21 червня, 2026

Демодекоз поверхні ока: від мікроскопії до клініки та лікування

За матеріалами науково-практичної конференції OphthalmicHUB 2026

Демодекоз поверхні ока сьогодні розглядають не лише як локальну паразитарну проблему, а і як важливий чинник хронічного запалення, дисфункції мейбомієвих залоз, синдрому сухого ока та рецидивуючих блефаритів. За різними даними, від 36 до 90% населення інфіковані Demodex [1]. Поширеність інфікування суттєво зростає з віком: після 60 років кліщ виявляється в >80% людей, а після 80 років – фактично у всіх.

Попри високу поширеність, демодекозний блефарит часто залишається недооціненим через неспецифічність симптомів і схожість з іншими захворюваннями поверхні ока. Водночас сучасні методи діагностики та нові підходи до терапії дозволяють ефективніше контролювати перебіг захворювання, зменшувати симптоми та покращувати якість життя пацієнтів.

Проблемі демодекозу була присвячена доповідь доцента кафедри очних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, доктора медичних наук Тетяни Михайлівни Жмудь, яка пролунала в межах конференції Ophthalmic HUB 2026, що відбулася 2-4 квітня.

Вхід в особистий кабінет Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Демодекозний блефарит: поширеність, клінічне значення та роль у патології поверхні ока

Demodex – це умовно-патогенний кліщ, який паразитує у волосяних фолікулах, сальних, мейбомієвих залозах і залозах Цейса. Його тіло напівпрозоре, вкрите лусочками, а живиться він клітинами шкіри та секретом сальних залоз.

Сьогодні демодекозний блефарит розглядають як значно поширенішу та клінічно значущу проблему, ніж вважали раніше. За даними європейських офтальмологічних центрів, ознаки демодекозного блефариту виявляють в ≈54% пацієнтів, а серед відвідувачів офтальмологічних клінік демодекозний блефарит мають 41-70% пацієнтів [2].

Демодекозний блефарит часто залишається недооціненим супутнім станом у пацієнтів із різною офтальмологічною патологією. Ретроспективний аналіз медичних карток 1032 пацієнтів із 6 офтальмологічних клінік продемонстрував, що демодекозний блефарит є значно поширенішим, ніж вважалося раніше. Для оцінки Demodex-асоційованого ураження в дослідженні використовували наявність циліндричних лусочок біля основи вій, які виявляли під час огляду на щілинній лампі.

Ознаки демодекозного блефариту виявляли в [3-5]:

≈69% пацієнтів із блефаритом;
60% осіб із хворобою сухого ока (ХСО);
57% хворих із дисфункцією мейбомієвих залоз;
56% пацієнтів із катарактою;
51% користувачів контактних лінз.

Отже, Demodex сьогодні розглядають не лише як причину хронічного блефариту, а і як один із факторів розвитку патології усієї поверхні ока. Інфекція тісно асоційована з дисфункцією мейбомієвих залоз, рецидивуючими халязіонами та ячменями, ХСО, особливо випаровувального типу, а також крайовим кератитом.

Роль демодекозу в патології поверхні ока

Попри те що Demodex вважають частиною нормальної мікрофлори поверхні ока, за певних умов він може перетворюватися на фактор хронічного запалення. Ключову роль у цьому відіграють збільшення кількості кліщів, порушення місцевого імунітету, зміни мікробіому та дисфункція мейбомієвих залоз.

Розвиток демодекозного блефариту пов’язують одразу з кількома механізмами. З одного боку, кліщі механічно ушкоджують тканини повік. Рухаючись у волосяних фолікулах, вони спричиняють мікроушкодження епітелію, розширення фолікулів і порушення роботи мейбомієвих залоз. Проникнення Demodex до проток залоз може спричиняти застій та згущення мейбуму [6-8]. З іншого боку, важливу роль відіграє хронічне запалення. Кліщі виділяють ліпази, які подразнюють край повіки, а організм реагує на хітин і продукти метаболізму Demodex.

Окрему увагу сьогодні приділяють взаємодії Demodex із мікробіомом поверхні ока. Існує концепція, згідно з якою у складі нормальної мікрофлори кліщ може виконувати певну захисну функцію, беручи участь в очищенні поверхні ока від грамнегативної патогенної флори. На поверхні Demodex виявляють бактерії Streptococcus і Staphylococcus, які в незначній кількості є частиною нормальної мікрофлори поверхні ока. Водночас у кишечнику кліщів виявляють Bacillus oleronius – бактерію, яка може продукувати антигени та стимулювати імунну відповідь, підтримуючи хронічне запалення поверхні ока.

В дослідженні Michelle K. Rhee (2023) було продемонстровано позитивну кореляцію між щільністю кліщів Demodex та кількістю Staphylococcus epidermidis на поверхні ока. Цим частково можна пояснити і високу поширеність демодекозного блефариту серед користувачів контактних лінз, оскільки носіння лінз асоціюється зі змінами мікробіому поверхні ока та збільшенням кількості окремих бактерій, зокрема грамнегативної флори. На цьому тлі Demodex може активніше залучатися до взаємодії з мікробіомом, що потенційно сприяє підтриманню хронічного запалення.

Діагностика демодекозного блефариту

Попри високу поширеність демодекозного блефариту, його діагностика досі часто залишається складною через неспецифічність симптомів. Саме тому сьогодні дедалі більше уваги приділяють стандартизації діагностичних критеріїв і використанню клінічних шкал оцінки.

Золотим стандартом діагностики демодекозного блефариту залишається мікроскопія вій. Для дослідження кілька вій видаляють з верхньої та нижньої повіки, після чого оцінюють наявність і щільність кліщів Demodex під мікроскопом.

Під час мікроскопічного дослідження оцінюють кількість кліщів на одну вію (mite density / Demodex count). Відсутність кліщів розцінюють як норму, наявність 1-2 кліщів на вію – як низьку інвазію, тоді як ≥3-5 кліщів на вію вважають клінічно значущим демодекозом.

Згідно з дослідженням SATURN‑1 (2023), демодекозний блефарит діагностують за наявності всіх трьох критеріїв щонайменше на одному оці [9]:

>10 вій із циліндричними лусочками на верхній повіці;
щонайменше легкої еритеми краю верхньої повіки;
середньої щільності кліщів ≥1,5 кліща на вію.

Водночас у багатьох випадках Demodex можна запідозрити вже під час огляду на щілинній лампі. Якщо попросити пацієнта подивитися вниз, біля основи вій нерідко стають помітними характерні циліндричні муфти та самі кліщі, що полегшує первинну діагностику демодекозного блефариту.

Циліндричні муфти (collarettes) – циліндричні лусочки навколо основи вій, які складаються з кератину, клітинного детриту та продуктів життєдіяльності кліщів Demodex. Сьогодні їх вважають патогномонічною ознакою демодекозного блефариту.

Під час огляду важливо оцінювати саме корінь вій, оскільки циліндричні муфти зміщуються разом із вією. Також їх необхідно диференціювати зі звичайними лусочками на шкірі, які легко знімаються.

Для оцінки вираженості змін використовують шкалу Collarette Grading Scale:

0 ступінь – 0-2 уражені вії;
1 ступінь – 3-10 вій;
2 ступінь – >10 вій, але менше ⅓;
3 ступінь – ураження від ⅓ до ⅔ вій;
4 ступінь – ураження понад ⅔ вій.

Також оцінюють стан краю повік за шкалою Lid Margin Score, при цьому звертають увагу на наявність еритеми, телеангіектазій, набряку та ознак дисфункції мейбомієвих залоз, які часто супроводжують демодекозний блефарит.

Водночас наявність демодекозного блефариту можна запідозрити не лише за результатами мікроскопічного дослідження. У клінічній практиці також використовують спеціальні опитувальники та шкали оцінки симптомів, зокрема Uludag Ocular Demodicosis Clinic Scoring (UODS), Global Discomfort Scale (GDS), Blepharitis Symptom Questionnaire, Total Ocular Symptom Score (TOSS) і Symptom Assessment in Dry Eye (SANDE).

Серед них найчутливішим і найспецифічнішим вважають UODS. Було продемонстровано, що при індексі UODS ≥4 демодекоз виявляють в ≈94% випадків, тоді як за нижчих показників –у ≈85%.

Менеджмент демодекозного блефариту

Сучасний підхід до лікування демодекозного блефариту передбачає зменшення кількості Demodex, усунення клінічних проявів і симптомів, досягнення контролю над популяцією кліщів, профілактику рецидивів та підтримку здоров’я повік. Це пов’язано з тим, що Demodex є частиною нормальної мікрофлори поверхні ока, тому мета терапії – відновлення балансу, а не повна ерадикація кліща.

Згідно з Delphi Panel Consensus (2023), специфічне лікування демодекозного блефариту рекомендоване пацієнтам із >10 циліндричними лусочками, навіть за відсутності симптомів, якщо наявні додаткові клінічні ознаки, як-от еритема повік, випадіння або неправильний ріст вій. Водночас лікування також може бути доцільним у пацієнтів із такими симптомами, як свербіж, почервоніння, сльозотеча, сухість та подразнення ока, навіть без виражених клінічних змін [10]. Натомість при наявності 0-2 циліндричних лусочок і відсутності симптомів специфічне лікування зазвичай не призначають. Винятком є пацієнти, які готуються до операції щодо катаракти. В таких випадках контроль або ерадикацію Demodex рекомендують проводити навіть при виявленні поодиноких циліндричних лусочок через ризик післяопераційних ускладнень та вплив хронічного запалення краю повік на результати хірургічного лікування [10].

Основою менеджменту демодекозного блефариту залишаються профілактика та ретельна гігієна повік.

Серед місцевих засобів для лікування демодекозного блефариту використовують:

олію чайного дерева або terpinen‑4-ol;
офтальмологічний розчин лотиланер 0,25% – перший схвалений FDA препарат проти Demodex;
топічний івермектин;
топічний метронідазол.

За потреби можливе і системне лікування, зокрема застосування івермектину або метронідазолу [11].

На сьогодні оптимальна схема лікування демодекозного блефариту передбачає:

етіологічну антипаразитарну терапію: серветки з terpinen‑4-ol або олією чайного дерева 1-2 р/день протягом 4-6 тиж;
протизапальну терапію за потреби: нетривалий курс стероїдних крапель без консервантів (дексаметазон) протягом 10-14 днів;
топічний азитроміцин при ознаках дисфункції мейбомієвих залоз – курсом 28 днів відповідно до протоколів DEWS III (2025);
підтримку слізної плівки за допомогою безконсервантних сльозозамінників, зокрема гіалуронової кислоти 0,15% у комбінації з трегалозою 3% 3-4 р/день.

Тривалість лікування має становити щонайменше 4-6 тиж, що пов’язано з життєвим циклом Demodex.

Висновки

Отже, демодекозний блефарит сьогодні розглядають як значно складнішу та поширенішу проблему, ніж вважали раніше. Demodex є частиною нормальної мікрофлори поверхні ока, однак за певних умов може ставати тригером хронічного запалення, дисфункції мейбомієвих залоз, ХСО та інших патологій поверхні ока. Важливе значення мають своєчасна діагностика, оцінка циліндричних муфт, щільності кліщів і клінічних симптомів, адже демодекозний блефарит часто маскується під інші офтальмологічні захворювання. Сучасний менеджмент цього стану базується не на повній ерадикації Demodex, а на досягненні контролю над популяцією кліщів, зменшенні запалення та підтриманні здоров’я поверхні ока. Комплексний підхід, що поєднує гігієну повік, антипаразитарну терапію, контроль запалення та підтримку слізної плівки, дозволяє значно покращити симптоми, зменшити ризик рецидивів і підвищити якість життя пацієнтів.

Література

Özcan A. A., Menteş J., Akin M. M. Demodex in ophthalmology: overview of the latest evidence. International Ophthalmology, 2018; 38 (6): 2235-2246. doi:10.1007/s10792-018-0768-4.
Rhee M. K., Yue E., Barnett M. et al. Demodex Blepharitis: A Comprehensive Review of the Disease, Current Management, and Emerging Therapies. Eye Contact Lens, 2023; 49 (8): 311-318. doi:10.1097/ICL.0000000000001003.
Trattler W., Karpecki P., Rapoport Y. et al. The prevalence of Demodex blepharitis in US eye care clinic patients as determined by collarettes: a pathognomonic sign. Clinical Ophthalmology, 2022; 16: 1153-1164. doi:10.2147/OPTH.S353840.
Fromstein S. R., Harthan J. S., Patel J., Opitz D. L. Demodex blepharitis: clinical perspectives. Clinical Optometry, 2018; 10: 57-63. doi:10.2147/OPTO.S142708.
Koh S., Suzuki T., Kinoshita S. Prevalence of Demodex blepharitis in Japan: the ELARA study. ASCRS Annual Meeting Abstract, 2025.
Liu J., Sheha H., Tseng S. C.G. Pathogenic role of Demodex mites in blepharitis. Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology, 2010; 10 (5): 505-510. doi:10.1097/ACI.0b013e32833df9f4.
English F. P., Nutting W. B. Demodicosis of ophthalmic concern. American Journal of Ophthalmology, 1981; 91 (3): 362-372. doi:10.1016/0002-9394(81)90269-5.
Chatterjee S., Agrawal D. et al. Demodex blepharitis: current understanding of pathophysiology and treatment approaches. Survey of Ophthalmology, 2024.
Delphi Panel Consensus. Diagnostic criteria and management approaches in Demodex blepharitis: SATURN‑1 clinical trial update. Clinical Ophthalmology, 2023.
Delphi Panel Consensus on Modern Approaches to the Treatment of Demodex Blepharitis. Clinical Ophthalmology, 2023.
Jones L., Downie L. E., Korb D. et al. TFOS DEWS II Management and Therapy Report. The Ocular Surface, 2017; 15 (3): 575-628. doi:10.1016/j.jtos.2017.05.006.

Підготувала Ганна Кирпач

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (620), 2026 р