Головна Педіатрія Оновлення календаря профілактичних щеплень в Україні з 2026 року: науковий аналіз та практичні аспекти

26 травня, 2025

Оновлення календаря профілактичних щеплень в Україні з 2026 року: науковий аналіз та практичні аспекти

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України, з 1 січня 2026 р. набуває чинності оновлений Календар профілактичних щеплень. Суттєві зміни стосуються глав 1 і 2 розділу ІІ чинного Календаря профілактичних щеплень (затвердженого наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 р. № 595, зі змінами згідно з наказом МОЗ України від 11 серпня 2014 р. № 551). Ці зміни ініційовані відповідно до Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на період до 2030 р.

Оновлення національного календаря щеплень відображає сучасні тенденції – наблизити вітчизняні підходи стосовно імунопрофілактики до міжнародних стандартів, що ґрунтуються на доказовій медицині та досвіді країн із високим рівнем охоплення вакцинацією.

Ключові зміни у календарі щеплень

Вакцинація проти поліомієліту: повний перехід на ІПВ

Найсуттєвішою зміною став повний перехід на застосування інактивованої поліомієлітної вакцини (ІПВ) для всіх етапів імунізації за віком: 2 місяці (перша доза), 4 місяці (друга доза), 6 місяців (третя доза), 18 місяців (четверта доза) та 6 років (п’ята доза).

Перехід на інактивовану вакцину цілком виключає ризик розвитку вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП), який при застосуванні оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) спостерігається із частотою 1 випадок на 750 000-1 млн доз. Важливим епідеміологічним аспектом є уникнення циркуляції вакциноспоріднених поліовірусів у популяції, що становить одну із ключових перешкод для глобальної ерадикації поліомієліту. ІПВ забезпечує формування гуморального імунітету з високим рівнем серопротекції, що перевищує 90% після введення трьох доз вакцини. Значною перевагою інактивованої вакцини є її стабільна ефективність незалежно від наявності супутніх кишкових інфекцій, які можуть суттєво знижувати імуногенність оральної поліовакцини.

Оптимізація схеми вакцинації проти Haemophilus influenzae типу b

Календар передбачає застосування чотиридозної схеми вакцинації: у 2 місяці (перша доза), 4 місяці (друга доза), 6 місяців (третя доза) та у 18 місяців (четверта доза) життя.

Чотиридозна схема забезпечує ранній захист із перших місяців життя, коли ризик інвазивних форм Hib-інфекції особливо високий. Додаткова доза сприяє формуванню більш надійної імунної відповіді порівняно із тридозною схемою. Синхронізація з введенням інших вакцин у календарі значно підвищує зручність дотримання графіка і для батьків, і для медичних працівників. Особливо важливим є покращення формування імунологічної пам’яті завдяки бустерній дозі у 18 місяців, що забезпечує тривалий захист протягом усього вразливого періоду раннього дитинства.

Модифікація схеми вакцинації проти гепатиту В

Згідно з оновленим календарем, планові профілактичні щеплення дітей проти гепатиту В проводять у віці 2 місяці (перша доза), 4 місяці (друга доза), 6 місяців (третя доза) та 18 місяців (четверта доза) незалежно від маси тіла при народженні.

Принципова відмінність від попередньої схеми полягає у диференційованому підході до вакцинації новонароджених. Раніше всі діти отримували першу дозу вакцини проти гепатиту В у перший день життя. У новому календарі вакцинацію у першу добу життя проводять виключно новонародженим із груп ризику.

Першочергово вакцинація у першу добу життя показана новонародженим від матерів із HBsAg-позитивним статусом або при невизначеному HBsAg-статусі матері, що дає змогу запобігти вертикальній передачі вірусу. Щеплення рекомендоване дітям, матері яких мають в анамнезі гепатит В або С (зокрема пролікований) або позитивний результат серологічного дослідження на гепатит С. Обов’язкова рання вакцинація необхідна також ВІЛ-експонованим дітям, передчасно народженим та новонародженим із низькою масою тіла при народженні (менше 2000 г). Додатково вакцинацію у першу добу життя проводять дітям, які мають у сімейному оточенні контакт із HBsAg-позитивною особою, а також новонародженим, яким заплановані хірургічні втручання або трансфузії препаратів крові.

Для дітей із групи ризику схема вакцинації виглядає так: 0 (перша доба, нульова доза) – 2 місяці (перша доза) – 4 місяці (друга доза) – 6 місяців (третя доза) життя дитини.

Формування ранньої та стійкої імунної відповіді

Всі описані зміни у календарі щеплень мають спільну мету – якомога раніше забезпечити формування необхідної та стійкої імунної відповіді у житті дитини. Це досягається завдяки кільком принциповим підходам.

По-перше, оптимізація віку початку вакцинації. Новий календар передбачає початок планової вакцинації проти основних інфекцій у віці двох місяців, коли більшість дітей вже не має материнських антитіл, що можуть знижувати ефективність щеплень, але ще до початку періоду високого ризику зараження.

По-друге, використання чотиридозної схеми вакцинації для ключових антигенів (гепатит В, Haemophilus influenzae типу b, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт). Наукові дослідження переконливо доводять, що саме чотиридозна схема з бустерною дозою у 18 місяців забезпечує найбільш стійкий та тривалий імунний захист.

По-третє, синхронізація графіка введення різних вакцин. Оновлений календар передбачає введення основних вакцин у віці 2, 4, 6 та 18 місяців, що не лише спрощує дотримання графіка, але й забезпечує оптимальний режим формування імунної відповіді завдяки збалансованому навантаженню на імунну систему.

По-четверте, диференційований підхід до груп ризику. Діти із підвищеним ризиком інфікування отримують додатковий захист у вигляді ранньої вакцинації (наприклад, щеплення проти гепатиту В у першу добу життя) та/або додаткових доз вакцини, що забезпечує надійний захист у період максимальної уразливості.

Переваги застосування шестивалентних вакцин у новому календарі

Оновлений календар профілактичних щеплень створює ідеальні умови для широкого впровадження шестивалентних вакцин, зокрема вакцини Гексаксим® (DTaP-IPV-HB-Hib/Hexaxim). Ця вакцина поєднує в одному препараті компоненти проти дифтерії, правця, кашлюка (ацелюлярний компонент), поліомієліту (інактивована вакцина), гепатиту В та Haemophilus influenzae типу b.

Гармонізація графіка введення цих шести вакцин з однаковими віковими інтервалами (2, 4, 6 та 18 місяців) повністю відповідає схемі застосування шестивалентних вакцин, ухваленій у країнах Західної Європи та Північної Америки. Це не лише відображає наближення українського календаря до міжнародних стандартів, але й створює практичні передумови для використання сучасних комбінованих вакцин.

! Використання шестивалентних вакцин, зокрема вакцини Гексаксим®, надає низку суттєвих клінічних та організаційних переваг для системи імунопрофілактики. Передусім варто зазначити про радикальне зменшення кількості ін’єкцій, коли замість шести окремих щеплень дитина отримує лише одну ін’єкцію під час кожного візиту. За повний цикл первинної імунізації (чотири дози) дитина отримує всього чотири ін’єкції замість 24-х, що суттєво зменшує стрес, больовий синдром і частоту місцевих реакцій.

Підвищення прихильності до вакцинації є іншим важливим аспектом застосування комбінованих вакцин. Зменшення кількості ін’єкцій безпосередньо впливає на ухвалення рішення батьками щодо вакцинації дитини. Згідно з даними клінічних досліджень, готовність батьків дотримуватися графіка щеплень підвищується при використанні комбінованих вакцин порівняно з роздільним введенням компонентів.

Шестивалентні вакцини забезпечують значну зручність для медичного персоналу, оскільки препарат постачається у формі готової до використання суспензії, яка не потребує додаткового розведення. Це мінімізує ризик технічних помилок під час підготовки, значно економить час медичних працівників і спрощує саму процедуру щеплення.

Вакцина Гексаксим® виробництва Sanofi уже наявна на фармацевтичному ринку України, що забезпечує можливість поступового переходу до нового календаря щеплень ще до його офіційного впровадження. Це дає змогу накопичити практичний досвід застосування шестивалентних вакцин і підготувати медичний персонал до роботи за новим календарем.

Практичні аспекти переходу до нового календаря щеплень

Для забезпечення ефективного переходу до нового календаря щеплень із 1 січня 2026 р. необхідно своєчасно спланувати закупівлі вакцин відповідно до оновленої номенклатури з урахуванням прогнозованої кількості дітей відповідного віку.

! Особливу увагу слід приділити забезпеченню достатньої кількості комбінованих вакцин, що дасть змогу з перших днів впровадження нового календаря реалізувати його переваги.

Важливим компонентом підготовки є навчання медичного персоналу. Доцільно розробити і провести серію тренінгів, вебінарів та інших освітніх заходів для медичних працівників щодо змін у календарі щеплень, особливостей застосування нових схем імунізації та роботи з комбінованими вакцинами.

Адаптація медичної документації є необхідною умовою успішного переходу на новий календар. Форми обліку профілактичних щеплень, журнали імунізації, електронні медичні системи та інші документи мають бути заздалегідь оновлені та адаптовані відповідно до нових схем вакцинації.

Проведення широкої інформаційної кампанії для населення є критично важливим елементом впровадження нового календаря. Батьки та опікуни дітей повинні отримати вичерпну інформацію щодо переваг нових схем імунізації, зокрема використання комбінованих вакцин, та важливості дотримання рекомендованих термінів вакцинації.

Висновки

Оновлений Календар профілактичних щеплень в Україні, який набуває чинності з 1 січня 2026 р., відображає впровадження сучасних наукових даних та міжнародного досвіду в національну систему імунопрофілактики. До ключових змін належить повний перехід на ІПВ для вакцинації проти поліомієліту, впровадження чотиридозної схеми вакцинації проти Hib-інфекції та гепатиту В, а також диференційований підхід до вакцинації груп ризику.

Оновлений календар забезпечує уніфікацію схем вакцинації із загальноприйнятими міжнародними підходами, що дає змогу впроваджувати в українську медичну практику передовий світовий досвід імунопрофілактики. Важливим аспектом змін є оптимізація кількості доз вакцин для формування надійного і тривалого імунітету при збереженні зручності графіка щеплень для пацієнтів і медичних працівників.

Суттєвою перевагою нового календаря є створення оптимальних передумов для широкого застосування комбінованих вакцин, зокрема шестивалентної вакцини Гексаксим®, що має значні клінічні, логістичні та економічні переваги. Ця вакцина, яка вже наявна на ринку України, дає змогу забезпечити комплексний захист від шести інфекційних захворювань при мінімальному інвазивному втручанні.

Перехід на новий календар щеплень із широким застосуванням шестивалентних вакцин є важливим кроком у розвитку системи імунопрофілактики в Україні, що сприятиме підвищенню рівня охоплення вакцинацією та зниженню захворюваності на вакцинокеровані інфекції серед дитячого населення.

За матеріалами moz.gov.ua

Підготував Максим Голуб

Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (78) 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (78) 2025 р.
Матеріали по темі Більше
За матеріалами IV Міжнародного конгресу сімейних лікарів FamilyDOC Congress
Рак шийки матки (РШМ) залишається серйозною проблемою громадського здоров’я в Україні. За останні роки в державі відбулися суттєві зрушення у ...
У нещодавно затвердженему графіку імунізації на 2025 р. відбулася низка важливих змін, які впливатимуть на підхід до вакцинації дітей і ...
Міністерство охорони здоров’я України планує запровадити важливі зміни до Національного календаря профілактичних щеплень, які наберуть чинності з 2026 р. Вони...