок ГАМК із тривожністю та безсонням
Безсоння загострює тривожність, порушуючи емоційну регуляцію, тоді як тривожність ускладнює засинання та підтримку сну (Blake et al., 2018; Kalmbach et al., 2018). Обидва розлади пов’язані зі зниженим рівнем ГАМК: у пацієнтів із тривожністю він зменшений у таламусі й мигдалеподібному тілі (Babaev et al., 2018) та в плазмі крові (Lydiard, 2003; Shutta et al., 2021). Це обґрунтовує застосування препаратів, що підсилюють ГАМК-ергічну нейромедіацію.
Синтез і функції ГАМК
ГАМК – ключовий нейротрансмітер мозку та регуляторний гормон у периферичних органах. Вона синтезується ферментом GAD із глутамату за участю піридоксальфосфату та протонів (Jin & Korol, 2023; Zhang et al., 2021; Soghomonian & Martin, 1998). ГАМК функціонує в інтернейронах, збагачених ферментом GAD. Його видалення значно знижує рівень ГАМК у мозку (Ji et al., 1999). У синапсі невикористана ГАМК поглинається астроцитами, перетворюється на глутамін, який потім використовується для синтезу глутамату та регенерації ГАМК, підтримуючи нейронний баланс (Mazzoli & Pessione, 2016; Steel et al., 2020).
У пацієнтів із тривожністю та безсонням відбувається надмірне споживання ГАМК через гіперактивність ГАМК-трансамінази, що знижує її гальмівний ефект (Liu et al., 2022; Di Pierro et al., 2024; Srichomphu et al., 2022).
ГАМК діє через декілька типів рецепторів, зумовлюючи гіперполяризацію нейронів і зниження нейрональної збудливості; це ключовий механізм протитривожної та седативної дії.
Терапевтичний ефект кишково-похідної ГАМК при тривожності та безсонні
Кишковопохідна (КП) ГАМК включає ГАМК, отриману при пероральному споживанні, а також ГАМК, вироблену кишковою мікробіотою, що є важливим джерелом цього нейротрансмітера в організмі людини (Duranti et al., 2020; Liwinski et al., 2023). Пробіотичні бактерії, як-от Bifidobacterium, Lactobacillus та Lactiplantibacillus, можуть виробляти ГАМК і значно підвищувати її рівень у кишечнику (Barrett et al., 2012; Duranti et al., 2020; Luck et al., 2021; Watanabe et al., 2022).
Дослідження показують, що КП ГАМК може полегшувати тривожність і безсоння, впливаючи на рівні гормонів, секрецію сигнальних молекул, експресію генів та низку фізіологічних процесів (Abdou et al., 2006; Liwinski et al., 2023; Yamatsu et al., 2015).
Застосування ГАМК у дозі 100 мг має позитивний терапевтичний ефект при тривожних станах (Barros-Santos et al., 2020; Faucher et al., 2022; Yoto et al., 2012), а також покращує якість сну, скорочує час засинання та подовжує фазу non-REM (Yamatsu et al., 2015; Yamatsu et al., 2016). Схожі ефекти спостерігалися після вживання ГАМК-збагаченого чаю (Cheng & Tsai, 2009).
В експериментальних дослідженнях безсоння супроводжувалося зниженням рівня ГАМК у крові та підвищенням норадреналіну й кортизолу, що свідчить про активацію ГГН-осі (Zhao et al., 2022).
Пробіотики, що виробляють ГАМК, знижували рівень гормонів стресу та підвищували її концентрацію в крові, покращуючи сон у тварин (Zhao et al., 2015). У мишей вживання 100 мг/кг ГАМК також збільшувало експресію мРНК ГАМКА-рецепторів, підтверджуючи її роль у регуляції сну (Chen et al., 2021; Kim et al., 2019; Liu D. et al., 2022).
Отже, доведено, що пероральна ГАМК ефективно знижує тривожність, скорочує час засинання та покращує якість сну. Продемонстровано, що навіть 6 г ГАМК на день не спричиняє серйозних побічних ефектів, що підтверджує високу безпеку речовини та вигідно відрізняє ГАМК від бензодіазепінів і барбітуратів (Li et al., 2015).
Метаболізм ГАМК
Після перорального приймання ГАМК взаємодіє з кишковою мікробіотою, стимулюючи ріст бактерій і слугуючи джерелом вуглецю та азоту. Далі вона перетворюється на сукцинат, який метаболізується в циклі трикарбонових кислот (Sarasa et al., 2020). Абсорбція ГАМК у кишечнику відбувається через PAT1 та білки сімейства SLC, зокрема GAT1, що регулюють її поглинання. Частина ГАМК потрапляє у кров через фенестрований ендотелій капілярів, що підтверджено дослідженнями (Yamatsu et al., 2016; Zhao et al., 2022). Інша частина впливає на кишкову нервову мережу, стимулюючи м’язові реакції та передаючи сигнали в мозок через блукаючий нерв. Відомо, що Lactobacillus rhamnosus покращує показники тривожності, але після видалення блукаючого нерва ефект зникає, підтверджуючи його роль у зв’язку кишкової мікробіоти з мозком.
Отже, ГАМК запускає нейрональні сигнали ще до потрапляння у кров, взаємодіючи з ентеральною нервовою системою та активуючи аферентні шляхи, що впливають на емоційний стан.
Сигнали від КП ГАМК передаються аферентними волокнами блукаючого нерва, конвертуються в холінергічні імпульси та надходять у ядро солітарного тракту, яке взаємодіє з LC, мигдалеподібним тілом, таламусом. Гіпоталамус також отримує сигнали ГАМК із крові, регулюючи ГГН-вісь (Cullinan et al., 2008; Cai et al., 2022; Watanabe et al., 2022).
Отже, блукаючий нерв – важливий шлях комунікації між кишечником і мозком. Це доводить, що ГАМК із периферії може впливати на ЦНС через нейрональні, а не лише гуморальні механізми, що надзвичайно актуально для препаратів із м’якою нейромодуляторною дією.
Шлях КП ГАМК до мозку
Проникність гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ) для ГАМК залишається дискусійним питанням: одні дослідження заперечують її проникнення, інші – підтверджують часткове проходження (Boonstra et al., 2015; Frey & Löscher, 1980). ГЕБ складається зі щільно з’єднаних ендотеліальних клітин, що потребує активного транспорту молекул або їхньої дифузії (Abbott et al., 2010). Сімейство SLC6, що включає транспортери GAT1-3 і BGT1, регулює баланс нейротрансмітерів у мозку. GAT2/BGT1, експресовані в епітеліальних клітинах, можуть транспортувати ГАМК через ГЕБ (Takanaga et al., 2001). Дослідження підтверджують, що введення КП ГАМК підвищує її рівень у мозку та експресію мРНК ГАМК-рецепторів (Jin et al., 2023; Watanabe et al., 2022).
Висновки
Сьогодні значна частка населення страждає на тривожність і безсоння, а доступні препарати часто зумовлюють звикання та синдром відміни (Shyken et al., 2019). ГАМК як природний нейротрансмітер має високий рівень безпеки за перорального приймання навіть у великих дозах (Li et al., 2015); з огляду на це перспективним напрямом є препарати на основі ГАМК, що природно регулюють тривожність і покращують сон (Hepsomali et al., 2020).
Джерело: Jiang C., Chen Y. and Sun T. From the gut to the brain, mechanisms and clinical applications of γ-aminobutyric acid (GABA) on the treatment of anxiety and insomnia. ront. Neurosci. 2025. 19:1570173.
doi: 10.3389/fnins.2025.1570173
Реферативний огляд підготувала Людмила Суржко
Довідка «ЗУ»
Гамалате В6 – це комплекс із 4 природних метаболітів головного мозку, що забезпечує потужний протитривожний ефект. ГАМК (75 мг) компенсує її ендогенний дефіцит, знижує тривожність і покращує когнітивні функції. Гамма-аміно-бета-оксимасляна кислота (37 мг) нормалізує сон і стимулює холінергічну активність. Магнію глутамат гідробромід (75 мг) блокує глутаматні рецептори, швидко усуваючи тривожність. Піридоксин (37 мг) сприяє синтезу ГАМК, регулює рівень дофаміну й серотоніну та покращує енергетичний баланс нейронів. Отже, препарат чинить нейрорегулювальний, легкий седативний і церебротонічний ефекти, сприяє покращенню когнітивних функцій, концентрації уваги та адаптації. Гамалате В6 має низьку токсичність та добре переноситься. Призначається по 2 таблетки 2-3 р/добу, курс лікування може тривати від 2 до 18 міс.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (595), 2025 р
