26 грудня, 2025
Обстеження людей з ампутаціями: що потрібно знати кожному медпрацівнику
За час повномасштабної війни в Україні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, було виконано понад 100 тисяч ампутацій. Це вражаюча та болюча цифра, за якою стоять особисті історії втрат, відновлення й боротьби за життя. Для медичних працівників це також означає нову реальність: майже кожен лікар, медсестра чи фельдшер рано чи пізно зустрінуть пацієнта з ампутацією. І саме тоді постає виклик: стандартні протоколи не завжди працюють, а чітких інструкцій, як діяти в таких випадках, часто бракує.
Щоб підтримати колег, команда українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» розробила стандарти операційних процедур для людей з ампутаціями та підготувала цілий набір практичних матеріалів. На їхній основі створюється онлайн-курс для Академії Національної служби здоров’я України.
Якщо хочете дізнатися більше про застосування цих стандартів у щоденній практиці, перегляньте запис вебінару, де експерти пояснюють ключові нюанси таких обстежень. Завантажити відео можна, скориставшись відповідним QR-кодом (див. «Корисні ресурси» в кінці цієї публікації).
Українсько-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» спрямований на зменшення факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) з метою покращення загального добробуту та збільшення тривалості життя чоловіків і жінок в Україні. Проєкт упроваджується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC).
Повага починається з мови
Правильна термінологія має значення, адже це прояв емпатії та поваги. Насамперед ми бачимо людину, а вже потім – її стан здоров’я та досвід. Кажіть «людина з ампутацією» чи «людина з інвалідністю, а не «ампутант» чи «інвалід». Якщо сумніваєтеся, перевірте себе за словником безбар’єрності.
Перед будь-яким обстеженням важливо спокійно пояснити, що саме ви робитимете й чому процедура може відрізнятися від стандартної. Пацієнт має право розуміти, що відбувається, і дати інформовану згоду. Під час огляду подбайте про комфорт: зручне положення на оглядовому столі чи кріслі часто є не лише питанням етики, а й безпеки.
Як коректно визначати зріст, вагу й індекс маси тіла
- Зріст вимірюють стандартно, якщо пацієнт може стояти. Якщо ні – в положенні лежачи або використовують попередні дані. У разі двобічної ампутації ніг можна розрахувати зріст за довжиною ліктьової кістки – від ліктьового до шилоподібного відростка.
- Зважувати пацієнта потрібно без протезів, у легкому одязі, натще. Старі ваги використовувати не варто. Якщо людина пересувається на кріслі колісному, для вимірювання її ваги потрібно користуватися спеціальною ваговою платформою, розрахованою на заїзд разом з візком.
- Для розрахунку індексу маси тіла застосовується не фактична, а розрахункова маса до ампутації, оскільки відсутність кінцівки не змінює метаболічних ризиків. Наприклад, при ампутації стегна (втрата близько 11% маси тіла) розрахункову вагу обчислюють за формулою: розрахункова маса = фактична маса / (1-0,11). Так само цю масу варто враховувати при підборі дозування деяких лікарських препаратів.
Реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) у людей з ампутацією
Стандартне накладання електродів на зап’ястки та щиколотки неможливе при ампутації. Тому використовуйте правило паралельності: перемістіть електроди ближче до тулуба, проте обидва електроди (для правої та лівої рук або ніг) мають бути на одному рівні.
- При ампутації рук – електроди на передпліччя, плече або під ключицю.
- При ампутації ніг – на стегна чи симетрично на животі.
- При однобічній ампутації ноги – один електрод на стегні, інший симетрично на животі.
Замість кліпс використовуйте присоски від грудних відведень або одноразові липкі електроди – вони краще тримаються на тулубі.
В ЕСОЗ обов’язково зазначте: «Адаптоване розміщення електродів у зв’язку з ампутацією» (код К42). Також важливо уточнити локалізацію електродів, щоби спостерігати динаміку змін на ЕКГ у майбутньому.
Вимірювання артеріального тиску (АТ) у людей з ампутаціями
Коли обидві руки ампутовані, АТ вимірюють на нижніх кінцівках, зазвичай на стегнах. Для цього потрібна спеціальна широка манжета, оскільки стандартна плечова не підходить. Пацієнт має лежати на спині, манжету накладають на середню третину стегна – приблизно на 5 см вище коліна. Стетоскоп розміщують над стегновою артерією, трохи нижче передньої верхньої клубової ості.
Систолічний тиск на стегні може бути вищим, аніж на руці, на 10-40 мм рт. ст. – це нормальне фізіологічне відхилення. Діастолічний тиск зазвичай не змінюється. У документації потрібно чітко вказати місце вимірювання, наприклад: «АТ на правому стегні 140/80» (код К31).
Докладніше про те, як вимірювати АТ у людей з ампутаціями, дивіться у відео та завантажуйте плакат для медичних закладів.
Пікфлоуметрія та забір крові
Для пікфлоуметрії найважливішим є зручне положення пацієнта. Якщо він не може стояти, дослідження проводиться сидячи з опорою на спину. При ампутації рук пристрій можна зафіксувати протезом, тримачем або з допомогою медичного працівника. Для розрахунку очікуваних показників використовують зріст до ампутації.
Під час забору венозної крові насамперед обирають протилежну кінцівку. Можна також використовувати вени стопи, гомілки або плеча. Куксу застосовувати для венепункції заборонено. Якщо дві спроби забору виявилися невдалими, треба звернутися по допомогу до досвідченішого колеги.
Головні принципи роботи з пацієнтами з ампутаціями
Найперше – адаптуйте, а не відмовляйте. Більшість обстежень можна провести, якщо трохи змінити підхід. Документуйте всі адаптації, щоб колеги могли спиратися на ці дані під час подальших спостережень. Не соромтеся запитувати та навчатися – навіть досвідчені фахівці стикаються з новими ситуаціями.
Якщо у вашому закладі таких протоколів іще немає, ви можете завантажити стандарти операційних процедур для людей з ампутаціями, які розробила наша команда.
Пам’ятайте, що комфорт і безпека пацієнта – це частина якісної медичної допомоги, а командна робота з реабілітологами, фізичними терапевтами чи психологами лише підсилює її ефективність. Кожна людина з ампутацією має право на якісну медичну допомогу без дискримінації. І кожен медпрацівник має право на знання, що дають змогу цю допомогу надавати.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (607), 2025 р
