11 травня, 2026
Алергія vs Очі: хто переможе, або Що робити практично?
Алексевич К.О.
У 2023 р. було опубліковано новий позиційний документ Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI) щодо номенклатури алергічних захворювань (АЗ). На початку 2026 р. експерти з офтальмоалергології уточнили класифікацію АЗ ока (табл., рис.) [1].
Сезонний алергічний кон’юнктивіт (САК) проявляється запаленням кон’юнктиви, спричиненим переважно зовнішніми алергенами, зокрема пилком рослин. Симптоми (свербіж, почервоніння, набряк повік, гіперемія кон’юнктиви, надмірна сльозотеча) часто поєднуються із проявами алергічного риніту. В межах САК виокремлюють імунологічні субендотипи, зокрема локальний та гострий алергічний кон’юнктивіт.
Цілорічний алергічний кон’юнктивіт (ЦАК) є хронічним запаленням кон’юнктиви, спричиненим переважно цілорічним впливом алергенів приміщення (кліщі домашнього пилу, епідерміс тварин, спори плісняви та таргани). Клінічна картина схожа на таку для САК. ЦАК і САК можуть співіснувати. В полісенсибілізованих пацієнтів це часто проявляється як постійний базовий перебіг із сезонними загостреннями в періоди високої концентрації пилку. Як і при САК, виокремлюють локальний ендотип і гострий алергічний кон’юнктивіт.
ЦАК особливо чутливий до впливу екологічних забруднювачів (вихлопні гази, оксид і діоксид азоту, чадний/вуглекислий газ, леткі органічні сполуки, тверді частинки, частинки дизельного палива, мікропластик і наночастинки). Ці чинники можуть посилювати алергічні реакції, зумовлюючи епітеліїт, підвищуючи проникність слизових оболонок і активуючи запальні шляхи. Це явище описано як синдром міської офтальмоалергії.
|
Таблиця. Нозологічні форми офтальмоалергії у номенклатурі EAACI: типи гіперчутливості, домінуючі імунні шляхи, ключові фенотипи та модифікатори |
||
|
АЗ |
Тип гіперчутливості |
Субфенотипи |
|
САК, ЦАК |
Тип I та IVb (T2) Tип V, VI, VII як ініціювальний та модифікувальний у разі впливу забрудненого повітря чи подразнювальних агентів |
Локальний алергічний кон’юнктивіт, гострий алергічний кон’юнктивіт, синдром міської офтальмоалергії (обтяжувальний вплив). ЦАК може співіснувати із САК |
|
ВКК |
Тип I, змішаний з типом IVb Ініціювальний та модифікувальний вплив: тип V, тип VI |
Тарзальний, лімбальний, змішаний; сезонний або цілорічний; ВКК-подібний синдром дорослих; оверлап-синдром ВКК/АКК; ВКК/АКК із кератоконусом; ВКК + ВІЛ; синдром міської алергії (обтяжувальний вплив) |
|
АКК |
Tип IVb (домінувальний) + тип I, іноді – тип IVa/c Ініціювальний та модифікувальний вплив: тип V |
Дорослий та дитячий фенотип; оверлап-синдром ВКК/АКК; ризик дупілумаб- або тралокінумаб-індукованого ураження ПО; синдром міської алергії (обтяжувальний вплив) |
|
ГПК |
Тип V (тканинний) Кофактор: тип VII (при впливі подразників) Іноді – накладання Т2-відповіді |
Іноді – ендотип, зумовлений накладанням Т2-відповіді |
|
КБК |
Тип IVa (T1-клітинний відтермінований) разом із типом VII (при впливі подразників) Часто – тип V Tип VI (IDEA-PCOS) |
Свербляче сухе око, асоційоване з синдромом полікістозних яєчників (IDEA-PCOS) |
|
Примітки: ВІЛ – вірус імунодефіциту людини; ПО – поверхня ока; T2 – лімфоцити Т-хелпери 2 типу. |
||
Рис. Зв’язок нозологічних форм офтальмоалергії з основними патогенетичними механізмами
Примітки: ліворуч – модифікатори, що провокують/посилюють розвиток АЗ. Праворуч – нозологічні форми офтальмоалергії, зіставні з типами гіперчутливості.
Весняний кератокон’юнктивіт (ВКК) – це хронічне двобічне запальне захворювання кон’юнктиви і рогівки, яке характеризується рецидивами навесні та влітку (сезонний фенотип) або цілорічним перебігом (персистуючий фенотип) із вираженим свербежем, фотофобією, сльозотечею й слизовими виділеннями; характерними ознаками є гігантські тарзальні папіли у формі бруківки, желеподібне потовщення лімба з точками Горнера – Трантаса та ураження рогівки (точковий кератит, щитові виразки), що можуть загрожувати зору.
Алергічний кератокон’юнктивіт (АКК) – хронічне потенційно загрозливе для зору запальне захворювання ПО, тісно пов’язане з атопічним дерматитом. Основні прояви: свербіж/печіння, почервоніння, сльозотеча, слизові виділення, фотофобія; поява тарзальних папіл; запалення країв повік / блефарит; точкова кератопатія; ураження рогівки. У разі оверлап-синдрому ВКК та АКК офтальмологічні прояви можуть мати вигляд легких сезонних епізодів, схожих на ВКК, або тяжкого цілорічного запалення, схожого на АКК.
Гігантський папілярний кон’юнктивіт (ГПК) характеризується гігантськими тарзальними папілами верхньої повіки, свербежем, слизовими виділеннями, непереносимістю контактних лінз і коливаннями гостроти зору. Основним етіологічним чинником є повторне механічне тертя сторонньої поверхні (наприклад, країв лінз або відкладень/біоплівок).
Контактний блефарокон’юнктивіт (КБК) – це запалення шкіри повік і кон’юнктиви, спричинене зовнішніми агентами (місцеві лікарські засоби, косметика, розчини для контактних лінз, клеї та професійні чинники). Клінічно проявляється свербежем/печінням, сльозотечею, гіперемією / хемозом кон’юнктиви, фолікулярними або папілярними змінами та дерматитом повік (еритема, набряк, лущення, тріщини). Потребує ідентифікації та усунення причинного чинника.
Свербляче сухе око
Офтальмоалергія та хвороба сухого ока (ХСО) часто виникають у поєднанні. Порушення слізної плівки (СП), епітеліального бар’єра та іннервації рогівки, описані при офтальмоалергії, можуть сприяти розвитку ХСО. Окремим підтипом сверблячого сухого ока є виникнення цього явища в жінок із синдромом полікістозних яєчників. Цей підтип – наслідок андрогенного дисбалансу та низькорівневого запалення, які можуть порушувати функцію мейбомієвих залоз і дестабілізувати ліпідний шар СП.
Мікробіом ПО як модифікатор офтальмоалергії
Мікробіом ПО включає мікробні спільноти шкіри / країв повік, кон’юнктиви та кута ока. В нормі в його складі домінують представники Proteobacteria, Actinobacteria та Firmicutes, а в разі дисбіозу знижується біорізноманіття, втрачаються коменсали, виникають надмірний ріст патобіонтів або зміни метаболічної активності. Це може порушувати бар’єрну функцію та змінювати локальний імунітет, сприяючи запаленню повік, ХСО, синдрому Стівенса – Джонсона та інфекційному кератиту.
Діагностика офтальмоалергії
У діагностиці ключовою є оцінка стану СП. Із цією метою застосовуються тест Ширмера, час розриву СП, визначення осмолярності сльози, інтерферометрія для з’ясування товщини ліпідного шару, меніскометрія.
У разі ВКК/АКК особливо важливою є оцінка гостроти зору. Візуалізаційні методи (конфокальна мікроскопія in vivo, лазерне сканування кон’юнктиви та мейбомієвих залоз, мейбографія і візуалізація поверхні переднього сегмента) забезпечують додаткове розуміння патогенетичних механізмів.
Кон’юнктивальний провокаційний тест з алергеном дозволяє виявити причинні алергени у випадку САК/ЦАК і обрати алергени для алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). За можливості також визначають імуноглобулін E (загальний або специфічний) у слізній рідині.
Лікування офтальмоалергії
Лікування офтальмоалергії спрямоване на контроль тригерів і поетапну протизапальну терапію. Рекомендовані негайне усунення алергенів/подразників (включно із промиванням холодним фізіологічним розчином), топічні антигістамінні препарати (АГП) ІІ покоління або стабілізатори опасистих клітин (часто в охолодженому вигляді), а при супутньому риніті – пероральні АГП.
Серед топічних АГП ІІ покоління увагу привертає олопатадин (Паллада, компанія World Medicine). За даними нещодавнього метааналізу, олопатадин 0,1% продемонстрував найвищу серед усіх досліджених топічних засобів ефективність у пацієнтів із САК і ЦАК [2]. Паллада впливає і на очні, і на назальні симптоми АЗ, а також може застосовуватися в профілактичному режимі. Важливо, що цьому препарату притаманний подвійний механізм дії: протидія вивільненню гістаміну та пригнічення вивільнення медіаторів запалення опасистими клітинами кон’юнктиви. Паллада усуває симптоми алергії уже через 5 хв після застосування і може використовуватися тривалим курсом (до 4 міс), навіть у дітей віком >3 роки.
Важливою складовою лікування більшості офтальмоалергій є топічні сльозозамінники, наприклад Гліхат (компанія World Medicine), який містить два діючі компоненти: поліетиленгліколь та натрію гіалуронат. Переваги крапель Гліхат: гіпотонічність, яка дозволяє запобігти неприємним відчуттям під час інстиляції, оптимальна концентрація гіалуронату (0,2%), вдала комбінація компонентів для покращення зволоження та захисту ПО й економічна доступність. У ролі консерванта в краплях Гліхат застосовується стабілізований оксихлорокомплекс, який є більш фізіологічним для ока, ніж бензалконію хлорид. Цей щадний консервант має антимікробні властивості та підвищені показники безпеки для ПО, що особливо важливо для пацієнтів з офтальмоалергією. Поєднане застосування очних розчинів Гліхат і Паллада може успішно застосовуватися в комплексній терапії АЗ з очними симптомами.
Загострення офтальмоалергії, особливо при ВКК/АКК, можуть потребувати нетривалих курсів топічних кортикостероїдів із подальшим переходом на циклоспорин. Альтернативою можуть бути топічні нестероїдні протизапальні засоби. Біологічні препарати (омалізумаб, дупілумаб, тралокінумаб, а також меполізумаб/бенралізумаб/тезепелумаб при супутній астмі) застосовуються в окремих випадках за наявності високого рівня T2 або супутніх захворювань. У разі ураження повік при АКК часто додають топічний такролімус і пом’якшувальні засоби.
В пацієнтів із ГПК акцент робиться на тимчасовій відмові від контактних лінз або їхній заміні, застосуванні безконсервантних зволожувачів і антигістамінних крапель. Тяжкий ВКК може потребувати процедур (наприклад, кріотерапії папіл, субтарзальних ін’єкцій стероїдів, амніотичної мембрани, кератопластики). Синдром міської офтальмоалергії лікують за принципами терапії ХСО з мінімізацією впливу факторів довкілля. Контактний дерматокон’юнктивіт і КБК потребують усунення причинного чинника (з урахуванням патч-тестування), застосування пом’якшувальних засобів, топічного такролімусу або нетривалих курсів топічних стероїдів; седативні АГП можуть використовуватися як допоміжні засоби. При подразнювальному кон’юнктивіті важливими є уникнення тертя та базовий догляд за станом ПО, тоді як свербляче сухе око при синдромі полікістозних яєчників лікується як ХСО / дисфункція мейбомієвих залоз із використанням антигістамінних крапель (за потреби).
Висновки
Інтеграція діагностики та лікування в межах моделі ЕAACI дозволяє індивідуалізувати підходи відповідно до типів гіперчутливості, тканинно-обумовлених процесів й ендотипів пацієнта, оптимізуючи результати лікування і зменшуючи ризик надмірної терапії.
Структурований збір анамнезу, клінічний огляд і цілеспрямовані обстеження дозволяють визначити домінуючий шлях гіперчутливості, спрямовуючи терапію на провідну ланку патогенезу та забезпечуючи індивідуалізовану, доказову допомогу з мінімізацією надмірного лікування. Застосування сучасних топічних АГП (Паллада) та зволожувальних крапель (Гліхат) дозволяє очам перемогти офтальмоалергію.
Література
- Bogacka E., Zemelka-Wiącek M., Agache I. et al. Ocular Allergy Within the Framework of the EAACI Nomenclature of Allergic Diseases and Hypersensitivity Reactions. Allergy Asthma Immunol Res., 2026; 18 (1): 6-18.
- Krungkraipetch L., Tansavadi T., Krungkraipetch D. Ranking the efficacy of topical treatments for ocular allergy: A network meta-analysis of current evidence. Ocul Surf., 2025; 37: 273-282.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (617), 2026 р
