8 липня, 2026
Нейрометаболічна підтримка при когнітивно-мовленнєвих порушеннях у дітей з епілепсією та епілептичними й розвитковими енцефалопатіями
У червні в Трускавці відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення дитячої неврології та реабілітології» – фаховий захід, організований ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (м. Київ), Асоціацією педіатрів України, Асоціацією дитячих неврологів України, Міжнародною реабілітаційною клінікою Козявкіна (м. Трускавець) та присвячений актуальним питанням дитячої неврології, нейророзвитку, психічного здоров’я дітей, ранньої діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого супроводу пацієнтів дитячого віку. Тематика конференції охоплювала клінічні, реабілітаційні та міждисциплінарні аспекти допомоги дітям.
У межах конференції прозвучала доповідь «Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями», яку представив Олександр Олександрович Мірошников, доктор медичних наук, старший дослідник, учений секретар ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України». Центральний практичний акцент було зроблено на можливостях нейрометаболічної підтримки, зокрема застосуванні засобу Когнітіум®, у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та когнітивно-мовленнєвими порушеннями.
Розлади нейророзвитку нині розглядаються як велика й гетерогенна група станів, до якої належать РАС, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, специфічні розлади навчання, порушення інтелектуального розвитку, рухові та комунікативні розлади. Їхня поширеність у дитячій популяції, за останніми оцінками, становить близько 10-15%. За подібними зовнішніми проявами – затримкою мовлення, дефіцитом комунікації, порушеннями уваги, поведінковими труднощами – можуть стояти різні патогенетичні механізми, що потребує персоналізованого діагностичного та терапевтичного підходу.
Важливим напрямом сучасної дитячої неврології, який впродовж десятків років досліджується фахівцями відділення дитячої психоневрології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (генеральний директор – академік НАМН України Юрій Антипкін), є вивчення зв’язку розладів нейророзвитку з епілепсією та епілептичними й розвитковими енцефалопатіями. У сучасній концепції ILAE епілептична і розвиткова енцефалопатія (ЕРЕ) розглядається як стан, у якому на розвиток мозку одночасно впливають два взаємопов’язані компоненти: розвитковий, зумовлений генетичними або структурно-метаболічними порушеннями, та епілептичний, пов’язаний із нападами й міжіктальною епілептиформною активністю. Тому в таких дітей потрібно оцінювати не тільки клінічні напади, а й стан розвитку, поведінку, характеристики мовлення, сну, ЕЕГ-картину та структурно-функціональні особливості мозку.
Контроль епілептичних нападів і навіть регрес епілептиформної активності на ЕЕГ не завжди автоматично означають відновлення когнітивного розвитку. У частини дітей після стабілізації епілептичного процесу зберігаються порушення мовлення, уваги, пам’яті, виконавчих функцій і навчання. У цій клінічній ситуації великого значення набуває адитивна нейропротекторна та нейрометаболічна підтримка, спрямована не на заміну базової протинападової чи реабілітаційної терапії, а на відновлення функціонального потенціалу нервової системи.
Олександр Мірошников наголосив, що патогенез когнітивно-мовленнєвих порушень при ЕРЕ та РАС не можна звести до одного механізму. У ньому беруть участь порушення розвитку білої речовини мозку, синаптична дисфункція, дисбаланс збудливих і гальмівних медіаторних систем, мітохондріальна недостатність, ураження мовленнєвих зон кори – центру Брока в лобній частці та центру Верніке у скроневій ділянці, а також зміни провідних трактів, які забезпечують інтеграцію мовлення, пам’яті, сенсорної обробки та вищих психічних функцій. Клінічно це проявляється затримкою або регресом набутих навичок, порушеннями експресивного й рецептивного мовлення, дефіцитом соціальної взаємодії, сенсорними особливостями, поведінковими труднощами, зниженням уваги та пам’яті.
У цьому контексті особливого значення набуває метаболічна вразливість нервової системи. Оксидативний стрес, гіпоксія, мітохондріальна дисфункція, порушення метаболізму глутамату й аспартату можуть призводити до виснаження енергетичних ресурсів нейронів і формування когнітивного, астенічного та емоційного компонентів клінічної картини. На практиці це може відображатися в затримці мовлення чи навчальних труднощах, а також у погіршенні сну, уваги, настрою, зниженні толерантності до психоемоційного навантаження.
Окремо доповідач зупинився на ролі збудливих амінокислот у розвитку мозку. Якщо в дорослій неврології глутамат та аспартат часто розглядають крізь призму ексайтотоксичності, то в ранньому дитячому віці вони мають принципове значення для формування ефективної синаптичної передачі та когнітивного розвитку. З огляду на це N-ацетиласпартат (NAA) і його метаболічні аналоги становлять інтерес як інструмент підтримки нейронального метаболізму, нейрон-гліальної взаємодії та процесів, пов’язаних із мієлінізацією.
NAA – це нейроспецифічний метаболіт, який синтезується в мітохондріях нейронів з аспартату та ацетил-коензиму А і бере участь у низці процесів у центральній нервовій системі: регуляції осмотичних процесів, аксоно-гліальному сигналінгу, метаболізмі азотистих речовин і забезпеченні ацетатом, необхідним для синтезу ліпідів мієліну аксональних відростків. Зниження рівня NAA розглядають як маркер нейронального ушкодження або недостатності нейронального метаболізму, натомість достатній рівень NAA асоціюється з функціональною цілісністю нейронів і потенціалом нейропластичності.
Когнітіум® містить N-ацетил-L-аспарагінову кислоту – синтетичний аналог нейроспецифічного метаболіту NAA. З огляду на біологічні функції NAA, застосування такого засобу розглядається як підхід до нейрометаболічної підтримки в дітей із когнітивно-мовленнєвими порушеннями. У доповіді були підкреслені кілька потенційно значущих напрямів дії Когнітіуму: підтримка метаболічних процесів у центральній нервовій системі, участь у нейрон-гліальній взаємодії, сприяння процесам, пов’язаним із мієлінізацією, а також вплив на прояви астенії, увагу, працездатність, сон та емоційну стабільність.
Найважливіша частина доповіді була присвячена клінічному дослідженню ефективності Когнітіуму в дітей із РАС і порушеннями когнітивного та мовленнєвого розвитку, проведеному на базі відділення дитячої психоневрології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» під керівництвом президента Асоціації дитячих неврологів України, професора Людмили Кирилової. Метою роботи було оцінити клінічну ефективність застосування Когнітіуму та перевірити його вплив за клінічними шкалами і за допомогою об’єктивного інструментального методу – МР-трактографії.
У дослідження включили 50 дітей віком від 2 до 7 років із РАС та когнітивно-мовленнєвими порушеннями; середній вік становив 4,3±2,2 року, серед учасників було 29 хлопчиків і 21 дівчинка. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну групу становили 30 дітей, які отримували Когнітіум® протягом 60 днів, групу порівняння – 20 дітей, які не отримували цей засіб. Усім дітям проводили загальноклінічне й неврологічне обстеження, лабораторні аналізи, стандартну ЕЕГ, відео-ЕЕГ-моніторинг нічного сну, а також оцінювання за шкалами CGI-I та ATEC. У підгрупі з 10 дітей додатково виконували МРТ головного мозку та МР-трактографію до початку лікування і через 2 місяці.
Клінічна динаміка за шкалою CGI-I в основній групі була позитивною у 83,3% дітей. Дуже значне покращання відзначено в 13,3% пацієнтів, значне – в 46,7%, мінімальне – у 23,3%. Лише в 16,7% дітей змін не зафіксовано, а погіршення не було зареєстроване в жодного учасника. За описом дослідників, найпомітніші клінічні зрушення стосувалися збільшення словникового запасу, покращання чіткості мовлення, пам’яті, уваги та поведінки. На цьому тлі в групі порівняння мінімальні позитивні зміни спостерігали лише в 15% дітей, у 60% стан залишався без змін, а у 25% було відзначено мінімальне погіршення.
Оцінка за шкалою ATEC дала змогу деталізувати, які саме сфери змінювалися після курсу терапії. У дітей основної групи статистично значуще зменшилася кількість балів за субшкалою I, що відповідає мовленню та комунікативним функціям: з 22,1 до 16,5 бала. Також достовірне покращання зафіксовано за субшкалою III, яка відображає сенсорні й когнітивні функції: з 24,2 до 18,5 бала. Загальний бал ATEC знизився з 82,5 до 74,5, що свідчило про загальну позитивну динаміку стану. У групі порівняння достовірної динаміки не було за жодною субшкалою.
На окрему увагу заслуговує блок дослідження, пов’язаний із МР-трактографією. Цей метод дає можливість оцінювати структурну організацію білої речовини та провідних шляхів мозку за показниками фракційної анізотропії (FA) і коефіцієнта видимої дифузії (ADC). У дослідженні вивчали передній і задній відділи дугоподібного тракту, пов’язані з центрами Брока і Верніке, а також правий і лівий гачкоподібні тракти, важливі для когнітивних функцій і пам’яті. У підгрупі з 10 дітей після 60-денного курсу Когнітіуму було відзначено збільшення показників FA та ADC в усіх досліджуваних трактах, що автори інтерпретували як ознаку покращання мієлінізації та структурної цілісності відповідних провідних шляхів.
Наочним підтвердженням цих змін став клінічний приклад хлопчика М., 3,5 років, із РАС: до початку лікування МР-трактографія демонструвала ураження лівого гачкоподібного та дугоподібного трактів, а через 2 місяці після початку терапії відзначалося збільшення товщини волокон уражених трактів (рис.). Цей приклад добре ілюструє, чому для оцінки нейрометаболічної терапії важливо поєднувати клінічні шкали з об’єктивними методами нейровізуалізації: покращання мовлення та когнітивних функцій може мати структурний корелят у провідних шляхах білої речовини.
Рис. Клінічний приклад: динаміка за даними МР-трактографії
Під час обговорення результатів Олександр Мірошников підкреслив, що отримані дані вписуються в сучасне розуміння РАС і когнітивно-мовленнєвих порушень як станів, у патогенезі яких значну роль можуть відігравати мітохондріальна недостатність, синаптична дисфункція та порушення мієлінізації. З цієї позиції Когнітіум® цікавий не як ізольований «стимулятор» розвитку, а як засіб нейрометаболічної підтримки, який може бути включений у ширшу програму допомоги дитині: медикаментозну корекцію за показаннями, контроль епілептичної активності, реабілітаційні заходи, логопедичну й поведінкову терапію, роботу з родиною та довготривалий моніторинг.
! Важливим практичним аспектом є переносимість терапії. У представленому дослідженні побічних реакцій не було зареєстровано в жодної дитини. Також не відзначено погіршення стану в основній групі за шкалою CGI‑I. Це особливо важливо для нейропедіатричної практики, де терапевтичні рішення часто ухвалюються щодо дітей раннього віку, пацієнтів із коморбідністю, сенсорною вразливістю, порушеннями сну та поведінки. Водночас автори дослідження розглядали Когнітіум® саме як компонент комплексних лікувально-корекційних заходів.
Комплексний підхід до таких дітей не обмежується лише підтримкою когнітивно-мовленнєвого розвитку. Окремим практичним акцентом доповіді стала проблема порушень сну в дітей із розладами нейророзвитку. Олександр Мірошников підкреслив, що розлади сну надзвичайно поширені в цій категорії пацієнтів і можуть додатково погіршувати денне функціонування, поведінку, емоційну регуляцію та здатність дитини до навчання й реабілітації. Першим кроком корекції має залишатися психоедукація батьків, дотримання режиму та правил гігієни сну. Водночас у частини дітей може виникати потреба в додатковій підтримці. Як приклад такої додаткової підтримки доповідач навів клінічне дослідження, де застосування нейроадаптогену Фломма® протягом 30 днів у дітей із розладами нейророзвитку і порушенням нічного сну сприяло швидкій нормалізації засинання, зменшенню кількості пробуджень і парасомній, зниженню рівня тривоги, підвищенню якості життя і поліпшенню денного функціонування.
Отже, представлені на конференції дані підкреслюють актуальність нейрометаболічної підтримки в дітей із РАС, когнітивними й мовленнєвими порушеннями, особливо тоді, коли клінічна картина поєднує прояви затримки розвитку, синаптичної дисфункції, метаболічної вразливості нервової системи та змін провідних шляхів білої речовини. Курс застосування Когнітіуму в дослідженні асоціювався з позитивною клінічною динамікою у більшості дітей, статистично значущим покращанням мовленнєвих і сенсорно-когнітивних показників за ATEC, відсутністю зареєстрованих побічних реакцій та об’єктивними змінами за даними МР-трактографії.
У практичній площині ці результати мають кілька важливих висновків. Когнітивно-мовленнєвий дефіцит у дітей із РАС та ЕРЕ потребує не лише симптоматичної оцінки, а й розуміння нейробіологічних механізмів, що стоять за порушенням розвитку. Нейрометаболічна підтримка може бути раціональною складовою комплексного ведення таких пацієнтів, якщо вона спрямована на патогенетично значущі процеси – енергетичний метаболізм, нейрон-гліальну взаємодію, мієлінізацію та синаптичну функцію. Поєднання клінічного ефекту за CGI-I, позитивної динаміки за ATEC і змін за МР-трактографією робить представлену роботу цінною для дитячих неврологів, реабілітологів та інших фахівців, які супроводжують дітей із порушеннями нейророзвитку.
Підготував Олексій Терещенко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (622), 2026 р
