22 березня, 2026
Тривога вдень – безсоння вночі: як подолати добову дезадаптацію?
Можина Т.Л.
Символами сучасного життя давно стали смартфон, комп’ютер і постійна онлайн-присутність. Проте поряд із технологіями в повсякденність майже непомітно увійшли ще дві характерні ознаки епохи: тривога та порушення сну. За даними останніх епідеміологічних досліджень, із проблемами сну протягом життя стикається значна частка дорослого населення, а через безсоння в світі страждає 12-16% населення [2, 10], при цьому поодинокі порушення сну (труднощі засинання, часті нічні пробудження, відчуття неякісного сну) реєструють ще частіше, що підкреслює стійку тенденцію до зростання в загальній популяції.
Одночасно із цим тривожні розлади залишаються одними з найпоширеніших психоемоційних станів у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тривожні розлади уражають сотні мільйонів осіб і належать до провідних причин зниження якості життя та працездатності [12]. Після низки глобальних і локальних криз, які мали місце протягом останнього десятиліття, рівень тривожності в суспільстві зріс, причому значна частина проявів має субклінічний характер: багато пацієнтів не звертаються по допомогу та щодня перебувають у стані внутрішньої напруги [5].
Для українців ця проблема постає особливо гостро. Війна, що триває, постійні повітряні тривоги, хронічне очікування небезпеки та емоційне виснаження створюють умови для тривалого психоемоційного напруження вдень і вторинних порушень сну вночі. Часті нічні пробудження під час повітряних тривог, поверхневий переривчастий сон разом із необхідністю спускатися в укриття, відчуття настороженості навіть уночі не дозволяють організму повноцінно відновитися. В такому контексті тривога і безсоння перестають бути окремими симптомами й поступово формують хибне коло: денна напруга ускладнює засинання та поглиблює фрагментацію сну, а нічний переривчастий відпочинок підсилює тривожність, дратівливість і психовегетативний дисбаланс наступного дня. Організм опиняється в режимі хронічної мобілізації, де день не приносить спокою, а ніч – відновлення.
Добовий цикл стресу: чому денна тривога провокує нічне безсоння?
В нормі циркадні ритми й внутрішні гомеостатичні механізми поступово готують організм до сну, внаслідок чого ввечері активність симпатичної нервової системи поступово знижується, рівень кортизолу падає, зростає вміст мелатоніну, організм переходить у фазу відновлення – наступає сон.
Безсоння в умовах хронічного стресу свідчить про надмірну активацію нервової системи, коли механізми неспання залишаються активними в період, що фізіологічно призначений для відновлення (рис.). У нормі засинання забезпечується погодженою взаємодією циркадних сигналів і гомеостатичного «тиску сну», однак цей процес можливий лише за умови зниження рівня центральної та автономної активації. На тлі тривожних переживань необхідне зниження не відбувається: стрес підтримує стійку активацію систем неспання і провокує дисбаланс між орексинергічними, гістамінергічними й серотонінергічними структурами, що забезпечують пильність, та гальмівною ГАМК-ергічною передачею. Денна психоемоційна напруга активує гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь і симпатоадреналову систему, підвищуючи секрецію кортизолу та катехоламінів, частоту серцевих скорочень, м’язовий тонус. Такий стан є фізіологічно доцільним у ситуації загрози, але може бути небезпечним за умов тривалого існування. В такий спосіб формується цикл добової дезадаптації: стрес провокує перезбудження нервової системи, що супроводжується гормональним дисбалансом та ускладнює засинання, робить сон поверхневим і фрагментованим. Виникає дефіцит нічного відновлення, який, своєю чергою, підвищує чутливість до стресу наступного дня.
![Рис. Потенційна роль безсоння в розвитку тривожності та пов’язаних із нею розладів [8]](/multimedia/userfiles/images/2026/ZU_3_2026/ZU_03_2026_st3_pic.webp "Рис. Потенційна роль безсоння в розвитку тривожності та пов’язаних із нею розладів [8]")
Рис. Потенційна роль безсоння в розвитку тривожності та пов’язаних із нею розладів [8]
Примітка: ВЛПЯ – вентролатеральне преоптичне ядро.
Особливу роль у цьому циклі відіграє тривожна румінація: повторюване прокручування тривожних думок і сценаріїв. Когнітивна гіперактивація підтримує соматичні прояви: навіть у вечірній тиші мозок продовжує працювати в режимі «аналізу загроз», підтримуючи м’язову напругу та спазми, тахікардію, поверхневе дихання, що поглиблює тілесний дискомфорт і перешкоджає природному зниженню збудження, необхідному для засинання. Нічне безсоння, своєю чергою, знижує здатність мозку регулювати емоції, підвищує реактивність до стресових стимулів і формує більшу уразливість до тривоги вдень. Саме так запускається і закріплюється хибне коло: денна тривога → гіперактивація → фрагментований або нетривалий сон → підвищена тривожність наступного дня. Формується стан добової дезадаптації, коли день підтримує нічне безсоння, а ніч підсилює денну тривогу.
Стратегія «день і ніч»: руйнування хибного кола
Ефективне розірвання добового циклу стресу можливе за умов одночасного впливу на обидві ланки патологічного процесу: як на надмірну денну активацію, так і на порушення нічного сну. Раціональним першим кроком є застосування засобів, що м’яко коригують денну гіперактивацію та полегшують засинання, поступово руйнуючи хибне коло. Оптимальним вибором може бути двофазний підхід: фітозасіб з анксіолітичним і вегетостабілізувальним ефектом у денний час і перевірений фармакопрепарат для короткочасної корекції сну вночі.
Саме на цьому принципі ґрунтується стратегія «день і ніч» – фізіологічна гармонізація добового ритму через поєднання м’якої денної підтримки та раціональної нічної допомоги. Такий підхід дозволяє не лише зменшити окремі симптоми, а й поступово відновити природну черговість фаз: день – активність і концентрація, ніч – відновлення.
Денна підтримка: Релаксил
У клінічній практиці при легкій та субклінічній тривожності, психовегетативній лабільності й стрес-індукованій напрузі вважається доцільним розпочинати терапію із фітозасобів як із м’якого першого кроку, особливо за потреби зниження денної гіперактивації без вираженого седативного ефекту [11, 13]. Дані клінічних досліджень і систематичних оглядів підтверджують здатність лікарських трав помірно знижувати вираженість ознак тривоги [11, 13]. Найвивченішими в цьому контексті є валеріана, меліса та м’ята перцева, які входять до складу препарату Релаксил.
Валеріана (Valeriana officinalis) і меліса (Melissa officinalis) мають спільну спрямованість дії: вони сприяють модуляції ГАМК-ергічної системи, що підсилює гальмівні процеси в ЦНС і забезпечує зменшення тривожності без пригнічення когнітивної здатності. Додатковий вплив меліси на холінергічні рецептори асоціюється зі стабілізацією настрою та підтримкою когнітивних функцій [7]. Клінічно показано, що прийом валеріани супроводжується зниженням балів за шкалою тривоги Бека порівняно із плацебо [4], а комбінація валеріани з мелісою дозволяє зменшити приховану тривогу та такий соматичний прояв напруги, як тремор кінцівок [6].
М’ята перцева (Mentha piperita) доповнює дію комбінації «валеріана – меліса» завдяки спазмолітичному ефекту, пов’язаному із впливом на кальцієві канали гладкої мускулатури, що сприяє зменшенню м’язового та вегетативного компонентів стресу; також описано зниження ситуаційної тривоги при її застосуванні [9].
Отже, синергія компонентів Релаксилу забезпечує анксіолітичний і спазмолітичний ефекти без надмірної седації, завдяки чому денне розслаблення не супроводжується вираженою сонливістю, що дозволяє зберігати працездатність і концентрацію протягом дня [14].
Нічна фаза терапії: Сонміл
Доксиламін (Сонміл) доцільно розглядати як нічний компонент стратегії «день і ніч». Завдяки здатності блокувати центральні Н1-гістамінові рецептори (ключову ланку системи підтримання неспання) він знижує гістамінергічну активацію, зменшує рівень кортикального збудження, скорочує латентність засинання та полегшує перехід до сну [15]. Доксиламін широко використовується в багатьох країнах як безрецептурний засіб для короткочасного лікування епізодичного (ситуаційного) безсоння [3]. Його доказова база містить дані плацебо-контрольованих і порівняльних досліджень; зокрема, в плацебо-контрольованому випробуванні доведена зіставна ефективність 15 мг доксиламіну та 10 мг золпідему в зменшенні проявів безсоння [1].
Профіль безпеки доксиламіну оцінюється як задовільний за умов короткотривалого застосування в рекомендованих дозах [15]. На відміну від бензодіазепінів і Z-препаратів (зопіклон, золпідем, залеплон) він не впливає безпосередньо на ГАМК-рецептори та не спричиняє медикаментозної залежності за умови короткого курсу лікування. Водночас препарат має типові для антигістамінних засобів І покоління антихолінергічні ефекти, що обмежує його застосування в осіб із закритокутовою глаукомою, гіперплазією передміхурової залози із затримкою сечі, бронхіальною астмою, хронічними обструктивними захворюваннями легень.
У контексті стратегії «день і ніч» доксиламін доповнює денну стабілізацію, забезпечуючи контроль засинання та підтримку нічного відновлення за прийнятного профілю безпеки.
Комбінація Релаксилу вдень і Сонмілу вночі впливає на обидві ланки добової дезадаптації: зменшує денну нервову напругу та забезпечує контроль засинання. Зниження гіперактивації удень зменшує вечірню румінацію, а відновлений сон підвищує емоційну стійкість наступного дня. Такий підхід допомагає розірвати хибне коло «стрес удень – безсоння вночі» в пацієнтів із субклінічною тривожністю, ситуаційним безсонням, нервовим виснаженням і порушеннями сну на тлі хронічного стресу, тривалим відчуттям небезпеки.
Висновки
Стратегія «день і ніч» із застосуванням Релаксилу та Сонмілу (виробник – АТ «Київський вітамінний завод») спрямована на одночасну корекцію денної гіперактивації та нічного безсоння. Їхнє поєднання забезпечує цілісний контроль симптомів у пацієнтів із добовою дезадаптацією. Релаксил стабілізує нервову систему вдень, а Сонміл підтримує засинання вночі, що дозволяє розірвати взаємопідсилювальний цикл «стрес – безсоння» та відновити природну зміну фаз активності й відпочинку.
Список літератури знаходиться в редакції.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (614), 2026 р
