13 серпня, 2026
Україна в Європейському дослідницькому просторі
Ковальов О.О.
Історія проєкту, що започаткував велике партнерство
Онкологія XXI ст. дедалі більше спирається не лише на клінічний досвід, а й на використання високотехнологічних дослідницьких інфраструктур. Сучасні методи молекулярної біології, цифрової патології, просторової візуалізації, мас-спектрометрії та мультиплексного аналізу дають змогу вивчати механізми виникнення злоякісних пухлин на рівні, який ще кілька десятиліть тому був недосяжним.
Для більшості українських наукових колективів доступ до такого обладнання тривалий час залишався обмеженим. Повномасштабна війна лише погіршила ситуацію: частина наукової інфраструктури була втрачена або пошкоджена, міжнародна логістика стала складнішою, а фінансування досліджень значно скоротилося. Водночас саме війна створила унікальні можливості.
Наукова проблема
На території України сформувався так званий воєнний експосом – поєднання хімічних, фізичних, біологічних і психосоціальних факторів, здатних впливати на здоров’я населення протягом усього життя. Особливий інтерес становить вплив важких металів та інших токсичних речовин на вагітних жінок, плаценту і внутрішньоутробний розвиток плода, оскільки саме ранні етапи життя можуть визначати ризик розвитку хронічних захворювань, серед них онкологічних, у майбутньому.
! Для дослідження таких процесів недостатньо традиційних лабораторних методів. Необхідні високочутливі технології елементного аналізу, здатні виявляти слідові концентрації токсичних речовин у біологічних тканинах та визначати їх просторовий розподіл.
Саме тому участь у європейських дослідницьких інфраструктурах не лише надає українським науковцям можливість скористатися сучасним обладнанням, а й сприяє інтеграції вітчизняної науки у Європейський дослідницький простір.
Науковий потенціал Запорізького державного медико-фармацевтичного університету
Вивчення накопичення важких металів у плаценті жінок відбувалося на базі Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (ЗДМФУ) – одного із провідних медичних закладів вищої освіти України, який навіть в умовах повномасштабної війни зберіг потужний науковий потенціал і сучасну дослідницьку інфраструктуру.
В університеті працює Навчально-науковий медико-лабораторний центр, що об’єднує сучасні лабораторії молекулярної біології, імуногістохімії, клітинної біології, морфології, біохімії та експериментальної медицини. Він забезпечує виконання широкого спектра фундаментальних і прикладних біомедичних досліджень, підготовку молодих науковців та участь університету у міжнародних наукових консорціумах (фото 1).
У патоморфологічних лабораторіях Університетської клініки було проведено гістологічне вивчення плацент, сформовано біобанк зразків і виконано імуногістохімічний аналіз. Саме завдяки цим дослідженням встановлено морфологічні особливості плацентарних змін і підготовлено матеріал для подальшого високотехнологічного аналізу (фото 2).
! Отже, з боку України було забезпечено весь цикл клінічної та морфологічної роботи – від формування когорти пацієнтів і збору біологічного матеріалу до його патоморфологічної характеристики.
Це створило необхідне підґрунтя для застосування унікальних технологій, доступних у європейських дослідницьких інфраструктурах.
Академічна наука і громадянське суспільство
Важливою особливістю проєкту стало поєднання можливостей університетської науки і громадянського сектора. Благодійний фонд «Світ проти раку», який багато років реалізує міжнародні ініціативи у сфері профілактики, раннього виявлення та досліджень раку, забезпечував організаційну підтримку проєкту, міжнародну комунікацію та взаємодію з європейськими партнерами.
Такий формат, коли університет, клініка і громадська організація працюють як єдина команда, цілком відповідає сучасній європейській моделі реалізації наукових і соціально значущих проєктів.
ЗДМФУ має сучасну науково-дослідну базу, здатну забезпечити широкий спектр фундаментальних і прикладних досліджень. Проте сучасна біомедична наука вже не може розвиватися в межах однієї лабораторії чи навіть країни. Найважливіші відкриття XXI ст. народжуються завдяки співпраці дослідницьких команд, об’єднаних у міжнародні мережі, що забезпечують доступ до унікального обладнання, передових технологій та міждисциплінарної експертизи. Саме інтеграція національної наукової інфраструктури до Європейського дослідницького простору сьогодні стає одним із ключових чинників наукового прогресу.
Чому саме canSERV?
За сприяння Європейського Союзу послідовно розвивається мережа міжнародних дослідницьких інфраструктур (European Research Infrastructures), які забезпечують науковцям доступ до унікальних технологічних платформ незалежно від країни їхнього походження. Однією з таких ініціатив став проєкт canSERV, фінансований програмою Horizon Europe. Його метою є надання дослідникам з усієї Європи відкритого доступу до найсучасніших технологій, необхідних для фундаментальних, трансляційних і клінічних досліджень у галузі онкології.
Навколо проєкту canSERV об’єдналися десятки провідних університетів, наукових центрів та європейських дослідницьких інфраструктур, що створили принципово нову модель міжнародної співпраці, коли вчений отримує доступ не лише до обладнання, а й до експертизи найкращих лабораторій Європи.
Саме в межах третього відкритого конкурсу canSERV команда ЗДМФУ отримала грант на виконання дослідження PID 35460, присвяченого вивченню накопичення важких металів у плаценті жінок, які проживають у регіоні, що зазнав впливу війни.
Від Запоріжжя до Відня
Після формування клінічної когорти вагітних жінок, збору плацентарного матеріалу і проведення повного патоморфологічного й імуногістохімічного дослідження у лабораторіях ЗДМФУ перед дослідниками постало нове завдання – необхідно було визначити, чи накопичуються у тканині плаценти важкі метали та інші потенційно токсичні елементи, здатні впливати на внутрішньоутробний розвиток плода.
Для такого аналізу потрібне обладнання, якого сьогодні немає навіть у більшості великих університетів Європи. Саме тому українська команда взяла участь у відкритому конкурсі консорціуму canSERV, який надає доступ до найкращих наукових сервісів Європейського дослідницького простору.
Конкурсна заявка українських науковців успішно пройшла міжнародну експертизу, після чого автори проєкту отримали грантову підтримку і можливість виконати дослідження у Віденському біоцентрі (Vienna BioCenter) на базі Австрійського вузла Euro-BioImaging (https://www.eurobioimaging.eu). З боку Euro-BioImaging проєкт очолював професор Баубак Баджолі і професор Katharina Streli, провідний європейський фахівець у галузі рентгенофлуоресцентного елементного аналізу біологічних тканин.
Саме у Віденському біоцентрі розташовані одні з найсучасніших у Європі платформ елементного аналізу, які дають змогу визначати просторовий розподіл хімічних елементів у біологічних тканинах із надзвичайно високою чутливістю (рисунок).
! Подорожувати можуть не лише дослідники, а і біологічні зразки, дані, технології та знання. Саме завдяки такому об’єднанню національних і європейських дослідницьких інфраструктур стає можливим виконання досліджень, які жодна окрема лабораторія не змогла б реалізувати самостійно.
Така модель співпраці є характерною рисою сучасних європейських дослідницьких інфраструктур: науковець отримує не лише доступ до приладу, а й працює разом із командою експертів світового рівня.
Єдині етичні стандарти
Виконання усіх клінічних досліджень відбувалося відповідно до міжнародних етичних принципів біомедичних досліджень за участі людини. Комісія з питань біоетики ЗДМФУ схвалила протокол дослідження. Усі учасниці надали письмову інформовану згоду на використання біологічного матеріалу для клінічних і наукових цілей.
Проведення PID 35460 в межах проєкту canSERV підтвердило, що українські дослідницькі установи працюють відповідно до етичних принципів, які застосовуються в країнах Європейського Союзу. Саме спільність стандартів біоетики, захисту персональних даних та належної наукової практики створює основу для міжнародної наукової співпраці.
Досвід проєкту canSERV показав, що успішна інтеграція України до Європейського дослідницького простору потребує не лише сильних університетів і сучасних лабораторій, а й інституцій, здатних організовувати міжнародну співпрацю, залучати грантове фінансування і підтримувати довгострокові партнерства. У цьому процесі важливу роль відіграють громадські організації, зокрема БФ «Світ проти раку», що став одним із прикладів, як громадянське суспільство може ефективно доповнювати академічну науку.
Перспективи
Проєкт canSERV для нашої команди – значно більше ніж можливість виконати окреме дослідження. Він підтвердив, що українська наука є повноправною частиною Європейського дослідницького простору. Саме такі партнерства формують нову модель розвитку науки, у якій університети, клініки, дослідницькі інфраструктури та міжнародні консорціуми працюють як єдина екосистема знань.
Участь українських дослідників у проєкті canSERV продемонструвала, що інтеграція до європейських дослідницьких інфраструктур є не разовою можливістю, а стратегічним напрямом розвитку української науки. Вона надає доступ до передових технологій, формує нові міжнародні партнерства та створює умови для реалізації досліджень, які неможливо виконати в межах окремої установи чи навіть однієї країни.
Можливо, найважливішим результатом цього проєкту стали не лише отримані наукові дані, а й нові професійні зв’язки, засновані на довірі, відкритості та спільному прагненні розвивати науку без кордонів. Саме так формується Європейський дослідницький простір, невіддільною частиною якого є Україна.
Також про проєкт: Bridging borders for cancer research: How CanSERV and Euro-BioImaging supports science in Ukraine. EuroBioImaging. July 7, 2026. https://www.eurobioimaging.eu/news/bridging-borders-for-cancer-research-how-canserv-and-euro-bioimaging-supports-science-in-ukraine/
Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хімієтерапія» № 3-4 (103-104) 2026 р.
