21 листопада, 2026
Переосмислення ведення глаукоми на тлі впровадження 6-го видання від EGS: фокус на пацієнта і прихильність
За матеріалами XI Міжнародної конференції офтальмологів «ГЛАУКОМА+ 2026»
9-10 жовтня в Києві відбулася XI Міжнародна конференція офтальмологів «ГЛАУКОМА+ 2026», до участі у якій долучилися провідні фахівці галузі. Ключовими моментами конференції стали презентація 6-го видання настанови Європейського товариства глаукоми (2025), обговорення хірургії катаракти і рефракційних втручань на очах із глаукомою, представлення досвіду лікування травм органа зору в умовах воєнного часу, інновації у застосуванні штучного інтелекту в офтальмології та спеціалізовані майстер-класи, дискусії, сателітні симпозіуми.
Доповідь голови ГО «Глаукомне товариство України», академіка НАМН України, професорки Зої Федорівни Веселовської стосувалася нових підходів у стратегії ведення пацієнтів із глаукомою згідно з останніми рекомендаціями Європейського товариства глаукоми (2025; 6-те видання). З. Ф. Веселовська наголосила, що остання редакція цих рекомендацій – це не просто оновлення окремих положень, а відображення зміни самої філософії ведення пацієнта із глаукомою з акцентом на пацієнтоспрямованість, збереження якості життя та раннє ухвалення рішень. У цих рекомендаціях Європейське товариство глаукоми вперше чітко формулює глобальну мету ведення пацієнта так: «Мета надання допомоги особам із глаукомою або представникам групи ризику цього захворювання – покращення їхнього добробуту та якості життя у межах стійкої системи охорони здоров’я».
Критеріями успіху ведення глаукомного пацієнта є компенсація внутрішньоочного тиску (ВОТ), збереження функціонального зору, досягнення прихильності до терапії, сприятливий психологічний стан пацієнта та можливість підтримувати звичний спосіб життя. Отже, рекомендації фактично переводять глаукому з категорії «тискоцентричного» захворювання на модель хронічного нейродегенеративного процесу з необхідністю довгострокового планування.
Алгоритм терапії глаукоми запропоновано будувати як послідовну лінійну ескалацію за принципом визначення наступного кроку: монотерапія, додавання другої молекули, лазерне лікування, хірургія. Підхід до пацієнта має бути індивідуалізованим і враховувати початковий рівень ВОТ, вік, швидкість прогресування хвороби, очікувану тривалість життя, прихильність до лікування та переносимість терапії, ризик втрати функціонального зору.
У новій редакції рекомендацій стверджується, що необхідно досягати індивідуального цільового ВОТ, а не просто знижувати тиск, причому цільовий ВОТ – це не фіксований, а динамічний параметр. Для цього необхідні регулярний контроль та коригування від візиту до візиту. Це особливо важливо в пацієнтів зі швидким прогресуванням, розвинутими стадіями глаукоми, псевдоексфоліативною глаукомою, високим початковим тиском.
У нових настановах також акцентується увага на можливостях ранньої ескалації терапії із застосуванням фіксованих комбінацій (ФК) та відході від надмірно тривалої монотерапії. Хоча наразі зберігається принцип старту з монотерапії, в останній редакції настанов уперше чітко допускають інтенсивнішу стратегію лікування на старті в пацієнтів високого ризику. Так, для хворих з високим ВОТ або вираженими структурними змінами ока може бути обрана інтенсивніша стратегія в стартовому лікуванні, наприклад комбінація крапель, лазерного або хірургічного лікування. Це відкриває простір для більш раннього застосування комбінованої терапії та ФК, підвищення ймовірності досягнення цільового ВОТ, зменшення медикаментозного навантаження, поліпшення прихильності до лікування.
У новій редакції в розділі порад для лікарів особливу увагу приділено поширеності хвороби сухого ока (ХСО) при глаукомі та роботі з пацієнтами. Згідно зі скринінговими даними, прояви «сухого ока» зустрічаються в до 50% хворих на глаукому. Тому ця подвійна дилема потребує проактивного підходу до вирішення за рахунок активної діагностики, пояснення та терапії пацієнтів із застосуванням сучасних замінників сльози і переведенням на терапію із застосуванням безконсервантних форм.
Новою клінічною віссю підходів Європейського товариства глаукоми стали прихильність до лікування та якість життя, тому в документі приділили значну увагу взаємодії лікаря і пацієнта, пропонуючи низку важливих і необхідних питань для обговорення та реалізації: навчання хворого, оцінку його прихильності до терапії, обговорення побічних ефектів, стан поверхні ока (ПО), план лікування, вплив терапії на якість життя. Пацієнт повинен бути повноцінним учасником терапевтичного процесу та брати участь у всіх етапах вибору методів діагностики і лікування.
Отже, 6-та редакція рекомендацій Європейського товариства глаукоми передбачає перехід від стандартизованого підходу до персоналізованої стратегії, оцінку факторів ризику прогресування з урахуванням цільового ВОТ, раннє ухвалення рішень для довгострокового збереження якості життя пацієнта.
Лікар-офтальмолог, катарактальний хірург, ретинолог ЦП МВС України, асистент кафедри офтальмології та оптометрії Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Олег Георгійович Пархоменко представив аудиторії доповідь «Розбір польотів. Непопулярні клінічні рішення для поширених клінічних ситуацій, практичні кейси».
Встановлено, що ФК антиглаукомних препаратів мають низку значущих переваг над лікуванням декількома окремими засобами. Серед цих переваг висока ефективність, відсутність вимивання першого препарату другим, хороша переносимість на тлі зменшення потенційних побічних ефектів, зниження навантаження консервантами та зменшення ризику асоційованих із ними змін ПО, менша кратність застосування, вища прихильність і полегшення виконання рекомендацій лікаря. У більшості пацієнтів (57,0-80,3%) глаукому вперше виявляють на розвиненій стадії, коли монотерапія малоефективна, тому для т. зв. сильного старту доцільно застосовувати саме ФК.
Індивідуальний підхід до лікування глаукоми полягає у його адаптації до потреб конкретного хворого. Так, пацієнти з вираженим зниженням зорових функцій або молоді особи з маніфестацією захворювання мають отримувати агресивніше лікування і перебувати під пильнішим наглядом, ніж хворі з низьким ризиком погіршення зорових функцій.
Згідно зі стандартами практики Американської академії офтальмології (2020), фіксована комбінована терапія може покращити прихильність пацієнта і зменшити вплив консервантів. Окрім того, коли необхідне зниження ВОТ перевищує очікувану ефективність одного лікарського засобу, окремим хворим може бути призначена комбінована терапія на початковому етапі лікування.
Продемонстровано, що стартова терапія ФК оригінального дорзоламіду/тимололу ефективно знижувала ВОТ у пацієнтів із глаукомою, які раніше не отримували лікування. Середній ВОТ до лікування становив 37,5±10 мм рт. ст., а через 2 міс знизився до 21,1±0,9 мм рт. ст., а мінімальний – до 17,6±0,6 мм рт. ст. На лікування ФК дорзоламід/тимолол відповіли >80% очей, при цьому середнє мінімальне зниження ВОТ через 2 міс становило 40% (Henderer J. D. et al., 2005).
ФК оригінального дорзоламіду/тимололу вигідно проявила себе порівняно із травопростом і латанопростом. Так, у 6-місячному рандомізованому контрольованому дослідженні за участю пацієнтів із псевдоексфоліативною глаукомою середнє зниження ВОТ у разі застосування ФК оригінального дорзоламіду/ тимололу становило 45%, на тлі травопросту – 37%, а на тлі латанопросту – 34% (Parmaksiz S. et al., 2006).
Доповідач проілюстрував свій виступ декількома клінічними випадками.
Клінічний випадок 1
Пацієнтка віком 67 років із глаукомою лівого ока застосовувала ФК бринзоламід/тимолол із консервантом та бримонідин. У пацієнтки в анамнезі задокументований герпетичний кератит, успішно пролікований консервативно, а також алергія на гігієнічні серветки для лікування ХСО. Тонометрія правого ока – 16 мм рт. ст., лівого – 19 мм рт. ст.
Діагноз: вторинна відкритокутова псевдоексфоліативна глаукома ІІа ст., контактна кон’юнктивіт-дерматитна реакція на консервант або діючу речовину гіпотензивних крапель на лівому оці. Гіперметропія слабкого ступеня, початкова катаракта обох очей. Наслідок перенесеного герпетичного кератиту обох очей, ХСО, хронічний блефарит обох очей. Псевдоексфоліативний синдром лівого ока І ст.
Пацієнтці було рекомендовано відмінити консервантні гіпотензивні краплі, після чого ВОТ лівого ока зріс до 32 мм рт. ст. Проведено селективну лазерну трабекулопластику, яка не зумовила досягнення цільових показників ВОТ (рівень ВОТ знизився лише до 23 мм рт. ст.). Призначено безконсервантну ФК оригінального дорзоламіду/тимололу (Косопт БК, Santen corp., Японія) 2 р/добу в ліве око, що дозволило досягти ВОТ 14 мм рт. ст. Додатково було рекомендовано курс лікування ХСО за допомогою холодної плазми.
Застосування безконсервантної ФК оригінального дорзоламіду/тимололу асоціюється з високою задоволеністю пацієнтів лікуванням. Так, за даними 8-тижневого відкритого дослідження за участю пацієнтів з уперше діагностованою офтальмогіпертензією чи відкритокутовою глаукомою, 81,1% учасників були дуже задоволені або задоволені цим видом терапії (Hutnik C. et al., 2010).
За результатами іншого дослідження виявлено достовірне покращення якості життя пацієнтів за загальним і симптоматичним балом шкали симптомів глаукоми (Glaucoma Symptom Scale, GSS) вже через 8 тиж після переходу на безконсервантну ФК дорзоламід/тимолол (Abegão Pinto L. et al., 2014).
Косопт БК можна успішно комбінувати з іншими антиглаукомними препаратами. Продемонстровано, що переведення з латанопросту на потрійну комбінацію Косопт БК + оригінальний тафлупрост забезпечує не лише значне зниження ВОТ, а й кращий контроль його добових флуктуацій (рис.) (Konstas A. G. et al., 2017).
Рис. ВОТ протягом доби за умови застосування латанопросту та потрійної комбінації Косопт + Тафлотан
У наш час безконсервантні антиглаукомні препарати рекомендуються як препарати стартової терапії з метою зниження ВОТ усім пацієнтам із захворюваннями тканин ПО, дисфункцією мейбомієвих залоз, хронічними алергічними реакціями.
Одним з найпоширеніших в офтальмології консервантом є бензалконію хлорид (БАХ) – катіонний детергент-консервант, який входить до складу ≈75% очних крапель. БАХ зумовлює розвиток або посилення симптомів ХСО через руйнування ліпідного шару та зменшення кількості келихоподібних клітин, що виробляють муцин; підвищує нестабільність слізної плівки і чинить токсичну дію на трабекулярну мережу; збільшує ступінь некрозу й апоптозу клітин кон’юнктиви і рогівки; сприяє розвитку запальних проявів ПО; збільшує ступінь набряку та десквамації епітелію рогівки; може сприяти підвищеному рубцюванню зони оперативного втручання після гіпотензивних операцій. Натомість безконсервантні очні краплі асоційовані зі значно меншою кількістю побічних ефектів порівняно із препаратами, до складу яких входять консерванти.
Клінічний випадок 2
У цьому клінічному випадку було продемонстровано несприятливі наслідки поєднання хвороб ПО та глаукоми. Пацієнт віком 67 років, в анамнезі – геморагічний васкуліт, крапає генеричний дорзоламід/тимолол із консервантом, бримонідин, діуретики. Спостерігається блефарокон’юнктивіт. Тонометрія правого ока – 34 мм рт. ст., лівого – 32 мм рт. ст.
Діагноз: вторинна відкритокутова стероїдна глаукома ІІс ст., факоміопізація, незріла катаракта правого ока. Вторинна стероїдна глаукома ІІІc ст. лівого ока. Токсикоалергічний кон’юнктивіт (у відповідь на бримонідин), ХСО, хронічний блефарит, міопія, складний міопічний астигматизм обох очей.
Рекомендовано: перехід на безконсервантний Косопт БК 2 р/добу в обидва ока, Тафлотан Мульті 1 р/добу в обидва ока. Поєднання такої фармакотерапії з лазерним лікуванням дозволило досягти показників ВОТ правого ока 10 мм рт. ст., лівого – 15 мм рт. ст.
Клінічний випадок 3
Пацієнт віком 83 роки із псевдоексфоліативною глаукомою в анамнезі, мав досвід використання всіх груп препаратів і на момент звернення застосовував латанопрост без консервантів, бримонідин, який спричиняє у нього алергію, але знижує ВОТ у разі його значного підвищення, інгібітор карбоангідрази/тимолол, пілокарпін із БАХ, зволожувальні краплі з гіалуроновою кислотою. Відчуває поступове зниження гостроти зору, особливо останні 3 міс. Переніс факоемульсифікацію катаракти зі встановленням інтраокулярної лінзи, імплантацію PreserFlo, дві мікроімпульсні циклофотокоагуляції (ЦФК) на правому оці та три на лівому. Визначається негативна динаміка за даними периметрії. Тонометрія правого ока – 12 мм рт. ст., лівого – 14 мм рт. ст. При добовій тонометрії ВОТ на правому оці вночі та вранці становить 27-35 мм рт. ст. Визначаються ригідна зіниця, кістозний макулярний набряк, алергічний кон’юнктивіт, блефарит на правому оці.
Діагноз: кістозний макулярний набряк, вторинна рефрактерна відкритокутова псевдоексфоліативна оперована (стан після PreserFlo, ЦФК) глаукома ІІІа ст. нестабілізована. Алергічний блефарокон’юнктивіт на правому оці. Вторинна відкритокутова псевдоексфоліативна оперована (стан після PreserFlo, ЦФК) глаукома ІVа ст., сліпота лівого ока. Міопія слабкого ступеня, артифакія обох очей. Псевдоексфоліативний синдром І ст. обох очей.
Рекомендовано: відміна гіпотензивних крапель з консервантом і простагландину; лікування кістозного макулярного набряку (краплі та таблетки нестероїдних протизапальних препаратів на 2 міс, інгібітори протонної помпи); безконсервантна ФК дорзоламід/тимолол – Косопт БК – 2 р/добу в праве око; курс терапії при ХСО із застосуванням катіонної емульсії 3 р/добу.
Через 21 день спостерігався повний регрес макулярного набряку на правому оці. Інші результати лікування – усунення алергії, компенсація ВОТ, покращення гостроти зору та якості життя.
Отже, успішними шляхами ведення некомпенсованих пацієнтів із глаукомою є доповнення терапії латанопростом оригінальною безконсервантною ФК дорзоламід/тимолол (Косопт БК), рання ескалація або «сильний старт» терапії, заміна консервантних препаратів на безконсервантну форму та додавання сльозозамінної терапії у формі катіонної емульсії в пацієнтів із глаукомою на тлі прогресування ХСО, зумовленого застосуванням препарату із консервантом.
Лікар-офтальмолог, професор кафедри оториноларингології з офтальмологією Полтавського державного медичного університету, доктор медичних наук Ірина Миколаївна Безкоровайна в своєму виступі відповіла на таке запитання: чому тепер у центрі уваги прихильність при веденні глаукоми?
За визначенням, прихильність (adherence) – регулярне та правильне виконання пацієнтом призначень лікаря. За глаукоми лікування часто є довічним, навіть за відсутності симптомів. Основною метою терапії є контроль ВОТ і збереження зорового нерва, тому недостатня прихильність може спричиняти прогресування глаукомної оптичної нейропатії та втрату зору.
Підвищення прихильності при глаукомі є одним із найскладніших завдань в офтальмології, оскільки це «тиха» хвороба, тобто пацієнт не помічає негайного покращення від крапель, але гостро відчуває дискомфорт від їхнього застосування.
Дотримуватися призначеного лікування хворим із глаукомою перешкоджають складний режим закрапування та значна кількість препаратів, забування про чергову дозу, побічні ефекти очних крапель (почервоніння, печіння, сухість), вартість лікування, відсутність швидкого відчутного ефекту і недостатнє розуміння того, що навіть безсимптомна глаукома потребує постійного контролю.
Щоб підвищити прихильність, лікар повинен пояснювати пацієнту мету і тривалість лікування, спрощувати схему терапії, призначаючи якнайменшу кількість інстиляцій та препаратів, навчити правильно закрапувати очні краплі, використовувати нагадування (телефон, календар, спеціальні застосунки), регулярно обговорювати побічні ефекти й труднощі лікування з пацієнтом, розглядати альтернативи, зокрема лазерне або хірургічне лікування (якщо це клінічно доцільно). Успіх лікування глаукоми значною мірою залежить від довготривалої співпраці лікаря та пацієнта.
Професор Безкоровайна надала лікарям-офтальмологам низку порад для покращення цієї співпраці.
1. Пояснюйте все, наскільки це можливо, простими та повсякденними словами. До того, як пацієнт залишить клініку, переконайтеся, що він вас зрозумів. Додавайте до пояснення форму глаукоми, яку має хворий, та варіанти лікування.
2. Давайте поради щодо життя із глаукомою, які, на вашу думку, будуть корисні саме для цього пацієнта.
Усі клінічні ситуації різні: в одного хворого може спостерігатися високий ВОТ уже на старті, а в іншого – стан ока погіршується під час перебігу глаукоми. Прогресування патологічного процесу також може бути швидким або повільним, а ускладнення чи коморбідні стани – наявними або відсутніми. Саме тому пацієнт повинен розуміти, чому в його випадку ви розпочинаєте лікування з монотерапії або ФК, оскільки в нових настановах Європейського глаукомного товариства підтримано ранню ескалацію терапії.
3. Донесіть важливість медикаментозного лікування для контролю ВОТ. Переконайтеся особисто, що пацієнт розуміє таке: правильне застосування крапель зупинить подальше ушкодження, але не покращить зір. Оригінальний Косопт доведено знижує ризик прогресування та уповільнює втрату полів зору при глаукомі, оскільки йому притаманна висока спорідненість до рецепторів карбоангідрази VI типу та здатність поліпшувати кровоток у задньому сегменті ока.
4. Чітко поясніть, як та коли інстилювати краплі. Згадайте про проблему сухого ока, безконсервантні препарати і можливу необхідність у заміні очних крапель із часом. Під час призначення лікування уточнюйте час застосування кожного препарату.
Призначаючи лікування глаукоми, слід пам’ятати, що воно буде тривалим, отже, це має бути якнайменша кількість топічних препаратів без консервантів і фосфатів. Водночас слід використовувати ефективні сльозозамінники, що впливають на всі ланки патогенезу ХСО та всі шари слізної плівки включно з ліпідним.
5. Поясніть за та проти будь-яких варіантів хірургічного лікування, що можуть бути запропоновані, враховуючи побічні ефекти. Також проговоріть альтернативні варіанти лікування.
Найпоширенішою операцією, золотим стандартом при глаукомі є трабекулектомія; її основні проблеми: короткострокові та довгострокові ускладнення, як-от гіпотонія, відшарування судинної оболонки, макулопатія, катаракта, тагіфема. Ідеальним є досягнення цільового ВОТ без додаткового використання гіпотензивних крапель у результаті хірургічного лікування. Однак за наявності ризиків можливого виникнення операційних ускладнень краще обмежитися малоінвазивною хірургією в поєднанні з медикаментозною підтримкою в післяопераційному періоді, ніж втратити зорові функції пацієнта через ускладнення радикальної операції.
За даними дослідження PESO, під час проведення якого оцінювали вплив консервантів на результат хірургічних операцій у пацієнтів із глаукомою, тривалість ефекту хірургії була достовірно нижчою в пацієнтів, котрі отримували більшу дозу БАХ на день. Автори дійшли висновку, що висока передопераційна експозиція БАХ-вмісних очних крапель є чинником ризику ранньої невдачі гіпотензивної операції незалежно від того, яка кількість препаратів використовується (Boimer C. et al., 2013).
6. Обговоріть можливу взаємодію між глаукомою та іншими патологічними і фізіологічними станами, включаючи вагітність.
7. Мотивуйте пацієнта інформувати своє оточення на роботі та друзів щодо свого захворювання. Поясніть, як повідомити членів сім’ї, які також можуть успадкувати схильність до захворювання. При виявленні глаукоми в дитини знайдіть додатковий час для розмови із сім’єю.
8. Надайте хворим інформацію щодо об’єднань пацієнтів, груп підтримки та інших достовірних джерел інформації щодо глаукоми і життя з нею.
Підготувала Лариса Стрільчук
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (629), 2026 р