21 квітня, 2026
Онкологія в Україні. Підсумки 2025 року
Безносенко А.П.
За останні п’ять років Україна загалом і онкологічна служба країни зокрема пережили дві кризи, які кардинально деформували епідеміологічну картину: пандемію COVID‑19 у 2020 р. і повномасштабне вторгнення росії у 2022 р.
Через пандемію реєстрація нових випадків раку зменшилася на 19,4% – зі 128 250 у 2019 р. до 103 266 у 2020-му. Це дані не відображають реального стану захворюваності, бо пацієнти уникали раннього звернення і профілактичних обстежень через страх перед лікарнями, а ресурси системи охорони здоров’я витрачалися на боротьбу з інфекцією. Відтерміновані діагнози конвертувалися у III-IV стадії впродовж наступних років.
Зафіксований у 2022 р. 93 300-105 151 новий випадок онкологічних захворювань, на жаль, знову засвідчив не реальне зниження показників захворюваності, а їх недостатню реєстрацію. Приблизно 8 млн внутрішньо і зовнішньо переміщених осіб і тимчасова окупація територій із лікувальними закладами унеможливили повноцінний облік злоякісних новоутворень (ЗН). Пряме порівняння з довоєнними даними методологічно некоректне, бо достеменно невідома фактична кількість населення для розрахунку показників захворюваності і смертності.
У 2023 р. зареєстровано 122 842 нових випадки раку (+14,1% порівняно із 2022 р.). Отже, почався процес відновлення об’єктивної картини захворюваності, хоча й неповної. Згідно з даними, найпоширенішою онкологічною нозологією в Україні у 2023 р. серед обох статей виявився колоректальний рак, а рак молочної залози посів другу позицію.
Зафіксовано кілька нових негативних тенденцій. Насамперед це стрімкий приріст раку щитоподібної залози: +50,6% у чоловіків і +48,6% у жінок порівняно з 2022 р. Він повернувся до десяти найпоширеніших нозологій у жінок (восьме місце). У чоловіків віком 18-29 років він став одним із провідних діагнозів (9,8% усіх ЗН у цій віковій групі), а у 30-44-річних – 7,8% випадків. Потрібно дослідити причини цього явища, бо його могла спровокувати не лише схильність до відкладеної діагностики, а і вплив воєнних канцерогенних чинників, таких як радіаційне та хімічне забруднення.
Також зафіксовано значний приріст захворюваності на рак передміхурової залози (+25,1%, +1748 випадків), рак нирки у чоловіків (+25,5%), немеланомний рак шкіри (+27,6% у чоловіків, +34,2% у жінок) та рак грудної залози (14%, +1749 випадків).
За оперативними даними, у 2024 р. щонайменше кожен п’ятий первинний хворий (21,9%) не пережив року від встановлення діагнозу, притому що 20,1% випадків ЗН виявлено на 4-й стадії під час звернення.
Але, незважаючи на чималий перелік проблем, українська онкологія у 2025 р. може похвалитися певними здобутками.
План дій з реалізації Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року
Цей рік для онкологічної спільноти розпочався зі знаменної події: 18 лютого Кабінет Міністрів України підписав розпорядження № 165-р, яким затвердив план дій з реалізації у 2026-2028 рр. Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 р. Цей план, по суті, є операційним документом, і його наявність є обов’язковою умовою для виконання національної стратегії.
До цього вона мала декларативний характер. Зараз визначено конкретні терміни та індикатори виконання. Документ структуровано за сімома напрямами.
- Спроможна мережа закладів і якість медичної допомоги. Ключове завдання до кінця поточного року – затвердити, згідно із розробленими критеріями, мережу референтних центрів молекулярно-генетичної діагностики, що забезпечуватимуть доступ пацієнтів з усіх регіонів до сучасних молекулярних досліджень. Це не просто адміністративне рішення, а реакція на реальний дефіцит: більшість регіонів досі не мають рутинного доступу до молекулярно-генетичних досліджень. Також передбачено мінімум п’ять нових і оновлення десяти чинних галузевих стандартів у сфері онкологічних та онкогематологічних захворювань.
- Профілактика та інформування. Основні заходи: інформаційні кампанії відповідно до Європейського кодексу боротьби проти раку, моніторинг канцерогенних чинників воєнного походження та охоплення вакцинацією проти ВПЛ щонайменше 30% цільових вікових груп.
- Рання діагностика. До першого кварталу 2026 р. передбачено розроблення й поетапне впровадження програм із ранньої діагностики визначених видів ЗН.
- Паліативна, реабілітаційна і психологічна допомога. Уперше нутритивна підтримка онкологічних хворих у межах паліативної допомоги виокремлена як самостійне завдання з конкретним індикатором: збільшення кількості закладів і навчених медичних працівників.
- Збір онкоепідеміологічних даних. До другого кварталу 2026 р. заплановане розроблення і затвердження методичних рекомендацій із формування онкологічного діагнозу із використанням сучасних класифікаційних систем. Без уніфікованої термінології точної статистики не буде.
- Кадровий потенціал. Потрібно подбати про збереження спеціалістів. Регіональні адміністрації зобов’язані впровадити місцеві програми, що стимулюватимуть фахівців з онкохірургії, радіаційної онкології, радіонуклідної діагностики, дитячої онкології та суміжних спеціальностей працювати в комунальних закладах.
- Чи не найважливіший напрям – розвиток науки і міжнародного партнерства в галузі онкології, що передбачає забезпечення проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з питань онкології на принципах доказової медицини.
Міністерство охорони здоров’я щороку до 1 квітня має звітувати перед Кабінетом Міністрів України про стан виконання плану дій.
Так, план – це інструмент, а не результат. Але за цим конкретним порядком денним онкологічна галузь буде розвиватися найближчим часом.
Централізовані закупівлі онкологічних лікарських засобів
Минулий рік став рекордним для ДП «Медичні закупівлі України» за обсягами придбань. Підприємство закупило 866 позицій медичних товарів на загальну суму 15,7 млрд грн за бюджетні кошти – це становить понад 97% від обсягів, затверджених МОЗ.
Йдеться про 2,3 млрд грн на хімієтерапевтичні, таргетні та препарати супроводу для онкологічних пацієнтів. Хоча сума щороку збільшується, бюджетне обмеження залишається основною перепоною для повного забезпечення пацієнтів сучасним лікуванням.
До законодавчих досягнень 2025 р. із найтривалішою дією належить розширення механізму договорів керованого доступу (ДКД).
Завдяки ДКД держава веде прямі конфіденційні переговори з фармацевтичними виробниками і купує інноваційні препарати за зниженими цінами. Без цього механізму більшість сучасних онкологічних ліків залишалася б недоступною для українського пацієнта або їх довелося б оплатити повністю з власної кишені.
! У червні 2025 р. Верховна Рада ухвалила законопроєкти № 4472-IX та № 4505-IX, завдяки яким запроваджено принцип змішаного фінансування ДКД. Відтепер купувати інноваційні ліки можна не лише за гроші з державного бюджету, а й місцевих бюджетів та самих лікарень.
Таке розширення ДКД означає, що громада, де є онкологічний центр, за сприяння місцевої влади зможе самостійно закупити ті препарати, на які не вистачає коштів із державного бюджету. Це справжня децентралізація онкологічної допомоги.
Станом на березень 2026 р. укладено сім ДКД терміном до трьох років щодо таких інноваційних онкологічних засобів, як Пембролізумаб (Кітруда®), атезолізумаб (Тецентрик®), палбоцикліб (Ібранс®), інотузумаб озогаміцин (Беспонса®), гемтузумаб озогаміцин (Майлотарг), брентуксимабу ведотин (Адцетрис®) та бригатиніб (Алунбриг®). В середині або ж наприкінці цього року зазначені лікарські засоби будуть доступні в онкологічних центрах країни безоплатно для пацієнтів.
Радіаційна онкологія: Help Ukraine Group і 21 лінійний прискорювач
Для підтримки української онкології під час війни була створена Help Ukraine Group (HUG). Цю організацію у перші тижні після 24 лютого 2022 р. заснувала Наталія Ковальчук, клінічний професор відділення радіаційної онкології Стенфордського університету, ад’юнкт-професор MD Anderson Cancer Center. Тепер це повноцінна міжнародна некомерційна структура, що об’єднує спеціалістів із США, Австралії, країн Європейського Союзу та України. Своєрідним містком між HUG та українською онкологічною спільнотою є участь у проєкті з боку OncoHub.
! Досягнення HUG за 2025 р. вражають. Проведено 15 навчальних курсів онлайн і 25 очних, забезпечено вісім міжнародних стажувань для українських онкологів у США, Канаді, Європі та Австралії.
Велика кількість українських центрів радіотерапії використовувала кобальт‑60-технологію, тоді як світовим стандартом є IMRT/VMAT. Навчальна програма, розроблена HUG спільно з Американською асоціацією медичних фізиків (AAPM), Американським товариством фахівців із радіаційної онкології (ASTRO) та Європейським товариством фахівців із променевої терапії та онкології (ESTRO), охопила перехід від кобальтових апаратів до сучасних лінійних прискорювачів.
Паралельно у 2024-2025 рр. ДП «МЗУ» придбало 21 лінійний прискорювач за кошти державного бюджету. Минулого року кілька апаратів введено в експлуатацію. Це справжнє досягнення для української радіотерапії. Однак недостатньо придбати апарат, потрібні фахівці, здатні на ньому працювати. Саме це забеспечує HUG.
Серед пріоритетів HUG не лише навчання, а й постачання програмного забезпечення для автоматичного контурування, планування лікування та контролю якості. Компанії Limbus AI та Radformation передали своє програмне забезпечення всім українським онкологічним центрам безоплатно. RaySearch Laboratories надала 10 станцій для планування лікування. За три роки ця інфраструктура перетворилася на системну операційну модель.
В грудні 2025 р. HUG, підбиваючи підсумки роботи, перелічила своїх партнерів: ASTRO, AAPM, ESTRO, Американське товариство фахівців із брахітерапії (ABS), компанії Elekta, Varian, Orfit, CIVCO, QFix, PTW, фундація Sweсare та інші міжнародні медичні організації. Це неймовірний результат.
ОncoHUB: досягнення за п’ять років
Коли наприкінці 2020 р. виник ОncoHub, мало хто міг передбачити, яким він стане за п’ять років. Сьогодні це не просто організація, що проводить медичні конференції. Це платформа, яка розробила власні стандарти і бачення, якою має бути українська онкологічна спільнота та її цінності.
Головна новина – у 2025 р. OncoHub став афілійованим членом Європейського товариства медичної онкології (ESMO) у складі комітету національних товариств (ESMO National Societies Committee). Що це означає? Доступ до ESMO Guidelines безпосередньо, участь у процесах формування загальноєвропейської освітньої й наукової політики в онкології, а головне – загальноєвропейське визнання українського онкологічного товариства.
! Першою спільною ініціативною з ESMO стала найбільша щорічна онкологічна конференція UpToDate 6.0 + ESMO, яка відбулася 26-28 листопада 2025 р. у Ramada Encore Kyiv. Завдяки офіційному партнерству з ESMO з’явилася сесія ESMO Guidelines за участі провідних європейських спікерів і чинного президента ESMO.
Загалом конференція UpToDate 6.0 + ESMO стала найбільшою за кількістю учасників, секцій, виступів та іноземних доповідачів, зокрема президентів найбільших онкологічних, радіологічних та онкохірургічних асоціацій Європи та США.
У 2025 р. відбувся другий набір до Школи лікарів-лідерів oncohubCAMPUS. Лікарі віком до 35 років після конкурсу протягом року беруть участь у чотирьох навчальних сесіях. Всі витрати відшкодовує школа і партнери. ОncohubCAMPUS – це інвестиція в освіту майбутніх лідерів онкологічної служби. Попередні випускники вже зарекомендували себе з найкращого боку на наукових конференціях.
Загалом минулого року ОncoHub провів десятки конференцій, семінарів, тренінгів і майстеркласів, залучивши 2 664 учасників.
! OncoHub уже став платформою, що формує цінності онкоспільноти та розробляє стандарти безперервної освіти, а наступним кроком розвитку є створення спеціалізованого цифрового інструменту для лікарів.
Новий мобільний додаток ОncoHub акумулює всі заходи спільноти – конференції, школи, майстеркласи – з детальними програмами, біографіями спікерів, матеріалами, які висвітлюють події, та оперативними оновленнями і новинами, що дає лікарям змогу планувати освіту як невіддільну частину професійного маршруту. Водночас ключова цінність додатка – у вбудованих клінічних шкалах, калькуляторах та інструментах, які можна використовувати в повсякденній клінічній практиці: онкологічні інструменти – калькулятори BSA та доз (зокрема для карбоплатину), шкали функціонального статусу (ECOG, Barthel, PPS), критерії оцінювання відповіді на лікування (RECIST 1.1/iRECIST, mRECIST), онкологічні стадіювальні модулі (TNM, CanStaging+), гепатологічні та нефрологічні шкали (Child-Pugh, eGFR CKD-EPI), онкологічні прогностичні й ризикові моделі (MASCC, Roach formula, MSKCC, IBTR 2.0 тощо), класифікація хірургічних ускладнень Clavien–Dindo, інструменти оцінювання хірургічного й анестезіологічного ризику (ASA, CR-POSSUM, v2 SORT, RCRI, E-PASS, POSSUM, mFI‑5, шкала Apgar та ін.), а також нутритивні скринінги для амбулаторного і стаціонарного рівня (MUST, NRS‑2002, NUTRISCORE, PRONTO). Завдяки цьому OncoHub-додаток стає щоденним робочим інструментом, який допомагає стандартизувати клінічні рішення, зменшити варіабельність практики, підвищити безпеку пацієнтів і водночас інтегрує лікаря в сучасну освітню екосистему української онкології.
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.digitaltouch.oncohub
https://apps.apple.com/us/app/oncohub/id6753985971
Участь України в проєкті EUCanScreen
У 2025 р. Україна активно брала участь у EUCanScreen – масштабному європейському проєкті із впровадження програм скринінгу раку, що охоплює 98 установ із 29 країн і реалізується в межах програми EU4Health та Плану ЄС з боротьби проти раку (Europe’s Beating Cancer Plan).
Цілі проєкту охоплюють шість напрямів скринінгу. Обов’язкові – рак молочної залози, шийки матки та колоректальний рак. Рак легені (низькодозова КТ), простати та шлунка – як пілотні. Для України особливо актуальний колоректальний скринінг через суттєве відставання від стандартів ЄС.
На початку 2026 р. підбито підсумки першого повного року роботи EUCanScreen. Серед ключових досягнень – збір даних для моделювання скринінгових програм, стандартизація шаблонів аналізу, оцінювання фінансової токсичності скринінгу і лікування. Для України це шанс порівняти власні підходи зі стандартами 29 держав, щоб ухвалювати рішення не на основі локальної інтуїції, а на ґрунтовних даних.
Другий рік проєкт EUCanScreen сфокусований на підвищенні охоплення населення, покращенні контролю якості та розвитку систем моніторингу. Окремий напрям становить розвиток компетенцій: лідерські тренінги, сертифікація лікарів, аудит колоноскопій, навчання ендоскопії. Українські фахівці беруть участь у цих заходах і набувають досвіду роботи за європейськими стандартами.
Участь України у EUCanScreen забезпечує розроблення ефективних програм скринінгу онкологічних захворювань.
Вакцинація проти ВПЛ: щеплення, на яке ми чекали двадцять років
Запроваджено важливе для сфери онкопрофілактики рішення, яке набуде видимого результату лише через десятиліття, але вже зараз є безумовно потрібним, – запровадження вакцинації дівчат 12-13 років проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) в Національний календар профілактичних щеплень України.
! З 1 січня 2026 р. вакцинація проти ВПЛ стала обов’язковою та безоплатною для дівчат 12-13 років.
Закуплено 9-валентну вакцину Гардасил® 9. Вона захищає від дев’яти найпоширеніших типів ВПЛ, сім із яких є високоонкогенними, зокрема від типів 16 і 18, що спричиняють близько 70% випадків раку шийки матки. Показово, що закупівля відбулась через механізм ДКД, тобто той самий інструмент вже працює для таргетних та імуноонкологічних препаратів.
Щороку в Україні реєструють близько 3 000 нових випадків раку шийки матки, а смертність від цього захворювання перевищує середній показник по ЄС у 2,5 раза.
Вакцинація проти ВПЛ включена до національних програм імунізації в 149 країнах світу. Нарешті й Україна з’явилась у цьому переліку. Одна доза у зазначеному віці відповідає рекомендаціям ВООЗ для цієї вікової групи і максимально ефективна саме до початку статевого життя. Дівчата віком понад 14 років і хлопці можуть вакцинуватися за бажанням та за власний кошт, тобто це наступне питання, яке потребує вирішення.
Цей крок не дасть відчутного статистичного ефекту в наступному бюлетені Національного канцер-реєстру України, однак цього можна сподіватися вже через 15-20 років.
Плани на 2026 рік
По-перше, дебютний звіт про виконання плану дій з Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 р. До першого кварталу 2026 р. МОЗ і НСЗУ мають удосконалити пакети ранньої діагностики, до другого – затвердити методичні рекомендації з формування онкологічного діагнозу, до четвертого – завершити аналіз маршрутизації пацієнтів. А також затвердити мережу референтних центрів молекулярно-генетичної діагностики. Якщо цих строків буде дотримано, ми матимемо підстави говорити про системність роботи.
По-друге, введення в експлуатацію нових лінійних прискорювачів і обладнання для брахітерапії у низці регіональних центрів. Стартує програма МОЗ України щодо забезпечення ПЕТ-КТ у Львові та Києві, для яких циклотрони вже закуплено.
По-третє, розширення ДКД: механізм змішаного фінансування надає можливість для громад і лікарень приєднуватися до переговорів щодо закупівлі нових препаратів. Це принципово нова модель співпраці, і вона потребує активності з боку регіональних центрів.
По-четверте, тривають освітні програми HUG.
По-п’яте, ОncoHub продовжує навчання третього набору Школи лікарів-лідерів оncohubCAMPUS (перший модуль завершено в березні). До програми долучилися лікарі різних спеціальностей з усієї України. Спільнота і надалі поглиблюватиме партнерство з ESMO в межах National Societies Committee, а також готує наступний щорічний міжнародний конгрес – OncoHub 7.0 – у листопаді 2026 р., який традиційно стане найбільшою онкологічною конференцією країни і нагодою для професійних зустрічей. Команда ОncoHub працює і над іншими цікавими проєктами.
Отже, попри війну лікування раку в Україні залишається пріоритетним напрямом для держави, демонструючи стійкість і чималі результати.
Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хімієтерапія» № 1 (101) 2026 р.
