8 грудня, 2025
Вакцинація проти грипу: актуальні питання педіатричної практики
За матеріалами науково-практичного майстеркласу «PedSMART Вакцинація»
Щорічна вакцинація проти грипу залишається одним із найважливіших профілактичних заходів у педіатричній практиці. Глобальна статистика свідчить про серйозність проблеми: кожного холодного сезону від ускладнень грипу помирає приблизно 650 тисяч людей у світі, а ще 3-5 мільйонів пацієнтів переносять тяжкі ускладнення, серед яких пневмонія посідає провідне місце. На науково-практичному майстеркласі «PedSMART Вакцинація», організованому Українською академією педіатричних спеціальностей, Ірина Миколаївна Волошина, доктор медичних наук, професор кафедри загальної практики (сімейної медицини) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член правління ГО «Академія сімейної медицини України», виступила з доповіддю «Захист від грипу: важливість вакцинації вразливих груп населення», в якій детально розглянула сучасні підходи до імунопрофілактики грипу, особливості вакцинації дітей різного віку та пацієнтів із груп ризику.
Доказова база ефективності вакцинації проти грипу дедалі розширюється. За даними дослідження, опублікованого в журналі Vaccine у 2021 р., щеплені дорослі пацієнти, госпіталізовані з грипом, мали на третину нижчий ризик летального результату порівняно з невакцинованими (Ferdinands J.M., 2021). Ці надзвичайно переконливі цифри демонструють, що навіть без стовідсоткового захисту від захворювання вакцина суттєво знижує ризик найгіршого сценарію. Крім того, вакциновані пацієнти мають на 26% нижчі шанси потрапити до лікарні з ускладненим або важким перебігом грипу, що є статистично значущою різницею (Ferdinands J.M., 2021).
! Щорічна вакцинація проти грипу залишається найефективнішим методом профілактики захворювання і його потенційно летальних ускладнень
Склад вакцини проти грипу на поточний сезон було оновлено з урахуванням циркулюючих штамів. Основне оновлення стосується серотипу грипу А H3N2, який зазнав найбільших змін порівняно з попереднім складом вакцини. Також модифіковано компонент, що відповідає за захист від грипу B, з урахуванням антигенного дрейфу вірусу. Компонент H1N1 представлений у новішій версії, хоча суттєвих відмінностей від минулорічного складу немає. Четвертий компонент, штам В/Yamagata, включений як додатковий запобіжний захід. Згідно із сучасними рекомендаціями, навіть тривалентна вакцина забезпечує адекватний захист, але найважливішим є наявність захисту від трьох основних серотипів: H1N1, H3N2 та штаму В/Victoria (Najera R.F., 2025).
На фармацевтичному ринку існує декілька типів вакцин проти грипу. Найпоширенішими є інактивовані вакцини на основі білка курячого яйця, саме такі вакцини зареєстровані та доступні в Україні (чотиривалентна вакцина Ваксігрип® Тетра виробництва «Санофі Пастер»). Живі ослаблені вакцини застосовуються виключно у здорових людей віком від двох до 49 років і в нашій країні не зареєстровані. Рекомбінантні чотиривалентні вакцини, які також перекривають два серотипи А та два серотипи В, є досить перспективними, але в Україні поки недоступні.
! Чотиривалентні інактивовані вакцини захищають від чотирьох штамів вірусу грипу, що суттєво розширює спектр імунологічного захисту порівняно з тривалентними препаратами
Імунокомпрометовані пацієнти потребують особливого підходу до вакцинації. Це стосується людей із ВІЛ-інфекцією, пацієнтів, які отримують хімієтерапію, а також тих, хто проходить курс активної терапії при ревматологічних захворюваннях. Таким пацієнтам категорично не рекомендовано живі вакцини, принаймні у певний період захворювання. Інактивовані вакцини дозволені усім імунокомпрометованим пацієнтам, хоча у деяких випадках може знадобитися додаткова доза, що потрібно вирішувати спільно з імунологом. Надзвичайно важливою є стратегія кокона – вакцинація оточення такого пацієнта. Якщо є пацієнти, які готуються до трансплантації, отримують хімієтерапію або мають інші стани, пов’язані з пригніченням імунного захисту, усі члени їхніх родин та кола спілкування обов’язково мають бути щеплені проти грипу, оскільки невакцинована особа може стати потенційним джерелом інфекції для вразливого пацієнта.
Особливо важливим для педіатричної практики є питання дводозового режиму вакцинації дітей проти грипу. Діти віком від шести місяців до восьми років, які вперше отримують щеплення проти грипу, потребують введення двох доз вакцини протягом одного сезону. Наукове обґрунтування цієї рекомендації базується на дослідженнях рівня серопротекції після однієї та двох доз вакцини. Якщо дитині, яка раніше не вакцинувалася від грипу і не хворіла на нього, ввести лише одну дозу вакцини, імунна відповідь буде недостатньою. Дослідження показують, що після однієї дози рівень серопротекції до різних серотипів значно варіює, причому до серотипу H3N2 він навіть не досягає 70%. Це означає, що одна доза формує захист не від усіх серотипів вірусу, що циркулюють у популяції (Wen F., 2025). Натомість введення двох доз вакцини забезпечує рівень серопротекції, близький до 100% проти всіх серотипів грипу, включених у вакцину. Дослідження проводилися й у дітей віком від шести місяців до двох років, і у підлітків, які раніше не були вакциновані. Результати були однозначними: дводозовий режим значно перевершує однодозовий за рівнем і серопротекції, і сероконверсії (Wen F., 2025). Ці постмаркетингові дослідження, проведені з дотриманням усіх етичних норм на основі медичних записів, надають переконливу доказову базу для застосування дводозового режиму в першому сезоні вакцинації дитини. Варто зазначити, що навіть одна доза краще, ніж її відсутність, але для формування адекватного імунного захисту дводозовий режим є оптимальним. Якщо у наступні сезони дитина щорічно продовжує вакцинуватися, достатньо однієї дози на рік.
! Діти віком до дев’яти років, які вакцинуються вперше, потребують дводозового режиму імунізації для формування адекватної імунної відповіді
Особливої уваги заслуговують пацієнти з груп ризику. До них належать особи із серцево-судинними захворюваннями, респіраторними хворобами, ендокринопатіями, цукровим діабетом. Вагітні жінки також є важливою цільовою групою для вакцинації проти грипу. Щеплення вагітних жінок проти грипу має бути обов’язковим складником антенатального догляду. Американський коледж акушерів і гінекологів (ACOG) та Консультативний комітет США із питань імунізації (АСІР) чітко рекомендують вакцинацію від грипу в будь-якому триместрі вагітності (ACOG, 2018). Дослідження підтверджують, що вакцинація зменшує ризик передчасних пологів і запобігає низькій вазі при народженні у дитини.
Що стосується технічних моментів проведення вакцинації, важливо пам’ятати кілька ключових правил. Якщо пацієнт приходить на вакцинацію з температурою 38 °С і вище, процедуру потрібно відкласти до нормалізації температури. Абсолютним протипоказанням є лише доведена анафілаксія на білок курячого яйця, желатин або інші компоненти вакцини. Важливо наголосити, що просте висипання після вживання яєць не є протипоказанням до вакцинації проти грипу.
Соціальна відповідальність медичних працівників щодо питання вакцинації проти грипу напрочуд важлива. Потрібно, щоб публічні особи, зокрема керівники у сфері охорони здоров’я, демонстрували приклад вакцинації, що допомагає формувати позитивне ставлення населення до профілактичних заходів. Однак не менш важливою є вакцинація соціальних працівників та осіб, які доглядають за паліативними пацієнтами. Медичні заклади, які працюють із вразливими пацієнтами, розуміють важливість стратегії кокона і забезпечують вакцинацію не лише лікарів і медсестер, але й усього персоналу, який має контакт із хворими дітьми. Невакцинована особа, що працює з паліативними або імунокомпрометованими пацієнтами, може стати джерелом потенційно летальної інфекції. Доведено, що обов’язкова вакцинація медичних працівників знижує ризик внутрішньолікарняних спалахів грипу на 60-80%, що є вагомим аргументом на користь масової вакцинації персоналу лікувальних закладів.
Отже, вакцинація проти грипу залишається найефективнішим методом профілактики захворювання та його ускладнень. Сучасні чотиривалентні інактивовані вакцини забезпечують захист від чотирьох штамів вірусу грипу включно із двома лініями вірусу типу А та двома лініями вірусу типу В, що суттєво розширює спектр імунологічного захисту порівняно із тривалентними препаратами. Для педіатричної практики особливо важливим є дотримання дводозового режиму при першій вакцинації дітей віком до дев’яти років, що дає змогу сформувати адекватну імунну відповідь у невакцинованих раніше пацієнтів.
Підготувала Анна Сочнєва
Тематичний номер «Педіатрія» № 4 (80) 2025 р.
