19 грудня, 2024
Використання біорегуляційних препаратів при лікуванні спортивних травм
За матеріалами семінару «Сучасний підхід до менеджменту спортивних травм»
У листопаді відбувся семінар із міжнародною участю «Сучасний підхід до менеджменту спортивних травм», організований Українською академією біологічної медицини (УАБМ). Під час заходу обговорювалися питання раціонального застосування діагностичних і терапевтичних підходів у практичному веденні пацієнтів зі спортивними травмами, а також сучасні можливості щодо реабілітації зазначеного контингенту.
Спортивний лікар, ортопед, екслікар збірної Німеччини з футболу та клубу «Баварія» Ганс Вільгельм Мюллер-Вольфарт, практичний стаж якого перевищує 45 років, виступив із доповіддю «Нові уявлення про м’язові травми в професійному спорті».
– Під час гри спортивний лікар часто має справу з необхідністю швидкого встановлення діагнозу безпосередньо на полі, що є складним завданням. Водночас основний діагностичний метод – пальпація. При розриві м’язового волокна в місці травми визначається незначний дефект, що дозволяє провести швидку діагностику, тому опанування вмінням «ставити діагноз руками» є важливою задачею кожного спортивного лікаря.
Пальпація проводиться з одночасним уточненням скарг на біль. Розпочинати слід зі здорового боку. Це допомагає отримати відчуття здорових тканин, яке необхідно запам’ятати. Далі потрібно перейти до травмованої ділянки та ретельно пропальпувати шкіру, фасції, м’язи, а потім порівняти відчуття від пальпації травмованої і здорової ділянки. Важливий діагностичний критерій – виявлення пучка волокон, що є більш напруженим порівняно з іншими. Саме він свідчить про місце розташування травми. В разі розриву волокон визначається дефект розміром 2-5 мм. Також можна виявити гематому, яка розповсюджується завширшки. Водночас за нейрогенної м’язової травми вздовж ущільненого пучка м’язових волокон утворюється шар лімфи завтовшки 1-2 мм.
При лікуванні м’язових травм важливо враховувати характер травми. Так, порушення в разі функціональних травм усуваються за допомогою остеопатії, у тяжких випадках – лікувальної блокади. Також застосовуються інфільтраційна терапія, лікувальні розтяжки. При будь-якій травмі доцільним є додаткове використання актовегіну і Траумелю С. Введення гідрокортизону та знеболювальних засобів при м’язових травмах є небажаним, оскільки вони лише уповільнюють процес одужання та паралельно створюють ілюзію втамування болю й усунення симптомів, що із часом збільшує ризик рецидиву больового синдрому та запалення.
Щодо сучасних методів діагностики, зокрема методу МРТ, який наразі широко використовується спортивними лікарями, то він не є інформативним для певного різновиду м’язових травм (наприклад, функціонального розтягнення, ущільнення м’язів) – у понад 50% випадків спостерігаються помилкові результати. Тому ще раз наголошую на важливості використання методу пальпації для точної діагностики місця/точки ураження м’язів. Якщо не виявити причину, успішність лікування буде надто сумнівною.
Невролог, лікар фізичної реабілітаційної медицини Андрій Вікторович Тимченко темою доповіді обрав остеопатичний підхід у лікуванні пацієнтів зі спортивними травмами.
– Одним із методів лікування спортивних травм є остеопатія. Вона розподіляється на структурну (м’язи, зв’язки, кістки), вісцеральну, краніосакральну. Важливо пам’ятати, що різні системи організму пов’язані між собою. Зміна в кожній ділянці тіла знаходить відображення в інших частинах. Згідно з теорією Томаса Майєрса, дія м’яза продовжується за слідом функціональної міофасціальної лінії, у якій вона складається. Фасціальна мережа бере активну участь у роботі кожного м’яза, пов’язуючи м’язово-сполучну систему в єдине ціле.
За певного порушення компенсації виникають адаптаційні процеси, які зумовлюють загальне погіршення стану здоров’я. Наприклад, ходьба у взутті на високих підборах спричиняє збільшення навантаження на суглоби нижніх кінцівок і шийного відділу хребта, що може змінити поставу, крім того, стати причиною ушкоджень. Остеопатичний метод ураховує багато факторів, що впливають на поставу, як-от дентальний, краніомандибулярний, нейром’язовий, поступальний, вісцеральний тощо.
При остеопатичному лікуванні додатково можуть використовуватися біорегуляційні препарати. У підгострому періоді та довготривалому лікуванні особливо добре зарекомендував себе препарат Траумель С (ампули, таблетки, мазь), у комплексній терапії травм (забій, розтягнення, надриви зв’язок і сухожилків – Цель Т (мазь), а пацієнтам, які відчувають слабкість, зниження сил, рекомендоване додаткове призначення Убіхінон композитум.
Пацієнтам із множиними дорсалгіями та супутніми станами, як-от постковідний синдром, хронічна втома, підвищене хронічне навантаження, в комплексі з остеопатичним лікуванням рекомендоване включення Траумель С, Убіхінон композитум, Коензим композитум, Ехінацея композитум С, за умови інтоксикації – додатково Гепар комп. Хеель.
Лікар олімпійської команди Німеччини, фахівець зі спортивної медицини, загальної практики та медицини катастроф Штефан Пехер розповів про біорегуляційний підхід у спортивній медицині.
– Сьогодні при медикаментозному лікуванні спортивних травм усе ще широко використовуються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Вони дозволяють зупинити розвиток набряку та поліпшити в такий спосіб стан пацієнта. Однак призначення високих доз цих препаратів зумовлює затримку загоєння кісток; за їхнього використання існує небезпека раннього навантаження (Sauerschnig M. et al., 2018). Також застосування деяких НПЗП збільшує ризик виникнення ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Вимогами до сучасних препаратів для лікування травм є наявність протизапальної та аналгетичної дії, відсутність побічних ефектів, позитивний вплив на процес відновлення. Такі властивості мають багатоцільові біорегуляційні препарати, як-от Траумель С.
Багатоцентрове сліпе рандомізоване контрольоване дослідження ефективності Траумелю С при лікуванні гострого розтягнення гомілковостопного суглоба (місцево по 2,0 г 3 р/день) за участю 449 пацієнтів показало, що мазь і гель Траумель С так само ефективні, як і гель з диклофенаком 1%, y зменшенні болю, покращенні функції, зменшенні набряку й термінах повернення до нормальної активності. Водночас мазь і гель Траумель С безпечні та добре переносяться. Отже, Траумель С можна вважати препаратом першого вибору за травм гомілковостопного суглоба й альтернативою гелю диклофенаку для місцевого застосування (C. González de Vega et al., 2013).
Механізм дії препаратау Траумель С добре вивчений. Препарат знижує запальну реакцію та активує репаративні процеси, чинить вплив на експресію генів при запальному процесі, стимулює протизапальні цитокини in vitro, інгібує прозапальні цитокіни in vitro (зниження TNF, IL‑1β, IL‑8 на 54-70%), має пророзрішувальні властивості (стимулювання ефероцитозу, підвищення SPM (спеціалізовані пророзрішувальні медіатори). Цей препарат має переваги над НПЗП і стероїдами під час лікування хронічного болю в спині, оскільки останні сприяють хронізації болю й уповільнюють одужання.
Також перспективним препаратом, який допомагає спортсмену позбавитися нервового напруження та тривожності, привести себе до стану високої готовності, є Ньюрексан. Доведено, що цей препарат достовірно знижує індукований стресом викид кортизолу та адреналіну. В дослідженні профіль безпеки препарату Ньюрексан був еквівалентним плацебо та добре переносився учасниками випробування (Doering B. K. et al., 2016).
На мій погляд, натуральна медицина є першою лінією в спортивній медицині – без допінгу, без побічних ефектів, швидко та ефективно завдяки синергетичній дії активних компонентів.
Асистент кафедри реабілітаційної медицини, фізичної терапії та спортивної медицини Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), лікар фізичної реабілітаційної медицини, кандидат медичних наук Юлія Юріївна Чумак мала слово з доповіддю «Клінічний досвід інтеграції біорегуляційної корекції до комплексної терапії пацієнта з ураженням гомілковостопного суглоба».
– Гомілковостопний суглоб – важлива складова опорно-рухового апарату людини. Це блокоподібний суглоб, утворений кістками гомілки та голівкою таранної кістки.
Досить поширеною травмою, яку можна отримати при невдалому приземленні під час стрибка, падіння, бігу або ходьби нерівною чи слизькою поверхнею, є розтягнення або надрив зв’язок гомілковостопного суглоба. В разі такої травми ушкоджуються не лише фібробласти, а й нервові клітини, відповідальні за передачу імпульсів, дрібні кровоносні судини й інші тканини, що провокує розвиток запального процесу.
При лікуванні пацієнтів із цією травмою добре показала себе біорегуляційна терапія.
Препаратом № 1 у біорегуляційному супроводі при травмах і запаленні опорно-рухового апарату є Траумель С, який чинить вплив на всі фази й ознаки запалення за будь-якого його типу, оптимізує запальний процес, нормалізує проникність судинної стінки, чинить імунокоригувальний ефект, виражену регенерувальну дію, оптимізує стандартну протизапальну терапію. Цей препарат дозволяє уникнути нераціонального застосування антибіотиків і НПЗП.
Іншим ефективним біорегуляційним препаратом є Лімфоміозот Н. Він допомагає поліпшити відтік лімфи, посилює дренаж тканин і органів, зменшує набряк при запаленні, (зокрема, лімфатичних вузлів), зменшує осередок запалення та сприяє швидшій регенерації, пришвидшує виведення токсинів з організму, які стають причиною болю в м’язах, ломоти, нездужання, підвищення температури тіла, крім того, покращує доступність тканин і клітин для інших лікарських засобів, що дозволяє зменшувати їхні дози та побічну дію.
Комплексним біорегуляційним хондропротектором для тривалого використання є Цель Т, який активує синтез структурних елементів хряща хондроцитами, посилює стійкість суглобового хряща, активує метаболічні й енергетичні процеси в суглобовому хрящі та зв’язках, посилює протизапальний та пророзрішувальний ефекти, знижує скутість, а також інтенсивність больового синдрому. Всі препарати мають достатню доказову базу (найвищий рівень клінічних і наукових досліджень). Допоміжні біорегуляційні препарати для відновлення енергетичного потенціалу клітин – Коензим композитум, Убіхінон композитум.
Лікар-невролог, рефлексотерапевт, акупунктурист із міжнародним дипломом International College of Acupuncture Крістіне Ашотівна Смбатян привернула увагу до можливостей біопунктури в реабілітації пацієнтів.
– Основними цілями реабілітації пацієнтів є відновлення втрачених функцій, зменшення болю, психологічна підтримка, покращення якості життя, профілактика ускладнень. Сучасний перспективний метод реабілітації пацієнтів – біопунктура. Це ін’єкційна методика введення біорегуляційних препаратів у специфічні зони та/або точки тіла шляхом підшкірних чи внутрішньошкірних ін’єкцій. Препарати для ін’єкцій підбирають згідно з діагнозом або провідними симптомами. Для біопунктури використовуються Лімфоміозот Н, Траумель С, Спаскупрель, Цель Т, Церебрум композитум Н тощо. Місцями для введення препаратів є сегменти спинного мозку, зони Захар’їна – Геда, тригерні зони, акупунктурні точки.
Біопунктура забезпечує втамування больових синдромів різного походження та локальної симптоматики, прицільне відновлення структури різних тканин, органів й організму загалом, активізацію нейроендокринно-гуморальної регуляції, нормалізацію роботи внутрішніх органів, покращення мікроциркуляції у проблемних зонах.
Біопунктура допомагає «розірвати хибне коло» больового синдрому та прицільно впливати й відновлювати тканини, задіяні у патологічному процесі.
Лікар-невролог, завідувачка неврологічним відділенням КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» Лариса Олександрівна Вакуленко розглянула можливості біопунктури в терапії больових синдромів.
– Організм людини має метамерну сегментацію. Передні та задні корінці спинного мозку утворюють 31 пару змішаних (рухових і чутливих) спинномозкових нервів. Кожна пара нервів іннервує певні внутрішні органи (вісцеротом), певну зону надкісниці (склеротом), певну групу м’язів (міотом), відповідну ділянку шкіри (дерматом). Саме на розумінні цієї будови заснований метод біопунктури.
Препарати з біорегуляційним механізмом, які використовуються при біопунктурі, підтримують авторегуляцію процесів життєдіяльності, сприяють фізіологічному завершенню патологічних процесів, знижують побічну дію алопатичних препаратів.
Під час лікування гострих патологічних процесів (метамерно-органна біопунктура) використовуються Лімфоміозот Н, Траумель С і відповідний органотропний препарат. Для профілактики та відновлення (системна біопунктура) використовуються Лімфоміозот Н, Траумель С, а також біокаталізатор + препарат органотропної і регуляційної дії.
Для отримання бажаного ефекту при гострих захворюваннях біопунктура призначається щодня, згодом (за потреби) – через день; у разі хронічних захворювань – 2 р/тиж. Тривалість: № 5-20 залежно від тяжкості захворювання та реагування пацієнта. Кількість курсів на рік (при хронічних захворюваннях): 2-3 в перший рік лікування, згодом – 2 р/рік (але не менше 1).
Основними перевагами методу біопунктури є прицільний вплив на уражений орган, швидке втамування локальної симптоматики, збільшення періоду ремісії та профілактика загострень, підвищення ефективності загального лікування.
Президент ГО «Медики Майдану», лейтенант медичної служби, ортопед-травматолог Василь Григорович Каць поділився клінічним досвідом застосування Траумель С та Цель Т при захворюваннях опорно-рухового апарату (ОРА) у військово-польових умовах.
– Під час бойових дій військовослужбовці отримують велике навантаження на опорно-руховий апарат, зокрема на суглоби нижніх кінцівок, мають зменшену можливість пройти повноцінне обстеження і лікування в сучасних клініках. З огляду на позитивний досвід застосування препаратів Траумель С і Цель Т у мирних умовах було ухвалено рішення щодо їх застосування у військово-польових умовах для оптимізації та прискорення лікування військовослужбовців.
Результати:
- група № 1 (артроз-артрит колінних суглобів І-ІІ ст., 10 пацієнтів): через 5 діб біль зменшився на 30-40%, через 10 діб – на 60-70%, через 20 діб – на 80-100%;
- група № 2 (ушкодження зв’язкового апарату гомілковостопного суглоба, 8 пацієнтів): через 5 діб біль зменшився на 40-50%, через 10 діб – на 70-80%, через 15 діб – на 80-100%.
Отже, Траумель С і Цель Т є універсальними комплексними засобами із широким спектром дії. Їхнє використання надає змогу пролікуватися за місцем дислокації, не перенавантажувати шпиталі, пришвидшити повернення військовослужбовців у стрій. Ці препарати можуть застосовуватися як в моно-, так і в комплексній терапії ОРА. Вони демонструють хорошу динаміку лікувального процесу та можуть бути рекомендовані для ширшого застосування у військово-польових умовах з метою прискореного лікування військовослужбовців.
Спортивний лікар футбольного клубу «Верес» Олег Антонович Темник поділився досвідом використання комплексних біорегуляційних препаратів фірми «Хеель».
– Низка досліджень, а також практичний досвід спортивних лікарів у західних країнах показують, що використання диклофенаку, аспірину й інших НПЗП є неприйнятним у спортивній медицині. Застосування глюкокортикоїдів теж є обмеженим, оскільки ці препарати вважаються допінгом. Водночас в останні роки практика довела ефективність біорегуляційних препаратів ТМ Хеель. На жаль, лікарі практичної медицини дотепер нерідко плутають гомеопатію та комплексну біорегуляційну терапію. Проте саме біорегуляційна терапія спрямована на усунення причин захворювання, тому доцільна при спортивних травмах.
Так, при травмі м’язів футболісти часто скаржаться на так звану крепатуру. У цій ситуації перевіреною схемою, що швидко повертає спортсмена на поле, є використання актовегіну з Траумелем С внутрим’язово на ніч і зранку.
Іншим ефективним препаратом є Енгістол, який допомагає усунути прояви гострих респіраторних вірусних інфекцій на ранній стадії; при цьому при додаванні Траумелю С ефективність лікування зростає. За власними спостереженнями, така схема досить часто дозволяє повернути футболіста на поле вже на другий день після появи скарг.
Біорегуляційні засоби стали частиною фармакологічного арсеналу сучасної практичної медицини. Подібні семінари дозволяють лікарям розширити уявлення про можливості цих препаратів у веденні різноманітних порушень, тим самим сприяючи підвищенню ефективності медичної допомоги.
З повним відеозаписом доповідей конференції можна ознайомитись на каналі УАБМ: https://www.youtube.com/@UABM_Academy
Підготував Олександр Соловйов
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (584), 2024 р
